§ 19. Уживання великої букви

1.    З великої літери пишеться перше слово, яким починається текст чи речення, перше слово після будь-якого розділового знака в кінці по­переднього речення чи після знака оклику, яким відокремлюється звертання, вигук, стверджувальне або заперечне слово тощо, перше слово кожного рядка у віршах незалежно від наявності розділового знака в кінці попереднього рядка (хоч це й не обов'язково): Науко! Справжня дочко давнини! Все змінює твоя нещадна сила, Співця катує, рве натхнення й сни, Мов гриф, кому нудна реальність — крила

(Е. По; перекл. з англ. Д. Павличка). Але: Добре, в кого є дерзання сміле Ціль високу й чисту осягти, Усміх дружби, сльози гіркоти -Все віддать їй нероздільно ціле

(Я. Коллар; перекл. з чеськ. Д. Павличка). Примітка 1. Після крапок (три крапки), знака оклику (у тому числі й після вигука в середині речення) чи знака питання, що вживаються в середині речення для позначення переривчастості мови, надання оклич­ної або питальної інтонації словам, наступне слово пишеться з малої лі­тери: Сьогодні ж... мов у сад з 'явивсь маляр, провів квачем — і стало свіжо, біло. На тебе полетять смішки без тями — мов дружня крити­ка... й за шию теж (П. Тичина). От і кажуть: важке діло ціпом маха­ти або косою тягти. Брехня! писати важче (ПанасМирний). Годинник бив — що з ним? — зовсім не ту годину (І. Жиленко). Надходить літо, чуєш-бо? — надходить лі — Томліє гай (П. Тичина).

Примітка 2. Коли крапки, знак питання чи знак оклику вживають­ся в кінці прямої мови, то наступні слова автора (перша лексема) пи­шуться з малої букви: — Мамо... — з серцем повертається до невелич­кої постаті, а невеселі очі беруться кригою: ну, чого їй додивлятись за ним, наче за немовлям (М. Стельмах). — Тепер хоч на край світу, товаришу гвардії підполковник! — не втерпів Хаєцький, щоб і тут не

висловитись (О. Гончар). «Куди він клинці б 'є?..» — подумав дід Пилип, потерпаючи, щоб Праць якоюсь штукою не покоробив релігійні почут­тя віруючих (В. Бабляк).

З великої літери пишуться ремарки-фрази, подані в дужках, що вказують на ставлення слухачів до слів (промови) якоїсь особи:

Слава й честь борцям за вільну незалежну Україну (Тривалі бурх­ливі оплески. Присутні встають і співають національний гімн) (З газети).

УВАГА! З великої літери пишуться й інші ремарки та посилан­ня, узяті в дужки, що стоять після закінченого речення: Не звання дає знання, а навпаки (Українське прислів 'я). Мусимо визнати: якби збе­регти все те, що посаджено в місті за останні п 'ять років, то зелені вистачило б на три Києви... (Газета «Вечірній Київ»). Жінки скла­дають половину населення земної кулі, виконують дві третини всієї роботи, одержують одну десяту всієї зарплати й у їхніх руках зна­ходиться одна сота частина загального багатства всього людства (З газети).

З великої літери пишеться перше слово рубрик тексту, якщо кожна рубрика закінчується крапкою:

Проводиться конкурс творів студентської та учнівської молоді «Кохаю ніжно місто над Інгулом» за такими напрямками:

Квітуча долоня степів — колиска для мене і тебе (Історія рідного міста).

Люди — найбільше багатство нашого краю (Про найкращих земляків, у тому числі бабусь, дідусів, татів, мам тощо).

Цвіти із миром і добром віки! (Яким я бачу рідне місто в майбутньому).

З малої літери пишеться перше слово рубрик, якщо вони відокрем­лені одна від одної крапкою з комою:

Конференція Товариства української мови імені Тараса Шевченка:

а)   приймає Статут Товариства, а також вносить зміни й до­повнення до нього;

б)         обирає Головну раду й визначає кількісний склад її органів;

в)         заслуховує й затверджує звіти Головної ради; визначає чер-
гові завдання Товариства;

г)         розглядає інші питання, пов 'язані з діяльністю товариства
(Із журналу).

Якщо такі рубрики граматично самостійні та структурно досить розлогі, то вони можуть починатися великою літерою:

До закінчення курсу « Українська мова за професійним спрямуван­ням» студент повинен:

Оволодіти орфографічними, пунктуаційними, граматико-орфоепічними нормами сучасної української літературної мови.

Розрізняти й правильно використовувати елементи мовних засобів, які відображають специфіку різних функціональних стилів, вільно володіти літературним розмовним мовленням.

Виробити навички роботи з українськими лексикографічними джерелами (словниками) та іншою довідковою літературою.

Володіти навичками грамотного оформлення ділової доку­ментації, реферування наукової літератури, уміти готувати й виголошувати усні публічні повідомлення під час зборів, на­рад, наукових конференцій, диспутів тощо.

Аналізувати вивчені види окремих документів, робити орфо­графічно-пунктуаційний аналіз тексту.

4. З великої літери пишуться індивідуальні імена людей, по бать­кові, прізвища, псевдоніми, конспіративні клички, прізвиська (у тому числі кожен компонент складних прізвищ, псевдонімів, імен, що пишуться через дефіс): Марко Лукич Кропивницький, Трублаїні (М. П. Трублаєвський), Марко Черемшина (Іван Юрі­йович Семанюк), Панас Мирний (Панас Якович Рудченко), Гриць-ко Григоренко (Олександра Євгенівна Косач-Судовщикова, дру­жина брата Лесі Українки), Жорж Санд (Аврора Дюдеван), Марк Твен (Семюель Клеменс), Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач), Кукринікси (Ку — Купріянов, кри — Крилов, нікс — Ніколай Со­колов), Мстислав Великий (син Володимира Мономаха), Людовік

ІХ Святий, Нестор Літописець, Великий Кобзар, Кобзар (про Т. Г. Шевченка), Великий Каменяр, Каменяр (про І. Я. Франка), Михайло Панасович Драй-Хмара, Василь Еллан-Блакитний, Іван Карпенко-Карий, Юрій-Болеслав Тройденович, Жан-Артур Рембо, Марія-Тереза, але: ЕріхМарія Ремарк, ҐеорґВільгельм Фрідріх Ге-ґель та ін.

УВАГА! Не можна скорочувати псевдоніми типу М. Вовчок, Л. Українка, їх необхідно записувати повністю: Марко Вовчок, Леся Українка тощо.

Примітка 1. Різні частки (прийменники, сполучники, прийменни­ки з артиклями) у середині чи на початку прізвищ та імен іншомовного походження пишуться з малої літери (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон та ін.): Леонардо да Вінчі, Лопе де Вега, Мігель де Сервантес, Абд ель Керім, ле Шапельє, Бретон де лос Еррерос, Варнгоген фон Енне, Олексій фон Явленський, Нур ед Дін, де ла Куева, де ла Мотт, ді Вітторіо, дю Гар.

Скорочена частка д та ірландська частка о пишуться з власними іменами через апостроф: Д'Аламбер, Д'Артаньян, Д'Обіньє, О'Генрі, О 'Кейсі, О 'Коннейль; частки Ван-, Мак-, Сан-, Сен-, які передують прізвищам і разом з тим становлять їх невід'ємну частину, пишуться че­рез дефіс: Ван-Дейк, Мак-Магон, Мак-Клюр, Сан-Мартін, Сен-Сімон.

У деяких випадках частки пишуться разом із прізвищем, бо в такій формі засвоїла їх українська мова: Декандоль, Деліль, Дерібас, Лагарп, Ламеттрі, Лафонтен, Лесаж, Фонвізін.

Примітка 2. Слово дон («пан») перед особовим ім'ям як форма ввічливого звертання пишеться з малої букви окремо: дон Базіліо, дон Педро, дон Хосе. У власних назвах відомих літературних героїв це сло­во пишеться з великої літери: Дон Жуан, Дон Кіхот.

У загальному значенні слово донжуан пишеться разом і з малої літери.

Примітка 3. Тюркські, вірменські та інші особові назви з компо­нентами бей, заде, мелік, огли й под., що вказують на соціальний стан, родинні стосунки, пишуться разом: Ізмаїлбей, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо з великої букви: Ібн Русте, Ібн

Сіна, Ібн Фадлан, а тюркське паша — через дефіс і з малої літери: Гедік-паша, Осман-паша.

Примітка 4. Складні китайські імена та прізвища, після яких за­вжди ці імена вживаються, пишуться з великої букви: Го Можо, Ден Сяопін, Тао Юаньмінь, Сунь Ятсен.

Примітка 5. У корейських, в'єтнамських, бірманських, індонезій­ських і таїландських прізвищах та іменах усі складові частини пишуть­ся з великої літери: Кім Ір Сен, Лім Хон Ін; Фам Ван Донг, Хо Ші Мін; У Ну Мунг, У Чин Су; Вілуйо Пуспоюдо, Суджоно Хадіното; Кулаб Сайпрадіт, Луанг Вічит Ватакан.

Примітка 6. З першими частинами анти-, пан- (у складних словах відповідає поняттям «все», «всеосяжний»), квазі-, псевдо-, лже-, які на початку мають малу букву, власні назви пишуться через дефіс і з ве­ликої літери: анти-Дюринг, пан-Дарвін, квазі-Франко, псевдо-Рафаель, лже-Ісус.

Примітка 7. Назви народів, племен, а також назви людей за наці­ональною ознакою або за місцем проживання пишуться з малої літери:

австралійці, європейці, індонезійці, ірокези, тиверці, древляни, бойки, гуцули, киргиз, англійка, українка, туркмен, турок, галичанка, кірово-градець, вінничанин, кримчанка.

Примітка 8. Імена та прізвища людей, які стали загальними назва­ми осіб чи предметів, пишуться з малої літери: ловелас, хуліган, ментор, меценат, робінзон, браунінг (пістолет), галіфе (штани), дизель (двигун), макінтош (одяг), максим (кулемет), рентген (апарат), френч (одяг).

Так само пишуться загальні назви, утворені від власних імен чи прізвищ: пушкініана, толстовка, мічурінець, бонапартизм.

Примітка 9. Прізвища людей (реальних осіб), які вживаються в загальному значенні, при цьому не втрачаючи свого індивідуального змісту (тобто ще повністю не перейшли до розряду загальних назв, переважна більшість мовців знає, про яку конкретну історичну особу йде мова), пишуться з великої літери, якщо мають позитивне забарв­лення: Колись шукали істин Піфагори, і для жерців горів огонь наук (М. Рильський). Хлопчик того віку, коли фантазія цвіте і берегові ді­тлахи почувають себе Магелланами (О. Гончар). Од тих незліченних

кривд, що їх завдано народові українському, шляхта видавалася геть безголовим звіром з утробою ненажерливою, насправді ж була гідрою многоголовою, многоречивою, часом і многомудрою, в питанні й ве­личанні возносила свою Річ Посполиту аж до римських діянь, прагла мати й своїх Тарквінітів, Цезарів і Цицеронів (П. Загребельний).

Якщо ж такі прізвища та імена вживаються із негативним чи зневажливим відтінком, то пишуться з малої літери: сучасні гітле-ри, новітні квіслінги (зрадники).

З великої літери пишуться індивідуальні назви міфологічних іс­тот, божеств, персонажів казок, байок, драматичних творів, ге­роїв кіно-, відео-, мультфільмів, віртуальних комп 'ютерних істот, популярних іграшок тощо: Зевс, Антей, Перун, Кліо, Ехо (німфа), Ра, Хонсу, Венера; Ворон, Заєць, Лисиця, Хо, Мауглі; Мавка, Лі­совик, Той, що греблі рве (персонажі драми), Дід Мороз, Троянда, Щука, Хліб; Лілу (героїня фільму «П'ятий елемент»), Роккі (герой однойменного фільму), Діллі, Чито, Френсіс, Чебурашка (герої мультфільмів), Маріо (персонаж комп'ютерних ігор), Сінді, Барбі (назви ляльок).

Примітка 1. Родові назви міфологічних істот пишуться з малої лі­тери: ангел, демон, лісовик, муза, німфа, русалка, титан, фавн, фея.

Примітка 2. Індивідуальні міфологічні назви, назви персонажів казок, літературних творів і т. ін., що перейшли в загальні або вжива­ються в переносному значенні, пишуться з малої літери: На спортивну арену виходили сучасні геркулеси та афродіти; молох війни; дід-мо-роз, баба-яга, іван-побиван; Тут — хто більший, хто менший — але всі невтоленні, усі як фаусти (О. Гончар).

З великої літери пишуться назви найвищих державних посад Укра­їни та міжнародних посад: Генеральний секретар ООН, Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України, Прем 'єр-міністр, а також найвищих державних посад ін­ших країн згідно з вимогами дипломатичного протоколу (під час офіційних візитів до України тощо): Президент США, Прем'єр-мі­ністр Канади, Президент Франції, Прем 'єр-міністр Польщі.

Назви посад, звань, учених ступенів тощо пишуться з малої літе­ри: голова, декан, ректор, міністр, академік, президент компанії, директор, генерал-майор, заслужений діяч мистецтв, народний артист України, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка, член-кореспондент, доктор наук, кандидат наук, секретар.

З малої літери пишуться також назви титулів, рангів, чинів: ба­рон, герцог, граф, імператор, князь, колезький асесор, король, королева, принц, принцеса, цар, цариця, шах, падишах тощо.

Примітка 1. Назви посад міністрів, послів, президентів академій тощо в офіційних документах, а також для підкреслення урочистості можуть пи­сатися з великої літери: Міністр охорони здоров'я України, Президент НАНУ, Директор Інституту української мови НАНУ. В офіційних доку­ментах та листах слова Ви, Ваш тощо вживаються з великої букви.

Примітка 2. Умовні власні назви в актах, договорах та інших офі­ційних документах пишуться з великої букви: Високі Договірні Сторони, Надзвичайний і Повноважний Посол, Автор і Видавництво тощо.

Клички домашніх (у тому числі свійських) тварин та приручених чи дресированих звірів, птахів та ін. пишуться з великої літери:

Білий Бім Чорне Вухо, Рессі, Маді, Тімоті, Буран, Вірний (собаки), Пушок, Сніжинка, Мурчик (коти), Чемпіон, Стріла (коні), Квітка, Лиска (корови), Круторогий, Сивий (воли), Раві, Шаші (слони), Петруша, Фараон (папуги).

Назви порід тварин, птахів, риб тощо пишуться з малої літери: чер­вона степова, сименталка (корови), пудель, вівчарка, такса, бульте-р' єр (собаки), івасі, білуга, щука, осетр (риби), сибірський, ангорський (коти), рисак, ваговоз (коні), леготи, первомайські, полтавські (кури), миргородська, біла степова (свині), тонкорунна, асканійська (вівці), роменська, переяславська (гуси) та інші.

Примітка. Назви груп тварин, хоч вони й походять від індивідуаль­них кличок, пишуться з малої букви: З випасу поверталися рекордистки й лиски. За підводою з голосним гавкотом бігли рябки та сірки.

9.         Назви сортів рослин у спеціальній літературі пишуться з вели-
кої букви: малина Мальборо, морква Нантська, картопля Чарівниця,

пшениця Дніпропетровська-521, пшениця Миронівська-808, жито Та-ращанське-2, жито Одеське, троянда Марія-Луїза, груша Лісова кра­суня, яблуня Сніговий кальвіль, слива Рекорд.

У текстах, не переобтяжених назвами сортів рослин, овочів, фрук­тів, тобто в загальному вжитку, вони пишуться з малої літери в лапках чи без лапок: обліпиха «чуйська», бузок «вогні Москви», полуниця «ві­кторія», яблука «шафран-китайка»; білий налив, антонівка, пепенка (яблуні), ренклод, угорка (сливи), лутовка, шпанка (вишні).

Астрономічні назви (незалежно від кількості їхніх складників) пи­шуться з великої літери: Сатурн, Юпітер, Велика Ведмедиця, Ко­зеріг, Гінчі Пси; Море Дощів, Океан Бур (на Місяці).

Так само пишуться народні назви сузір 'їв, галактик та інших астро­номічних об'єктів: Великий Віз, Квочка, Пасіка, Чумацький Шлях.

Примітка 1. Родові означення та загальні назви при власних астрономічних назвах звичайно пишуться з малої літери: туманність Андромеди, зірка Ерцгерцога Карла, комета Біела, комета Галлея, сузі­р'я Великого Пса, Тунгуський метеорит, галактика ВеликаМагелланова Хмара, альфа Малої Ведмедиці, бета Вагів, протуберанці на Сонці.

Примітка 2. Слова земля, місяць, сонце пишуться з великої лі­тери тоді, коли вони вживаються як астрономічні назви: Навколо Сонця обертається Земля зі своїм супутником Місяцем. Але: обробіток зем­лі, схід сонця, із-за хмари виглянув місяць.

Назви сторін світу захід, південь, північ, схід, норд-ост, півден­ний захід звичайно пишуться з малої літери. Якщо під цими на­звами розуміються краї чи народи, тоді вони пишуться з великої літери: Західна Україна, курорти Півдня, говірки Північного Сте­пу, країни Заходу, народи Близького Сходу, Північна Буковина, Пів­денне Полісся, Південний берег Криму.

Географічні й топографічні власні назви пишуться з великої літе­ри, крім службових слів і родових означень типу затока, хребет, мис, гора, пік, острів, архіпелаг тощо: річка Прип'ять, штат Нью-Джерсі, озеро Арпорт-Цо, протока Де-Брейне, гора Ма-уна-Кеа, гора Ай-Петрі, вулкан Рано-Рараку, мис Кабу-Фріу, порт

Нумеа, острів Березань, річка Південний Буг, Полонинський хре­бет, гора Мала Чучель, озеро Світязь, Північнокримський канал, Східноєвропейська рівнина.

Примітка 1. Коли означуване слово, що входить до географічної назви, не виражає родового поняття, то воно пишеться з великої бук­ви: Чеський Ліс (хребет), Біловезька Пуща (заповідник), Булонський Ліс (парк), Красний Лиман, Золотий Ріг, Лисі Гори, Гола Пристань (насе­лені пункти).

Так само з великої літери пишуться складові частини географіч­них назв, що позначають титули, посади, фах і т. ін.: мис Капітана Джеральда, протока Королеви Шарлоти, бухта Принца Фредеріка, острів Святої Олени, набережна Лейтенанта Шмідта, вулиця Космонавта Попова, вулиця Художника Їжакевича, вулиця Генерала Жадова, вулиця Маршала Говорова.

Примітка 2. Прийменники, артиклі й сполучники в середині ге­ографічних назв пишуться з малої літери й відокремлюються дефі­сом: Орадур-сюр-Глан, Пінар-дель-Ріо, Шуазі-ле-Руа, Ріо-де-Жанейро, Фонтен-сюр-Рон, Франкфурт-на-Майні, Кросценко-над-Дунайцем.

Артиклі й частки, що стоять на початку іншомовних географічних назв пишуться з великої букви й приєднуються дефісом: Де-Брейне, Ла-Манш (протоки), Ле-Крезо, Лос-Анджелес (міста), Лос-Фрайлес (острови).

Примітка 3. В іншомовних складних географічних назвах, що пишуться через дефіс, велика літера вживається й на початку слів, що позначають родові поняття: Іссик-Куль (куль — озеро), Муюн-Кум (кум — пісок), Порто-Алегре (порто — порт), Ріо-Негро (ріо — річка), Хара-Нур (нур — озеро), Аю-Даг, Чатир-Даг (даг — гора), але: Алатау, Амудар' я, Сирдар' я, Дихтау.

Якщо ж складова частина такої назви увійшла в українську мову як загальна родова назва, то вона пишеться з малої літери: Варангер-фіорд, Дю-фіорд, Бонна-фіорд. Так само з малої літери пишуться й ро­дові позначення в іншомовних назвах вулиць, майданів, бульварів: Мічиган-авеню, Пенсільванія-авеню (авеню — широка вулиця), Берклі-сквер, Трафальгар-сквер (сквер — площа), Лібкнехт-штрасе (штрасе — вулиця), Уолл-стрит (стрит — вулиця), Кайзер-плац, Трептов-парк.

Примітка 4. Географічні назви, ужиті в переносному значенні, збе­рігають написання з великої букви: Версаль (у значенні «Версальський мир»), Канни (у значенні «оточення та розгром»), Мюнхен (у значенні «Мюнхенська угода 1938 р.»), Парнас (у значенні «світ поезії»), Седан (у значенні «воєнний розгром»).

13. У назвах вулиць, бульварів, провулків, проспектів, залізничних, морських та ін. шляхів, каналів, морських течій, майданів, площ, парків тощо з великої букви пишеться, як правило, перше слово, якщо інші слова — власні назви, то вони зберігають велику літе­ру, родові позначення пишуться з малої букви: вулиця Героїв Ста-лінграда, площа Дружби народів, майдан Незалежності, Кова-лівський парк, Андріївський узвіз, Кловський узвіз, Військово-Гру­зинська дорога, Південно-Західна залізниця, Північний морський шлях, течія Гольфстрім.

Примітка 1. Якщо в назвах вулиць, проспектів, населених пунк­тів тощо слова брід, вал, шлях, ворота, міст, яр і т. ін. вже не сприй­маються як родові позначення, то вони пишуться з великої літери: про­вулок Косий В' їзд, вулиця Кавказька Площа, вулиця Солодка Балка, ву­лиця Районний Бульвар, урочище Козинські Горби, село Сухий Яр, але: вулиця Грузовий двір.

Якщо до складу географічних назв входять початкові слова типу верхній, нижній, великий, малий, перший, другий тощо, то з великої літери пишуться зазначені слова, що виконують означальну функцію, а також означувані компоненти (у їх ролі також може вживатися при­кметник, що перейшов в іменник — субстантивувався), при цьому ро­дові загальні назви пишуться з малої букви: вулиця Велика Пермська, провулок Верхній Степовий, вулиця Нижня П' ятихатська, ущелина Великий Каньйон, Велике Ведмеже озеро, Велика Австралійська зато­ка, півострів Мала Азія, штат Нижня Південна Каліфорнія, Нижня Північна Каліфорнія (Мексика), село Третій Інтернаціонал, причому в назвах населених пунктів такі компоненти пишуться з великої літе­ри завжди, незалежно від місця вживання: Лозова Перша, Нова Калуга Друга, Кути Перші, Зайці Другі, Ясенове Друге. Числівникові компо­ненти в назвах вулиць, провулків тощо з великої літери пишуться тоді,

коли є першим словом найменування, якщо ж уживаються на другому місці, то пишуться з малої літери: вулиця П'ята Будівельна, але: про­вулок Бережанський перший, провулок Маріупольський шостий, вулиця Лінія третя.

Примітка 2. Утворені від географічних найменувань назви тва­рин, птахів, страв, напоїв, тканин і т. ін. пишуться з малої букви: бос­тон (тканина), коньяк (алкогольний напій), бордо, мадера, токай (сор­ти вина), йоркшир (порода свиней), легорн (порода курей), сенбернар, ньюфаундленд (породи собак) тощо.

У назвах груп або союзів держав і найвищих міжнародних органі­зацій усі слова, крім родових позначень, пишуться з великої літе­ри: Антанта, Балканські країни, Союз держав Центральної Аф­рики, Європейське Економічне Співтовариство, Співдружність Незалежних Держав, Всесвітня Рада Миру, Рада Безпеки Ор­ганізації Об 'єднаних Націй, Троїстий союз.

В офіційних назвах держав та автономних адміністративно-тери­торіальних одиниць з великої літери пишуться всі слова: Арабська Республіка Єгипет, Автономна Республіка Башкиртостан, Ки­тайська Народна Республіка, Республіка Білорусь, Князівство Мо­нако, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Сполучені Штати Америки, Україна.

У назвах автономних областей та округів, а також країв, облас­тей, районів, сільрад, адміністративних одиниць зарубіжних держав тощо з великої літери пишеться лише перше слово: Хакаська авто­номна область Російської Федерації, Кіровоградська область, Ямало-Ненецький національний округ, Хабаровський край, Новгородківський район, Розаліївська сільрада, департамент Верхні Піренеї (Франція), префектура Хоккайдо (Японія), штат Вірджинія (США), провінція Сичуань (Китай), земля Вюртемберґ-Баден (Німеччина).

Це правило поширюється й на назви старого адміністративно-тери­торіального поділу: Херсонська губернія, Берегівський округ, Вітебське воєводство, Лохвицький повіт, Сосницька сотня, Стародубський полк, Черкаське староство.

Примітка. Неофіційні назви держав, одиниць територіального по­ділу та образні назви географічних об'єктів, у тому числі найменування на -щина, -ччина(-чина), а також ті, що творяться за допомогою пре­фіксів за-, над-, по-, при-, під- та суфікса -й- одночасно від власних географічних назв різних класів, пишуться з великої літери: Буковина, Слобожанщина, Наддністрянщина, Київщина, Кіровоградщина, Вінниччина, Галичина, Закавказзя, Закарпаття, Забужжя, Надросся, Побужжя, Покуття, Поділля, Поволжя, Приазов'я, Причорномор'я, Придністров 'я, Приамур 'я, Підкарпаття, Підмосков 'я, Славутич (Дніпро), Золотоверхий (Київ) тощо.

У спеціальному стилістичному вживанні пишуться з великої літе­ри й загальні назви: Батьківщина тощо. Практично будь-яке слово за бажанням автора може бути написане з великої букви з метою до­даткового графічного виділення стилістично вагомого компонента в контексті, на це слово найчастіше падає логічний наголос: В зі­ницях Часу предковічний лід (Л. Костенко). Досить часто з великої літе­ри пишуться ключові слова на транспарантах, закликах типу Свобода, Правда, Рівність, Братерство тощо.

16. У словосполученнях на позначення назв державних, партійних, громадських, профспілкових, місцевих установ та організацій, міністерств і їхніх головних управлінь, партій, академій, ін­ститутів, науково-дослідних установ, кінотеатрів, театрів, му­зеїв тощо як України, так і інших держав з великої букви пи­шеться тільки перше слово, що входить до складу назви: Спіл­ка письменників України, Національний банк України, Збройні сили України, Державна телерадіомовна компанія України, На­ціональна академія наук України, Кіровоградська міська дер­жавна адміністрація, Верховний суд США, Народна палата Рес­публіки Індії, Національна рада Демократичної партії України, Лейбористська партія Великобританії, Республіканська партія США, Національна гвардія, Центральна управа Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, Демократична партія України, Народний рух України, Австралійський конгрес тред-юніонів, Гельсінська спілка, Міністерство культури Укра­їни, Палата мір і вимірних приладів, Цивільний повітряний флот

України, Федерація незалежних профспілок України (але: про­фком Кіровоградського державного педагогічного університету, страйкком, фабком тощо), Кіровоградський обласний відділ охо­рони здоров 'я, Київський військовий округ, Державний музей укра­їнського образотворчого мистецтва, Національна опера України, Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова. Це стосується й назв державних установ минулого: Державна дума, Земський собор, Тимчасовий уряд.

Але в назвах найвищих державних установ України всі слова пи­шуться з великої букви: Верховна Рада України, Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України, Центральна Рада.

Примітка 1. Традиційні, неофіційні назви закордонних держав­них органів, які періодично скликаються, пишуться з малої літери: бун­десрат, джирга, конгрес, ландтаг, меджліс, національні збори, пар­ламент, сейм, сенат, стортинг.

Примітка 2. Якщо першим словом у назві організації є родове за­гальне найменування, то воно теж пишеться з великої букви: Кінотеатр імені О. Довженка, Парк культури імені М. Рильського, Інститут мо­вознавства НАН України, Книжкова палата, Будинок культури метро­будівців, Театр імені Є. Вахтангова тощо.

17.  Якщо підприємство, установа, заклад і т. ін. мають символічну на­зву чи носять чиєсь ім'я, то їх можна писати повністю або ско­рочено. При цьому в повних назвах початкове слово та перше слово взятої в лапки умовної (символічної) назви, ім'я тощо пишуться з великої букви, а всі інші слова — з малої: Київський завод «Арсе­нал», Республіканське виробниче об 'єднання «Поліграфкнига», Цен­тральна наукова бібліотека НАН України імені В.І. Вернадського. У скорочених назвах перше слово звичайно пишеться з малої бук­ви, символічна назва — у лапках з великої літери: ансамбль танцю «Пролісок», швейна фабрика «Зорянка», стадіон «Динамо», спортивне товариство «Трудові резерви».

Примітка. Якщо скорочена назва вживається замість повної (на ви­вісках, етикетках тощо), то її початкове слово пишеться з великої літери: Комбінат «Прогрес», Кооператив «Садівник», Середня школа № 2.

З великої літери пишеться перше слово складених назв типу Ки­ївський будинок мод, Львівський палац одруження, Харківський клуб метробудівців.

З великої літери може писатися перше слово й скороченої назви, якщо відповідна повна назва вже згадувалася в тексті, а також — на ви­вісках: Будинок учителя, Клуб письменників, Палац урочистих подій, Палац спорту і т. ін. Але: будинок побуту, будинок відпочинку тощо.

Якщо до складу офіційного найменування установи входить сло­восполука, яка може вживатися як самостійна неофіційна чи ско­рочена назва установи, то вона пишеться з великої літери й окре­мо, і в складі офіційної назви (коли ці компоненти входять до неї): Києво-Печерський заповідник (від Державний Києво-Печерський іс-торико-культурний заповідник), Третьяковська галерея (від Дер­жавна Третьяковська галерея), Оперний театр (від Державний академічний театр опери та балету імені Тараса Шевченка) тощо.

Назви частин, відділів, відділень, секторів та інших підрозділів установ, організацій, а також слова актив, збори, з 'їзд, конферен­ція, президія, сесія, симпозіум, рада (інституту тощо) пишуться з малої букви: шоста сесія Київської обласної ради, кафедра укра­їнської мови Кіровоградського педінституту, засідання президії Українського товариства охорони пам 'яток історії та культури, рада філологічного факультету, вчена рада Одеського державно­го університету, конференція Міжнародної асоціації україністів. Примітка. Видається доцільним повернути правило про те, що в

назвах з'їздів, конференцій, конгресів тощо з великої літери пишуть­ся слова типу міжнародний, всесвітній, всеукраїнський, при цьому порядковий номер з'їзду, конференції, конгресу та ін. подається або римською цифрою, або словами (з великої букви), в обох випадках на­писання вищезазначених слів з великої літери зберігається (хоча це правило не подане в Українському правописі, але в повсякденній прак­тиці його дотримуються): Х Всеукраїнська ономастична конференція або Десята Всеукраїнська ономастична конференція; ІІ Всеукраїнські

науково-теоретичні граматичні читання або Другі Всеукраїнські науково-теоретичні граматичні читання; V Міжнародна науково-практична конференція «АВІА — 2003» або П'ята Міжнародна на­уково-практична конференція «АВІА — 2003».

21.       У складених назвах іноземних телеграфних агентств усі слова,
крім родового найменування, пишуться з великої букви й без ла-
пок: агентство Пренса Латіна, агентство Франс Пресс.

Назви іноземних та вітчизняних фірм, компаній, банків беруться в лапки, і з великої букви пишеться тільки перше слово, а також влас­не ім'я, коли воно входить до складу цієї назви: концерн «Дженерал мо­торс корпорейшн», фірма «Юнайтед фрут компані», «Істмен кодак компані», «Брейтеш петроліум», «Проктер енд Ґембл», «Саймон енд Шустер», «Ербас індастрі», «Крістіан Діор», «Мері Кей».

Примітка. Написання всіх слів, крім початкових та власних на­йменувань, що входять до складу офіційних назв іноземних та укра­їнських організацій, фірм, компаній тощо, є порушенням чинного «Українського правопису». А це часто трапляється під впливом ін­шомовних орфографічних правил.

22.       У назвах художніх, музичних та інших творів, наукових праць, га-
зет, журналів, писемних історичних пам' яток тощо перше слово
пишеться з великої букви, а назва береться в лапки: роман «Со-
бор», картина «Соняшники», кінофільм «Війна», опера «Іолан-
та», пісня «Там, де Ятрань круто в'ється», підручник «Сучасна
українська літературна мова», газета «Народне слово», жур-
нал «Політика і культура», писемні історичні пам 'ятки: «Руська
правда», «Повість врем'янихліт», «Літопис Самовидця».
Примітка 1. Написання всіх слів з великої букви в подібних ви-
падках є порушенням чинного «Українського правопису». Досить
часто, знову ж таки під впливом іноземних правописних норм, такі на-
писання невиправдано з'являються в назвах пісень навіть вітчизняних
виконавців на лазерних дисках, касетах, у телепередачах, на шпальтах
періодичних видань тощо.

Примітка 2. У подвійних складених назвах творів, газет, телефіль­мів і т. ін. з великої літери пишеться також перше слово другої назви:

«Дейлі телеграф енд Морнінг пост», «Глитай, або ж Павук», «Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє — тьма», «Іронія долі, або З лег­кою парою!».

Примітка 3. З великої літери, але без лапок пишуться назви най­важливіших культових книг: Апостол, Біблія, Євангеліє, Псалтир, Часослов, Коран, Веди тощо.

Назви вокзалів, залізничних станцій, портів, пристаней пишуть­ся з великої букви: Курський вокзал, станція Куцівка, порт Бер­дянськ, пристань Ржищів тощо.

Примітка 4. Назви станцій метро беруться в лапки й перше сло­во пишеться з великої літери: станції метро «Театральна», «Золоті ворота», «Контрактова площа», «Майдан Незалежності», «Палац «Україна» та інші.

У назвах пам'яток архітектури, замків, храмів, історичних подій, епох, війн, революцій, народно-визвольних рухів, повстань, ре­волюційних свят, знаменних дат тощо перше слово пишеться з ве­ликої букви, родові поняття — з малої: Володимирський собор, Мукачівський замок, Хотинський замок, Десятинна церква, Ан­дріївська церква, Колізей, Золоті ворота; епоха Відродження, Ко­ліївщина, Семирічна війна, Велика французька революція, Лютне­ва революція, Революція 1905 року, Паризька комуна, Полтавська битва, Льодове побоїще, Ренесанс, Дев 'яте січня, Перше травня, Новий рік, День учителя, Міжнародний жіночий день, День неза­лежності України, Свято перемоги.

Примітка 1. Загальні назви історичних подій, епох, воєн, геологіч­них періодів пишуться з малої букви: греко-перські війни, хрестові похо­ди, громадянська війна, доба феодалізму, античний світ, середні віки, се­редньовіччя, неоліт, палеоліт, трипільська культура, палеозойська ера.

Примітка 2. Якщо порядковий числівник у складеній назві свята чи знаменної події записується цифрою, то назва місяця пишеться з ве­ликої букви: 8 Березня, 9 Травня, 9 Січня, 1 Травня.

З великої літери пишуться назви релігійних понять, свят, постів та ін.: Пресвята Богородиця, Аллах, Магомет, Будда, Брахма, Бог (але бог Перун), Божа Матір, Син Божий, Святий Дух (але свя­тий Петро), Богородиця, Благовіщення, Великдень, Паска, Іва­на Купала, Покрова, Різдво, Теплого Олекси, Великий піст, Зелені свята, Масниця, Стрітення, Петрівка, Пилипівка, Спасівка.

З великої літери пишуться назви конгресів, конференцій, догово­рів, найважливіших документів: Конгрес захисту культури (у Па­рижі 1935 року), Конституція України, Програма ДемПУ, Пот­сдамська угода, Версальський мир, Акт проголошення незалеж­ності України, Декларація прав людини.

У назвах орденів, медалей, відзнак, що складаються з кількох слів, тільки перше, крім родових найменувань, пишеться з великої бук­ви: орден Богдана Хмельницького, медаль Нахімова, орден Друж­би народів, орден Почесного легіону, орден Вітчизняної війни. Якщо така назва береться в лапки, то теж із великої букви пишеть­ся перше слово та інші власні назви, якщо вони входять до складу найменування: орден «Мати-героїня», медаль «За оборону Києва», медаль «За відвагу», медаль «За бойові заслуги», медаль «За ви­зволення Варшави».

З великої літери в лапках пишуться умовні назви будинків від­починку, санаторіїв, пансіонатів, дитячих таборів, готелів, кем­пінгів, кав'ярень, ресторанів, магазинів, найменування літаків, ав­томобілів та інших видів техніки, назви товарних знаків, брендів, марок, сортів, моделей, виробів, продуктів тощо: пансіонат «Здо­ров' я», будинок відпочинку «Гусарське урочище», дитячий табір «Артек», магазин «Товари Кіровоградщини», ресторан «Козацька застава», кафе «Круті сходи», літак «Руслан», поїзд «Верхови­на», автомобілі «Ісудзу-родео», «Таврія», «Міцубісі», «Феррарі», трактор «Білорусь», американський космічний модуль «Юні-ті», станція «Венера-7», підводний атомохід «Огайо», літак-ви-нищувач «Торнадо», холодильник «Норд», цукерки «Гусячі лапки», печиво «Ніжне», горілка «Українська з перцем», цигарки «Сто­личні», солодка вода «Живчик».

Примітка 1. Загальновідомі сорти вин і їх назви не сприймаються як індивідуальні й пишуться з малої літери: бордо, мускат, шампан­ське, портвейн,рислінг, але: шампанське «МадамКліко», вино «Чорний доктор», «Перлина степу» тощо.

Примітка 2. У розмовно-побутовому мовленні чи стилізації під ньо­го назви військової техніки, автомобілів без номера моделі, а також ужи­ті в загальному значені пишуться в лапках з малої букви: «дуглас», «хейн-кель», «боїнг», «цеппелін» (дирижабль), «леопард», «пантера», «тигр» (танки), «газик»; усі іноземні авто дідусь називав «форди» або «джипи».

З великої літери пишуться прикметники, утворені від власних особових назв людей за допомогою суфіксів -ів (-ов, -ев), -їв (-єв), -ин, -їн, якщо вони означають належність чогось даній особі: Те-

тянина вишивка, Романові вірші, Богданова музика, Шевченків стиль, Лесина поезія, Грінченків словник, Маріїн виступ, але: дні­прові береги.

З великої букви пишуться прикметники, що входять до складених особових назв людей як прізвиська: Володимир Великий, Данило Галицький, Костянтин Багрянородний, Дюма Старший, Карл Сміливий, Олександр Невський, Ярослав Мудрий.

Прикметники, утворені від власних назв за допомогою суфікса -ськ-, що може ускладнюватися додатковими компонентами, пи­шуться з малої літери: шевченківський стиль, київські вулиці, го-голівська образність, пушкінські метафори, франківські сонети, петриківський розпис, опішнянська декоративна кераміка. Примітка 1. Якщо прикметники, у тому числі й на -ський, мають

значення «імені когось», «пам'яті когось», то пишуться з великої бук­ви: Нобелівська премія, Шевченківська премія, Франківська кімната, Макаренківські читання.

Примітка 2. Якщо прикметник на -ський — перше слово в на­зві організації, установи, навчального закладу, то пишеться з великої букви: Полтавський педінститут, Донецький державний університет, Тернопільський державний педагогічний університет, але: херсонські вищі навчальні заклади, тернопільські гімназії та ліцеї.

32. Незалежно від наявних суфіксів з малої букви пишуться прикмет­ники, що входять до складу фразеологізмів чи наукових термінів: авгієві стайні (безладдя, занедбані справи), валаамова ослиця (мовчазні й покірні люди, що несподівано починають обурювати­ся), варфоломіївська ніч (жорстока масова розправа), гадесові поля (царство мертвих), іудин поцілунок (вчинок людини, що прикриває облесливістю свою зраду), ганнібалова клятва (тверда рішимість боротися до кінця), аттична сіль (витончений дотеп), гордіїв ву­зол (заплутана справа), мафусаїлів вік (довголіття), прокрустове ложе (надумане мірило упередженої людини, яка підганяє під нього факти дійсності), сізіфова праця (безплідна, важка, нескін­ченна робота), базедова хвороба, євстахієва труба, бертолетова сіль, віттова хвороба, гайморова порожнина, архімедова спіраль.

 

Вправа 51

Перепишіть, замінюючи, де потрібно, малу букву на велику. Обґрунтуйте написання.

Лауреат (ш)евченківської (п)ремії, (з)иновій — (б)огдан Хмель­ницький, майбутні (с)уворови та (н)ахімови, (к)ияни, (т)алаат (п)аша, (р)ектор (к)іровоградського (д)ержавного (п)едагогічного (у)ніверси-тету, (ч)лен-(к)ореспондент (н)аціональної (а)кадемії (н)аук (у)країни, (п)резидент (р)осії, (г)олова (в)ерховної (р)ади (у)країни, (к)іровоград-ські (і)нститути, 1 (т)равня, (в)осьме (б)ерезня, (р)іздво, (б)іблія, (б)ожа (м)атір, (є)вангеліє, (с)вято (п)еремоги, (ч)умацький (ш)лях, (н)ароди (с)ходу, провулок (с)ередній (в)'їзд, вулиця (м)ежовий (б)ульвар, ву­лиця (а)кадеміка (к)орольова, вулиця (в)ерхня (б)иківська, вулиця (г)е-нерала (р)одимцева, вулиця (і)нгульська (н)абережна, вулиця (м)арша-ла (к)онєва, вулиця (о)зерна (б)алка, вулиця (х)удожника (я)рошенка, вулиця (д)вадцять (р)оків (м)іліції, вулиця (с)орок (р)оків (п)еремоги, вулиця (л)інія (д)есята, вулиця (д)ев'ятого (с)ічня, провулок (с)орок (р)оків (у)країни, вулиця (а)рхітектора (д)остоєвського, вулиця (н)а-родного (о)полчення, (у)олл-(с)трит, (т)рептов-(п)арк, (ж)итомирська (а)втострада, (п)івнічний (м)орський (ш)лях, (г)аральд І (п)рекрасно-волосий (король Норвегії), (є)вропейське (е)кономічне (т)овариство,

(б)        удинок (а)рхітектора, (б)удинок (п)обуту, (п)алац (о)друження,
(г)рінченків (с)ловник, (в)инниченківські (ч)итання, (в)ан-(д)ейкова
мадонна, (е)зопова (м)ова, (б)ертолетова (с)іль, (а)хіллесова (п)'ята,
(г)ерой (у)країни, (г)олова (в)ченої (р)ади (у)ніверситету, (з)аслужений

(а)        ртист (у)країни, (м)ис (к)апітана (д)жеральда, (п)ам'ятник (неві-
домому (с)олдату, (с)ьома (с)имфонія Д. Шостаковича, (п)отсдамська
(к)онференція 1945р., ІХ (в)сеукраїнська (о)номастична (конферен-
ція, (т)ринадцятий (м)іжнародний (з)'їзд (с)лавістів, (р)ічка (с)вятого
(л)аврентія, (п)алеозойська (е)ра, (м)еморіальний (а)рхітектурно-
(с)кульптурний (к)омплекс (х)атинь, (м)еморіальний (м)узей (к)осмо-
навтики, (т)рипільська (к)ультура, (б)лаговіщення, (ю)рський (п)еріод,

(в)        елике (г)ерцогство (л)юксембург, (с)трашний (с)уд, (г)амаліївський
(х)арлампіїв (м)онастир, (г)артманн (ф)он (а)уе, (н)овгородківська
(с)елищна (р)ада, картопля (е)ла, (к)ерівник (г)оловного (у)правлін-
ня (з) (і)нформації (а)дміністрації (п)резидента (у)країни, (з)ахідний

(б)        ерег (р)ічки (й)ордан (політико-адміністративна одиниця).

 

Вправа 52

Напишіть твір у художньо-белетристичному стилі, використо­вуючи власні назви.

Пропоновані теми:

Моя мала батьківщина.

Зоряна карта неба.

Офіційні та неофіційні власні назви мого міста (селища, села).

Видатні особистості нашого краю.

 

Вправа 53

Розкрийте дужки, написавши велику чи малу літеру, поясніть її вживання.

І. 1. У небо дивиться, вслухається (з)емля крізь всі свої три­воги і турботи, та поруч невідомого здаля нових (г)агаріних зове в нові польоти (М. Нагнибіда). 2. У цей день у просторому (б)удинку (к)ультури проходила (р)айонна (н)арада комбайнерів (Ю. Збанаць-кий). 3. У (с)тародавніх (в)авилоні і (є)гипті довжину вимірювали

ступнею дорослої людини (С. Гончаренко). 4. Звуки (б)ахового кон­церту розгортали перебіг часу у кожній найкрихітнішій його часточ­ці — на дрібніше не спромогтися жодному виконавцеві, увиразнювали втрату (чи набуток) кожної тієї крихти, єднали всі часи й тисячоліття спільним для всіх людей відчуттям непоправних часових утрат; від­чуттям, що найінтенсивніше пульсує у латинському слові — гіща... (А. Содомора). 5. Спочатку (є)вропа, а вже після (ф)ранцузької (р)еволюції і весь світ починає процес повсюдної національної само-ідентифікації (В. Скуратівський). 6. Фракція (н)ародної (р)ади вдалася до відчайдушних спроб, аби не допустити обрання членів (к)онсти-туційного (с)уду (у)країни (З газети). 7. Книга (е)клезіастова — одна з найбільших пам'яток давньої афористичної словесності (В. Ску­ратівський). 8. За часів існування (д)авньоруської (н)ародності впер­ше назва «(у)крайна» згадується в (к)иївському (л)ітописі у 1187 році й пов'язана з (п)ереяславською (з)емлею. 9. В описі історичних подій за 1189 рік (к)иївський (л)ітопис «(у)крайною» називає (п)ониззя — час­тину (г)алицької (з)емлі між річками (п)івденним (б)угом і (с)іретом (УРЕ). 10. Відомий (п)рофесор (і)сторії та (п)олітології (й)оркського (у)ніверситету в (т)оронто ((к)анада) (о)рест (с)убтельний починав наукову та викладацьку діяльність у (г)арвардському (у)ніверситеті (США) у 1973 році, тоді ж захистив (д)исертацію на здобуття (в)ченого (с)тупеня (д)октора (ф)ілософії з теми «Зв'язки (г)етьмана (п)илипа (о)рлика з (к)римським (х)анством і (о)ттоманською (п)ортою. 1710­1742» (За С. Кульчицьким).

ІІ. 1. Воістину безсмертні (ш)евченкова любов і ненависть, як без­смертні (п)ушкінський заклик до світла, (т)олстовське неспокійне прав­долюбство, бентежна ніжність (л)есі (у)країнки, (г)орьківська віра в (л)юдину, (ф)ранкова каменярська готовність вирівнювати шлях людям до їх щасливого майбутнього (П. Федченко). 2. На виступ журналу по­винні відреагувати (п)рокуратура (у)країни та (м)іністерство (о)хорони (з)доров'я (Із журналу). 3. Після (л)юблінської (у)нії 1569 р. (п)ольське (к)оролівство і (в)елике (к)нязівство (л)итовське об'єдналися в одну державу — (р)іч (п)осполиту (За С. Кульчицьким). 4. Десять (б)ожих (з)аповідей у (с)тарому (з)аповіті. Затим настанови (н)ового (з)аповіту.

1,         нарешті, урочиста афористика (к)орану (В. Скуратівський). 5. Через
два дні їзди поштовими кіньми, минувши мальовничу (г)уберлу, роз-
ташовану в (г)уберлінських горах, (ш)евченко здалека побачив сум-
нозвісну (о)рську кріпость (Є.Єнджеєвич). 6. Про глибини мікросвіту
виведено формули і навіть змайстровано технічні пристрої на їхній
основі, а де (е)йнштейни, (б)ори, (к)урчатови в царині людської пси-
хіки, де теорія, рівноцінна (к)вантовій (м)еханіці, що взялася б роз-
тлумачити, що таке любов, ненависть, страх, огида, сум, печаль, зрада,
жорстокість, і взагалі — що таке мислення та емоції? (За В. Ковтуном).
7. Навіть ті, хто майже нічого не чув про нашу країну, напевно зна-
ють (с)офію (к)иївську, (а)ндріївську (ц)еркву чи (у)спенський (с)обор
(п)ечерської (л)аври (Ю.Івашко). 8. Чумацький (ш)лях оперізував небо
велетенським миготливим поясом. Високо над головою сяяла (п)олярна
(з)оря. А трохи на (с)хід пасла своїх курчаток золота (к)вочка (народна
назва сузір 'я) (І. Цюпа). 9. Унікальні явища природи, довго не знаходя-
чи пояснення, нерідко так обростають легендами, що згодом виколупа-
ти з них зернятко істини коштує багатьох років майже (с)ізіфової праці
(Із журналу). 10. За пропозицією комісії (п)аризької (а)кадемії (н)аук
за одиницю довжини було прийнято десятимільйонну частку чверті
(п)аризького (г)еографічного (м)еридіану (С. Гончаренко).

ІІІ. 1. По програмі (ч)ас — хроніка внутрішнього життя, щоденник міжнародних подій. Андрій приготував уроки, читає (с)естру (к)еррі.

2.         Скільки квітів о цій порі на (в)олодимирському (б)азарі! 3. Купую
чорнобривці, беру ще айстри, спокушаюся пасмом хмелю, не втриму-
юсь від пучка пригіркло-зів'ялої м'яти — й по звивистій вулиці (я)м-
ській, через зодягнену в бетонну сорочку каламутну (л)ибідь їду на

(б)        айкове (к)ладовище. 4. Скільки кіл мало (д)антове пекло? Дев'ять?
5. Я сам собі видався (с)ізіфом з (у)країни, котрий мало чого навчився
за піввікове своє життя. 6. За всі роки, що я працюю в книгарні, він іще
ніколи не забув поздоровити з (н)оворічним (с)вятом, а в переддень

(в)        осьмого (б)ерезня — прийти з пучком пролісків чи з екзотичною
гілкою мімози. 7. Спускаюсь до площі (л)енінського (к)омсомолу, тут
розвертаюсь довкола клумби, і вже машина біжить угору по вулиці
(к)ірова — мимо (м)узею (у)країнського (о)бразотворчого (м)истецтва,

урочистої (а)дміністративної споруди (р)ади (м)іністрів та мимо світлої й легкої будівлі (п)резидії (в)ерховної (р)ади, мимо ясного будиночка, в якому (п)ушкін зустрічався з (д)екабристами, членами (п)івденного (т)овариства... (Із творів Є. Гуцала).

IV. 1. «Ніщо не є щасливим зусібіч» — чи не найглибша з (г)ора-цієвих сентенцій (А. Содомора). 2. До складу (р)ади (н)аціональної (б)езпеки й (о)борони (у)країни за посадою входять: (п)рем'єр-(м)і-ністр (у)країни, (м)іністр (о)борони (у)країни, (г)олова (с)луж-би (б)езпеки (у)країни, (м)іністр (в)нутрішніх (с)прав (у)країни, (м)-іністр (з)акордонних (с)прав (у)країни (Із Конституції). 3. Між (к)-авказом, (х)арковом, (м)осквою Станція зустрілась степова. В тихім місті загубились двоє На (м)алій (с)адовій, номер два (Т. Масенко). 4. Світову погоду визначатимуть найбільш вільні особистості, най-геніальніші (м)оцарти й (е)йнштейни (М. Наєнко). 5. Новітні (ш)ер-локи (х)олмси ретельно й детально проштудіювали всі твори Травена (І. Глинський). 6. Проте небезпека бути викритим через отой вірш «(д)амокловим (м)ечем» висіла над ним (А. Головко). 7. У (х)аркові відбувався (д)ругий (з)'їзд (в)сеукраїнської (с)пілки (п)ролетарських (п)исьменників, і наш (м)иколаївський (л)ідер (я)ків (г)ородський всю (м)иколаївську (л)ітературну (б)ратію забрав на цей (з)' їзд (С. Кри-жанівський). 8. Глядачі вагалися, кому з акторів — виконавців п' єси «(г)литай, (а)бо ж (п)авук» — віддати пальму першості, і, врешті, роз­поділили її між усіма учасниками (П. Саксаганський). 9. Все, каже, од (б)ога, (в)седержителя (с)вятого, А більш ні од кого (Т. Шевченко). 10. Шон (о) (к)ейсі! Дружби токи — вічні, вічні, не пропащі (П. Ти­чина) (Узвертанні — ім 'я та прізвище ірландського письменника).

 

Вправа 54

Перепишіть речення, пояснивши вживання великої чи малої букви. І. 1. Олесь Гончар був одним із Дон Кіхотів в українській літературі ХХ століття (М. Наєнко). 2. Сама [Ядзя] в червоно-зеленій хустині, яка так їй личила, скидалася здалеку на велике достигле яблуко, загублене серед великого, щедро всіяного золотою барвою простору цариці Осе­ні (В. Лис). 3. Арабський письменник і купець Ібн Хаукаль у своєму

дещо компілятивному творі «Книга шляхів і держав» (70-і роки Х сто­ліття), написаному після тридцятирічних мандрів по світах, подав де­які відомості про життя русів і згадав про їхню мову, відмінну від мови сусідів (За Г. Нудьгою). 4. Пророки несли в Слові Його первісний сенс — Дух, Божі настанови І Пісню всіх Пісень (Є. Сверстюк). 5. Ві­сімка ЯКів одержала складне бойове завдання перетнути шлях «юн-керсам» та «мессершміттам», не дати їм вийти на розташування наших з' єднань, що зосередилися для прориву фашистської оборони (Ю. Пе-трашевич). 6. Навіть не хочеться згадувати вже вкотре про те, що ніде в світі на чесні гроші в «Мерседесах» на роботу не їздять (О. Мі-зантропова). 7. Художнє слово не тільки підносило все прекрасне, світ­ле й радісне в нашому житті, але й було ювеналовим бичем, що вражає все негативне, прогниле й омертвіле, яке перешкоджає рухові вперед (З підручника). 8. Установча конференція затвердила статут Товариства української мови імені Тараса Шевченка, прийняла резолюцію та звер­нення до українського народу (Із журналу).

ІІ. 1. У центрі міста зруйнували всі дешеві забігайлівки під невиба­гливими, але такими зрозумілими назвами — «Пиріжкова», «Рюмочна», «Пельменна» або «Варенична». Натомість, як гриби, повиростали «Сан-та-Барбари», «Голлівуди», «Аль Капоне» й навіть «Притулок грішни­ків» (І. Роздобудько). 2. На дорозі нікого, попереду нас рухаються лише дві наші власні тіні, жердинясті, довготелесі, мов донкіхоти (О. Гон­чар). 3. Океанські хвилі б'ють у берег, Даль пливе, як синя течія, Тих чужих земель, чужих Америк Не ношу в своєму серці я (А. Малишко). 4. А Солопіїв Черевиків, і Цибуль, і Хіврь, і Парась, і Грицьків — повні­сінький ярмарок (Остап Вишня). 5. Поорані віком смагляві лиця: Горпи-ни і Теклі, Тетяни і Ганни — Сар'яни в хустках, Ван-Гоги в спідницях, Кричевські з порепаними ногами (І. Драч). 6. Орест повернувся до дій-сности [закінчення — и в Р. в. одн. деяких іменників III відміни — гра­матична норма, що існувала до 1933 року в українському правописі і яку пропонують відновити], яка також скидалася на марення: з різних кутків зали йому плескали Олені та Ведмеді, Імператори та Куртизанки, Відьми, Мавки, Колібрі [люди у відповідних масках]... (І. Роздобудько). 7. Ми, люди Апокаліптичної епохи, які відчувають на власній потилиці

подих Чорнобилів, які уявляють природну смерть, як щось далеке, май­же зоряно-космічне, проте живуть в атмосфері постійного передчуття ядерного кінця (З газети). 8. Одинадцять томів «Словника української мови» — ніби одинадцять ермітажів, що їх, здається, і за все своє життя не обійти, не осягнути (С. Плачинда).

ІІІ. 1. Головними органами ООН є: Генеральна Асамблея, Рада Без­пеки, Економічна і Соціальна рада, Рада з опіки, Міжнародний суд і Секретаріат (Із журналу). 2. Червона Рожа зацвіла, І треба ж, на біду, край неї Хміль пустився! (Є. Гребінка). 3. Нинішнього Першовересня поріг школи переступили понад тисячу вчителів української мови і лі­тератури (Із журналу). 4. Як то можна! та де се видано! та хто таке чув, щоб вільна козачка за кріпака оддавалась (Марко Вовчок). 5. Стоїте ви, хлопці, відомими і невідомими воями десь по Європах та Азіях, по схо­дах і заходах (М. Олійник). 6. Хто зна, де цей тесляр з Крайньої Пів­ночі міг навчитися рицарських тонкощів (О. Гончар). 7. Вийшов чер­нець поглядом святим на море позирнути, Господа Бога й Творця всла-вословити (Остап Вишня). 8. Пусти! Та й склич до нас тих навісних па­нів, Що воду із своїх виварюють Рябків... (П. Гулак-Артемовський).

 

Вправа 55

Напишіть по 10-15 прикладів за рубриками:

Назви посад, звань, учених ступенів, титулів, рангів, чинів.

Назви організацій, установ, державних органів, міністерств, заво­дів, фабрик, комбінатів, виробничих об'єднань, шахт, театрів, му­зеїв, навчальних закладів і т. ін.

Написання присвійних прикметників.

Назви історичних епох, періодів, війн, революцій, подій, повстань, рухів, свят, знаменних дат.

Назви з'їздів, конференцій, сесій, пленумів, засідань, конгресів, документів, договорів.

Назви творів літератури, мистецтва, наукових праць, періодичних видань, писемних історичних пам' яток.

Найменування кораблів, поїздів, літаків, автомобілів, тракторів та ін.

Назви сортів рослин (у тому числі злакових).

Назви пам' яток архітектури, замків, храмів, релігійних персона­жів, свят, постів.

Назви вокзалів, станцій (у тому числі станцій метро), портів, при­станей.

11.       Назви орденів, відзнак, нагород.
©А Вовочка:

Мамо, сьогодні директор школи запитав, чи є в мене брати й сестри, і твій син сказав, що, на жаль, я — єдина дитина в сім 'ї.

I що ж він відповів?

Він промовив: «Слава Богу!»