§ 11. Чергування приголосних

Серед чергувань у системі приголосних найголовнішими є такі: 1.    [г] — [з'] — [ж]: нога — нозі — ніжка [к] — [ц'] — [ч]: рука — руці — ручка [х] — [с'] — [ш] : вухо — у вусі — вушко

При цьому чергування [г, к, х] із [з', ц', с'] відбувається при від­мінюванні іменників перед закінченням -і:

а) у давальному та місцевому відмінках однини І відміни (в основному жіночого роду) послідовно, практично без обме­жень, поширюється на власне українські та запозичені слова:

інтрига — інтризі, в інтризі; ватага — ватазі, при ватазі;

морока — мороці, у мороці; пасіка — пасіці, на пасіці; ко­валиха — ковалисі, при ковалисі; макуха — макусі, у макусі; Мажуга — Мажузі, при Мажузі; Задирака — Задираці, при Задираці; Дробаха — Дробасі, при Дробасі (прізвища); Оль­га — Ользі, при Ользі; Варка — Варці, при Варці; Домаха — Домасі, при Домасі (імена); Яруга — Ярузі, у Ярузі; Голубен­ка — Голубенці, у Голубенці; Комишуваха — Комишувасі, у Комишувасі (назви населених пунктів);

б)         у місцевому відмінку однини ІІ відміни чоловічого та серед-
нього роду: одяг — в одязі; діалог — у діалозі; барак — у ба-
раці; рік — у році; горіх — на горісі; альманах — в альманасі;
око — в оці; вухо — у вусі; Євсуг — у Євсузі; Малий Маяк — у
Малому Маяці; Капелюх — у Капелюсі (назви населених
пунктів). У цій групі зазначене чергування відбувається непо-
слідовно, оскільки назви істот, у тому числі прізвища, власні
імена, частіше фіксуються з паралельними закінченнями -у,
-ові, -еві(-єві), хоча: Глух — при Глуху, Глухові і Глусі (пріз-
вище) тощо; загальні назви середнього та чоловічого роду із
суфіксами -к-, -ок-, -ик-, -ак-, іншомовні іменники, у тому
числі англійського походження на -инг, -інг, назви населених
пунктів, що закінчуються на -ик, -ськ, -зьк, -цьк, -ок, -очок,
-иськ-о, -енк-о, -к-о, уживаються в місцевому відмінку одни-
ни із закінченням -у, уникаючи чергування [к] — [ц']: у ліж-
ку, у ставку, на горбку, на возику, на держаку, у спарингу, у
кастингу, у кікбоксингу, на брифінгу і на брифінзі, у Круглику,
у Світловодську, у Градизьку, у Донецьку, у Студенку, у Гли-
бочку, у Городиську, у Вороненку, у Залазьку; у географічних
назвах на -ак, -ук переважає закінчення -у, хоча паралельно
вживається й -і: у Сагайдаку, у Бурчаку, у Зеленчуку, у Боян-
чуку; у Янчекраку і в Янчекраці; у Кременчуку і в Кременчуці;

в)         як виняток, у називному відмінку множини: друг — друзі.
Чергування [г, к, х] — [ж, ч, ш] відбувається при словозміні:

а) у формі кличного відмінка перед закінченням -е в іменниках чоловічого роду ІІ відміни: друг — друже, ворог — вороже,

Олег — Олеже й Олегу, чоловік — чоловіче, козак — козаче, Явтух — Явтуше, Артюх — Артюше; проте іншомовні влас­ні імена на [г, к, х], а також із суфіксами -ик, -к уживаються із закінченням -у в кличному відмінку однини, уникаючи за­значеного чергування: Джеку, Жаку, Людвігу, Фрідріху, Ген­ріху, Ярополку, Кирику, Лазарику, Тодоску, Романку; б) у формах множини іменників середнього роду ІІ відміни око, вухо: очі, очей, очам, очі, очима, у вічі, очі; уші, ушей, ушам, уші, ушима, в ушах, уші. Фіксується це чергування й при словотворенні: друг — дружба, берег — бережок, облога — обложити, всякий — всячина, вовк — вовчище, Варка — Вар-чин, комаха — комашка, міх — мішечок, сухий — сушити.

Необхідно у зв'язку з поверненням літери ґ (ґе) до укра­їнської абетки відновити чергування [ґ] — [д"з'] — [д"ж], яке засвідчується в тих же позиціях, що й попереднє: ґирлиґа — ґир-лидзі, на ґирлидзі — ґирлиджка; дзиґа — дзидзі, на дзидзі; ма­малиґа — мамалидзі, на мамалидзі; хурдиґа — хурдидзі, у хур-дидзі; Гааґа — Гаадзі, у Гаадзі; прізвища: Ґриґа — Ґридзі, при Ґридзі; Ломаґа — Ломадзі, при Ломадзі; Василеґа — Василедзі, при Василедзі; назви міст: Вінніпеґ — у Вінніпедзі, Гамбурґ — у Гамбурдзі. Далеко не всі сучасні нормативні словники фіксують зазначене чергування.

Перед закінченням -е кличного відмінка однини іменники чо­ловічого роду із суфіксом -ець мають чергування [ц'] — [ч]: мо­лодець — молодче, отець — отче, хлопець — хлопче. Проте в більшості назв осіб, у тому числі в прізвищах, на -ець у кличному відмінку вживається закінчення -ю й чергування приголосних уже не відбувається: американець — американцю, чужинець — чу­жинцю, мічурінець — мічурінцю, Задніпрянець — Задніпрянцю, Жнець — Жнецю, Швець — Швецю, Чернець — Чернецю, хоч жнець — женче, швець — шевче.

Чергування [ц] — [ч] відбувається при словотворенні небагатьох іменників із зменшено-пестливими суфіксами: лице — личко, яйце — яєчко, серце — сердечко, сонце — сонечко, кільце — колечко.

5. Окремо виділяються чергування, характерні переважно для ді­єслівних форм, що пов'язані найчастіше з дієвідмінюванням, хоча ці чергування можливі й при словотворенні:

а)         [г] — [ж]: могти — можу, лягти — ляжу;

[к] — [ч]: текти — течу, пекти — печу — спечений, пла­кати — плачу;

[т] — [ч]: летіти — лечу, платити — плачу — заплаче­ний — заплачено, хотіти — хочу, крутити — кручу — кру­чений, світити — свічу — свічка — засвічений — засвічено, освіта — освічений;

[х] — [ш]:рухати — рушу — зрушений, брехати — брешуть, колихати — колишу, стихати — тиша; [з] — [ж]: мазати — мажу, возити — вожу, сказати — ска­жуть, витверезити — витвережений, розгалузити — розга­лужу—розгалужений — розгалуженість — розгалуження; [с] — [ш]: писати — пишу, просити — прошу — запроше­ний — запрошено, носити — ношу — ношений; [д] — [д"ж]: водити — воджу, кадити — каджу, лагодити — лагоджу, садити — саджу — посаджений — посаджено, хо­дити — ходжу — сходження (в інших частинах мови [д] чергується із [ж]: правда — справжній, погода — погожий, переходити — перехожий, огородити — огорожа, смуга — посмужений, пилюга — запилюжений; увага: чужий — від­чуження);

[зд] — [ждяж]: їздити — їжджу — необ 'їжджений; [ст] — [шч] (буква щ (ща)): мастити — мащу — змащений, оснастити — оснащу, хрестити — хрещу — хрещений, чис­тити — чищу — вичищений;

б)         [б] — [бл'], [бл]: голубити — голублю — голублячи, ваби-
ти — ваблю — ваблячи — зваблений — зваблено, оздо-
бити — оздоблю — оздоблюючи — оздоблений — оздоблено,
губити — гублю — гублячи — загублений — загублено;

[п] — [пл'], [пл]: укріпити — укріплю — укріплюючи — укрі­плений — укріплено, захопити — захоплю — захоплюючи —

захоплений — захоплено, закупити — закуплю — закупле­ний — закуплено;

[в] — [вл'], [вл]: відправити — відправлю — відправляю­чи — відправлений — відправлено, умовити — умовлю — умовляючи — умовлений — умовлено, прославити — про­славлю — прославляючи — прославлений — прославлено; [м ] — [мл'], [ мл]: усвідомити — усвідомлю — усві­домлюючи — усвідомлений — усвідомлено, надломити — надломлю — надломлюючи — надломлений — надломлено, присоромити — присоромлю — присоромлюючи — присо­ромлений — присоромлено;

[ф] — [фл'], [фл]: розграфити — розграфлю — розграфлюю­чи —розграфлений — розграфлено.

 

Вправа 24

Подані слова змініть чи доберіть однокореневі так, щоб проде­монструвати можливі чергування приголосних, поясніть їх за допомо­гою правил. Окремо з 'ясуйте випадки, коли чергування приголосних не відбуваються.

Блюдце, кольчуга, браунінг, вухо, шопінг, туга, бідолаха, кравець, бідолага, доброзичливець, смокінг, ліга, чоловік, універмаг, че­ремха, шибка, пух, швець, полеміка, фрамуга, реп'ях, око, об­сяг, ґанок, поверх, байрак, армреслінг, старець, друг, утіха, дяк, лелека, нудьга, макуха, консалтинг, жнець, онука, онук, сміх, уродженець, панчоха, рівновага, кожух, брифінг, лінгвістика, мі­сяць, капелюх, низка.

Населені пункти: Ільник, Олесько, Кременчук, Новоархангельськ, Новгородка, Стебник, Великий Лог, Замчисько; річки: Бобрик, Буг, Синюха, Кам'янка, Гнилий Ташлик, Деренюха, Журавлинка, Макариха, Троянка; прізвища: Романюк, Лепеха, Винник, Ка-линчук, Тодосько, Вихованець, Швець, Чернець; власні імена: Одарка, Інга, Святополк, Солоха, Ганька, Олег, Тодоська, Олесь-ка, Мелашка, Явдоха, Параска, Ониська, Генріх, Ісаак, Каленик, Кирик, Марк.

 

Вправа 25

Доберіть і запишіть однокореневі слова чи інші форми слів, у яких можливі чергування приголосних, поясніть їх.

Уособити, схрестити, оформити, заморозити, ростити, відокреми­ти, губити, вирядити, обеззаразити, окропити, привносити, переколо­шматити, плавити, зіставити, наладити, пропустити, знекровити, під­живити, хотіти, омолодити, випрямити, розтрусити, занапастити, озна­йомити, постригти, розщепити, прографити, підсолодити, засудити, загрузити, косити, берегти, виїздити, остудити, сікти, послабити, по­гасити, плакати.

© А — Тарасику! А де твій шкільний щоденник? — Та його Миколка взяв. Батьків лякати буде.