§ 27. Чоловічі та жіночі імена по батькові

У чоловічих іменах по батькові пишеться суфікс -ович, якщо ім'я відмінюється за зразком твердої чи мішаної групи або закінчу­ється на р, і орфографічно -ьович (-йович), коли ім'я належить до м'якої групи: Вікторович, Антонович, Федорович, Макарович, Дорошович, Лазарович, ^орович, Васильович, Юрійович, Ана-тольович (від Анатоль), Анатолійович (від Анатолій), Йонович (Йона), Микитович (Микита), Минович (Мина), Силович (Сила).

Жіночі імена по батькові творяться додаванням до основи власних імен словотворчого форманта -івн(а): Петрівна, Сергіївна (Сер­гій + -івна), Мефодіївна (Мефодій + -івна), Анатолівна (Анатоль + -івна), Анатоліївна (Анатолій + -івна), Василівна, Юріївна, Йо-нівна, Микитівна, Минівна, Силівна.

Від імені Яків утворюються дублетні форми по батькові: Якович, Яківна і Яковлевич, Яковлівна.

Як виняток, при творенні імені по батькові від Григорій відпадає -ій — Григорович, Григорівна.

Дублетні форми по батькові творяться також від імен на -а (-я): Кузьма — Кузьмич (суфікс -ич), Кузьмівна і Кузьмович, Кузьмівна; Лука — Лукич, Луківна і (рідше) Лукович, Луківна; Сава — Савич, Савівна і Савович, Савівна; Хома — Хомич, Хомівна і Хомович, Хомівна.

Від імені Ілля форми по батькові — Ілліч, Іллівна; від Микола — Миколайович, Миколаївна і (рідше) — Миколович, Миколівна.

Форми по батькові від офіційних подвійних імен на зразок Бог-дан-Юрій утворюються звичайно від першого імені (Олексій Богданович, Ірина Богданівна), але за бажанням рідних під час реєстрації новонароджених може бути зафіксована форма по бать­кові й від другого імені (Олексій Юрійович, Ірина Юріївна) чи на­віть від обох: Олексій Богдан-Юрійович, Ірина Богдан-Юріївна. В останньому випадку перше ім'я не відмінюється (виступ Олексія Богдан-Юрійовича, стаття Ірини Богдан-Юріївни).

Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники ІІ відміни мішаної групи, жіночі імена по батькові відмінюються як імен­ники І відміни твердої групи.

Н.   Микола Васильович      Олена Іллівна

Р.    Миколи Васильовича    Олени Іллівни

Д.    Миколі Васильовичу    Олені Іллівні

З.    Миколу Васильовича    Олену Іллівну

О. Миколою Васильовичем Оленою Іллівною
М. при Миколі Васильовичу при Олені Іллівні
Кл. Миколо Васильовичу    Олено Іллівно

Примітка. Не можна говорити й писати Марини Володимирівної (Контрольна робота Марини Володимирівни Іщук, а не Контрольна робота Марини Володимирівної Іщук), Варварі Петрівній (Залишу до­ручення Варварі Петрівні, а не Залишу доручення Варварі Петрівній).

 

Вправа 85

Від поданих власних імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові, укажіть можливі варіанти.

Артур, Антон, Аркадій, Ахіллій, Ахіла, Богдан, Богуслав, Бенедьо, Валерій, Валер'ян, Геннадій, Георгій, Григорій, Еміль, Євген, Євгеній, Єлизар, Ілля, Ілько, Ігор, Йона, Кесар, Касян, Корнило, Корнилій, Кузьма, Лазар, Леонтій, Леонід, Лев, Лука, Мануїл, Марко, Мар' ян, Мефодій, Микола, Михайло, Никін, Остап, Олег, Порфир, Порфирій, Рафаїл, Роман, Сидір, Сила, Сава, Тихін, Улян, Фока, Хома, Юлій, Яків, Ярема, Ярополк.

 

©А Учителька:

Артемку, чому ти знову запізнився? Хлопчик:

Ну, Маріє Антонівно, Ви ж самі казали, що вчитися ніколи не пізно.

 

§ 28. Творення ступенів порівняння та особливості відмінювання прикметників

Прикметник — самостійна частина мови, що вказує на ознаку предмета й відповідає на питання: я к и й? ч и й?

Прикметники змінюються за родами, числами й відмінками (скіль­ки відмінків має опорний іменник, стільки ж і прикметник, тобто 7).

За значенням прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.

До розряду якісних належать прикметники, що позначають озна­ки предмета, які можуть проявлятися в більшій чи меншій мірі: дорогий, довгий, цікавий, легкий, старий, тихий, синій, солодкуватий, премудрий, скупий, холодний, новий, широчезний, категоричний, важливий, м 'який.

Відносні прикметники виражають незмінні, сталі щодо міри ви­яву ознаки предмета через відношення їх до об'єктів, дій чи обставин: автобусна зупинка, туристський маршрут, земляний вал, українська

мова, янтарне кольє, граматичний аналіз, дерев 'яна підлога, бабусин приїзд, нафтоперегінний завод, педагогічний університет.

Присвійні прикметники вказують на належність предмета люди­ні, рідше — тварині, відповідають на питання ч и й?: Шевченків стиль, Лесина поема, тітчина хустка, мамина вишиванка, батьківське поле, Ганнин пейзаж, Надіїн відгук, медсестрин халат, хлопчикова сорочка.

Розряд за значенням прикметників визначається лише в контек­сті, тому що одне й те ж слово може мати різні значення: заячий хвіст (присв., належить зайцеві) — заяча шапка (відн., виготовлена із ху­тра зайця) — заячий характер (якісн., боягузливий), нервова хвороба (відн.) — нервова поведінка (якісн.), театральний репертуар (відн.) — театральний жест (якісн.), малинові ягоди (відн.) — малиновий об­рій (якісн.), винниченківські твори (присв.) — Винниченківські читання (відн.), кораловий риф (відн.) — коралові уста (якісн.), ведмежий бар­ліг (присв.) — ведмежа послуга (якісн.).

Якісні прикметники утворюють вищий та найвищий ступені по­рівняння.

Вищий ступінь означає, що в одному предметі є більше (мен­ше) певної якості, ніж в іншому. Проста форма вищого ступеня твориться додаванням до основи прикметника суфікса -ш- або -іш-: дешев-ий — дешев-ш-ий, стар-ий — стар-ш-ий, багат-ий — багат-ш-ий, добр-ий — добр-іш-ий, рухлив-ий — рухлив-іш-ий, нов-ий — нов-іш-ий.

При цьому відбуваються такі явища:

а)         суфікси -ок, -ек-, -к-, як правило, випадають: глибокий —
глибший, далекий — дальший, широкий — ширший, тон-
кий — тонший, короткий — коротший, гладкий — гладший,
швидкий — швидший;

б)         кінцеві приголосні основи [г, ж, з] у сполученні із суфіксом
-ш- перетворюються на [жч]: дорогий — дорожчий, низь-
кий — нижчий, дужий — дужчий, важкий — важчий, близь-
кий — ближчий, вузький — вужчий;

у двох прикметниках такі зміни не відбуваються: легкий — легший, довгий — довший;

в)   кінцевий основи [с] + суфікс — ш- дає [шч] (літера щ): ви­сокий — вищий, товстий — товщий.

Вищий ступінь може утворюватися від інших основ: добрий, хоро­ший — кращий, ліпший; гарний — кращий; поганий — гірший; ве­ликий — більший, малий — менший. Явище утворення нових форм слова від інших основ називається суплецією (суплетивізмом).

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється від простої форми вищого ступеня додаванням префікса най-: най-добріший, найбагатший, найкоротший, найдовший, найвищий, найкращий. Ця форма може ускладнюватися префіксами як-, що-: щонайдобріший, якнайкращий, щонайбагатший, якнайкоротший, щонайдовший, якнайвищий.

Увага! В українській мові не допускається заміна найвищого сту­пеня порівняння формою вищого. Правильно вживати: найвищі показ­ники, а не вищі показники; найкраща студентка, а не краща студент­ка; найвища міра покарання, а не вища міра покарання; найвища ліга, а не вища ліга. Неправильно відповідно до правил української мови іме­нується установа — Вища атестаційна комісія, потрібно — Найвища атестаційна комісія.

Не вживаються також у літературній мові висловлювання типу: сама дорога людина, самий легкий білет, потрібно: найдорожча люди­на, найлегший білет.

Складена форма вищого та найвищого ступенів порівняння має обмежене функціонування (уживається переважно в науковому та офіційно-діловому стилях). Вона утворюється за допомогою слів більш (менш), найбільш (найменш), які додаються до звичайної форми прикметника: більш відкритий, менш відомий — найбільш відкритий, найменш відомий.

Увага! Помилковими є утворення типу більш рішучіший, менш ви­багливіший, найбільш уважніший, найменш корисніший. Потрібно: більш рішучий, менш вибагливий, найбільш уважний, найменш корисний.

Найвищий ступінь порівняння прикметника, що передає властивос­ті живих істот, може передаватися формою прикметника вищого ступе­ня з додаванням слів за (від) усіх: кращий за всіх, активніший від усіх.

6.    Не утворюють ступенів порівняння якісні прикметники:

а)         що виражають абсолютні, не порівнювані щодо міри вияву
ознаки (не можуть проявлятися в більшій чи меншій мірі):

сліпий, кривий, лисий, німий, босий, голий, хворий, мертвий, живий, порожній, готовий, сивий, русий;

б)         утворені від відносних на позначення кольорів, а також назви
складних кольорів та відтінків: фіалковий, бузковий, вишне-
вий, шоколадний, апельсиновий, кремовий; ніжно-блакитний,
темно-червоний, синьо-зелено-жовтий, світло-оранжевий,
чорно-білий;

в)         які за допомогою певних префіксів і суфіксів передають або
найбільшу, або найменшу міру вияву ознаки, або неповноту
якості: ультрамодний, супердорогий, прехороший, всесиль-
ний, надчутливий, замалий, архіважливий, здоровенний, ста-
резний, довжелезний, багатющий, холоднючий, густенький,
мокресенький, тонісінький, малюсінький, великуватий, си-
нюватий, білявий, круглястий тощо.

 

Відмінювання прикметників

Прикметники за характером морфемного складу можуть мати:

а)         коротку форму з нульовим закінченням: срібен, ясен, славен,
молод, повен, варт, винен, годен, готов, жив, згоден, здоров,
ладен, прав, ласкав, певен, повинен, потрібен, рад, зелен, а та-
кож присвійні прикметники на -ів (-їв), -ин (-їн) у Н. та З.
в. одн. чоловічого роду: тітчин, Зінин, бабин, дідів, дядьків,
братів;

б)         повну стягнену форму: білий, біла, біле, білі;

в)         повну нестягнену форму, що утворюється лише у формах Н.
та З. в. жіночого, середнього роду та множини: високая, висо-
кеє, високії; рідная, ріднеє, ріднії; веселая, веселеє, веселії; не-
щасная, нещаснеє, нещаснії; широкая, широкеє, широкії; гір-
кая, гіркеє, гіркії.

Повні стягнені прикметники за характером кінцевого приголосного основи поділяються на тверду та м'яку групи відмінювання. Основа прикметників твердої групи закінчується на твердий приголосний,

у Н. в. одн. вони мають закінчення -ий (нульове в присвійних коротких прикметниках на -ів(-їв), -ин(-їн) і т.д. типу матусин, Франків), -а, -е: дорогий, дорога, дороге; Петрів, Петрова, Петрове; гарячий, гаряча, гаряче; залізний, залізна, залізне; доччин, доччина, доччине; нянин, ня~ нина, нянине. Короткі присвійні прикметники з нульовим закінченням у всіх формах, крім Н., З. та Кл. в., відмінюються як звичайні повні стяг­нені форми.

До м'якої групи належать прикметники з основою на м'який — пе­реважно [н'] або [й]: художній, колишній, самобутній, хатній, пізній, братній, орлій, синій, вчорашній, внутрішній, прийдешній, осінній, дов­гошиїй, довговіїй, безкраїй.

Повні нестягнені прикметники в усіх відмінках, крім Н., З. та Кл., мають такі ж форми, як відповідні повні стягнені прикметники твердої чи м'якої групи: молодая, молодеє, молодії змінюються як молода, мо­лоде, молоді; ранняя, раннєє, раннії — як рання, раннє, ранні.

Увага! Розрізняйте прикметники дружний — пов'язаний друж­бою, одностайний, який діє спільно, погоджено (дружний стрій, клас, хор, гурт) і дружній — сповнений приязні, товариський, належний дру­гові (дружній потиск, погляд; дружні зв 'язки, стосунки).

У таблиці подано буквене вираження закінчень прикметників твер­дої та м'якої груп. Варіантні закінчення в тих самих прикметниках за­значено через похилу риску.

 

Відмінки

Однина

Множина

 

чоловічий рід

середній рід

жіночий рід 

 

 

тверда група

м'яка група

тверда група

м' яка група

тверда група

м'яка група

тверда група

м'яка група

Н.

-ий, -0

-ій

Р.

-ого

-ього

-ого

-ього

-ої

-ьої

-их

-іх

Д.

-ому

-ьому

-ому

-ьому

-ій

-ій

-им

-ім

З.

Н. чи

Р. в.

Н. чи

Р. в.

О.

-им

-ім

-им

-ім

-ою

-ьою

-ими

-іми

М.

-ому /-ім

-ьому /-ім

-ому /-ім

-ьому /-ім

-ій

-ій

-их

-іх

Кл.

як

у

Н.

в.

як

у

Н.

в.


Прикметникові іменники типу будівничий, лютий (місяць), подо­рожній, відмінюються як звичайні прикметники: до будівничого, бу­дівничим; Сьогодні перше лютого й Першого лютого 2003 року; Старі правду кажуть: два хитрих мудрого не переважать (Л. Глібов); Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє (О. Довженко).

Серед прикметників незмінними є іншомовні назви кольорів: беж, маренго, бордо, електрик, хакі — та деякі інші слова: морзе, апліке, фантазі, ліберті, нетто, брутто, комільфо, масака. Частина незміню­ваних слів залежно від контексту, а точніше — синтаксичної ролі, може бути прикметниками чи іменниками: іоруба, мунда, хауса, хінді, бен-галі, палі, суахілі, комі, марі, мансі, урду, банту, пушту, майя (мови, на­родності); антука, негліже, травесті, моко, бароко, рококо, соло, мо­дерн, тет-а-тет, цірліх-манірліх, апаш.

 

Вправа 86

Поставте словосполучення у формі орудного відмінка однини й за­пишіть, виділивши та пояснивши закінчення.

І. Свіжа пекуча їжа, вечірня пісня, стигла смачнюча груша, вража зграя, хижа паща, торішня сажа, горюча сльоза, відомча радіомережа, сусідня дача, художня майстерня, гнітюча тиша, чужа хижа, важча за­дача, незабутня афіша, страшнюча колюча хаща, нижча діжа, схожа

вдача, справжня замша, яснолиця робоча матуся, квітуча черемша, пла­куча верба, блискуча відповідь, уранішня освітня телепередача, ближ­ня галерея, виробнича площа, небайдужа рішуча гетьманша, виборча дільниця, зловорожий хитрючий вельможа, мужича калоша, тонколиця фея, порожня траншея, ведмежа оселя, твердюча добряча огорожа, ближча легша подача, тяжча ноша, дикоростуча орхідея, довша баржа, папужа вдача, рум'янолиця балакуча теща, ледача злюча сторожа, блі­долиця розвідниця.

ІІ. Верблюжа нерішуча малеча, смагляволиця листоноша, давня іржа, швидкоминуча холоднеча, отча кутя, козача проща, сировинно-товарна біржа, неминуча втеча, ранньоквітуча пахуча ружа, хлопчача пригор­ща, видавнича справа, княжа ворожнеча, швидша хвиля, гаснуча сві­ча, заміжня дужа чукча, дужча пороша, осіння алея, пророча притча, учорашня лапша, несвіжа спаржа, дорожча горбуша, краєзнавча творча праця, мальовнича круча, кругосвітня подорож, найкраща кіноепопея, несхожа душа, жіноча ескадрилья, глибша калюжа, вища фортеця, та­ємнича ратуша, темно-синя чаша, більша кают-компанія, круглолиций перехожий, жовтогаряча пряжа, законодавча влада, цілющий жень­шень, кипуча енергія, розпорядча депеша, гожа молодиця, Біловезька Пуща, Божа Матір.

 

Вправа 87

У § 54 знайдіть текст «Невичерпна духовна скарбниця», випи­шіть прикметники разом з іменниками, до яких вони відносяться, ви­діліть закінчення, визначте рід, число, відмінок прикметників.

 

Вправа 88

Виправте помилки, допущені при творенні ступенів порівняння прикметників.

1. Найбільш гарячіші вихопили шаблі, готові на місці розправи­тися із зрадником (В. Малик). 2. У клубі кращих величають, кращим премії дають (С. Олійник). 3. Збройні сили України стають більш де-мократичнішими. 4. Доброзичлива мамина посмішка, лагідне слово — вища похвала для дитини. 5. Праця — самі кращі, самі радикальніші

ліки від нудьги. 6. Після першого гола гра стала менш цікавішою. 7. Найяскравіший глечик виявився найбільш порожнім. 8. Бабусина смо­родина була більш кислуватіша, ніж наша. 9. Правий берег річки менш крутіший, ніж лівий. 10. Хмаринка, із-за якої виходило сонце, була ніж­но-рожевіша, порівняно із сусідніми. 11. Пауло Коельо — один із самих популярних письменників сучасності. 12. Злочинця засуджено до вищої міри покарання. 13. Це наш кращий студент.

 

©£і — Діти! Запишіть у зошити імена найвизначніших, на вашу дум­ку, людей, — сказав учитель. Згодом він запитав: — Скільки вже ти написав, Андрійку? —Десять. Лишився ще один — воротар...

 

§ 29. Відмінювання числівників

Числівник — самостійна частина мови, що вказує на кількість предметів або їх порядок при лічбі й відповідає на питання: с к і л ь к и? к о т р и й?

За значенням числівники поділяються на кількісні й порядкові. Кількісні числівники називають кількість предметів і відповіда­ють на питання с к і л ь к и? Вони поділяються на:

а)         власне-кількісні (називають кількість окремих предметів):

одинадцять, чотирнадцять, тисяча шістсот сорок вісім, сто двад­цять, трильйон, квадрильйон, два, тридцять сім, двісті дев 'ять;

б)         дробові (називають кількість частин предмета): півтора, півтори,
півтораста (останній за значенням зараховується до дробових),
дві десятих, сім дванадцятих, п 'ять цілих вісімнадцять сотих;

в)         збірні (називають кількість сукупних предметів): двоє, обидва,
троє, четверо, дванадцятеро, десятеро, восьмеро, вісімнадцятеро;

г)         неозначено-кількісні (указують на приблизну кількість): багато,
мало, чимало, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, сто-
надцять, кількасот, стонадцятеро, кільканадцятеро.
Порядкові числівники вказують на порядок предметів при лічбі й

відповідають на питання к о т р и й? За своєю формою вони близькі до

прикметників: триста дев'ятнадцятий, сьомий, перший, третій, восьми-соттисячний, стотридцятисемимільйонний, сотий, сорок четвертий.

За будовою числівники поділяються на прості, складні та скла­дені. Прості у своєму складі мають лише один корінь: один — десять, сто, сорок, тисяча, нуль, мільйон, мільярд, обоє, двоє, троє, четверо, п 'ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев 'ятеро, десятеро, двійко, трій­ко й под., неозначено-кількісні числівники: кілька, декілька, багато, не­багато, мало, чимало, немало.

Числівники, що записуються одним словом, але мають два коре­ні чи більше, називаються складними: одинадцять — дев 'ятнадцять, двадцять, тридцять, п' ятдесят — дев' яносто, двісті — дев' ятсот, півтораста, кількадесят, кількадесятеро, кількасот, кільканадцять, стонадцять, обидва, обидві, одинадцятеро — дев 'ятнадцятеро, двад­цятеро, тридцятеро, двохсоттисячний, десятимільйонний, трьохсот-мільярдний, а також півтора, півтори, півтораста.

Примітка. Деякі вчені компоненти -надцять і -дцять, що входять до складу назв другого десятка, десятків (двадцять, тридцять) і не­означено-кількісних числівників (кільканадцять, стонадцять), у су­часній українській мові визначають як суфікси й відносять зазначені числівники до розряду простих. У шкільній практиці всі числівники за будовою поділяються на прості та складені. До простих зараховують ті, що записуються одним словом.

Складені числівники утворюються кількома окремими словами (два і більше): дев 'ятсот тридцять чотири, чотириста дев 'яносто вісім, ти­сяча вісімсот сорок сьомий, мільйон п' ятсот чотирнадцять тисяч сім­сот двадцять три; дробові числівники: одна сьома, п 'ять шістнадцятих, вісім цілих п 'ятнадцять сорок третіх, сімнадцять цілих дві десяті.

 

Відмінювання числівників

Заслуговує на увагу питання про кількість відмінків у числівниках. Хоч у позиції кличного відмінка числівники вживаються порівняно рід­ше, ніж інші частини мови, проте це не дає підстав для заперечення се-мичленної відмінкової системи, зокрема наявності кличного відмінка.

Пор. використання кличного відмінка в іменниках, прикметниках, числівниках та прикметникових займенниках: — Дядечку, пане Маляре! Ваша ікона плаче... (Р. Скиба). Ріко висока, будь мені зелена (Р. Скиба). Дві берези, не шуміть за вікном. Десятеро малюків, сідайте мерщій на карусель. Не «вмирай», мій друже, бо поети — рідкісні пта­хи на цій землі... (В. Могилюк).

 

І. Кількісні числівники

1.    Числівник один відмінюється за родами, числами та відмінками, як займенник той (подібно до відмінювання прикметників).

 

Від­мінки

Однина

Множина

 

чоловічий рід

середній рід

жіночий рід 

 

Н.

один

одне, одно

одна

одні

Р.

одного

одного

однієї/-ої

одних

Д.

одному

одному

одній

одним

З.

як у Н. чи Р. в.

одне, одно

одну

як у Н. чи Р. в.

О.

одним

одним

однією/-ою

одними

М.

на одному/-ім

на одному/-ім

на одній

на одних

Кл.

як

у

Н. в.

як у Н. в.

Примітка. У висловах один до одного, один одного, один одному один одним, один по одному, усі до одного, ні одного, ні одному й под. наголос у словах одного, одному, одній і т. д. — на першому складі.

2. Числівники два, три, чотири, кілька, багато та всі збірні від­мінюються за зразком числівника два, який частково змінюється за родами: для чоловічого й середнього роду існує спільна фор­ма й окрема — для жіночого роду. Збірні числівники п 'ятеро й далі в непрямих відмінках мають тільки вторинні дублетні фор­ми однокореневих власне-кількісних числівників, проте в О. в. за­свідчуються дублетні форми. У збірних числівниках у непрямих відмінках суфікс -ер(о) відпадає.

Числівники чотири, четверо, багато в О. в. мають закінчення -ма. Числівник обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках має форми обох, обом, обома.

 

Від­мінки

Власне-кількісні

Неозначено-кількісні

Збірні

Н.

два, дві

три

чотири

кілька

п 'ятеро

Р.

двох

трьох

чотирьох

кількох

п 'ятьох

Д.

двом

трьом

чотирьом

кільком

п' ятьом

З.

= Н. чи Р.

= Н. чи Р.

= Н. чи Р.

= Н. чи Р.

п' ятьох

О.

двома

трьома

чотирма

кількома

п' ятьма, п' ятьома

М.

на двох

на трьох

... чотирьох

...кількох

. п' ятьох

Кл.

як

у

Н. в.

як у

Н. в.

3. Числівники від п'яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканад­цять, кількадесят відмінюються як п 'ять, причому в кожному не­прямому відмінку — дві дублетні форми.

Увага! У числівниках на -десят п 'ятдесят — вісімдесят відмі­нюється тільки друга частина (на відміну, наприклад, від російської мови, у якій такі числівники змінюються в обох частинах): п'ятдеся­тьома, шістдесятьох, сімдесятьом, вісімдесятьма тощо.

 

Н.

п' ять

сім

вісім

шістдесят

Р.

п' яти, п' ятьох

семи, сімох

восьми, вісьмох

шістдесяти, шістдесятьох

Д.

п' яти, п' ятьом

семи, сімом

восьми, вісьмом

шістдесяти, шістдесятьом

З.

п 'ять / п 'ятьох

сім / сімох

вісім / вісьмох

шістдесят, шістдесятьох

О.

п' ятьма, п' ятьома

сьома, сімома

вісьма, вісьмома

шістдесятьма, шістдесятьома

М.

на п' яти, на п' ятьох

на семи, на сімох

на восьми, на вісьмох

. шістдесяти, шістдесятьох

Кл.

як у

Н. в.

як у

Н. в.

Числівники сорок, дев 'яносто, сто в усіх відмінках, крім Н. та З., мають закінчення -а: сорока, дев' яноста, ста.

У складних числівниках — назвах сотень — від двохсот до дев 'я-тисот, а також кількасот змінюються обидві частини: перша як числівник два або п' ять (причому в числівниках із першим ком­понентом від п' яти до дев' яти в О. в. вживаються дублетні фор­ми), друга — як іменник місто в множині. Обидві частини склад­них числівників на позначення сотень пишуться разом. Примітка. У числівниках двісті — чотириста в З. в. вживається

форма, однакова з Н. в., якщо сполучається числівник із назвами не­істот (бачу триста гривень), і форма, тотожна словоформі Р. в., якщо числівник уживається з назвами істот (бачу трьохсот ліцеїстів). У числівниках п 'ятсот — дев 'ятсот у З. в. функціонує форма, тотожна формі Н. в.

 

Н.

триста

вісімсот

Р.

трьохсот

восьмисот

Д.

трьомстам

восьмистам

З.

Н. або Р. в.

вісімсот

О.

трьомастами

вісьмастами, вісьмомастами

М.

на трьохстах

навосьмистах

Кл.

як у Н. в.

як у Н. в.

Числівник тисяча відмінюється як іменники І відміни жіночого роду мішаної групи (остача), мільйон, мільярд — як іменники ІІ від­міни чоловічого роду твердої групи (павільйон), числівник нуль — як іменник ІІ відміни чоловічого роду м'якої групи (циркуль).

У складених кількісних числівниках відмінюється кожен ком­понент за відповідним зразком простого чи складного числів­ника: тисяча сімсот двадцять один, тисячі семисот двадцяти (двадцятьох) одного,... тисячею сьомастами (сімомастами) двадцятьма (двадцятьома) одним, на тисячі семистах два­дцяти (двадцятьох) одному (однім). Причому якщо для час­тини компонентів характерні дублетні форми, то вибираються

однотипні, наприклад: шістдесятьма сьома або шістдесятьома сімома; двадцяти п 'яти або двадцятьох п 'ятьох. 8. У дробових числівниках чисельник відмінюється як відповідний власне-кількісний числівник, а знаменник — як порядковий у множині (тобто як прикметник у формі множини), крім дробових із чисельником — одна: одна шоста, одна десята, одна тисячна, одна мільйонна.

Якщо непрямим відмінкам власне-кількісного числівника, що є чисельником дробу, властиві дублетні форми, то в дробовій назві на­дається перевага першому варіантові форм: у Р., Д. й М. в. — формі на -и (п 'яти, шести), в О. в. — формі на -ма (п 'ятьма, шістьма); З. в. чи­сельника дробових числівників збігається з Н. в. (за винятком дробів із чисельником одна: одну четверту, одну двадцяту, одну соту і т. д.).

Увага! Після чисельника дві, три, чотири знаменник переважно ставиться у формі Н. в. мн., а після п'ять і більше—у формі Р. в. мн.: дві дев 'яті (частини), три сьомі (частини), чотири десяті (частини); шість дев' ятих (частин), п' ять сьомих (частин), дев' ять десятих (частин).

 

Н.

одна восьма

одинадцять сотих

Р.

однієї восьмої

одинадцяти сотих

Д.

одній восьмій

одинадцяти сотим

З.

одну восьму

одинадцять сотих

О.

однією восьмою

одинадцятьма сотими

М.

на одній восьмій

на одинадцяти сотих

Кл.

як у Н. в.

як у Н. в.

9. Слова половина (1/2), третина (1/3), чверть (1/4) відмінюються як звичайні іменники, бо відносяться до цієї частини мови, а не до числівників, хоча й позначають частину від цілого.

 

ІІ. Порядкові числівники

1. Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінка­ми, як прикметники: третій — як прикметники м'якої групи, усі інші — як прикметники твердої групи.

2. У складених порядкових числівниках змінюється лише останнє слово: тисяча сімсот двадцять перший, тисяча сімсот двадцять першого, тисяча сімсот двадцять першим, на тисяча сімсот двадцять першому (першім), тисяча сімсот двадцять першу, ти­сяча сімсот двадцять перше.

 

III. Незмінювані числівники

Серед числівників за відмінками не змінюються неозначено-кіль­кісні: мало, немало, чимало (прислівники достатньо, досить у ролі неозначено-кількісних числівників) та дробові: півтора, півтори, півтораста, пів. Останній має обмежене вживання у виразах типу о пів на шосту, пів сучасного Києва.

Незмінюваними є також збірні числівники з іменниковими фор­мантами -к(о), -ечк(о): двійко, двієчко, трійко, трієчко, четвірко, п 'ятірко та інші.

Увага! Вивчіть українською мовою відповіді на питання

Котра година?

01.00 - перша година

02.15 - чверть на третю (п'ятнадцять хвилин на третю)

03.30 - пів на четверту

04.45 - за чверть п'ята (за п'ятнадцять хвилин п'ята)

06.00 - шоста година (шоста година ранку)

18.00 - вісімнадцята година (шоста година вечора)

02.00 - друга година (друга година ночі)

14.00 - чотирнадцята година (друга година дня)

05.03 - три хвилини на шосту

07.20 - двадцять хвилин на восьму

08.35 - за двадцять п'ять хвилин дев'ята

09.49 - за одинадцять хвилин десята

 

Офіційне позначення часу

10.07 -  десята година сім хвилин

16.54 -  шістнадцята година п' ятдесят чотири хвилини

 

 

Вправа 89

Запишіть числівники в поданих реченнях словами, указавши від­мінок та можливі дублетні форми.

Над мозаїками Софії Київської — перлини світового мистецтва — працювала артіль з 8 художників. Один майстер за робочий день міг викласти смальтою від 1,36 до 3,75 квадратного метра. Уся площа була заповнена впродовж 3 років. Проте з первісних 640 квадратних метрів мозаїки на сьогодні лишилося біля 260. Надзвичайно розмаїта палітра використаних тонів і відтінків. У смальті синього ультрамаринового кольору можна розрізнити близько 9 відтінків — від темно-синього до блакитного. Смальта синього кольору вирізняється 5, а синій колір ін­диго — 7 відтінками. Група зелених кольорів нараховує 35 відтінків! Усього ж київські мозаїки відзначаються 18 основними кольорами із 143 відтінками. Окрему групу становлять золоті й срібні смальти 25 відтінків — усього 168 (За Д. Степовиком).

1. 1621 року (35) тисячне польське військо підійшло до Дністра й розташувалося навпроти Хотина. В Османії на той час кількість вій­ська, за різними джерелами, становила від 300 до 500 тисяч чоловік. Сюди ж у район Хотина прибув і Сагайдачний із 40 000 козаків (За Р. Ратушним). 2. «Реєстр всього війська Запорозького» складено в се­редині XVII століття, але на його 359 пожовклих сторінках світло-ру­дий атрамент [застар. — чорнило] закарбував надзвичайно широку й розмаїту інформацію про духовний і матеріальний спосіб життя укра­їнського народу ще дохристиянської доби (За Я. Дзирою). 3. Рукопис ХІХ століття «Меморандум лікаря І. Буяльського» на 275 сторінках містить близько 1000 рецептів для лікування нервових, шкірних, очних та інших хвороб (За Ю. Чайковським). 4. Лимон — теплолюбне ві­чнозелене деревце заввишки до 3-5 метрів, що має квітки з 4-8 ві­дігнутими пелюстками (Із журналу). 5. Малі річки та струмки України народжують від 60 до 80 % нашого водного багатства (За А. Топачев-ським). 6. Вагова одиниця соняшникової олії за поживністю дорівнює 8 ваговим одиницям картоплі, 4 — хліба, 2-3 — цукру (М. Іншин). 7. У червні 1917 року склад Центральної Ради було представлено 212 селянами, 132 солдатами, 100 робітниками — усього 586 особами.

Найповніший каталог зірок, опублікований не так давно в США, містить координати та інформацію про яскравість 18 819 291 зірки.

Найбільші шишки, що досягають 66 см у довжину, ростуть на цу­крових соснах. 10. Щоб не провалюватися при ходьбі по пухкому снігу, пінгвіни лягають на живіт і, відштовхуючись крилами й лапами від сні­гу, ковзають по ньому зі швидкістю до 25 км/год. 11. Легше 10 [Д. в.] подарувати, чим в 1 [ч. р., Р. в.] попросити (Народна творчість).

ІІІ. 1. У російській мові близько 500 000 слів, проте найбільш ужи­ваних — від 2000 до 2500. 2. Пушкін, великий знавець і майстер ро­сійської лексики, використовував близько 21 197 слів. 3. У випускника середньої школи словниковий запас складає від 1500 до 4000 слів, лю­дина з вищою освітою користується 8000 слів. 4. Древні малюнки — сцени боротьби — на стінах печер, напевно, одне з найперших зга­дувань про спортивні змагання, їм близько 4700 років; до олімпійської програми боротьба включена із 708 року до нашої ери. 5. Керує шкіль­ним лісництвом рада із 17 чоловік, яку очолює голова (А. Григоренко). 6. Маніфест журналістів з приводу політичної цензури був підписаний спочатку 50 київськими журналістами (З газети). 7. Книга Пауло Ко-ельо «Алхімік» стала улюбленою для сильних світу цього та простих людей у 117 країнах світу. 8. Протягом (кількасот) років світ не шкодує добірних, теплих епітетів, коли мова заходить про українську пісню і її становище у світі (Г. Нудьга). 9. (5) стоповий ямб, мов з міді литий, 2 з 4, 2 з 3 рядків куплети, Пов'язані в дзвінкі рифмові сплети, — Лиш те ім'ям сонета слід хрестити (І. Франко). 10. Це було ніби якимось про­тестом проти того, що протягом 24 годин він і рісочки не мав у роті (Я. Гашек; перекл. Масляка). 11. Заробив у пана плату — з 4 дощок хату! (Народна творчість).

 

Вправа 90

Провідміняйте числівники, записавши всі можливі дублетні фор­ми, зверніть увагу на наголошування.

80, дванадцятеро, 647-й, обидва, 800, багато, нуль, 1657, кільканад­цять, кількасот, кількадесят, півтора, 548, 14, 9/10, 365 711 974, 8/100, 3 18/32, мільярд, більйон.

Вправа 91

Поставте подані числівники у відповідних відмінках, зазначте можливі дублетні форми.

431 — О. в., 615 — Р. в., 879 567 000 — Д. в., 278 000 000-й — М. в., 934 000-й — Р. в., 704 398 — О. в., 114 — Д. в., 349 000 000 000-й — М. в., 1 519 — Р. в., 770 — О. в., 990 — М. в., 440 — Д. в., 63 4/7 — О. в., 2 000-й — М. в.

 

Вправа 92

Перепишіть речення, запам' ятайте, як правильно вживати кон­струкції при визначенні часу доби (дня та ночі) в українській мові. Чи всі вони відповідають літературній нормі?

1.         1. Глянув на годинник — уже за двадцять друга, додому лишилось
близько години їзди (Є. Гуцало). 2. Зараз десята година вечора, а я тіль-
ки що з контори (М. Коцюбинський). 3. Була тільки п'ята година, а на-
вкруги вже зовсім сутеніло (О. Гончар). 4. Вже минула ніч, годинник
показав десяту годину ранку (М. Трублаїні). 5. До першої години си-
джу за столом, обідаю і за обідом читаю газети (М. Коцюбинський).
6. Вранці прокидаємось близько десятої години (Леся Українка). 7. Кін-
чаємо роботу о третій годині (М. Коцюбинський). 8. Уночі він о дру-
гій годині по панелі задумано йшов (В. Сосюра). 9. Збори почнуться о
чверть на шосту годину вечора й триватимуть приблизно до восьмої.

10.       Завтра об одинадцятій в Павловському парку (Із журналу).

11.       1. Вже й одинадцята година — баба не йде (М. Коцюбинський).

2.         Московський поїзд мав прибути до Петрограда о десятій, але вночі
зірвалася хуртовина, а дороги не розчищали, і паровоз, важко чахкаю-
чи, зупинився в полі (В. Кучер). 3. На світанку, дев'ятого січня о деся-
тій годині тридцять хвилин, почалась артилерійська канонада і тривала
дві години (Григорій Тютюнник). 4. В своєму відділі вона з'явилася
перша, бо було ще тільки за чверть дев'ята, а співробітники, крім са-
мого зава, сходились звичайно майже одночасно за п'ять хвилин до по-
чатку роботи. 5. О десятій з половиною рівно він з'явився — високий,
з великим чолом, з сивиною на скронях, колишній красун, зразковий

представник чоловічої статі, і, коротко привітавшись до своїх трьох співробітників, мовчки взявся до праці. 6. Це [відсутність сусідів на кухні в такий час], власне, й примусило Марту ставити своє будило [будильник] на пів до восьмої, дарма що й о восьмій вставши, вона вчасно б на посаду потрапила. 7. ЗАГС о третій закривається, і коли ми підемо після праці, то спізнимось... 8. Додому вона вернулась коло сьомої години ввечері, покінчивши свій діловий день (З роману В. Під-могильного). 9. У кухні телевізор повідомив їй, що сьогодні понеділок, за десять хвилин дев'ята ранку. 10. Наручний годинник показав чверть на десяту (З роману З.Ігіної).

 

Вправа 93

Запишіть словами позначення часу, складіть з ними речення. З 10 до 18 год, 07.06, 12.00, 17.45, 08.15, 16.17, 24.00, 00.55, 19.30, 23.47, 04.35, 13.40, 21.02, 03.58, 00.30, 20.45, 22.15.

©6. — Мамо, я сьогодні зробив дуже добру справу.

Що ж ти зробив, синку?

Двоє запізнювалися до поїзда. Я нацькував на них нашого пса, і вони так тікали від нього, що встигли на потяг.