§ 17. Уживання апострофа

І. Для позначення роздільної вимови твердих приголосних перед на­ступними я, ю, є, ї ставиться апостроф у таких випадках:

1. Після букв б (бе), п (пе), в (ве), м (ем), ф (еф), що позначають губні приголосні звуки: риб 'ячий, сап 'янці, зів 'ялий, крем 'яний, мереф 'янський, В 'ячеслав, В 'ятка, Дерев 'янко, Крип 'якевич, П'ятницький, Клим'юк, Пилип'юк, Сав'юк, Придніпров'я. Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед буквою, що по­значає губний звук, є приголосний (крім р, л, й), який належить

 

до кореня: цвях, свято, дзвякнути, тьмяний, мавпячий, різьбяр, морквяний, бруквяний, різдвяний, духмяний, Довбяга, Лихвяк. Але: комп 'ютер.

Якщо ж перед буквою на позначення губного звука вживаєть­ся р (ер), рідко л (ел), й (йот), то апостроф пишеться: черв 'як, сурм 'яний, верб 'я, арф 'яр, торф 'яний, Черв 'яченко, Карп 'юк, полб'яний (полба — різновид пшениці), Присейм'я. Пишеться апостроф і тоді, коли приголосний перед губним нале­жить до префікса: підв' язати, розм' яклий, зв' язок, підв' ялений.

Після літери р (ер), якщо вона позначає твердий приголосний у кінці складу: подвір 'я, кар 'єр, матір 'ю, на узгір 'ї, Заполяр 'я, Ки-р'ян, Мар'яненко, Мар'єнко. У кінці складу, тому що приголосні [р] та [й] — обидва сонорні й належать до різних складів (піс­ля апострофа при роздільній вимові наступні букви я, ю, є (а ї за­вжди) позначають по два звуки, перший із яких [й]). Порівняйте: бур 'ян [бур/йан] та буряк [бу/р 'ак].

Примітка. Апостроф не пишеться, коли букви я, ю, є познача­ють м'якість попереднього приголосного [р'] та голосні [а, у, е]:

буряний, рюмсати, Рєпін, крякати, рябий, ряд, крюк, порятунок, гарячий.

Після к (ка) перед я у слові Лук'ян і похідних від нього: Лук'я-нівка, лук 'янівський, Лук 'янець, Лук 'яненко, Лук 'янчук, Лук 'яниха.

Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчують­ся на твердий приголосний: роз' яснити, роз' юшити, під' юдити, між' ярусний, з' їзд, під' їхати, без' язикий, з' єднати, з' явитися, пів' ящика, пів' яблука, пів' юрти, напів' ява, пан' європейський, дит' ясла, Мін' юст, З' явин, Під' ярків, Під' язичний. Але з власни­ми назвами пів- пишеться через дефіс: пів-Кіровограда, пів-Оде-си, пів-Євпаторії.

Примітка. Після префіксів та першої частини складних слів з кін­цевими приголосними перед наступними голосними апостроф не пишеться: зокрема, зуміти, безіменний, загітувати, зекономити, безініціативний, зобов' язаний, педінститут, техуніверситет.

 

Вправа 43

Серед поданих нижче слів знайдіть ті, у яких допущені помилки.

1. Вячеслав. 2. Святослав. 3. Рязань. 4. Вятка. 5. Герасим'юк. 6. Безпятюк.

Б.    1. Пів'ящика. 2. Дитясла. 3. Панєвропейський. 4. Двоярусний. 5. Під'юджувати. 6. Півїдальні.

1. Різдв'яний. 2. Горохв'яний. 3. Інтерв'юер. 4. Медв'яний. 5. Роз-в' юнитися. 6. Стервятник.

 

Вправа 44

Перепишіть слова, замість крапок поставте, де потрібно, апо­строф; обґрунтуйте написання.

Від. ємний, П. ятигорськ, духм. яний, п. єдестал, межигір.. я, рум. янець, моркв. яний, повітр. я, сузір. я, в. юнитись, верб. я, нап. ясти, підв. язати, Валер. ян, кур. єр, возз. єднання, бур. як, б. юро, мавп. ячий, під. яремний, роз. яснення, б. юджет, скіф. ян-ка, суб. єктивний, рутв. яний, слов. яни, без. ядерний, об. ємний, Стеф...юк, Щерб...юк, Прокоп... юк, вп. ..ятьох, фарбі яр, лижв... яр, розп. ясти, Стовп. яга, Ужв. юк, комі-перм. як, Карп. юк, пе-редз...їздівський, кур...йозний, підв...язати, подзв...якувати, ґав...-ячий, транс. європейський.

 

Вправа 45

Перекладіть слова українською мовою; поясніть правопис.

Пядь, Вьетнам, Заполярье, разъединитель, Изяслав, подъемник, фотосъемка, предъявить, Приазовье, Причерноморье, Обью, верховье, двухаршинный, Сырдарья, Приднепровье, каменистый, вьюн, предъ­юбилейный, пламя, посвященный, интервью, честью, Захарьин, мясо­рубка, рыбий, рябой, съесть, забьешь, вьючный, пятница, соловьи, ма­терью, семья, священный.

 

Вправа 46

Перепишіть речення, вставляючи на місці крапок, де це потрібно, апостроф.

1. Мені здається, що я зараз злечу над землею і, підхоплений тією чарівною піснею жайворонка, полину в безмежному просторі, легкий, як пір...їнка (Д. Ткач). 2. Почуття самотності й туги за Бать­ківщиною знов охопило поета, його тугу роз. ятрювала жагуча від­раза до муштри (З. Тулуб). 3. У золотому шумі жнив. я розбрелись по­косами в...язальниці (І. Цюпа). 4. Далина співала василькова, і лунала з голубих орбіт солов. їна українська мова (П. Біба). 5. Пшениці пах­нуть, аж п. янять, і створюють урочистий настрій (О. Гончар). 6. Май­бутнє автодвигунів зв. язане з найдавнішими матеріалами — склом і керамікою (Із журналу). 7. Духм...яніше пахтить свіжа зелень (В. Ко -заченко). 8. У всякому подвір...ї своє повір... я (Народна творчість). 9. Сприймати світ всер...йоз — твоя повинність (І. Драч). 10. М...яка, з торф. яною кришкою земля пружинила під колесами (М. Стельмах).

1. Кілька разів кінні роз. їзди противника з. являлися на видно­крузі (О. Гончар). 2. Любов...ю живиться життя. Розлуками — лише погости. І — вже розп.. .ято вільний стяг (Н. Фурса). 3. І сп.. .янілий до нестями вечір квітами пропах, солов. їними піснями заливається в ку­щах (В. Сосюра). 4. Голос був тихий, повільний, напрочуд багатий різ-нобарв...ям тональності (В. Швець). 5. Андрій майже весь час мов­чить, і, краєм ока ловлячи його профіль, помічаю в міжбрів. ї ледь-ледь означену складку, що свідчить про якусь вперту, невідв. язну думку...(Є. Гуцало). 6. Маю гієну ту щодня і щогодини, навколо себе чую плач і скрегіт, щодня мені черв. як той точить серце (Леся Укра­їнка). 7. Дорога на Заяр. я — не така близька, та зараз їхати безпечно, до сонця встигне ...(Є. Гуцало). 8. Щось назрівало — це відчували всі, як в бездощів. я по ломоті в кістках відчувають прихід грози (В. Зем­ляк). 9. Промисловець тяжко сперся на стіл, вп. явши очі в криштале­ву прозорість вітрини (С. Васильченко). 10. Консовський іде з книгарні з виглядом людини, яку через редакцію республіканської газети роз­шукує «Ін...юрколегія» (Є. Гуцало).

1. Життю — ні кінця, ні начала. І вічно по колу землі: Комусь — лебеді від...ячали (ячати — перев. про птахів — жалібно кричати), Комусь — ще сурмлять журавлі (Б. Олійник). 2. Мічурін запрошує кожного з присутніх з. їсти пів. яблука і пів. абрикоса нових сортів

(О. Довженко). 3. Він закоханими очима дивиться на передвесняний плач природи, на безмір. я таких до болю знайомих гаїв, на пронизані промінням прогалини (М. Стельмах). 4. На екрані — африканська са­вана, велетенський баобаб із могутньою шатристою кроною, ціла мавп. яча гірлянда поміж пальчастого листя (Є. Гуцало). 5. Куди не повернешся — золоте верб. я росте (Народна творчість). 6. Вона на­довго засяде у своїй хаті і там, за поміччю пасьянсу, розв. язувать буде соціальне питання (М. Коцюбинський). 7. З шовковиць падають з гілок липкі плоди, немов медв. яний дощ (М. Бажан). 8. З тьм. яних очей наче зійшла полуда, вони прояснилися і засвітились думкою (І. Воло­шин). 9. Бережись такого слова, яке роз. єднує людей (Л. Толстой).

 

©6 — Запам 'ятай! Коли сьогодні принесеш трійку, то будеш тричі битий!

— Тоді я принесу одиницю, — сказав Вітя.