§ 23. Правопис слів іншомовного походження. Українська латиниця

 

І. Подвоєння в іншомовних словах

1. У загальних назвах іншомовного походження букви на позначення подовжених приголосних звуків, як правило, не подвоюються: ба­роко, лібрето, піанісимо, стакато, інтермецо, сума, шосе, бе­ладона, бравісимо, ват (хоч Ватт), групето, гун (гуни), каса, ме­тал, піцикато, фортисимо, шасі, фін (фіни), комуна, комісія тощо. Винятки: аннали (записи найважливіших подій по роках у

Стародавньому Римі й деяких країнах Західної Європи за середніх віків;

 

на Русі їм відповідали літописи), бонна (вихователька дітей), брутто (вага товару з упаковкою), ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто (епіграф, дотепний чи влучний вислів), нетто (вага товару без упаковки), панна, пенні (грошова одиниця), тонна, білль (проект за­кону чи закон), булла (папська грамота), вілла, мулла (в ісламі нижчий сан служителя релігійного культу), дурра (назва рослини), мірра (аро­матична смола), гамма (1) третя літера грецького алфавіту; 2) мільйон­на частка грама; 3) стотисячна частка ерстеда — одиниці напруженості магнітного поля), а також перша частина складних слів гамма- (означає стан речовини або зв'язок з гамма-випромінюванням): гамма-глобулі-ни, гамма-активний, гамма-апарат, гамма-астрономія, гамма-залі­зо, гамма-сигнал, гаммаскопія, гамма-функція, гамма-спектрометр.

У випадку збігу кінцевого приголосного префікса та початкового приголосного кореня подвоєння відбувається тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: інновація (бо є но­вація), сюрреалізм (бо є реалізм), апперцепція (бо є перцепція), ім­міграція (бо є міграція), ірраціональний (бо є раціональний), ір­реальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), ім­матеріалізм (бо є матеріалізм).

Примітка. Букви на позначення приголосних звуків на межі пре­фікса й кореня не подвоюються тоді, коли іншомовне префіксальне слово далеке за змістом від безпрефіксального: нотація (повчання, ви­словлене людині, яка допустила якийсь промах) — анотація (стис­ла характеристика змісту книги, статті, рукопису) — конотація (до­даткове значення слова, що накладається на основне й служить для ви­раження експресивно-емоційної оцінки).

У власних назвах іншомовного походження подвоєні букви на по­значення подовжених приголосних звуків зберігаються відповідно до мови, з якої слово запозичене: Голландія, Руссо, Торрічеллі, Марокко, Калькутта, Маттью, Бетті, Ріккі, Жульєтт, Песта-лоцці, Кессо, Хеллоуей, Саллівен, Россіні, Гаммі (кличка собаки), Діллі (персонаж мультфільму), Маккензі (затока), Барроу (мис), Хеллох (печера), «Пратт-Уїтні» (авіаційний двигун), «Дольче енд Ґаббана» (торгова марка), «Феррарі» (автомобіль) тощо.

Примітка. Подвоєння зберігається й у всіх похідних загальних на­звах: боннський (Бонн), ніццький (Ніцца), яффський (Яффа), андоррець (Андорра), голландський (Голландія), равеннський (Равенна), меккський (Мекка), пруссацтво (Пруссія) та інші.

 

ІІ. Написання и, і, ї в іншомовних словах

В основах загальних іншомовних назв після дев'яти букв д (де), т (те), з (зе), с (ес), ц (це), ч (че), ш (ша), ж (же), р (ер) («де ти з 'ї­си цю чашу жиру») перед наступними приголосними, крім [й], пишеться и («правило дев'ятки»): динаміт, титул, фізика, ірига­ція, речитатив, джинси, цистерна, режим, шифр, агностицизм, афоризм, штатив, цистерна, джип, директор, цирк, шифер.

Після всіх інших букв, тобто тих, що не входять до «правила де­в'ятки» (б (бе), п (пе), в (ве), м (ем), ф (еф), г (ге), ґ (ґе), к (ка), х (ха), л (ел), н (ен)), перед наступними приголосними пишеться і: кіно, архів, бізнес, міф, ефір, логіка, ніша, пілот, вібрація, колібрі, ліміт, бісквіт, адміністратор, нігілізм, вітамін, гідравліка, хірург. Винятки. Після літер, що не входять до «дев'ятки», и пишеться перед наступними приголосними, крім [й], у таких випадках:

а)         давно запозичених іншомовних словах: кипарис, бурмис-
тер (але бургомістр), вимпел, єхидна, імбир, лиман, миля,
мирт, нирка, спирт, химера, бинт, графин, лимон, литав-
ри, миш'як тощо;

б)         у словах, запозичених із східних мов, переважно тюркських:

башкир, гиря, калмик, кизил, кинджал, киргиз, кисет, киш­лак, кишмиш;

в)         у словах церковного вжитку: диякон, єпископ, єпитрахиль,
єпитимія, камилавка, митра, митрополит, християн-
ство тощо.

На початку слів уживається і: ідея, ізольований, Іліада, ілюзія, ідіома, ієрогліф, ікебана, інтернет, імпульс, інгаляція, інтрига, Іран, Іртиш, Ірландія, Італія, Ісландія, Іо (жриця Гери), Ігуасу (водоспад), Ісалько (вулкан), Ідху (острів), Імоджен, Ібсен, Івон,

Ізабелла.

4.         Після букв на позначення всіх приголосних звуків (крім [й]) пи-
шеться і перед голосними та звуком [й] (я, ю, є, ї, й); іа в кінці слів
передається звичайно через ія (у кінці деяких власних імен та прі-
звищ — іа): архієрей, віолончель, гіацинт, діарама, міокард, сієста,
тіара, фіаско, стронцій, радій, біоінженерія, істерія, антипатія,
адаптація; Кіану, Віардо, Ліліан, Піаф, Аппіа, Клаудіа, Гарсіа.
Іноді [і] в середині слова перед голосним переходить у [й] і відпо-
відно передається на письмі: курйоз, серйозний, кар 'єра, п 'єса, бар 'єр.

В абсолютному кінці невідмінюваних слів пишеться і: ралі, колібрі, жалюзі, харакірі, конфеті, попурі, візаві, парі, таксі, а також перед наступним приголосним у невідмінюваному слові гратіс і под.

Ї пишеться після голосного: мозаїка, наївний, прозаїк, руїна, Ене-їда, Каїр, Ізмаїл, акмеїзм, акмеїст, хокеїст, іудаїзм, архаїзм, ате­їзм, егоїзм, героїзм, китаїст, бобслеїст, пантеїст, ліцеїст, дзю­доїст, каноїст.

Примітка. У складних словах, перша частина яких закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і: староіндійський, но­воірландський, новоіракський.

Після префіксів, що закінчуються голосним чи приголосним, пи­шеться на початку кореня і: антиісторичний, антиінфекційний, доімперіалістичний, заідеологізований, заімпонувати, заінтригу­вати, переінструментовка; безідейний, дезінсекція, дезінтегра­ція, дезінфекційний, дезінформація, розіграш.

В іншомовних власних назвах и пишеться в таких випадках:

а) в основах власних імен, прізвищ, географічних назв після ши­плячих та [ц] перед наступними приголосними, крім [й], та в похідних від них словах: Абашидзе, Вашингтон, Джигарха­нян, Джинна, Джильї, Жильєрон, Тажибаєв, Цицерон, Цибо, Циммерманн, Жижка, Жирардо, Жискар, Чиковані, Чингісхан, Фучик, Шиллер, Ширак; Джибуті, Джизак, Чилі, Чикаго, Шиніу, Шицзячуан, Цилінь, Цинань, Цингай, Циндао, Цинцин-наті, Цицигар, Алжир, Гемпшир, Вірджинія, Лейпциг, Сан-Франциско; шиллерівський, чиказький, цинциннатський тощо;

б)         у географічних назвах з кінцевими -ида, -ика: Мексика, Фло-
рида, Корсика, Атлантида, Балтика, Антарктида, Америка,
Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка. Але: Колхіда;

в)         у географічних назвах із сполученням -ри- перед приголосни-
ми: Мадрид, Великобританія, Рига, Рим, Крит, Мавританія,
Париж, Цюрих;

г)         в інших географічних назвах після д (де), т (те) та в деяких
випадках згідно з традиційною вимовою: Аддис-Абеба, Един-
бург, Кордильєри, Сардинія, Скандинавія, Аргентина, Бра-
тислава, Ватикан, Палестина, Тибет, Бразилія, Єгипет,
Єрусалим, Китай, Пакистан, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Ва-
вилон, Ассиро-Вавилонія, Нью-Мексико, Бастилія, Киргизія,
Узбекистан, Лідице, а також у похідних словах: бразилець,
тибетський, аргентинський.

9.    В інших випадках в іншомовних власних назвах пишеться і:

а)         в іменах та прізвищах (не після шиплячих та ц): Діллі, Кім-
берлі, Гурамішвілі, Бінош, Пікфорд, Рікатто, Пертіні, Емі-
неску, Міцу, Жеріко, Бріка, Фрідріх, Діккенс, Дідро, Дізель
(але дизель), Зільберт, Грімм, Россіні;

б)         у географічних назвах (не після шиплячих, [ц, р, д, т] тощо):
Сідней, Занзібар, Лісабон, Гельсінкі, Гельсінгфорс, Вільнюс,
Гімалаї, Нікарагуа, Зімбабве, Пількомайо, Ківу, Віші;

в)         перед голосними та [й]: Маріо, Жіоно, Фабліо, Тиціан, Чіау-
релі, Чіампі; Чіапас, Чіуауа, Шіофок, Кабу-Фріу (мис), Адрі-
атика, Онтаріо, Австрія, Греція, Ріо-де-Жанейро, Ріо-Гран-
де, Ріу-Неґру;

г)         в абсолютному кінці невідмінюваних назв: Бахрі, Сент-Екзю-
пері, Леонардо да Вінчі, Сінді, Барбі, Шаші, Тімоті, Джеррі,
Пірі, Лі, Нуралі, Джанні, Луїджі, Одрі, Демі, Наомі, Бетті,
Ріккі; Сочі, Поті, Капрі, Нансі (місто), Міссурі, Нью-Джер-
сі (штати), Малі, Сомалі (країни), Босумтві, Ері (озера), Мак-
кензі (затока), Ай-Петрі (гора), Стромболі (вулкан), Калахарі.
Але: Лао-Цзи, Менцзи, Духовни, Керогли, Язгельди, Берди,
Акушти, Асли, Назли; Янцзи тощо.

Апостроф в іншомовних словах

 

Апостроф в іншомовних словах пишеться перед я, ю, є, ї:

а)         після букв б (бе), п (пе), в (ве), м (ем), ф (еф), г (ге), ґ (ґе),
к (ка), х (ха), ж (же), ч (че), ш (ша), р (ер): інтер 'єр, інтер-
в 'юер, вольтер 'янство, п 'єдестал, прем 'єра, миш 'як, Іх 'ямас,
Ф'єзоле, Руж'є, Рейк'явік, Г'юз, Г'юстон, Джоґ'якарта, Кю-
в 'є, Дьєнб 'єнфу, П'ячентіні;

б)         після кінцевого твердого приголосного префіксів та пер-
шої частини складного слова: ін 'юнктив, пан 'європей-
ський, ад 'юнкт, ад 'ютант, супер 'ядро, супер 'яхта, ін 'єк-
ція, кон 'юнктура, об 'єкт, диз 'юнкція, транс 'європейський,
фельд 'єгер.

Апостроф не пишеться:

а)         перед йо: курйоз, серйозний;

б)         коли я, ю позначають пом'якшення попереднього приголосно-
го перед [а, у]: гюрза, бюджет, бюро, гяур, пюпітр, гравюра,
рюкзак, манікюр, фюзеляж, кювет, варяг, пюре, Чюрльоніс,
Барбюс, Мюллер, Вюртемберг, Пюджин, Гюбнер, Жямайтія.

М'який знак в іншомовних словах

1.    М'який знак в іншомовних словах пишеться після літер д (де), т (те), з (зе), с (ес), л (ел), н (ен):

а)         перед я, ю, є, ї, йо, о: конферансьє, альянс, монпансьє, ві-
ньєтка, вольєр, браконьєр, коньяк, павільйон, батальйон,
медальйон, каньйон, шиньйон, шампіньйон, компаньйонка, ате-
льє, пасьянс, мільярд, ксьондз; Марсельєза, Лавуазьє, Люсьєн,
Маттью, Жульєтт, Альєнде, Шарпантьє, Мерсьє, Дьюї, Ка-
льяо (порт), Дьєнб 'єнфу (військова база), Ель Ніньо (течія);

б)         відповідно до вимови після л (ел) перед приголосним: ас-
фальт, мультфільм, альбатрос, фальсифікація, тальк, аль-
труїст, Альваро, Гюльчатай, Дельфи, Нельсон, Пількомайо
(річка), Ісалько (вулкан), Вальпараїсо, Акапулько (порти), але:
залп, болт, катафалк, напалм, полк тощо;

в)   відповідно до вимови в кінці слів: фланель, падеспань, ду­ель, ферзь, діагональ, вуаль, шампунь, мечеть, Адель, Нінель, Етель, Булонь, Базель, Рафаель, але: бал, метал, рулон, шо­колад, набат, полонез, пафос. 2.    М'який знак не пишеться:

а)         перед я, ю, коли вони позначають сполучення напівм'якого
приголосного з [а, у]: мадяр, тюбик, нюанс, ілюзія, тюль,
люкс, Цюрих, Аляска, Дрю, Дюма, Золя, Лю, Ніколя, Кюсю
(острів);

б)         в абсолютному кінці слова після ц (це), у тому числі в кін-
ці власних імен, прізвищ, прізвиськ німецького походження:
шприц, плац, палац, Суец, Фріц, Ганц, Гольц, Фільц, але: пуер-
ториканець, мексиканець, австралієць тощо, бо суфікс -ець —
український і завжди пишеться з м'яким знаком на кінці.

 

V.        Інші складні випадки правопису іншомовних
слів

У словах, запозичених із французької мови, після букв на позна­чення шиплячих ж (же), ш (ша) пишеться українська літера у, а не ю: журі, парашут, брошура, Жуль Верн, Жусьє, а також з у пи­шуться слова: парфуми, парфумерія.

У позиції між двома голосними в запозичених загальних назвах звук [й] не передається додатково окремою буквою: буєр, конвеєр, лояль­ний, параноя, плеяда, рояль, саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк. Винятки: фойє, майя (народність); Гойя, Савойя, Фейєрбах тощо, а також війя (дишель у воловому возі).

 

VI.       Українська латиниця

Близькою до правопису слів іншомовного походження є інша про­блема: передача українських власних і загальних назв засобами ла-тиничного письма, так званою українською латиницею, у паспортах, угодах, оголошеннях, вивісках, документах, інформаційних банках, у міжнародних телеграмах, електронній пошті, на картах і в інших

друкованих та телекомунікаційних джерелах. Розробка стандарту укра­їнської латиниці запропонована Термінологічною комісією з природ­ничих наук Київського університету імені Тараса Шевченка, схвалена низкою вітчизняних та закордонних організацій, комісій, конференцій. Наприклад, правильно латиницею потрібно записувати Ukrajina, Kyjiv (Україна, Київ), а не Ukraine, Kyiv чи якось інакше. У поемі «Трубить Трубіж» Борис Олійник заступився за самоназву «Україна»:

Новий хазяїн світового чину

Твій рід і люд наївний, як курей,

Заманить вміло в імпортну торбину

І Україну нарече... Юкрейн.

Один з авторів та популяризаторів української латиниці Максим Вакуленко пропонує стандартизувати написи на упаковках української продукції, що йде на експорт: Vyrib Ukrajiny (Виріб України), Zrobleno v Ukrajini (Зроблено в Україні).

Апостроф уживається перед ja, ju, je, ji, jo за відсутності м'як­шення та на межі складних слів для роздільної вимови j з наступними голосними: bur'jan, Volynj'avto, raj'uprava.

 

Кирилиця

Латиниця

Міжнародна транскрипція

1

а А

a A

[a]

2

б Б

b B

[b]

3

в В

v V

[v] / [w]*

4

г Г

gh Gh

[y]

5

ґ Ґ

g G

[g]

6

д Д

d D

[d]

7

е Е

e E

[e]

8

є Є

je Je

[je] / ['e]**

9

ж Ж

zh Zh

[3]

10

з З

z Z

[z]

11

и И

У Y

[У]

12

і І

i I

[i]

 

Кирилиця

Латиниця

Міжнародна транскрипція

13

ї Ї

]і Л

 

14

й Й

] Л

[І]

15

к К

к К

[к]

16

л Л

1 ь

[1]

17

м М

т М

[т]

18

н Н

п N

[п]

19

о О

о О

[о]

20

п П

р Р

[р]

21

р Р

г Я

[г]

22

с С

 

[8]

23

т Т

г т

М

24

у У

и и

[и]

25

ф ф

{ Б

И

26

х Х

кЬ КЬ

М

27

ц Ц

с С

 

28

ч Ч

сЬ СИ

КЛ

29

ш Ш

 

30

щ Щ

8ЬсЬ 8ЬсЬ

[Щ]

31

ь

]

[']**

32

ю Ю

 

[Іи] / ['и]**

33

я Я

 

[Іа] / ['а]**

 

Примітка: * — у кінці слова та перед голосними, ** — після при­голосних.

 

Вправа 66

Перекладіть слова українською мовою, поясніть їх правопис.

Дезинформация, жюри, аксиома, мотто, акционер, алгоритм, дискриминация, иерархия, маникюр, педикюр, номинальный, та­рификация, циркуляр, утилитарный, трансмиссия, дифференциал,

гидроаккумулятор, рессора, буддизм, турбокомпрессор, масса, тон­на, Ватт, ватт, корректор, коэффициент, шасси, процесс, маккартизм, дезинтеграция, эффективность, компьютеризация, компаньон, мил­лион, территория, инновация, маррист, диссертация, аттестат, ирра­циональный, голландский, марокканец, кастинг, диктофон, дизель.

 

Вправа 67

Перепишіть власні назви, вставляючи, де це потрібно, пропу­щені букви.

Алж...р, Д...зель, м. Вашингтон, Джордж Вашингтон, Арген­тина, Рус... о, Баст...лія, Тор...ічел...і, Калькутта, Флор... да, С...ц...лія, Корс.ка, Мекс.ка, Вірдж...нія, Чикаго, Ґр...ґ, Мадр... д, Братислава, Бразилія, Вавілон, Ватікан, Кен...еді, С.рія, Гр...нв...ч, Скандинавія, Т...бет, Ж...ль Верн, Лідице, Ж...льєн, Ч...нгісхан, Гар...бал...ді, Сіракузи, Иоган...есбурґ.

 

Вправа 68

Наведені слова запишіть українською мовою. Поясніть уживання чи невживання в них апострофа та м 'якого знака.

Фельдъегерь, монсеньор, дюшес, рантье, брошюра, Ружье, Ньютон, курьёзный, Ривьера, портьера, компьютер, кутюрье, шампиньон, ко­нъюнктивит, Бретань, Женевьева, арьергард, Лавуазье, папье-маше, Севилья, Цюрих, фокстерьер, мезальянс, Суэц, Булонь, Дельфы, Барбюс, шиньон, конъюнктура, Кордильеры, бульон, конферансье, карьера, ко­нъюнктива, Ньюфаундленд, трильон, каньон, мюзикл, модельер.

 

Вправа 69

Використовуючи слова іншомовного походження, напишіть твір на одну з тем: «Місця, у яких я мрію побувати», «Чи поєднувані геній і злодійство», «Моя книжкова полиця».

Запишіть латинськими літерами власне ім'я, прізвище, по бать­кові, місце народження, а також 20 українських географічних назв, пов'язаних з Вашою малою батьківщиною. Для цього скористайтесь українською латиницею.

 

Вправа 70

Запишіть слова іншомовного походження, пов 'язані з Вашим май­бутнім фахом, згрупувавши їх за розділами:

а)         неподвоєні й подвоєні букви на позначення приголосних;

б)         уживання літери і;

в)         уживання літери и;

г)         апостроф;

ґ)    м'який знак (до кожного розділу підібрати не менше 20 слів). Вправа 71

Перепишіть речення, розкриваючи дужки, поясніть написання слів іншомовного походження.

1. Ми віримо в магію небес, але не віримо в ма(н,нн)у небесну (І. Драч). 2. Бу(д,дд)(и,і)сти вважають, що камінь — кінцева суть при­роди, скелет її, а вода — її кров (З газети). 3. Єп(и,і)трахиль (широка, довга, гаптована золотом смуга, обернена довкола шиї) є символом Бо­жої благодаті, що сходить на священика для здійснення ним служіння (Із журналу). 4. Баро(к,кк)о — це стиль тих церков — шедеврів сім­надцятого — вісімнадцятого століть, які стали візитною карткою України в усьому світі (Із журналу). 5. Зараз здається, що я — на гіл(ьо,ьйо)тині, й ось-ось має опуститися смертельна сокира (Є. Гуцало). 6. Золота бу(л,лл)а, видана 1356 року імператором Італії та Німеччини Карлом IV Люксембурзьким, — найславніша з усіх золотих бу(л,лл), оскільки визна­чала правові основи політичного устрою Німеччини століття (З по­сібника). 7. Про ту важку од(и,і)(с,сс)ею одинадцятилітнього підлітка та його подальшу долю читач згодом дізнається з творів автора [Григора Тютюнника] (Б. Олійник). 8. Мені про Та(л,лл)і(н,нн) розказували, про фі(н,нн)ів, які туди приїжджають, вони ж там з естонцями якісь близькі родичі, то у них взаємна ностальгія (Є. Гуцало). 9. Під час навчання гри на фортеп(і,и)ано необхідно досконало вивчити всі га(м,мм)и. 10. Може, фотозбільшувач пособить розгадати і(р,рр)еальність чужої психіки і, роз­гадана, і(р,рр)еальність уже не буде і(р,рр)еальністю?.. (Є. Гуцало).

1. Перші давньоримські історики, які описували події в хро­нологічній послідовності, за роками, називалися а(н,нн)алісти-лі­тописці (Із словника). 2. Га(м,мм)а-метод — це метод розвідування ко -рисних копалин, що ґрунтується на вимірюванні інтенсивності ви­промінювання природних радіоактивних елементів, які є в гірських породах (Із словника). 3. Кам(и,і)лавкою в країнах Близького Сходу називають шапку з верблюжої вовни; у православних ченців та свя­щеників це висока шапка з фіолетового оксамиту, право носити яку да­вали за особливі заслуги (Із словника). 4. Пе(н,нн)і, або пенс, — дрібна розмінна монета, що використовується у Великій Бр(и,і)танії та Фін­ляндії (Із словника). 5. Слово «ма(к, кк)(и,і)авел(и,і)зм» походить від імені політичного діяча Флорентійської республіки Н. Ма(к,кк)(и,і)а-ве(л,лл)і (1469-1527) й означає політику, яка здійснюється підступни­ми методами, не гребує нічим заради досягнення мети (Із словника). 6. І(р,рр)еальний світ, який не існує в дійсності, а тільки в мисленні чи змодельований на комп. ютері, останнім часом іменується в(и,і)рту-альним. 7. І(н,нн)овації активно поширюються не лише в науково-тех­нічній царині, а й у фінансово-кредитній, організаційно-управлінській, навчально-освітній та інших галузях. 8. М(и,і)тра — л(и,і)тург(и,і)йний головний убір вищого духовенства хр(и,і)ст(и,і)янських церков (УСЕ). 9. І мудрість йшла, як сон і парано(й)я, Сновида лжива між живих сно­вид (І. Драч). 10. Музики розставили свої п. юпітри, порозкладали ноти (І. Нечуй-Левицький).

 

©А Студентська телеграма: «Папа, терміново вишли гроші!» Адре­са: «Ватикан. Папі».