§ 22. Правила переносу

Варто пам'ятати, що перенос слів з рядка в рядок, поділ на скла­ди та морфемна будова (морфеми — значущі частини слова: корінь,

 

префікс, закінчення, суфікс тощо) — це різні явища, які лише част­ково взаємозалежні чи збігаються й кожне регламентується окремою системою правил. При переносі слово ділиться на дві частини, тому, щоб показати всі можливі варіанти переносу, слово необхідно запису­вати стільки разів, скільки цих варіантів існує. Наприклад: мо-локо, моло-ко, а не мо-ло-ко. Орфографічні правила переносу, на відміну від фонетичних правил складоподілу, більш послідовно враховують морфемну будову слова. Наприклад, професор П. П. Чучка вважає, що не потрібно ставити правила переносу слів із рядка в рядок у зв' язок із морфемною будовою слова, бо це лише техніка письма. Серби та хорвати всю цю премудрість викладають в одному правилі. Правила переносу закріплені четвертим виданням «Українського правопису». Порівняно з попередніми виданнями ці правила дещо спростилися, але частина викладачів та вчителів іноді вимагає дотримання ста­рих рекомендацій і навіть вважає помилковим, наприклад, порушен­ня при переносі межі префікса та кореня. У підручнику І. П. Ющука «Практикум з правопису української мови» в таких випадках пода­ється подвійний перенос: ви-йшов і вий-шов. При цьому автор за­значає, що краще не спотворювати зміст слова й переносити на-гляд, про-мчати (а не наг-ляд, пром-чати). На його думку, другий варіант є небажаний, хоч помилковим його вважати не можна. Таким чином, нижче подаються обов' язкові правила переносу, яких необхідно до­тримуватися, бо порушення їх кваліфікується як орфографічна помил­ка. Крім того, осібно виділено рекомендаційні правила переносу, до­тримання яких є не обов' язковим (це не помилка, бо що не забороне­но — те дозволено), але використання цих правил засвідчить Вашу до­даткову лінгвістичну обізнаність, яка виходить за межі традиційного підручника. Трапляється, що іноді вимагають у випадку переносу на місці дефіса в складних словах, переносити його (дефіс) у наступний рядок. Ця вимога безпідставна, бо такого правила немає, якщо необ­хідно здійснити перенос на місці дефіса, то два знаки — переносу й дефіс — зливаються в один на попередньому рядку: ясно-фіолетовий, музично-танцювальний, пів-Полісся тощо.

 

І. Орфографічні (загальні) правила переносу

Слова з одного рядка в другий переносяться за орфографічними складами: мо-лодий, моло-дий; пе-рехід, пере-хід; мо-ре. Одна буква не залишається й не переноситься, хоча може становити фо­нетичний склад. Тому слова олія, моя, алея, мию, юний переноси­ти не можна.

Дві букви на позначення голосних звуків переносити можна: ае­родром, ае-робус, ае-робіка, іо-носфера, іо-нізувати. Подібно пе­реносяться слова мо-єю, мрі-єю, ши-єю.

Не розриваються при переносі букви дж (де і же), дз (де і зе), що позначають один звук, тобто відносяться до кореня: кукуру-дза, хо-джу, ґу-дзик, во-джу, по-дзвонити.

Якщо ж літера д (де) належить до префікса, а з (зе) чи ж (же) до кореня, тобто ці букви позначають два різні звуки, то при переносі вони розриваються: під-земний, під-живити, перед-жнивний, над­звуковий.

М'який знак і апостроф при переносі залишаються на попере­дньому рядку (не відокремлюються від попередньої літери), якщо на цій межі можливий перенос: гайдамаць-кий, молоть-ба, кіль­це, винось-те, пів '-яблука, Лук '-ян, роз '-їхатися, дит '-ясла.

При переносі складних слів не залишається в попередньому ряд­ку початок другої частини слова, якщо він не становить складу: західно-слов 'янський (а не західнос-лов 'янський), багато-звучний (а не багатоз-вучний), низько-продуктивний (а не низькоп-родук-тивний).

Не розриваються сполучення йо, ьо при перенесенні: ра-йон, Во-роб-йов, ма-йор, подзьо-баний, крайньо-го, цьо-го.

Не можна розривати ініціальні абревіатури чи відокремлювати від них цифри: ЛАЗ-105, ООН, НАТО, ЮНЕСКО, ЗІЛ-111.

В усіх інших випадках при збігу кількох приголосних на сти­ку морфем перенос довільний: брате-рство, братер-ство, бра-терс-тво, братерст-во, май-стер, майс-тер, інтеліге-нтський, інтеліген-тський, інтелігент-ський, інтелігентсь-кий.

Технічні правила переносу

 

Не можна відривати від прізвища при переносі ініціали або інші умовні скорочення: Л.І. Глібов (а не Л.І.// Глібов), акад. Іваненко (а не акад.// Іваненко), канд. техн. наук Ткачук (а не канд. техн. наук// Ткачук), п. Петрук (а не п.//Петрук).

Якщо імена, по батькові, звання, шанобливі звертання подаються повністю, то можна переносити: Тарас // Григорович Шевченко, пан //Яковенко, професор // Сосновський.

Не відривають різного роду скорочень від цифр, до яких вони на­лежать: 1998р. (а не 1998 //р.), 300 га (а не 300 //га), 20 см3 (а не 20 // см3). Назви мір, подані повністю, переносити можна: 25 // кі­лограмів, 50 // хвилин.

У наступний рядок не можна переносити граматичні закінчення, з'єднані з числами через дефіс: на 10-му поверсі (а не 10- // му), 22-а група (а не 22- // а), 5-й (а не 5- // й).

Не можна розривати умовні графічні скорочення типу і т. д., і т. ін., та ін., вид-во, т-во, ун-т.

Не можна в наступний рядок переносити розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку чи відкриті лапки.

Рекомендаційні орфографічні правила переносу

1. З двох однакових букв на позначення приголосних одна, як пра­вило, залишається в попередньому рядку, інша переноситься в на­ступний: тон-на, без-застережний, розріс-ся. Подвійний перенос допускається в словах, де подовження виникло внаслідок давньої асиміляції, тобто в деяких іменниках І відміни, іменниках серед­нього роду на -я ІІ відміни, в орудному відмінку однини перед за­кінченням -ю іменників ІІІ відміни: стат-тя і ста-ття, дозвіл-ля і дозві-лля, річ-чю і рі-ччю. Це поширюється й на похідні слова, утворені від іменників І та ІІ відмін: суд-дівство і су-ддівство, бо суд-дя і су-ддя; гіл-лястий і гі-ллястий, бо гіл-ля і гі-лля, сміт-тє-провід і смі-ттєпровід, бо сміт-тя і смі-ття. Також у прислів­никах зран-ня і зра-ння, попідвікон-ню і попідвіко-нню, навман-ня

і навма-ння, спросон-ня і спросо-ння, попідтин-ню і попідти-нню. Два варіанти переносу допускаються в словах: Віннич-чина і Вінни-ччина, козач-чина і коза-ччина; бов-ваніти і бо-вваніти; пан-на і па-нна; віл-ла і ві-лла. Але в словах ви-ллю, не-ввічливий, ново-введення дві літери переносяться в наступний рядок, бо з них починається корінь (у двох перших прикладах) та друга час­тина складного слова (в останньому).

Допускається подвійний перенос і в прикметниках із суфіксами -анн- (-янн-), -енн- та іменниках і прислівниках, утворених від них: незрівнян-ний і незрівня-нний, нескінчен-ний і нескінче-нний, нескінчен-ність і нескінче-нність, нескінчен-но і нескінче-нно. Але краще закон-ний, закон-ність, закон-но, бо дві однакові літери належать до різних морфем.

При переносі рекомендується не відривати початкову частину ко­реня, якщо вона не становить складу: на-вчання (а не нав-чання), при-ймати (а не прий-мати), від-святкувати (а не відс-вяткува-ти), розі-рваний (а не розір-ваний). При цьому можливий перенос: розо-рати, зе-кономити, зо-браження, за-гітувати, тобто букву на позначення голосного звука від кореня при переносі можна ві­дірвати.

Не рекомендується відривати кінцеву літеру на позначення при­голосного звука односкладового префікса перед наступним приголосним кореня: пред-ставник (а не пре-дставник), без-сис-темний (а не бе-зсистемний), най-колоритніший (а не на-йко-лоритніший). Якщо корінь після подібного односкладового префікса починається на голосний, то можливий подвійний пе­ренос: без-іменний і бе-зіменний, без-аварійний і бе-заварійний, роз-охатися і ро-зохатися.

Кількаскладові префікси можна розривати: пе-ремогти і пере-мог-ти, ро-зібрати і розі-брати, пе-ред 'ювілейний і перед '-ювілейний, ан-тимонопольний і анти-монопольний, ар-хіважливий і архі-важливий.

Рекомендується в попередньому рядку залишати букву й (йот), якщо це можливо: лій-ка, трій-ка, край-ній, але при-йти.

 

Вправа 64

Переписуючи слова, позначте всі можливі варіанти переносу, окремо виділіть рекомендаційні випадки.

Зразок: Су-ддівство, суд-дівство, судді-вство, суддів-ство, суд-дівс-тво, суддівст-во.

Корінний, аудитор, підскочити, затримати, беззастережний, під­золистий, нововведення, високоавторитетний, яєчня, Вінниччина, пан'європейський, наймитування, перейти, східнояпонський, ядер­но-активний, шестигранний, розірваний, зустрічний, подзвонити, підзвітний, безаварійний, подзьобаний, аудиторія, підземелля, на­вчений, юний, розорати, приймати, багатоактний, надзвичайний, кольчуга, тер'єр, павільйон, об'єктивний, морозостійкий, від­дзеркалення, передзбиральний, зовнішньоекономічний, погляд, тре­тьокурсник, зображення, відсвяткувати, керівництво, індо-африкан-ський, відділення, засмучений, свіжоскошений, наддзьобувати, пе­редзимовий.

В. К. Винниченко, проф. Гнатюк, Лариса Петрівна Косач, на 10-му поверсі, 40 кубічних сантиметрів, учні 10-Б кл., 1999 р., 35 га, академік Білодід, 22 см3, 16 куб. см, і т. д., і т. ін., та ін., та інші, 29 %, студенти 12-ої групи, ХХ-ХХІ ст., 7-9 тт., 5 год 20 хв 40 с, 870 Дж, 25 Н, 600 Вт, 10 Гц, вид-во педун-ту, канд. філол. наук К. Г. Осадча.

 

Вправа 65

Подані слова поділіть на фонетичні склади, зробіть мор­фемний аналіз (розбір за будовою, Вам допоможуть словни­ки: Полюга Л. М. Словник українських морфем. — Львів, 2001; Яценко І. Т. Морфемний аналіз. Словник-довідник. У 2-х т. — К, 1980­1981, бажано використати традиційні позначки частин слова), ви­конайте всі можливі варіанти переносу з рядка в рядок.

Віється, поздоровлення, під'яремний, освітлюються, двокласний, відгримів, щілинний, сповіщаючи, вистуджувалися, виссаний, перейма­ється, півстоліття, перев' язь, підігну, несплачений, ілюзія, запліччя, за­округлила.


©А Урок зоології.

Дмитрику, а як називаються істоти, що можуть жити й у воді, і на суші?

Матроси.