§ 20. Загальні правила написання складних слів. Правопис складних іменників, прикметників та непоширених прикладок

 

І. Загальні правила правопису складних слів

Разом пишуться:

Слова, утворені від підрядного словосполучення, тобто такі, у яких від одного твірного слова до іншого можна поставити питан­ня: віки (які?) середні — середньовіччя, сховище (яке?) овочів — овочесховище, подібний (до чого?) до конуса — конусоподібний, правити (що?) кості — костоправ, писати (про що?) про жит­тя — життєпис, бетон (який?) із склом — склобетон, слов' яни (які?) східні — східнослов 'янський, Європа (яка?) Західна — за­хідноєвропейський, очі (які?) карі — кароокий, навантажувати (що?) силос — силосонавантажувач, білий (як що?) як сніг — бі­лосніжний, день (який?) трудовий — трудодень тощо.

Складні слова з першою числівниковою частиною, що запису­ється словами: п' ятитонка, шестиденка, тисячап' ятисотліт-тя, чотирикутник, двадцятивосьмивідсотковий, семимильний,

стошістнадцятиповерховий, десятилітровий, восьмисотсімдеся-тидев'ятитисячний, багатомільярдний, але: 1500-ліття, 28-від-сотковий, 116-поверховий, 879-тисячний.

У складних словах (іменниках та прикметниках) з першим компо­нентом дво-, три-, чотири- наступна частина повинна починатися при­голосним звуком: двокомпонентний, трикутник, чотириярусний; якщо ж наступний компонент починається голосним, то на початку вжива­ються — двох-, трьох-, чотирьох-: двохоктавний, трьохелементний, чотирьохопорний.

Із кінцевими числівниковими компонентами -тисячний, -міль­йонний, -мільярдний уживаються початкові — двох-, трьох-, чоти­рьох-: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний.

Складноскорочені слова, а також похідні від них: Укртелеком, філфак, райрада, профспілковий, облвиконкомівський, соцстрахів­ський, міськшвейпромспілка, райземвідділ.

За цим же правилом пишуться слова з першою частиною авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, голо-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, мото-, нео-, палео-, псевдо-, ра­діо-, рентгено-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото- й подібні: авіаквиток, автостоп, агротехніка, біоінженерія, ве­локрос, водообмін, газопроникний, геліоустановка, геоцентризм, гід­ронасос, голограма, екзосфера, екстраординарний, електрошок, зоопа­леонтологія, ізолінія, квазінауковий (але: квазі-Рафаель), кіноактор, космографічний, лжепророк (але: лже-Христос), макросейсмічний, метагалактика, метеослужба, мікрокалькулятор, мілісекунда, мо­ноопера, мотодром, неокласик, палеоботанік, псевдофахівець (але: псевдо-Езоп), радіотаксі, рентгенодіагностика, соціолінгвістика, стереозапис, суперзірковий, телеефір, термореле, турбоповітряний, фонокардіограма, фотоефект.

Географічні назви:

а) що походять від прикметника або числівника та іменни­ка, двох іменників, з першою чи другою дієслівною частиною,

з' єднаних сполучним звуком, а також прикметники, утворені від них: Старокостянтинів, Братолюбівка, Круглолугівка, Семи-козівка, Водорізівка, Дев'ятибратове, П'ятипілля, Травотолоки, Восьмихатки, Слов 'яносербськ, Високогірне, Першотравенськ, Гуляйполе, Копайгород, Жнибороди, Вернигородок, Сорокадуби, Райозеро, Білокриниччя, Верболози, Індокитай, Страхолісся (але: Австро-Угорщина, Азово-Чорномор'я тощо); братолюбівський, п' ятипільський, копайгородський, верболізький, індокитайський, страхоліський.

Примітка. Це правило поширюється й на складні прикметники, утворені з двох прикметникових основ, які означають назви морів, лі­сів, низин, областей, залізниць тощо й мають при собі номенклатур­ні терміни типу море, гора, ліс, хребет, озеро, низовина, острів та ін.: Західносибірська низовина, Нижньодунайська низовина, Новосибірські острови, Південноукраїнський канал, Східноєвропейська рівнина, Східноказахстанська область, Східнокитайське море;

б)         географічні назви з другою частиною -град, -город, -піль,
-поль; -абад, -акан, -бург, -бугґ, -ленд, -пілс, -таун, -шир, -штадт:
Вишеград, Новомиргород, Новозлатопіль, Новосевастополь; Аш-
габад, Бранденбург, Петербург, Кемберленд, Даугавпілс, Кейп-
таун, Йоркшир, Рудольфштадт; вишеградський, новозлатопіль-
ський, бранденбурзький, йоркширський;

в)         прикметники, утворені від географічних назв, що складають-
ся з якісного прикметника та іменника чи відносного прикметника
(без суфіксів -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий) і суфіксів присвійності) та
іменника: чорноморський (від Чорне море), східноукраїнський (від
Східна Україна), новозбур 'ївський (від Нова Збур'ївка), старовиш-
нівецький (від Старий Вишнівець), солоноозерський (від Солоне
Озеро), козачомайданівський (від Козачі Майдани), веселогірський
(від Веселі Гори).

 

Через дефіс пишуться:

1.    Слова, утворені від сурядного словосполучення (перед кож -ною частиною можна поставити сполучник і): і сніжний і

білий — сніжно-білий, і сірий і бурий і малиновий — сіро-буро-малиновий, і кислий і солодкий — кисло-солодкий, і блок і сис­тема — блок-система, і марш і маневр — марш-маневр, і хата і читальня — хата-читальня, і бал і маскарад — бал-маскарад, і автомобіль і цистерна — автомобіль-цистерна, і навчальний і виховний — навчально-виховний, і плоский і опуклий — плос­ко-опуклий, і підзолистий і болотний — підзолисто-болотний, і суспільний і політичний — суспільно-політичний, і м 'ясний і мо­лочний — м 'ясо-молочний.

Але разом пишуться: жовтогарячий, червоногарячий, хитрому­дрий, глухонімий, сліпоглухонімий, грудочеревна (перепона), лінгвости­лістичний, зловорожий, головоногі, округлояйцеподібний, видовжено-тупоконічний, короткогрушоподібний, що утворюють одне поняття.

Повторення того самого слова, синонімів чи антонімів, слів із тим самим коренем, але різними префіксами й суфіксами: си-

дів-сидів, носив-носив, синій-синій, легкий-легкий, дуже-дуже, тихо-тихо, бом-бом, ха-ха, гей-гей; сам-один, гидко-бридко, зро­ду-віку, тишком-нишком, часто-густо; більш-менш, видимо-не­видимо, прибутково-видатковий, купівля-продаж, розтяг-стиск; великий-превеликий, давним-давно, з давніх-давен, з діда-прадіда, мало-помалу, повік-віки, радий-радісінький, сила-силенна, тихий-тихесенький.

Але якщо повторюється те саме слово в різних відмінкових фор­мах, то таке сполучення пишеться окремо: кінець кінцем, одним одна, честь честю, чин чином, сама самотою, нога в ногу, рука в руку, з року в рік, раз у раз, рік у рік.

Поєднання слів, що передають одне поняття: хліб-сіль, батько-мати, щастя-доля, життя-буття.

Деякі іншомовні слова: шок-шоу, ток-шоу (але: авіашоу, ав-тошоу), мас-медіа, диск-жокей, тет-а-тет, цірліх-манірліх, грин-карт, джаз-банд, рок-опера, імплоймент-бюро, уїк-енд, бугі-вугі, пап 'є-маше, прайм-тайм, топ-менеджер, шоп-тур, веб-майстер тощо.

5.    Власні географічні назви:

а)         що складаються з двох іменників (без сполучного звука),
іменника й наступного прикметника, двох імен або імені та пріз-
вища (прізвиська), іншомовних елементів — повнозначних слів, а
також похідні від них прикметники: Рай-Олександрівка, Чернігово-
Токмачанськ, Руденки-Гончарі, Конча-Заспа, Ханти-Мансійськ,
Пуща-Водиця, Петропавловськ-Камчатський, Бєлгород-Дністров-
ський, Берізки-Бершадські, Харків-Товарний, Віта-Поштова, Ка-
м 'янець-Подільський, Михайло-Коцюбинське, Дмитро-Варварівка,
Петро-Дмитрівка, Івано-Федорівка, Ганно-Леонтовичеве, Ми-
хайло-Лукашеве (але: Індокитай, Югославія), Іссик-Куль, Нар 'ян-
Мар, Улан-Уде, Буенос-Айрес (але: Алатау, Амудар 'я, Махачкала,
Сирдар 'я); чернігово-токмачанський, харків-товарний, дмитро-
варварівський, михайло-коцюбинський, буенос-айреський;

б)         з початковими складовими частинами соль-, спас-, усть-;
вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, санта-, сен-, сент- і под., а та-
кож із кінцевими -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд і похідні
від них прикметники: Соль-Ілецьк, Спас-Клепики, Усть-Камено-
горськ; Вест-Палм-Біч, Іст-Лондон, Нью-Мехіко, Сан-Марино,
Санкт-Петербург, Санта-Фе, Сен-Мартен, Сент-Джонс; Фолл-
Ривер, Атлантик-Сіті, Сахо-сквер, Бонна-фіорд; соль-ілецький,
іст-лондонський, фолл-риверський;

в)         що складаються з іменників, які поєднуються українськими
чи іншомовними прийменниками, сполучниками або мають при
собі частку, артикль, а також утворені від них прикметники: Ва-

силівка-на-Дніпрі, Микільське-на-Дніпрі, Ростов-на-Дону, Франк-фурт-на-Майні, Ліпно-на-Влтаві, Вранов-на-Топлі, Молдава-на-Бодві, Яр-під-Зайчиком, Болонь-сюр-Мер, Ла-Плата, Лас-Вегас, Сан-Міґель-де-Тукуман, Санта-Крус-де-Тенеріфе, Сантьяґо-де-Куба; василівський-на-Дніпрі, франкфуртський-на-Майні, яр-ський-під-зайчиком, ла-маншський;

г)         про написання через дефіс інших прикметників, утворених
від географічних назв див.: § 14, розділ ІІ, примітка до 7-го
правила.

Складні власні прізвища, псевдоніми, подвійні імена: Антоненко-Давидович, Гулак-Артемовський, Римський-Корсаков, Сен-Санс, Сент-Екзюпері, Анна-Марія, Зиновій-Богдан тощо.

Поєднання слів, що означають приблизність: день-другий, година-дві, не сьогодні-завтра.

Примітка. Поєднання слів зі значенням приблизності або певних числових меж можуть складатися з двох числівників, позначених циф­рами. У таких випадках між ними ставиться тире: 7-8 уроків, протягом ХІХ-ХХстоліть, учні 5-9 класів.

Найменування марок, моделей та ін., а також літерні абревіатури з належними до них цифрами та літерами: «Мерседес-Бенц-Уні-мог-1650» (підмітально-поливальна машина), «Ауді-АЛ2» (лег­ковий автомобіль), «Аеростатика-02» (дирижабль), «Боїнг-767» (літак), «Союз-ТМ» (транспортний космічний корабель), Бе-200 (гідролітак для гасіння пожеж, виготовлений НТК ім. Г. М. Бе-рієва), Т-90 (танк), В-130 (велосипед), К-21 (підводний човен), С-300, «Стріла-10М» (самохідні зенітно-ракетні комплекси).

Найменування паралельних класів у школі з літерними позначка­ми: 5-Д, 10-Б, 8-А, 1-В.

Терміни, до складу яких входить літера алфавіту: У-подібний, П-подібний, Т-подібний.

Складні слова з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-, генерал-: віце-губернаторський, віце-консул, віце-пре-м 'єр-міністр, екс-король, екс-президент, екс-спікер, лейб-гусар, лейб-гвардійський, максі-спідниця, міді-мода, міні-автомобіль, міні-футбол, обер-прокурор, обер-кондукторський, генерал-ау­дитор, генерал-ад' ютантський.

Довідка. Дефіс (нім. Divis — риска, від лат. divisio — розчленуван­ня) — у широкому розумінні це коротка риска, яка в друкованому (чи рукописному) тексті вживається як знак переносу, з'єднувальний еле­мент між частинами складних слів та при скороченні слова, наприклад: т-во, вид-во тощо. Буквально означаючи «той, що розділяє», дефіс є

водночас знаком з'єднання. У вузьколінгвістичному термінологічно­му значенні дефіс — це знак орфографії між частинами слова, який сприяє збереженню внутрішньої форми слова, прозорості словотвірної структури і тим самим полегшує сприйняття понятійного змісту слова. Наприклад: синьо-біло-червоний, не-Європа, віч-на-віч, як-небудь, з-по­серед, із-за, отож-то.

 

II. Правопис складних іменників

Разом пишуться:

Складні іменники, утворені поєднанням двох основ за допомо­гою сполучного звука від двох іменникових основ, прикметни­кової , числівникової, займенникової та іменникової основ, кін­цевою дієслівною основою чи початковою частиною у формі дієслова наказового способу: лісостеп, світломузика, світло­технік, музеєзнавець, верболіз, носоріг, трудодень (але: людино-день), чорнослив, лісосмуга, білокрівці, дурносміх, довгоносик, жовтоцвіт, двокрапка, двоєженець, двовладдя, шестиклинка, одноліток, самокритика, самодіяльність, самоконтроль, са­москид, боєготовність, землетрус, дощомір, життєпис, хлі-бопостачання, шовкоткацтво, бетономішалка, всюдихід, ско­ропис, гуртожиток, крутивус, вертихвістка, перекотиполе, зі­рвиголова, пройдисвіт, горицвіт.

Українські прізвища, утворені від словосполучень, дієслова в на­казовому способі та іменника, прикметника з іменником за до­помогою сполучного голосного тощо: Добрийвечір, Нетудихата, Панібудьласка, Великийчоловік, Малийчоловік, Покиньчереда, Для-бога, Добридень, Отченаш; Вернигора, Затуливітер, Непийвода, Перебийніс, Підкуймуха, Недайкаша, Тягнирядно; Білоус, Чорно-іваненко, Довгопол, Кривоніс, Скороход, Тригубенко, Парокінний, а також слов'янські імена: Тихомир, Людмила, Творимир, Всеволод, Святослав, Володимир, Рогволод, Остромир, Ратмир, Судимир, Святополк, Ярополк, Владислав, В 'ячеслав, Мирослава, Ярослава, Ростислав, Богдан, Предислава.

Слова з частинами пів-, напів-, полу-: пів'ящика, піввікна, пів­аркуша, півномера, півоберта, півстоліття, півсферичний, пів­фінальний, пів 'їдальні, пів 'юрти, пів 'яблука, напіврозчинний, напівосвітлений, напівавтомат, напівписьменний, напівнатяк, напівпустеля, напівправда, полукіпок, полумисок.

Примітка 1. Частина пів- пишеться через дефіс лише з власними назвами: пів-Кишинева, пів-Єгипту, пів-Антарктиди, пів-Гімалаїв, пів-Десни, пів-Байкалу, пів-України, пів-Новгородки.

Примітка 2. Якщо між пів і словом, до якого воно відноситься, уживається прийменник чи якесь інше слово, то пишеться окремо: о пів на восьму, пів десертної ложки, пів стандартної цистерни.

Складні іменники, утворені з трьох і більше основ: гідро­метеослужба, мінералометалокераміка, наркопсихотерапія, телерадіоапаратура, гідроелектростанція, автомототранспорт, овочекартоплесховище, маслосиромолочний, гідроаеродинаміка, гідрометеобюро, гідроелектрометалургія, гідроенергоресурси.

 

Через дефіс пишуться:

Іменники, що означають спеціальність, професію: хімік-органік, шеф-редактор, шеф-кухар, шеф-механік, читець-декламатор, льотчик-космонавт, палеонтолог-стратиграф, бухгалтер-ре-візор, інженер-технік-технолог.

Іменники, у яких перший компонент підкреслює певну ознаку, прикмету, особливість предмета, явища, названого другим ком­понентом: дівич-вечір, свят-вечір, багат-вечір, рай-дерево, зелен-сад, буй-тур, цвіт-калина, плакун-трава, ромен-зілля, чар-зілля, дизель-мотор, крекінг-процес, вакуум-апарат, жар-птиця, ко­зир-дівка, стоп-кран, яхт-клуб, дубль-дієз, дубль-бемоль.

Іменники, що позначають державні посади, військові, наукові звання: генерал-губернатор, прем' єр-міністр, унтер-офіцер, штабс-капітан, контр-адмірал (але: контрреволюція), приват-доцент, член-кореспондент (але: членкор).

Іменники, що позначають складні одиниці виміру: кіловат-го­дина, тонно-кілометр, людино-день, грам-атом, грам-калорія, міліампер-секунда, міліграм-процент, мілікюрі-година, міліом-метр, міліпаскаль-секунда, вольт-секунда, ват-секунда, машино-день, літако-виліт.

Іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, норд-ост, вест-норд-вест, зюйд-вест, зюйд-ост.

Сполучення, що переважно позначають назви рослин: люби-мене (незабудка), мати-і-мачуха, брат-і-сестра (братки), євшан-зілля, розрив-трава (бальзамін), сон-трава (рослина родини жовтецевих).

Назви чорних клавіш на фортепіано або підвищення чи зниження звука на півтона тощо: ре-дієз, ля-бемоль, соль-дієз, сі-бемоль.

Перша частина складного слова (яке пишеться разом або через де­фіс), коли далі йде слово з такою ж другою частиною: авіа- та автомоторобудування, кіно- та фотодокументи, відео- та ау-діозаписи, максі- та міні-мода.

 

III. Написання непоширених прикладок

Якщо в ролі прикладки вживається видова (вужча за значенням, це може бути власна) назва, то дефіс між означуваним іменником і прикладкою не ставиться: ріка Ятрань, трава полин, птах ворон, гора Ведмідь, місто Лондон, риба голка.

Якщо ж у ролі прикладки вживається родова (ширша за значен­ням) назва, то між означуваним іменником і прикладкою ставить­ся дефіс: Ятрань-ріка, полин-трава, ворон-птах, Ведмідь-гора, Лондон-місто, голка-риба.

Прикладка, що вживається після означуваного слова й співвід­носиться з прикметником (має атрибутивне значення), пишеться через дефіс: дівчина-красуня, хлопець-богатир, завод-велетень, пан-жаднюга, ведмідь-ласун.

Якщо ж такий іменник уживається перед означуваним словом, то пишеться окремо: красуня дівчина, богатир хлопець, велетень за­вод, жаднюга пан, ласун ведмідь.

Прикладки, що входять до складу термінів, пишуться через дефіс: орлан-білохвіст, рак-самітник, кінь-гіпаріон, осел-кулан, лисиця-корсак, заєць-біляк, тхір-перев'язка, клоп-черепашка, лебідь-ши-пун, білка-телеутка, льон-довгунець, гриб-паразит, жук-носоріг, яструб-перепелятник.

Імена з кваліфікаційними прикладками: Іван-царенко, Кирик-му-жичок, Іван-солдат, Іван-покиван, Іван-побиван. Між власним ім'ям та розгорнутою прикладкою ставиться тире: Іван — мужи­чий син, рідше — кома: Іван, селянський син.

В усіх інших випадках непоширені прикладки — загальні на­зви — пишуться через дефіс, незалежно від місця компонентів: бабуся-американка, американка-бабуся, тополі-сторожі, сто-рожі-тополі, горобці-розбишаки, розбишаки-горобці, сльоза-роса, роса-сльоза, очі-зірочки, зірочки-очі, воїн-месник, месник-воїн, ма-тінка-природа, природа-матінка, синок-ясенок, ясенок-синок, вовк-бурлака, бурлака-вовк.

IV. Правопис складних прикметників Разом пишуться:

Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: авіаконструкторський (авіаконструктор), шла­кобетонний (шлакобетон), червоноземний (червонозем), спектро­метричний (спектрометр), боговідступницький (боговідступник), електромагнітний (електромагніт), катеринославський (Катери­нослав), світлосигнальний (світлосигнал), сейсмотектонічний (сейсмотектоніка), лінгвостилістичний (лінгвостилістика).

Складні прикметники, утворені поєднанням узгодженого прикмет­ника з іменником, числівника (перший компонент) з іменником, займенника чи іменника з прикметником чи дієприкметником (дуже рідко з іменником), іменника та дієслівної основи: ясно­чолий (ясне чоло), круторогий (круті роги), народнопоетичний (народна поезія), однотипний (один тип), п 'ятимовний (п'ять мов) (але: 90-літній), самозакоханий (сам закоханий (у себе)),

саморобний (робити самому), працездатний (здатний до праці), життєрадісний (радісний у житті), всебічний (з усіх боків), по-тусторонній (по ту сторону), паливопостачальний (постачати паливо), шляхоексплуатаційний (експлуатувати шляхи), пло­доконсервний (консервувати плоди), китобійний (бити китів), во­лелюбний (любити волю), світлонепроникний (не проникати світ­лу), вузлов'язальний (в'язати вузли), болезаспокійливий (заспоко­ювати біль).

Примітка. Прикметники з другою дієслівною префіксальною основою пишуться черездефіс: вантажно-розвантажувальний, контро­льно-вимірювальний.

3. Складні прикметники, утворені сполученням прислівника з при­кметником чи дієприкметником: малоуявний, багатонаціональ­ний, новостворений, тимчасовозобов' язаний, вічнозелений, ві­чномерзлий, душевнохворий, свіжовидрукуваний, свіжоспечений, новопризначений, вищепойменований, вищеописаний, нижчена-ведений, нижчеперелічений, але: трохи нижче поданий, трохи вище згаданий, бо є пояснювальне слово.

Примітка 1. Прислівники, утворені від більшості відносних при­кметників, які, як правило, зберігають на собі логічний наголос, пишуть­ся окремо з наступними прикметниками чи дієприкметниками: психічно хворий, психічно здоровий, суб' єктивно оцінений, структурно різнорід­ний, економічно розвинений, безпосередньо залежний, абсолютно сухий, діаметрально протилежний, послідовно миролюбний, різко окреслений, суспільно корисний, суспільно необхідний, суспільно небезпечний, умов­но зарахований, хімічно зв' язаний, матеріально вигідний, матеріально відповідальний, матеріально забезпечений, матеріально зацікавлений, опозиційно настроєний, соціально активний, дзеркально відображений, генетично споріднений, життєво важливий, експресивно забарвлений, абсолютно чистий, гармонійно розвинутий, густо замішаний, помірно континентальний тощо.

Увага! У кінці посібника, перед диктантами, поданий словник написання деяких прикметників разом, окремо, через дефіс, ско­ристайтеся ним для засвоєння цієї теми.

Примітка 2. У складних термінах прислівник — компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишеться разом із цим при­кметником: округлояйцеподібний, видовженотупоконічний, корот-когрушоподібний.

4. Складні прикметники, утворені з кількох прикметників — нео­днорідних означень (як правило, при цьому основне смислове на­вантаження передається останнім прикметниковим компонентом, а попередні лише звужують, уточнюють його зміст), такі слова ма­ють термінологічне значення: давньоверхньонімецький (діалект), староцерковнослов'янська (мова), глухонімий, сліпоглухонімий, грудочеревна (перепона), лінгвостилістичний (аналіз), головоно­гі (молюски), поперечношліфувальний (верстат), складнопідрядне (речення), вузькодіалектне (явище), двовуглекислий (газ).

 

Через дефіс пишуться:

Складні прикметники, утворені від складних іменників, які пи­шуться через дефіс: порт-суданський (Порт-Судан), альфа-про-меневий (альфа-промені), анархо-синдикалістський (анархо-син­дикаліст), націонал-ліберальний (націонал-ліберал), екс-чем-піонський (екс-чемпіон), генерал-лейтенантський (генерал-лей­тенант).

Примітка. В окремих випадках, коли прикметник утворюється від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставиться: Москва-ріка — москворіцький.

Складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметни­кових основ, якщо названі цими основами поняття не підпо­рядковані одне одному (між ними можна поставити сполуч­ник і): складально-клепальний, шахово-шашковий, терорис­тично-диверсійний, шкіряно-взуттєвий, родинно-побутовий, структурно-функціональний, спинно-мозковий, причинно-на-слідковий, поштово-телеграфний, парфумерно-косметич­ний, дробильно-сортувальний, виставково-демонстраційний,

бюджетно-фінансовий (але: хитромудрий, зловорожий,), а також узвичаєні: літературно-художній, народно-визвольний, підзолисто-болотний, всесвітньо-історичний (але: всесвітньо відомий).

Складні прикметники з першою частиною на -ико(-іко): тех-ніко-економічний, хіміко-фармацевтичний, стилістико-семан-тичний, мелодико-гармонійний, медико-гігієнічний, економіко-ге-ографічний, ботаніко-географічний, політико-масовий, історико-суспільний.

Складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-:

військово-авіаційний, військово-слідчий, військово-хірургічний, вій­ськово-юридичний, військово-геодезичний, воєнно-економічний, воєнно-історичний, воєнно-стратегічний, воєнно-промисловий, воєнно-політичний.

Примітка. Складні субстантивовані прикметники (перейшли в іменники, позначають назви осіб, уживаються як єдине поняття) військовозобов' язаний, військовополонений пишуться разом.

Складні прикметники, у яких перша частина не має прикметнико­вого суфікса, але яка за змістом є однорідною з другою частиною й приєднується до неї за допомогою літер о, е, є, що позначають сполучні голосні звуки: м' ясо-молочний, м' ясо-вовняний, крох-мале-патоковий, товаро-пасажирський, ліро-епічний, індо-аф-риканський, індо-малайський.

Примітка. Але складні прикметники такого типу, що функціону­ють як терміни, пишуться разом: товаротранспортний, нафтогазовий, головоногі, грудочеревна (перепона), індоіранський (у лінгвістиці), ін­догерманський, індоєвропейський, індонезійський (від Індонезія), індо­китайський (від Індокитай).

Складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: криваво-чер­воний, пурпурово-червоний, насичено-зелений, тепло-жов­тий, світло-бузковий, темно-брунатний, матово-сріблястий, буряково-червоний, біло-синьо-червоний, солом 'яно-жовтий,

темно-темно-бірюзовий; гірко-терпкий, терпкувато-кислий, гіркувато-солодкий, гіркувато-солоний, кислувато-солодкий, со­лоно-кислий, солоно-солодкий.

Винятки: жовтогарячий, червоногарячий (назви окремих кольорів).

Складні назви проміжних сторін світу: південно-західний, пів­нічно-східний, норд-остовий, норд-вестовий, норд-норд-вестовий, норд-норд-остовий, зюйд-остовий, зюйд-вестовий, але: північно­український, південнослов 'янський, західнодвінський, східносибір­ський.

Складні прикметники з першим числівниковим компонентом, записаним цифрами: 850-річний, 12-поверховий, 9-класний.

Прикметники, утворені від музичних термінів — сполучень типу до мажор, соль мінор, мі-бемоль мажор, ре-дієз мінор: до-ма-жорний, соль-мінорний, мі-бемоль-мажорний, ре-дієз-мінорний.

УВАГА! Тема «Написання складних прикметників» досить важка, не завжди орфографічне правило підкаже, як правильно відтво­рювати певне слово. Необхідно писати словникові диктанти, постійно користуватися орфографічним словником, енциклопедіями, правопи­сом, учитися логічно мислити, розвивати мовну інтуїцію, чуття, а це неможливо без практики, без щоденної копіткої роботи. Як уже зазнача­лося, у кінці посібника вміщений словничок особливо складних випад­ків написання прикметників, опрацюйте його, час від часу переписуйте повністю чи частково, пишіть на його основі диктанти, виділяйте сло­ва й словосполучення, у яких Ви допускаєте помилки, виписуйте такі слова заново, заучуйте напам'ять. Особливу увагу звертайте на слово­сполучення, що пишуться окремо.

Слід розрізняти складні прикметники, першою частиною яких є прикметник, утворений від іменника за допомогою суфікса: хлібно-булочний, фанерно-стругальний, плодово-овочевий, які пишуться через дефіс, та складні прикметники з першою іменниковою частиною, що приєднується до наступної за допомогою сполучного голосного: хлі­бобулочний, фанеростругальний, плодоовочевий, які пишуться разом.

Потрібно навчитися розрізняти логічно різні написання слів чи словосполучень з однаковими або подібними компонентами, напри­клад: спинно-черевний (і спинний і черевний), грудочеревна перепона (науковий термін), солянокислий (від підрядного словосполучення — соляна кислота), соляно-лужний (і соляний і лужний), симетрично-про­тилежний (і симетричний і протилежний), симетрично розташований (необхідно запам'ятати, що це словосполучення), радіаційно-активний (і радіаційний й активний), радіаційно-стійкий (і радіаційний і стійкий), радіаційнозахисний (від підрядного словосполучення — захищати від радіації), прямолінійний (від підрядного словосполучення — пряма лі­нія), прямо протилежний (необхідно запам'ятати, що це сполучення слів пишеться окремо), нервово збуджений (подібно до попереднього слово­сполучення), нервово-судинний (і нервовий і судинний), нервовохворий (від нервова хвороба), народнорозмовний (від народна розмова), на­родно-визвольний (і народний і визвольний), інтонаційно-акцентний (й інтонаційний й акцентний), інтонаційно виділений (завчити напам' ять, бо правило на практиці мало в чому Вам допоможе), буквено-цифро-вий (і буквений і цифровий), буквенодрукувальний (від друкувати бук­ви) та ін. Якщо спочатку важко логічно розібратися, просто завчайте на-пам' ять (зазубрюйте) написання складних для Вас випадків, періодично повертайтеся до цієї теми й перевіряйте себе.

 

Вправа56

Від поданих словосполучень (чи на їх основі) утворіть, де мож­ливо, складні слова. Поясніть написання. Складіть сім речень, викорис­тавши на вибір новоутворені слова.

Висока кваліфікація, культура і побут, обернена пропорція, Біла Церква, 365 гектарів, 24 поверхи, чітко виражати, взаємно перпенди­кулярний, взаємно паралельний, висока оплата, плавити сталь, охоло­джувати повітря, ячмінь і жито, білий як сніг, кам'яне вугілля, крас­но мовити, сніжний і білий, свердлильний і шліфувальний, лічильний і обчислювальний, збирати зерно, подібний до дзвоника, різати метал, за­готівля льону, управління заводу, бетон і залізо, вісімнадцять градусів,

атомний і молекулярний, скло і бетон, зварювати арматуру, колісний і гусеничний.

 

Вправа 57

Розкрийте дужки, написавши слова разом, окремо або через де­фіс. Поясніть правопис.

(Вантажо) підйомність, (інженер) дослідник, (фото) ефект, (ма­шинно) тракторний, (автомобіле) будування, (сільсько) господар­ський, (науково) технічний, (військово) зобов'язаний, (високо) тем­пературний, (хімічно) зв'язаний, (багато) галузевий, (кіловат) година, (координаційно) плановий, (яйце) (живо) родний, (тонно) кілометр, (матеріально) відповідальний, (вище) зазначений, (матово) білий, (п' ятсот) кілометровий, (безпосередньо) близький, (скло) очисний, (суспільно) корисний, (663) сильний, (аграрно) сировинний, (суспіль­но) небезпечний, (вантажно) розвантажувальний, (видовжено) (тупо) конічний, (блок) схема, (синьо) жовтий, (125) квартирний, (радіо) так­сі, (імплоймент) бюро, (оксамитово) чорний, (ток) шоу, (авіа) шоу, (авто) шоу, (арт) шоу, (міні) спідниця, (екс) кур'єр, (джаз) рок, (плей) оф, (мі) (бемоль) мажорний, (фа) (дієз) мінор, (пів) юрти, (пів) остро­ва, (пів) острів, (полу) мисок, (напів) відчинений, (пів) Австралії, (пів) Євпаторії, (пів) Карпат.

(Болотно) лісовий, (болотно) луговий, (болотно) трав'яний, (блок) пост, (блок) контакт, (блок) схема, (індо) європейський, (близь­ко) споріднений, (близько) розташований, (близько) східний, (індо) малайський, (близько) значний, (біологічно) активний, (учений) (гід­ро) метеоролог, (біолого) (агро) технічний, (азотисто) водневий, (азо­тисто) кислий, (азото) добувний, (азотно) (фосфорно) калійний, (індо) германський, (нафто) газовий, (бі) (полярно) заряджений, (буксирно) (вантажо) пасажирський, (борошно) (мельно) круп'яний, (дво, двох) (хромово) кислий, (індо) європеїстика, (чотири, чотирьох) тисячний, (три, трьох) актовий, (дво, двох) тисячний, (три, трьох) мільйонний, (чотири, чотирьох) дюймовий, (п' яти, п' ятьох) основний, (дво, двох) мільярдний, (шести, шістьох) мільярдний, (тридцяти) (три, трьох)

річний, (чотири, чотирьох) юрідний, (дво, двох) осьовий, (три, трьох) опорний, (чотири, чотирьох) класний, (дво, двох) аршинний, (три, трьох) томний, (п' яти, п' ять, п' ятьох, п' ят) (десяти) тонний.

(Австро) (у)горщина, (Мало) (к)остянтино (п)іль, (Ріу) (ґ)ранді (ду) (н)орті (штат), (Ниви) (з)олочівські (населений пункт), (Санта) (к)атаріна (штат), (Могилів) (п)одільський, (Сіхоте) (а)лінь (гори), (Ново) (о)лександро (п)іль, (Волліс) (і) (ф)утуна (територія), (Скло-довська) (к)юрі, (Кам'янка) (б)узька (місто), (Сьюдад) (х)уарес (міс­то), (Смаль) (с)тоцький, (Сьєрра) (м)адре (гори), (Такла) (м)акан (пустеля), (Татар) (с)тан (держава), (Карло) (л)ібкнехтівськ, (Поліно) (о)сипенкове, (Ґ)евара (де) (ла) (с)ерна (справжнє прізвище Че Ґева-ри — латиноамериканського революціонера, ідола молодіжного бун­тарства 60-х у Європі), (Мельники) (м)остище (населений пункт), (Порт) (о) (п)ренс (місто), (Тринідад) (і) (т)обаґо, (Майдан) (к)арачіє-вецький (населений пункт), (Уебі) (ш)ебелі (річка), (Сир) (д)ар'я, (Во-лодимиро) (в)олинське князівство, (Серро) (де) (п)аско (місто), (Біло)

(в)        ежі (п)ерші, (Сент) (п)ол (місто), (Новосілка) (ш)евченкове, (Ан-
дорра) (ла) (в)'єха.

(Гарасевич) (де) (н)ойштерн (український історик, церковний діяч), (Караван) (с)олодкий (населений пункт), (Ново) (с)евасто (п)оль, (Чернігово) (т)окмачанськ, (Сент) (в) інсент (і) (ґ)ренадини (держава), (Мало) (я)рославець (д)ругий, (Джанбу) (ель) (б)агр (міс­то), (Сен) (т)ропез (місто), (Вест) (і)ндія, (Мар'є) (к)остянтинівка, (Семенов) (т)янь (ш)анський, (Порт) (оф) (с)пейн (місто), (Ріо)

(г)        ранде (річка), (Семи) (п)алатинськ, (Дар) (ес) (с)алам (порт), (Сан)
(х)уан (порт), (Тарасо) (ш)евченкове, (Сан) (т)оме (і) (п)рінсіпі (дер-
жава), (Гвінея) (б)ісау, (Калинове) (б)орщувате (населений пункт),
(Санто) (д)омінґо (де) (ґ)усман (місто), (Волинсько) (п)одільська
височина, (Сан) (р)емо (місто), (Джерсі) (с)іті (місто), (Жовто)
(о)лександрівка, (Михайло) (о)лександрівка, (Сан) (л)уїс (п)отосі (міс-
то, штат), (Ріу) (ґ)ранді (ду) (с)ул (штат), (Нью) (д)жерсі (штат),
(Арпорт) (ц)о (озеро), (Сакко) (і) (в)анцетті (назва населеного пункту
в Донецькій області).

 

Вправа 58

Перекладіть слова українською мовою, поясніть правопис. Чи за­вжди однаково пишуться лексичні відповідники різних мов?

Первоисточник, телеаппаратура, теплоэлектроцентраль,многогран-ный, первоэлемент, пятибалльный, радиометрический, самоуглублен­ность, аварийно-восстановительный, административно-управленчес­кий, водогазонепроницаемый, взаимоприемлемый, взаимно выгодный, азотно-водородный, аккуратно разложенный, аппаратчик-гидрометал­лург, внутренне содержательный, сверхмощный, выпукло-вогнутый, пол-арбуза, пол-лаборатории, пол-яблока, глухонемой, душевноболь­ной, сложносочинённое (предложение), северо-запад, земноводные, свежемороженый, быстрорастворимый, перекати-поле.

 

Вправа 59

Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть написання слів разом, окремо, через дефіс.

I. 1. Фраза прозвучала (напів) (ствердно) (напів) (запитально) (Є. Гуцало). 2. (Аеро) (фото) (знімання) допомогло уточнити обриси великих (першо) (міст) також поблизу сіл Сушківка, Томашівка, (До­бро) води, Тальянки (М.Іванченко). 3. Інженер подивився в сторону (стале) (ливарного) цеху, який уже зовсім заховався в густій темряві осіннього вечора (В. Собко). 4. Ми тривожим (страто) (сферу), атом­не ядро і сферу (П. Тичина). 5. Дипломи були присуджені Сашкові за перемоги на змаганнях (радіо) (любителів) (коротко) (хвильовиків) (О. Гончар). 6. Поміж столиками відкритого літнього кафе ростуть яблуньки, де-не-де на гіллі видніють (рум' яно) (бокі) дрібні яблука, гу­дуть бджоли та оси, гіркувато пахне медом, і (сонячно) (ясним) щебе­том озиваються горобці (Є. Гуцало). 7. Пильнуйте, люди добрі й щирі, не спіть, учені і женці! Чатують нас (людино) (звірі) з страхіттям атом­ним в руці (В. Симоненко). 8. Страшно (безсило) (малим) чути себе пе­ред смертю, але страшніше, коли ні за що вмерти! (Б. Олійник). 9. В'я­же осінь ліси перевеслами (бурштиново) (коралово) (жовтими) (Н. За­біла). 10. Ріка скидає з себе льодовий панцир, у який восени закував її жорстокий (лицар) (мороз) (В. Гжицький).

1. (Вічно) (юно) цвіте там сад — святості розарій (Давид Дума). 2. (Ожиново) (пташиний) ліс. Озера всі в лататті (Л. Костенко). 3. Не славте кобзаря піснями голосними: Дзвенить йому хвалу його (трид­цяти) (струнна) (П. Куліш). 4. (Білим) (білим), (Чистим) (чистим), (Кришталево) (урочистим), (Срібно) (дзвінно), (Синьо) (вінно) День вродився (Г. Сподарик). 5. Біля вольєрів людський натовп весело та усмішливо дивиться на (людино) (подібних) (Є. Гуцало). 6. Піч з'я­вилася дуже давно: це слово (загально) (слов'янське) (Із журналу). 7. Ще в ХІХ столітті лікар І. Буяльський переконливо довів: представ­ник вітчизняної медицини може стати (всесвітньо) (відомим) ученим (За Ю. Чайковським). 8. Навколо школи в (жовто) (гарячому) кипінні осені — ясени й клени, (зелено) (листі) акації ще в літній буйності, хоч уже бенкетує вересень (І. Цюпа). 9. (Свіжо) (зібраним) (серпо) (різом), або (тисячо) (лисником), на Запорозькій Січі користувалися й для лікування (вогне) (стрільних) ран (За Л. Павленко). 10. Зустріч (псевдо) (Мечислава) з майбутнім батьком вийшла доволі прохолод­ною (В. Лис).

1. Під кущистими бровами очі в старого сиділи так тихо, як до пори й до часу сидять чорти в болоті, лиш лукаві (іскорки) (бульбаш­ки) спливали з їхньої карої глибини (Є. Гуцало). 2. На полях половіли жита, у садах червоніли вишні, пахло (свіжо) (скошеним) сіном і ме­дами (Ф. Дубковецький). 3. (Ангели) (хранителі) також мають почуття страху (Є. Дудар). 4. Видовбує древо (без) (струсо) (мізкова) пташина (В. Балдинюк). 5. Море спеки навалилось на груди, хлюпотіло в очах, схоже на полум' я, переливчасте й мінливе, з хапливими (золотаво) (си­ньо) (білими) відтінками (Є. Гуцало). 6. Зоря (тисячо) (ліття) не знає (пусто) (цвіття) (М. Вінграновський). 7. Записку я отримав із тих рядів, що (ліво) (руч), від дівчини з (рідко) (вживаним), але гарним і звучним ім'ям — Юстина (А. Содомора). 8. Часом твір позначається прізвищем (реально) (існуючих) людей, навіть письменників, хоч насправді вони його не писали. Це явище зветься містифікацією (За В. Шевчуком). 9. При (радіо) (активних) перетвореннях ядер багатьох (ізо) (топів) водночас із (альфа) або (бета) (частинками) виникає (гамма) (проміння) (Із словника). 10. У громі дня, в оркестрах (деци) белів ми вже були, як хор (глухо) (німих) (Л. Костенко).

ІУ. 1. Ще звечора прийшло на хутір повідомлення, щоб всі (військово) (зобов'язані) з'явилися до (військ) (комату) (Ю. Збанацький). 2. Роман Олексійович домовився зустрітися з Орестом у (псевдо) (китайській) (кав'ярні) (альтанці) «Шанхай» о пів на другу (І. Роздобудько). 3. Рідко який художник будь-коли домагався такої (казково) (багатої) розмаїтої палітри тонів і відтінків, як мозаїсти часів Ярослава Мудрого (Д. Сте­повик). 4. Майстрували нам стелю до млості, до одуру, із найкращих ідей, з настановами згідно, знявши мірку з пресованих бовдурів і (пру­жинно) (спіральних) негідників (Л. Костенко). 5. Марія прочуняла з (пів) (сну) (споминів), заломила руки та й закричала. — Діти мої, сини мої, де ваші кістки білі? (В. Стефаник). 6. Загордився купецький (Нов) (город), сам хотів жити, а його хотіли підбити під свою руку (владими-ро) (суздальські) князі (А. Хижняк). 7. (Ре) (бемоль) інакше можна на­звати (до) (діезом), а звук сі — (до) (бемолем) (Із посібника). 8. Вже сумно вечір колір свій міняв з багряного на (сизо) (фіалковий) (П. Ти­чина). 9. Заграли знову труби до походу, війнуло громом з (Тясмина) (ріки) (Л. Костенко). 10. Хто, як не він, краще введе в курс (вітро) (бал-чанських) подій! (А. Головко).

 

Вправа 60

Перепишіть, поясніть написання складних слів.

1. Купана-цілована хвилями Дніпровими. Люблена-голублена си­вими дібровами. З колоска пахущого, з кореня цілющого, Із усмішки і сльози, сонця, вітру і грози Наша мова (Н. Білоцерківець). 2. Щирозолоті монети; Щирозлотне проміння; Дніпром людці перевозили всяке добро: шовки, оксамити, парчі сутозлоті (Марко Вовчок). 3. Ой ходжу-блуджу я по уленьці, як приблудная вівця, Та ні до кого мені промовити та ві­рненького слівця (Народна пісня). 4. А тим часом і Дніпро, і Волгу, і численні, колись живодайні й солодководі ріки висмоктує, запруджує, занапащає і мертвить ненаситна мінводгосп-атоменерго-гесівська гі­дра (І.Іллєнко). 5. Невтомні зливачі націй, лжеінтернаціоналісти, хіба

не готували вони нам мовний Чорнобиль, запевняючи, що процес аси­міляції мов виникає стихійно (О. Гончар). 6. Говорили-балакали дві вдови за селом. Говорили-шепталися дві топольки гінкі (Б. Олійник). 7. Гами фа-дієз-мажор і соль-бемоль-мажор, а також паралельні до них ре-дієз-мінор і мі-бемоль-мінор енгармонійно рівні, тобто звучать од­наково та граються на тих самих клавішах, одними й тими ж пальцями (З посібника). 8. Декому таке прізвище [Цаберябий] здається смішним, а є ж іще смішніші: Пищимуха, Непийпиво, Обійдихата. Був ще у нас в полку старшина Панібудьласка, тепер уже нема... (О. Гончар). 9. Вже тяжко хворий батько мій Садив в дворі горіх, Неначе йшов в останній бій. І смерть він переміг (В. Давидов). 10. Сонце весело осміхалось до яро-зелених акацій, жовтих комишевих тинів, прибитої росою дороги (М. Коцюбинський).

 

Відповіді до вправи 57

Малокостянтинопіль, Ріу-Ґранді-ду-Норті, Ниви-Золочівські, Санта-Катаріна, Сіхоте-Алінь, Волліс і Футуна, Сьюдад-Хуарес, Сьєр-ра-Мадре, Такла-Макан, Карло-Лібкнехтівськ, Поліно-Осипенкове, Ґе-вара де ла Серна, Мельники-Мостище, Порт-о-Пренс, Тринідад і То-баґо, Майдан-Карачієвецький, Уебі-Шебелі, Серро-де-Паско, Біловежі Перші, Сент-Пол, Новосілка-Шевченкове, Андорра-ла-В'єха.

Караван-Солодкий, Чернігово-Токмачанськ, Сент-Вінсент і Ґрена-дини, Малоярославець Другий, Джанбу-ель-Багр, Сен-Тропез, Мар' є-Костянтинівка, Семенов-Тянь-Шанський, Порт-оф-Спейн, Ріо-Гран-де, Дар-ес-Салам, Сан-Хуан, Тарасо-Шевченкове, Сан-Томе і Прінсіпі, Гвінея-Бісау, Калинове-Борщувате, Санто-Домінґо-де-Ґусман, Джер-сі-Сіті, Жовтоолександрівка, Михайло-Олександрівка, Сан-Луїс-По-тосі, Ріу-Ґранді-ду-Сул, Арпорт-Цо, Сакко і Ванцетті.

 

©А — Мамо, — каже дев 'ятирічна дівчинка, — ти знаєш ту вазу, яка переходить у нашій родині з покоління в покоління?

Так, — відповідає мати. — А що?

Моє покоління тільки що її розбило.