§ 30. Зв'язок числівників з іменниками

1. Числівник один узгоджується з іменниками в роді, числі та від­мінку: один абзац, одна сторінка, одне морозиво. Числівник одні у власне-кількісному значенні сполучається лише з множинними іменниками, що позначають одиничні предмети: одні канікули, одні сани, одні брюки, одні заручини, одні колготки. У сполученні з іншими категоріями іменників числівник одні може вживатися в значенні прикметника однакові (одні вимоги), займенника самі (одні батьки залишилися на околиці) тощо.

Іменник ставиться в однині після числівника один навіть тоді, коли ним закінчується складений числівник: вісімдесят один відсоток,

триста сорок один учень, мільйон сімсот тисяч чотириста вісімдесят одна гривня, п 'ятсот шістдесят одна тонна.

2. Числівники два, дві, обидва, обидві, три, чотири, а також складе­ні з останнім компонентом два, три, чотири мають при собі імен­ники в називному відмінку множини: два кущі, дві акації, оби­два учні, обидві студентки, три уроки, чотири пари. Причому в багатьох іменниках, що сполучаються з цими числівниками, пе­реміщується наголос, характерний для форми називного від­мінка множини: пам' ятки — дві пам' ятки, церкви — три церкви, дуби — чотири дуби, острови — два острови, вікна — три вікна, озера — чотири озера.

Узгоджене означення (прикметник, дієприкметник, порядковий числівник, прикметниковий займенник), яке входить до складу слово­сполучення з вищезазначеними числівниками, може мати форму назив­ного чи родового відмінка множини: тридцять три червоні (черво­них) троянди, сорок чотири твої (твоїх) листи, сто два даремно зруй­новані (зруйнованих) будинки, три перші (перших) книжки, обидві по­сивілі (посивілих) бабусі, обидва наші (наших) ветерани, три дерев 'яні (дерев 'яних) полиці, чотири національні (національних) прапори.

Увага! Однак при іменниках чоловічого та середнього роду узго­джене означення після числівників два, три, чотири частіше вживаєть­ся у формі родового відмінка множини: два успішних захисти, три вишуканих сервізи, чотири відремонтованих стільці, два старих кріс­ла, три новгородківських поля, чотири теплих моря. При іменниках жі­ночого роду перевага надається формі називного відмінка множини: дві святкові сукні, три твої тарілки, чотири блискучі гірлянди.

Числівники два, три, чотири не сполучаються з іменниками:

а)         що не підлягають лічбі: гордість, повітря, селянство, шевченкіа-
на, азот, комашня;

б)         які вживаються лише в множині: шахи, веселощі, шаровари, шта-
ни, відносини, вінця, кури, діти, люди, ковзани, лижі, санки, гроші;

в)         ГУ відміни, що приймають суфікси -ат- (-ят-): кошеня, маля, ру-
ченя, коліща, верблюжа, тигреня, соменя, цуценя, дитинча. Для
визначення їх кількості використовуються або збірні числівники,
або звороти зі словами типу голів, штук, екземплярів тощо (двоє ягнят, двадцять три штуки каченят).

Примітка 1. Іменники, які в множині втрачають суфікс -ин, при числівниках два, обидва, три, чотири, а також із складеними числівни­ками, останнім компонентом яких є два-чотири, уживаються у формі родового відмінка однини: тридцять два росіянина, сорок три тата­рина, двадцять чотири подолянина, три заробітчанина, два селянина (але двох селян, двом селянам).

Це ж (узгодження у формі родового відмінка однини із чис­лівниками два (дві), обидва (обидві), три, чотири тощо) стосується й іменників дитина, людина, дівчина, личко (нашивка на погонах), дно (у Н. в. мн. — дена), плече, очко (від око; у Н. в. мн. — очки й очка), очко (одиниця рахунку в спорті, картярська гра; у Н. в. мн. — очки), небо (у Н. в. мн. — небеса), чудо (у Н. в. мн. — чудеса (рідше чуда)), око, вухо (у Н. в. мн. — вуха, рідше уші), скло (у Н. в. мн. — стекла), друг, ім 'я, вим 'я, плем 'я: дві дитини (одну-дві дитини, з однією-дво-ма дитинами), три людини, чотири дівчини (але чотирьох дівчат, чо­тирьом дівчатам; у фольклорі, поезії — дві дівчини, двох дівчин), три дна, два личка, обидва плеча, два очка (від око), три очка (одиниця ра­хунку, гра в карти), три неба (але двоє, двох небес (рідше неб)), чотири чуда (але троє, трьох чудес (рідше чуд)), два ока (але двоє, двох очей), обидва вуха (але двоє, обох вух (рідше ушей)), три скла (але двоє, двох стекол), чотири друга (частіше четверо друзів), два імені, три вим' я (вимені), чотири племені.

Примітка 2. Якщо іменник стоїть перед числівником і вказує на приблизність, то й перед словами два, три, чотири він ставиться в ро­довому відмінку множини: років два, завдань три, вправ чотири, днів три, гривень десять, підручників сто і т. д.

3.    Числівники п 'ять і більше, а також тисяча, мільйон, мільярд, нуль вимагають від іменника форми родового відмінка множини: шість ложок, десять місяців, сто п' ятнадцять кілограмів, ти­сяча боржників, мільйон доларів, мільярд років, нуль надходжень. Примітка 1. Форму родового відмінка множини мають також

слова, що сполучаються з іменниками кількісного значення: десяток

яєць, пара кросівок, дюжина мішків, копа снопів, сотня кролів, сила лю­дей, маса птахів, безліч прикрас, тьма жуків, хмара комарів, гибель овочів, але: маса цукру, море жалю.

Увага! Вважаються ненормативними словосполучення пара слів, пара хвилин. Потрібно: два слова, дві хвилини, кілька слів, кілька хви­лин. Слово пара поєднується з іменниками, що позначають однорідні предмети як одне ціле: пара босоніжок, пара коней, пара черевиків, пара лиж; з іменниками в множині, що позначають предмети роздріб­ної торгівлі: пара шкарпеток, пара рукавичок, пара чобіт, пара ков­занів; з іменниками на позначення осіб, об'єднаних спільною дією, ста­ном, почуттям: закохана пара, пара фігуристів, пара тенісистів, тан­цювальна пара тощо.

Примітка 2. При іменниках із числовим значенням половина, тре­тина, чверть іменники вживаються в родовому відмінку однини чи множини (залежно від значення): половина вправи і половина вправ, третина конспекту і третина конспектів, чверть завдання і чверть завдань.

4. Збірні (крім обидва, обидві) та незмінювані числівники на -к(о) вживаються з іменниками в родовому відмінку множини: двоє колег, п 'ятеро горобенят, двійко діточок, трійко ягнят, обоє хлоп 'ят.

Збірні числівники мають обмежену сферу функціонування, вони не властиві науковому та офіційно-діловому стилям мовлення. Збірні числівники поєднуються:

а)    з іменниками чоловічого та подвійного роду на позначення осіб: десятеро громадян, п' ятеро учнів, семеро сусідів, двоє листонош, троє гультіпак, дванадцятеро столярів; деякі вчені вважають нелітературним сполучення збірних числів­ників та назв дорослих тварин: двоє левів, троє крокодилів, п' ятеро бегемотів, але четверо коней. Увага! Не сполучаються із збірними числівниками іменники на позначення високих та офіційних осіб: сполучення на зразок п' ятеро президентів, троє академіків вважаються уснорозмовними й у літера­турній мові не вживаються;

б)         з особовими займенниками: їх було двадцятеро, нас було
тридцятеро;

в)         з іменниками середнього роду на позначення істот та неістот:

троє ведмежат, дев' ятнадцятеро чайченят, троє малят, шестеро оленят; двоє весел, четверо мережив, п' ятеро ві­дер, восьмеро боліт;

г)         з іменниками, що вживаються в множині і позначають на-
зви конкретних предметів: двоє брюк, четверо окулярів, троє
граблів, десятеро лиж (і двоє пар брюк, десять пар лиж).

Збірні числівники не поєднуються:

а)         з іменниками жіночого роду (крім назв свійських тварин типу
троє овець), нелітературними є: семеро жінок, четверо в'я-
зальниць, восьмеро тіточок, десятеро книг;

б)         з назвами неістот чоловічого роду, просторічними вважають
поєднання: семеро столів, двоє конспектів, п 'ятеро комбайнів.

Увага! Числівники, які позначають парність (обидва, обидві), у певних сполученнях використовуються в публіцистичному та науково­му стилях: в обох висновках, в обох випадках, в обох експериментах;

в)         збірні числівники не можуть входити до складених, тому не-
літературними вважаються висловлювання: двадцять троє
вил, сорок шестеро телят. При поєднанні власне кількісних
числівників із множинними іменниками та іменниками IV
відміни використовують слова: голова, штука, пара, екземп-
ляр, одиниця: двадцять три штуки курей, сто одинадцять
голів телят, тридцять дві пари лиж.

5. Неозначено-кількісні числівники (кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот) уживаються з іменниками в родовому відмінку множини: декілька творів, кільканадцять зернят, кіль­ка оголошень, кількадесят сіл, кількасот кілометрів, стонадцять порад.

Числівники багато, небагато, мало, немало, чимало сполучаються: а)    з іменниками на позначення обчислюваних предметів і по­нять, а також із множинними іменниками у формі родового відмінка множини: багато буряків, небагато ушкоджень,

мало медалей, немало проблем, чимало річок, багато дітей, мало гусей, чимало грошей; б) з іменниками на позначення необчислюваних предметів і по­нять у формі родового відмінка однини: мало досвіду, не­багато буряку (збірне значення), немало хліба, багато кисню, чимало чорнозему.

6.         При дробових числівниках іменники мають форму родового від-
мінка однини: п' ять десятих акра, сім цілих вісімнадцять сотих
відсотка, три цілі п' ятдесят сімдесят перших тонни, дві треті
шляху, дев' яносто шість цілих чотирнадцять тисячних кіломе-
тра, три тисячі сімсот сорок дев' ять цілих дванадцять сотих
гектара, дев' ятнадцять цілих п' ять десятих кілометра за го-
дину, дві цілі п' ять десятих кіловата, мінус двісті сімдесят три
цілі шістнадцять сотих градуса.

Примітка 1. Залежно від лексичного значення (виміру підлягає кілька однорідних предметів чи понять або є вказівка на частину пред­мета, що позначається множинним іменником) при дробових числівни­ках уживаються іменники в родовому відмінку множини: дві п 'яті ви­робів, одна десята запасів нафти, три десяті земель (посівних площ), чотири дев 'яті урожаїв (кількох років), дві треті Карпат, одна п 'я-та саней тощо.

Примітка 2. Якщо до складу дробового числівника з цілою части­ною входять слова половина, третина, чверть, то форма іменника узго­джується з формою цілої частини: три з половиною тонни, бо три тонни, дев'ятнадцять із чвертю літрів, бо дев'ятнадцять літрів, чотири з третиною зошити, бо чотири зошити, чотириста трид­цять сім з половиною кімнат, бо чотириста тридцять сім кімнат.

7.         Невідмінювані числівники півтора, півтори в називному, зна-
хідному та родовому відмінках вимагають після себе форми родо-
вого відмінка однини іменників: півтора року, півтори доби, пів-
тора кілограма, півтори тонни, півтора місяця, півтори хвилини.
Проте в синтаксичній позиції непрямих давального, орудно-
го, місцевого, інколи родового відмінків іменники вживаються у

властивих їм формах множини: на півтора кілометрах площі, без пів­тора кілограмів цукру, обмежитися півтори годинами доповіді.

Числівник півтораста в називному, знахідному та родовому від­мінках сполучається з іменником у формі родового відмінка мно­жини: півтораста обіцянок, півтораста кавунів, півтораста ме­трів, півтораста марок. А в давальному, орудному та місцевому множини вимагає цих же форм від іменника: півтораста селянам, півтораста ділянками, на півтораста гектарах.

У непрямих відмінках іменник та числівник уживаються в тому ж (однаковому) відмінку: двох доцентів, чотирьом установам, двадцятьома школами, у ста сорока сімох зверненнях, вісьмох пе­рукарів.

Але після числівників тисяча, мільйон, мільярд іменник стоїть не­змінно в родовому відмінку множини: тисячею екземплярів, мільйо­нам покупців, у мільярдах вікон, тисячу гривень, близько мільйона тонн фруктів, мільярдом малюнків.

У датах назви місяців уживаються тільки в родовому відмінку:


дев 'яте лютого, з першим травня, першому лютого, з двадцятим серпня, з десятим жовтня.


Вправа 94

Запишіть числівники словами, узгодивши з іменниками, укажіть відмінкову форму іменника, поясніть свій вибір. Чи можливі варіанти? 674 грн., 5 1/3 га, 359 грн., 6 7/8 г, 45,5 ц, 18,9 %, 952 т, 654 кг,

кВт, 25,3 кВт, 428 кВт, 637 см, 1/2 (діжка), 1/4 (склянка), 3 1/4 (від­ро), 5/8 м, 8 675 941 км, 4 мм, 0,5 мг, 958 т, 1,5 хв, 50 год, 853 дм, 0,4 т, 7,18 %, 5 9/65 ц, 36,5 (градус), 11 (гасло), 2,5 (сторінка), 5 649 (миля),

(доба), 57 (доба), 4,1 т, 7,65 км, 151 кг, 67,5 грн., 2 (апельсин), 3 (місяць), 4 (острів), 2 (день), 4 (аркуш), кілька (екземпляр), 93 (асис­тент), 32 (пень), 2 (дно), 5 (дно), 3 (автомобіль), чимало (граніт), з 1-м (вересень), 11 (лютий).

 

Вправа 95

Правильно поєднайте слова, додайте, якщо необхідно, інші компо­ненти. Де можливі варіанти, запишіть їх; де можливо, утворіть збір­ні числівники.

4 (посол), 8 (куріпка), 3 (ім'я), 10 (ім'я), 9 (міністр), 24 (джинси),

(ножиці), 3 (варіант), 6 (інженер), 15 (спортсмен), 4 (друг), 2 (півень), 67 (курча), 4 (порося), 93 (індича), 2 (цуценя), 3 (мати), 53 (жінка), 43 (юнак), 32 (обценьки), 2 (обценьки), 752 (громадянин), 593 (селянин), 4 (ведмежа), 14 (теля), 23 (каченя), 6 (жираф), 5 (слон), 2 (плем'я), 9 (ви­шивальниця), 4 (збори), 6 (засідання), 3 (двері), 3 (дерев'яне весло), 2 (твоя усмішка), 4 (успішний захист), 3 (мамина порада), 2 (сатиричний вірш), 4 (гніде лоша).

 

Вправа 96

Перепишіть речення, узгодивши числівники (записати їх словами)

іменниками (умовні скорочення та позначки відтворити словами), по­ясніть, визначте можливі варіанти.

І. 1. 6,5 (рік) вів Хмельницький війни з поляками і врешті-решт по­бачив, що своїми силами йому не досягти того, чого він прагнув («З укр. старовини»). 2. Існує 4 (головна форма) прикриття авторства: псевдоніми, аноніми, містифікація і плагіати (В. Шевчук). 3. У м'якуші плодів лимона 5-7 % лимонної кислоти, 3 % цукру, 90 мг аскорбінової кислоти, у шкірці — 0,6 % ефірної олії (Із журналу). 4. Нещодавно се­редня погодинна заробітна плата для робітників на виробництві стано­вила 1,75 (долар) в Кореї, 12,82 (долар) — у США і 10,26 (долар) — у Японії (Із журналу). 5. Учені-гідробіологи нарахували в Україні 22,5 (тисяча) малих річок, до 100 (тисяча) струмків і струмочків (А. Топа-чевський). 6. (4) (чоловік) накинули на плечі лямку й тягнуть вірьовка­ми крила невода (Д. Косарик). 7. Вітер сягав 20 м/сек, а пізніше почав дути із силою 23 м/сек. 8. Микола з Нимидорою склали 2 (полукіпок)

 

 

 

 

Подпись:


жита й вернулися в село (I. Нечуй-Левицький). 9. Вулкан Етна на Си-цилії вивергався 150 (раз) за останні 3500 (рік). 10. Найбільший метео­рит, знайдений на поверхні Землі 1920 року в Намібії, — Гоба — скла­дає 3 м в довжину, 2,5 м в ширину, його вага — близько 60 т (З га­зет). 11. (Раз) зо 2 заходив... (Олена Пчілка). 12. Посадила стара мати 3 (ясен) в полі (Т. Шевченко).

ІІ. 1. Усього за 2 (місяць) в небі вже тополевий пух, «антисніг», — бо теплий і сухий, бо летить не додолу, а догори (А. Содомора). 2. Юні друзі природи беруть участь в операції «Зелена аптека», ними зібрано більш як 4 т жолудів, 12,5 т каштанів, 935 кг шипшини, 520 кг звіро­бою (За А. Григоренком). 3. За 4 (місяць) зовсім одбігав ноги (М. Кро-пивницький). 4. Гектар посівів соняшнику при врожайності 25 ц дає олії 12 ц, шроту 8 ц (а це додатково ще 3 ц білка), близько 25-30 кг меду (М.Іншин). 5. 3 (явір) з-попід грому нахилились низько (А. Ма­лишко). 6. 21 (письменники приїхати) на творчу зустріч. 7. В шлюп­ці стояло 2 (люди) (М. Трублаїні). 8. 2 (хлопчик) на ставочку ловлять рибку в холодочку (О. Олесь). 9. Я весь час спочиваю, сплю по 2 (раз), вночі і вдень (М. Коцюбинський). 10. На віддалі чверті (кілометр) від берега пароплав віддав якір (М. Трублаїні). 11. Вже 2 (тиждень) весь виселок говорив про пісок, знайдений професором Ананьєвим (М. Тру-блаїні). 12. 3 (явір) посадила Сестра при долині (Т. Шевченко).

 

©А Женя пішов до першого класу й за два дні примудрився два рази постояти в кутку.

Женю, якщо тебе втретє покарають, ти просто вилетиш зі школи, — застерігає внука бабуся.

А це що — така народна прикмета?