§ 14. Зміни приголосних при словотворенні

Зміни приголосних перед суфіксом -ш(ий):

При творенні вищого ступеня порівняння прикметників та при­слівників кінцеві приголосні основи [г, ж, з] перед суфіксом -ш(ий) змі­нюються на -жч(ий), а с + -ш(ий) — на -щ(ий): дорогий — дорожчий, дорожче; вузький — вужчий, вужче; низький — нижчий, нижче; важ­кий — важчий, важче; дужий — дужчий, дужче; високий — вищий, вище; але легкий — легший, легше.

Ці зміни зберігаються й у дієсловах, утворених від основи при­кметників вищого ступеня: дорожчати, вужчати, ближчати, важ­чати, вищати, кращати, а також у похідних від них іменниках: подо­рожчання, підвищення.

Зміни приголосних перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о):

1. Кінцеві приголосні основи [к, ц, ч] (запам'ятати їх можна за допомогою слів, що демонструють чергування приголосних: рука — руці — ручка) + -ськ(ий), -ств(о) дають -цьк(ий), -цтв(о):

юнак — юнацький, юнацтво; козак — козацький, козацтво; моло­дець — молодецький, молодецтво; перекладач — перекладацький; ткач — ткацький, ткацтво; Вишній Волочок — вишньоволоць-кий; Кременчук — кременчуцький; Гринвіч — гринвіцький; Бах­мач — бахмацький; Ніцца — ніццький.

[ г, з, ж ] (нога — ноз і — ніжка) + -ськ( ий), -ств( о) да­ють -зьк(ий), -зтв(о): убогий — убозтво; Волга — волзький; боягуз — боягузький, боягузтво; Париж — паризький; Запоріж­жя — запорізький; Виборг — виборзький; Гамбург — гамбурзь­кий; Люксембург — люксембурзький; Лейпциг — лейпцизький; Страсбург — страсбурзький; Лодзь — лодзький.

[х, с, ш] (вухо — у вусі — вушко) + -ськ(ий), -ств(о) дають -ськ(ий), -ств(о): птах — птаський, птаство; чех — чеський; товариш — товариський, товариство; залісся — заліський; волох — волоський; Карабах — карабаський; Кандалакша — кан­далакський; латиш — латиський; Золотоноша — золотоніський; Ясси — ясський; Пруссія — прусський.

Винятки: Дамаск — дамаський, Нью-Йорк — нью-йоркський, Кембридж - кембриджський, Мекка — меккський, Малакка — малаккський, Перемишль — перемишльський, Цюрих — цю-рихський, Палех (місто) — палехський, Ла-Манш — ла-манш-ський, баски — баскський, тюрки — тюркський, казах — ка­захський, орок — орокський, ороч (народність) — орочський, ацтек — ацтекський, франкський (має відношення до Франції), герцог — герцогський, герцогство, шах — шахський тощо.

Інші приголосні твірних основ незалежно від вимови перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) на письмі зберігаються: люд — люд­ський, людство; солдат — солдатський; багатий — багатство; брат — братський, братство; завод — заводський; студент — студентський, студентство.

Винятки. За фонетичним принципом пишуться прикметники міський (міст (о) + -ськ(ий)) і хвацький (хват + -ськ(ий)).

У прикметниках на -ськ(ий), утворених від російських, укра­їнських та інших власних географічних назв із суфіксом -к-, цей суфікс випадає: П' ятихатки — п' ятихатський, Камчатка — кам­чатський, Чукотка — чукотський, Індигірка — індигірський, Димерка — димерський, Ясногородка — ясногородський, Про-хорівка — прохорівський, Горлівка — горлівський.

Якщо географічні назви пишуться через дефіс, то таке ж напи­сання мають похідні від них прикметники із словотворчими фор­мантами -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий): Орєхово-Зуєво — орєхово-зуєвський, Баня-Лука — баня-луцький, Гвінея-Бісау — гвінея-бі-сауський, Ельзас-Лотарингія — ельзас-лотаринзький, Пуща-Во-диця — пуща-водицький, Кам 'янець-Подільський — кам 'янець-подільський, Івано-Франківськ — івано-франківський, Дмитро-Варварівка — дмитро-варварівський, Аддис-Абеба — аддис-абеб-ський, Буенос-Айрес — буенос-айреський, Сан-Франциско — сан-франциський, Фолл-Ривер — фолл-риверський, Атлантик-Сіті — атлантик-сітинський, Новосілки-на-Дніпрі — новосілківський-на-Дніпрі, Ростов-на-Дону — ростовський-на-Дону, Франкфурт-на-Майні — франкфуртський-на-Майні, Яр-під-Зайчиком — яр-ський-під-зайчиком, Булонь-сюр-Мер — булонь-сюр-мерський, Бург-ель-Араб — бург-ель-арабський, Ла-Манш — ла-маншський, Ла-Плата — ла-платський.

Прикметникові форми від географічних назв, що складаються з якісного прикметника та іменника або відносного прикметника (без формантів -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий) і суфіксів присвій­ності) та іменника, пишуться разом: Гостра Могила — гостромо-гильський, Біла Церква — білоцерківський, Ясна Поляна — яснопо-лянський, Житні Гори — житньогірський, Липова Долина — ли-поводолинський, Кам 'яна Балка — кам 'янобалківський. Примітка. Через дефіс пишуться прикметники:

а)         утворені від географічних назв, до складу яких входять
прикметники із суфіксами -ів(-їв), -ов, -ев(-єв), -ин(-їн),
-ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий): Давидів Брід — давидово-брід-
ський, Олійникова Слобода — олійниково-слобідський, Ми-
шурин Ріг — мишурино-різький, Вільшанська Новоселиця —
вільшансько-новоселицький, Вінницькі Стави — вінницько-
ставський;

б)         утворені від географічних назв, що становлять поєднання
імені та прізвища: село Івана Франка — івано-франківський.

Прикметники, утворені від складних особових імен, що пишуться через дефіс, зберігають це написання: Жан-Жак — жан-жаків-ський.

Прикметник, утворений від імені та прізвища чи від псевдоніма, який за структурою нагадує власне ім'я та прізвище, пишеться через дефіс: Вальтер Скотт — вальтер-скоттівський, Жуль Верн — жуль-вернівський, Марк Твен — марк-твенівський.

Прикметники від китайських, корейських, в'єтнамських та ін­донезійських власних особових назв пишуться разом: Мао Цзе-дун — маоцзедунівський, Кім Ір Сен — кімірсенівський.

Прикметники від прізвищ типу ван Бетховен, фон Бісмарк утво­рюються тільки від іменника: бетховенський, бісмарківський. Якщо прикметник утворюється від прізвища з часткою, артиклем тощо, то він пишеться разом: де Голль — деголлівський, Нур ед Дін — нуреддінівський. Прикметники від прізвищ типу Д'Аламбер зберігають апостроф після частки: д 'аламберівський.

Не утворюються прикметники:

а)         від складних прізвищ, прізвиськ і псевдонімів (у тому числі
багатокомпонентних складених) типу Гулак-Артемовський,
Марко Вовчок, Річард Левове Серце;

б)         від тюркських, вірменських, арабських та інших особових
назв типу Керогли, Осман-паша;

в)         від невідмінюваних іншомовних прізвищ типу ді Вітторіо,
Ламетрі, Д'Обіньє.

III. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст-при словотворенні такі:

Сполучення -цьк- змінюється на -чч- при творенні іменників із суфіксом -ин(а): вояцький — вояччина, козацький — козаччина, гайдамацький — гайдамаччина, німецький — Німеччина, турець­кий — Туреччина.

Виняток: галицький — Галичина.

Групи приголосних -ськ-, -ск- змінюються на -щ- при творенні іменників із суфіксом -ин(а): кіровоградський — Кіровоградщина, львівський — Львівщина, харківський — Харківщина, тріск —

тріщина, віск — вощина, пісок (піску) — піщина, лісок (ліска) — ліщина.

Групи приголосних -ск-, -шк- змінюються на -щ- при творенні прикметників та іменників із суфіксом -ан-(-ян-): віск — вощаний, вощанка, дошка — дощаний, пісок (піску) — піщаний.

Групи приголосних -ск-, -ст- змінюються на -щ-, а група -зк     

на -жч- при творенні багатьох форм дієслів ІІ дієвідміни: вереск — верещати, блиск — блищати, виск — вищати, ляск — лящати, луска — лущити, спустити — спущу, простити — прощаю, про­щати, але: простить, простиш; брязк — бряжчати, бряжчу, бряжчиш тощо.

При творенні прізвищ на -енк(о), -ук буквосполучення -ськ- змі-
нюється на -щ-, а -зьк           на -жч-: Васько — Ващенко, Ващук,

Ісько — Іщенко, Іщук, Онисько — Онищенко, Онищук, Парас­ка — Паращенко, Паращук, Водолазький — Водолажченко, Кузь­ко — Кужченко, Кужчук.

Примітка. При творенні присвійних прикметників із суфіксом -ин від власних імен із групами приголосних -ск-, -ськ-, -зьк- с (ес) та з (зе) на письмі зберігаються, а замість к (ка) з'являється ч (че) (унаслідок чергування приголосних): Параска — Парас-чин, Ониська — Онисьчин, Пріська — Прісьчин, Кузько — Кузь-чин, Рузька — Рузьчин. Проте -шк- дає -щ- [шч]: Мелашка — Мелащин.

IV  Сполучення -чн-, -шн-.

Кінцеві приголосні основи [к, ц', ц] змінюються на ч (че) пе­ред суфіксами -н-, -ник: рік — річний, вік — вічний, кібернетика — кі­бернетичний, безпека — безпечний, галактика — галактичний, кі­нець — кінечний, місяць — місячний, місячник, околиця — околичний, полуниця — полуничний, столиця — столичний, теплиця — тепличний, одиниця — одиничний, серце — сердечний (той, що має відношення до серця), сердечник, сонце — сонячний, яйце — яєчня.

Літера ч (че) у кінці твірної основи зберігається: поміч — помічний, помічник, ніч — нічний, нічник, піч — пічний, пічник, жовч — жовчний, параліч — паралічний, ключ — ключник, ячмінь — ячний або ячмінний.

Винятки. У кількох словах відповідно до вимови пишеться спо­лучення -шн-: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (бі­долашний), соняшник, торішній.

Зверніть особливу увагу! У небагатьох словах вимовляється зву­косполучення [шн] (так повинні читати під час диктанту), але пи­сати при цьому потрібно -чн-: ячний, яєчний, яєчня, смачний, смач­но, сонячний, пшеничний, молочний, місячний. Проте інколи вимова залежить від лексичного значення слова, наприклад: моло[шн]а каша, моло[чн]а кухня, моло[чн]о-товарна ферма; міся[шн]а ніч, міся[чн]а поверхня, міся[чн]ий ґрунт.

 

Вправа 29

Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о), де це можливо.

Печеніг, курд, якут, каракалпак, таджик, чуваш, кріпак, Петербург, Прилуки, Новослобідка, Цюрих, Великий Устюг, Черкаси, Острог, Ве­ликі Луки, птах, Черемош, Калуга, Калуш, співробітник, Верхня Сло­бідка, Вільшана-Слобідка, багач, багатий, шах, Новобіличі, Ясси, чи­новник, дивак, Карпати, Умань, Полісся, Джуринська Слобідка, Кі­ровоград, Золотоноша, Дрогобич, Ніцца, парубок, Страсбург, Лодзь, Велика Андріївка, Карабах, латиш, жінка, бджільник, Палех, ацтек.

Садівник, убогий, словак, Дамаск, Гринців Ріг, Сиракузи, Пе­ремишль, Ла-Манш, Кандалакша, Ростов-на-Дону, Вільховий Ріг, Іва­но-Франківськ, Сан-Франциско, Давидів Брід, Лас-Вегас, Липовий Ріг, Глинськ-Загора, Іссик-Куль, герцог, Михайло-Коцюбинське, Липів Ріг, Лос-Анджелес, Па-де-Кале, Борівська Андріївка, орок, Ріо-де-Жанейро, Мельники-Річицькі, Романове Село, Нове Село, Коломійцеве Озеро, Солоне Озеро, Нове Запоріжжя, Гринів Яр.

 

Вправа 30

Перекладіть слова українською мовою. Поясніть їх правопис. Запорожский, франкский, чешский, одесский, казацкий, харьков­ский, хмельницкий, винницкий, волжский, французский, меккский,

криворожский, побужский, кременчугский, гаагский, онежский, абхаз­ский, кипрский, нацистский, тюркский, бухарестский, измаильский, ма-лаккский, суэцкий, мозамбикский, арзамасский.

 

Вправа 31

Утворіть нові слова за допомогою суфікса -ин(а). Поясніть їх правопис.

Кіровоградський, турецький, вінницький, черкаський, київський, херсонський, одеський, курський, чернігівський, сумський, івано-фран­ківський, луганський, миколаївський, чернівецький, львівський, волин­ський, кріпацький, козацький, галицький.

 

Вправа 32

Серед поданих слів визначте ті, у яких допущені помилки, пояс­ніть орфограми.

1. Пісчаний. 2. Дорожчий. 3. Вишчий. 4. Вущати. 5. Вищати. 6. Полегшення.

Б.    1. Дрогобиччина. 2. Донецьчина. 3. Тернопільщина. 4. Трісчина.

Онижченко. 6. Кужчук.

1. Сердешний. 2. Сердечний. 3. Смачний. 4. Яєшня. 5. Молошний.

Сонячно.

Г.    1. Казахський. 2. Латишський. 3. Малаккський. 4. Солдацький. 5. Гонконгський. 6. Дамаський.

 

Вправа 33

Перепишіть речення, на місці крапок вставляючи потрібні букви. Обґрунтуйте написання.

І. 1. Гіллястий воло... кий горіх розкинув густу тінь (М. Коцю­бинський). 2. Селяни лопатами відгортали пі... ані замети від своїх об­луплених мазанок (О. Гончар). 3. Народ шотлан...ький вільним звав­ся, захоче — буде вільним знов (Леся Українка). 4. Кожна людина — маленька краплина вселен... кого океану. 5. Уперед до завзятого бою за грома...кі та власні права (М. Грабовський). 6. Коли після літніх канікул Студен... тво заповнює місто, Місто моє моло...ає — Місту

від радощів тісно (С. Бурлаков). 7. Хваткий сержант Василь у тан-кіс.кому комбінезоні, в ребристому шоломі стоїть біля танка і по­сміхається (С. Журахович). 8. Крізь Бранденбур...кі ворота крокували солдати (За Б. Степанюком). 9. Той Анатоль був з Богуслав... ини (Б. Степанюк). 10. Рід... е у гості ходи — будеш доро... ий тоді (М. Дов-галевський).

ІІ. 1. Пісні про кріпа...ину — це присуд ганебному кріпосництву і кріпосникам (М. Стельмах). 2. Тужать в лузі чайки, пахне косовиця зі­ллям ворожби _ ким на зорі (О. Білаш). 3. Ягняті нікуди тікати, стоїть, серде...не, та дрижить (Л. Глібов). 4. В серде...нім співі та розмові щи­рій як непомітно відпливає час (О. Ющенко). 5. Міся...ним шляхом пі­шов я із дому, — соня... ним шляхом прийшов (В. Сосюра). 6. Довкола, скільки кинеш оком, слався безмежний моло...ний сніг (Є. Гуцало). 7. Знов прибули до нашої шпаківні її, мабуть, торі... ні хазяї (М. Риль­ський). 8. Пливло зерно — земні янтарні зорі, і пахнула доба космі. ним хлібом (А. Камінчук). 9. Готують молодий пшени. ..ний коровай в бджолинім вересні в дубових темних діжах... (А. Малишко). 10. Світлі думи таджи. кий співець Повіряє коханій Вкраїні (М. Міршакар).

©А В одному з підмосковних підземель знайдена бібліотека Івана Грозного. Цікаві помітки знайшли археологи на читацьких фор­мулярах: «Відрубати голову!», «Четвертувати!», «Почекати — може, ще поверне книжечку...».