§ 6. Правопис ненаголошених голосних [е] та [и]

 

I.          Чергування [е] та [и]

Чергування [е] та [и] характерне для небагатьох дієслівних коре-
нів, у яких и з'являється перед наголошеним суфіксом -а-, інколи пе-
ред      ува-, ця літера зберігається й у похідних словах. Найголовніше

те, що правопис таких слів не можна перевіряти за допомогою наголо­су, їх потрібно запам'ятати:

умерти — умирати, невмирущий

беру — збирати, визбирувати, збираний

деру — здирати, здирство

перу — обпирати, обпирання

простерти — простирати

сперти — спирати, спирання

витерти — витирати, витирання

жерти — пожирати, обжирання

стелити — застилати, застилання (але: застеляти, застеляння) клену (кляну) — проклинати, заклинати, заклинання. Для перерахованих слів найтиповіша помилка: неправильно пи­шуть невмерущий, бо думають, що перевірне слово вмерти. А правиль­но невмирущий, тому що походить від не вмирати, тобто для цього ко­реня характерне чергування [е] та [и], перевіряти такі написання сло­вом, у якому сумнівний звук наголошений, не можна.

 

II.        Загальні правила написання [е] та [и]

Загальні правила написання е та и стосуються в першу чергу ко­ренів слів, деякі рекомендації використовуються для правильного на­писання префіксів та суфіксів.

1. Написання е та и в коренях слів перевіряється переважно за до­помогою наголосу: непримиренний, бо мир, хибувати, бо хиба, зу­пинятися, бо зупинка, кленовий, бо клен, естетичні, бо естет,

звертається, бо звернення. Як виняток, за допомогою наголосу перевіряється написання е, и в суфіксах: далеч, бо далекий, велич, бо великий.

Пишеться е, якщо сумнівний звук випадає: південь, бо півдня, темніти, бо тьма, праведний, бо правда, вінценосець, бо він­ценосця, молебень, бо молебню, стержень, бо стержня, але в кількох дієслівних коренях випадає [и]: проривати — прорву, об­пинати — обіпну, відтинати — відітну, починати — почну, за­синати — засну, згинати — зігну, переминати — перемну, вми­кати — увімкну, зажинати — зажну.

Пишеться е, якщо неясний звук чергується з [і] або [о]: нести, бо ніс, носити, везти, бо віз, возити, гребенястий, бо гребінь, жени­тися, бо жонатий, кременя, бо кремінь, лебединий, бо лебідь, але в деяких словах [і] чергується з [и]: дитина — діти, сидіти — сі­дати, звисати — звіситися, злипатися — зліпитися.

У сполученнях -ере-, -еле-, що повністю входять до однієї час­тини слова — префікса, кореня чи суфікса (це правило застосо­вується лише для власне українських слів, пор.: периметр): пе­ред 'ювілейний, передгір 'я, передчасний, перекидати, перелічува­ти, пересічний, пересічний, перехід; очерет, шелест, мережити, ожеледь, пелена, джерело; довжелезний, товстелезний, але пе­рина, меливо, великий на межі кореня та суфікса.

У відкритих складах -ри-, -ли- у власне-українських словах пи­шеться и: кришити, бриніти (хоч бренькати), гриміти, дрижати, кривавий, криниця, стриміти, тривати, тривога, триножити, блищати, глитати.

У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и по­трібно запам' ятати або перевіряти за орфографічним словником: феномен, менталітет, арсенал, атрибут, ритуал, алегорія, се­кретар, грейдер, дозиметр, ідентифікація, каземат, кишеня, ли­мон, минулий, пиріг, шинель, левада, леміш, легенда.

Увага! Сеньйор, сеньйора, сеньйорита (в Іспанії та іспаномов­них країнах); синьйор, синьйора, синьйорина (в Італії).

 

III. Ненаголошені [е] та [и] в префіксах

Ненаголошені е та и в префіксах в основному не викликають труд­нощів, оскільки частина префіксів завжди пишеться з и (ви-, межи-, анти- (анци-), син- (сим-, си-), дис-), а частина — з е (без-, обез-, не-, недо-, зне-, перед-, пред-, серед-, через-, інтер-, гіпер-, супер-, пер-, ре-, екс- (ек-, е-), екстра-, ен-, епі-, мета-): вимова, виходити, виробля­ти, межиріччя, межигір 'я, межипліччя, антиколоніальний, антигума­нізм, антидержавний, антидепресант, антициклон, антихрист та ан-цихрист, синхронізм, симбіоз, симфонічний, симетрія, дисбаланс, дис­гармонія, дискваліфікація, дискомфорт, дислокація, диспропорція, дис­функція; безсоромний, безкорисливий, безрукавка, безсловесність, обез­болений, обезбарвлення, обезводнений, обезриблювати, нерегулярний, нестабільність, несуттєвий, нетерплячість, недокрів'я, недочувати, недоплачування, недосушений, знедавна, знедоленість, знезаражений, знелюдніти, передплачений, передмова, передкризовий, передгроззя, представлення, предтеча, пред' явлений, представництво, середпар­тійний, середвідомчий, середкласовий, черезплічник, черезрядковий, че­резсмужжя, черезсідельник, інтерактивний, інтернаціоналізм, інтер­ференція, гіпервітаміноз, гіперінфляція, гіперсонік (надзвуковий літак), гіпертрофія, супермаркет, супермен, суперпозиція, супертанкер, пер­гідроль, реабілітація, реактив, редемаркація (перевірка визначеної ра­ніше лінії державного кордону й відновлення прикордонних знаків), ре­еміграція (повернення емігрантів на батьківщину), екстраординарний, екстраверсія, екстраполяція, ендемія, ензоотія, епіцентр, епідіаскоп, епігенез, метагалактика, метафізичний, метатеорія, металогіка.

Особливу увагу слід звернути на ті префікси, у яких залежно від значення пишеться е чи и:

1.    В українській мові вживаються префікси пре-, при-, прі-. Префікс пре- пишеться:

а) якщо в прикметниках, прислівниках, деяких іменниках має значення найвищого ступеня ознаки і його можна замінити словом «дуже»: презавзятий, премудрість, препогано, предо­сить, пресвятий, преспокійний, прекумедний, прекраснодуш­ність, препишно, препаскудно, препротивний;

б)         у деяких словах давньоукраїнського та старослов'янського
походження: презирливий, презирливість, презирство, преве-
лебний, превелебність, преосвященний, преосвященство, пре-
подобний, преподобіє, престол, престольний;

в)         в іноземних словах, якщо походить від лат. ргае — попере-
ду й має значення «передування» (тобто те саме, що й укра-
їнський префікс перед-): преадаптація, препозитивний, пре-
принт, препроцесор.

Пре- вживається також на початку іншомовних слів і не виділя­ється в українській мові як префікс, написання таких слів потрібно за-пам' ятати:

преамбула      презентація      прем'єра преторіанець

превалювати       президент        преміальний префект
превентивний      президія   препарат префектура

предикат        презумпція        прерогатива преферанс

предикативний    прейскурант     пресвітер преференція
предикативність прелат       престиж префіксальний

презент           прелюдія        претендент префіксація

презентабельний прем' єр    претензія прецедент

©6 Учні вивчали на уроці правопис префікса пре-. Учителька звер­тається до хлопчика за першою партою:

Романчику, наведи приклад речення, де було б слово із префік­сом пре-.

Поїзд пре! — відповів хлопчик. Префікс при- пишеться:

а)         якщо має значення наближення: прибуксирувати, привезти,
припливти, пришкандибати, пришвартуватися, а також у
похідних словах: приліт, приїзд, причал, прийшовши, при-
швартований;

б)         якщо має значення приєднання: пришити, пришпилити, при-
варити, приклеїти, прикріпити, припаяти, пригвинтити, а
також у похідних словах: прикріплення, приварений, припле-
тений, пристрочений, приклеївши, пригорнувшись;

в)         якщо має значення неповноти, частковості дії: присісти, при-
крикнути, прив' янути, прикопати, пригубити, примружити-
ся, пригрібати, а також у похідних словах: прикопаний, при-
губивши, примружившись, пригребиця, прив 'ялий;

г)         якщо має значення результату дії: приборкати, привласнити,
приготуватися, признатися, приручити, принишкнути, при-
смирніти, причарувати, примиритися, примудритися, а та-
кож у похідних словах: приготування, привласнений, при-
смирнівши, причарований, присудження, придуркуватий,
примирення, прикраса;

ґ) якщо має значення місцезнаходження біля чогось: прикор­донний, приміський, Причорномор' я, Придністров' я, При­уралля, Прикарпаття, прикореневий, присілок, присінки, при­станційний, притрасовий, присадибний, приболотний, при­бережний;

д)         у словах: природа, принагідний, приповідка, присяжний, при-
старкуватий, привільний та деяких інших.

Префікс прі- пишеться в трьох словах: прізвище, прізвисько, прірва.

Слід розрізняти власне-український префікс пере- та іншомовний пери- (пері- вживається перед наступними голосними), що по­ходить від грецьк. пері... й має значення «навколо», «кругом», «зверх», «через»: перетьохкуватися, переміщення, перечікування, перештукатурити, переставлений, перестрибування, перерос­лий, перепал, переможниця, перекриття, передрукувати, переза­ряджений, перекладацький; іншомовні слова краще запам' ятати: перигей, перикард, перикардит, перинатальний, периметр, пе­ристиль, перитоніт, перифраз (перифраза), перинефрит, перига­стрит, перипатетичний, перископ та ін.

Різниця в написанні характерна також для іншомовних пре­фіксів дез- та диз-. Префікс дез- походить від франц. йёъ... й означає «знищення, видалення, відсутність чи спотворення чо­гось»: дезактивація, дезінвестиція, дезінсекція, дезінфекція,

дезорганізація, дезорганізатор, дезорієнтація, дезоксидація, де­зінтеграція, дезодорант, дезодорація.

Префікс диз- (дис- цей варіант, як зазначено вище, завжди вжи­вається з и) від грецьк. диа..., лат. йі$... має значення «утруднення, порушення, розлад, поділ, утрата, позбавлення»; надає поняттю, до якого додається, негативного або протилежного змісту: дизасо­ціація, дизажіо, дизартрія, дизосмія. 4. Різні значення мають також запозичений префікс де- та пер­ша частина складних слів ди-. Префікс де- (від лат. йе...) має два значення:

а)         віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення
чого-небудь;

б)         рух донизу, зниження: деблокування, дегазація, дегероїзація,
дедраматизація, деемульсатор, деемульсація, деескалація,
декомпенсація, декваліфікація, декодування, деколонізація,
демаркетинг, демілітаризація, демобілізація, демонетизація,
деморалізація, демуніципалізація, денатуралізація, денаціо-
налізація, децентралізація тощо.

Перша частина складних іншомовних слів ди- (грецьк. дг..., від дід — двічі) означає «подвійний», «двічі»: дивакцини, диграма, дилогія, диморфізм, диптери, дисахариди, дифтонг.

Примітка. Деякі з вищезазначених іншомовних суфіксів у шкіль­ній практиці не виділяються, тому складні написання з ними потрібно запам'ятати.

 

IV. Ненаголошені [е] та [и] в суфіксах

У суфіксах написання е та и майже не перевіряється за допомогою наголосу (глибина — глибини, родимка — родимий). Подібно до пре­фіксів частина суфіксів завжди пишеться з и, а частина — з е.

З [и] пишуться:

1. Словотворчі форманти (словотворчий формант — це суфікс, за допомогою якого творяться нові слова, разом із закінченням) -ик, -ник, -альник, -ильник, -чик(-щик), -ич, -ович, -иц(я), -ищ(е), -иськ(о), -ист(ий): ромбик, щотижневик, лобик, дзьобик,

бавовник, вкладник, чиновник, нападник, палісадник, розвідник, постачальник, уболівальник, бомбардувальник, посівальник, уми­вальник, холодильник, будильник, прядильник, кріпильник, буриль­ник, коридорчик, шурупчик, самоварчик, бар 'єрчик, помідорчик, заготовщик, забастовщик, паяльщик, паромщик, мотогонщик, родич, дідич, велич (бо великий), шляхтич, Савич, Антонович, Андрійович, Леонідович, Вікторович, Феодосійович, гусениця, ка­люжниця, хрещениця, великомучениця, лижниця, книгосховище, урвище, торжище, звалище, селище, дармоїдисько, чудисько, гра­блисько, чоловічисько, свекрушисько, об' ємистий, хуліганистий, щетинистий, пружинистий, розгонистий. Виняток: далеч, бо далекий. 2. Словотворчий формант -ив(о) в іменниках середнього роду: пря­диво, мереживо, морозиво, паливо, мливо, печиво, коливо, вариво, добриво, куриво.

Винятки: марево, мрево, а також рідковживані маєво, сяєво.

З [е] пишуться:

Суфікси -ець та -ень, у яких [е] при словозміні випадає: живопи­сець — живописця, вінценосець — вінценосця, закарпатець — за­карпатця, іновірець — іновірця, виборець — виборця, першотра­вень — першотравня, оповзень — оповзня, березень — березня, політв' язень — політв' язня, кусень — кусня.

Виняток: красень — красеня й красня.

Суфікси зменшено-пестливих слів -еньк-, -есеньк-: горенько, ко­заченько, музиченько, личенько, чарівниченько, легшенький, кра-щенький, убогенький, покірненький, ласкавенький, недавненько, за­можненько, охайненько, привітненько, суворенько, теплесенький, світлесенький, смутнесенький, вірнесенький, славнесенький, рано-ранесенько, дрібнесенько, частесенько, гарнесенько, хутесенько.

Словотворчі форманти -енк(о), -тель, -ер(о), -елезн(ий): без­батченко, безхатченко, Іванченко, Запорожченко, Кравченко, учитель, вихователь, мислитель, повелитель, засідатель, восьмеро, тридцятеро, кільканадцятеро, сімнадцятеро,

чотирнадцятеро, ушестеро, уп 'ятеро, удесятеро, удев 'ятеро, важелезний, предовжелезний.

Труднощі в написанні викликають ті суфікси, у яких уживання е чи и залежить від значення.

 

1.    Можливе сплутування ненаголошених суфіксів -ин та -ен.

З літерою и вживаються:

а)         формант -ин(а) в іменниках жіночого роду: виноградина, перекла-
дина, курятина, кролятина, телятина, кислятина, подряпина, за-
падина, прим'ятина, широчина, солдатчина, вояччина, канцеляр-
щина, довжина, городина, глибина;

б)         суфікси -ин, -анин в іменниках чоловічого роду на позначення
назв осіб чоловічої статі за місцепроживанням, національністю,
соціальним станом чи родом занять: подолянин, харків 'янин, осві-
тянин, каторжанин, татарин, росіянин, парижанин, слобожа-
нин, однополчанин, заводчанин, спілчанин, прихожанин, парафія-
нин, сіверянин, просвітянин, хуторянин, горянин, шляхтянин, го-
родянин, вінничанин, львів 'янин, киянин;

в)         суфікс -ин у присвійних прикметниках: Галин, Світланин, Миколин,
невістчин, ластівчин, неньчин, материн, мачушин, зозулин, сусідчин,
рибалчин, куховарчин, тітчин, учительчин, панноччин, хазяйчин.

З буквою е вживаються:

а)         формант -ен(ий) у дієприкметниках: відзначений, недоучений,
применшений, забезпечений, прострочений, передплачений, при-
скорений, переплетений, обезжирений, потьмарений, підметений,
звинувачений, виправлений, розпилений, обтесаний, заморожений,
перевантажений;

б)         формант -енн(я) в іменниках середнього роду ІІ відміни, утво-
рених від дієслів: уособлення, переплавлення, обрамлення, роз-
роблення, підживлення, ознайомлення, покращення, притягнення,
зіткнення, протиставлення, звільнення, примирення, знівечення,
заболочення, розголошення, пошкодження, підвищення.

Увага! Про вживання форманта -инн(я) дивіться в § 8 (ІІ, п.2). Слід запам'ятати слова з ненаголошеним суфіксом -инн(я) в

іменниках середнього роду ІІ відміни із значенням збірності: гудиння, огудиння, цямриння, пасиння, шпагатиння;

в)         формант -ен(я) в іменниках середнього роду IV відміни, що по-
значають невеликі предмети чи малі істоти: білченя, лелеченя, ко-
шеня, зайченя, горобеня, вуженя, ноженя, рученя, левеня, зозуленя,
негреня, шпаченя, китайченя, хлопченя, внученя, мишеня, чортеня,
тигреня, вороненя, гарбузеня, верблюденя, бровеня, голубеня;

г)         формант -ен(а) в іменниках: імена, племена, письмена.

2. Не слід змішувати написання слів із зменшено-пестливими су-
фіксами -ечок, ечк(а) та буквосполученнями -ичок, -ичк(а), що є
поєднанням двох суфіксів: -ич- + -ок та -ич- + -к(а). Суфікс -ич- у спо-
лученні -ичок є варіантом суфікса -ик-, до якого додається інший сло-
вотворчий засіб         ок (кінцевий звук попереднього суфікса [к] чер-
гується із [ч]): возичок, шашличок, носовичок, ножичок, бубличок, кух-
личок, вареничок. Зустрічається додавання суфікса -ок- до попередньо-
го -ник: чайничок, годинничок, словничок, палісадничок, збірничок,
квітничок, рушничок. Таким чином, у слові пишеться -ичок, якщо, від-
кинувши кінцеве -ок, отримаємо відоме літературній мові слово на -ик
чи -ник. Наприклад, клаптичок пишеться з и, бо існує клаптик; три-
кутничок пишеться з и, бо існує трикутник.

Подібна ситуація із словами на -ичк(а). Суфікс -ич          варіант

-иц(я), до якого додають -к(а) (але в іменниках жіночого роду [ц'] чергується з [ч]): ратичка, китичка, горничка, масничка, потилич-ка, падаличка, околичка, вуличка, паличка. Формант -к(а) також може додаватися до суфікса -ниц(я): хлібничка, огородничка, розумничка, винничка, племінничка, хрінничка, цигарничка, цукерничка, сотничка, мірошничка, поливальничка. У перерахованих словах простежується закономірність: якщо в мові існує слово на -иц(я) чи -ниц(я), то в імен­нику на -ичк(а) пишеться и, наприклад: падаличка, бо падалиця; ро­зумничка, бо розумниця.

Але в деяких випадках словотворчий формант -к(а) додається до слів, у яких -ич, -ик або суфікс чоловічого роду, або частина кореня: навичка, дідичка, родичка, прародичка, фізичка, позичка, карличка, най­мичка, математичка тощо.

В усіх інших випадках уживаються суфікси -ечок, -ечк(а): верше­чок, бичечок, лужечок, пучечок, смужечок, дрючечок, мішечок; сере­жечка, книжечка, смужечка, стьожечка, зозулечка, хвилечка, річечка, комашечка, посмішечка, брунечка, люлечка.

Але: горщичок, горщечок.

 

Вправа 12

На місці крапок поставте пропущені букви на позначення нена-голошених голосних [е], [и]. При потребі користуйтесь орфографічним

словником.

В... нт... лятор, естетичний, зб...рання, активізувати, викр...сл...ний, характеризувати, результат, кр...тичний, б. р. жливість, практ. кант, т. хнічний, кат. горія, пробл. ма-тичний, ал. горія, пов. ртається, р. сурси, р. ф. ративний, прод. ш. вити, к. рувати, пр. нц. повий, конц. нтрувати, д. ф. р. нціальний, д. ректор, р. жим, к. рпатий, тр. вога, м. лоз-вучний, мен.  джм.  нт, комп. нсація, пот. хеньку, фальс. фікація.

 

Вправа 13

Серед поданих нижче слів відшукайте ті, у яких допущені помилки.

1. Акридитований. 2. Безперервний. 3. Призентація. 4. Делема. 5. Велетенський. 6. Делитантський.

Б.    1. Привласнити. 2. Притензія. 3. Пред' явити. 4. Приведений.

Пириметр. 6. Периорати.

1. Добрево. 2. Далина. 3. Далич. 4. Огудення. 5. Предовжелезний.

Панноччин.

Г.    1. Стежичка. 2. Сережечка. 3. Словничок. 4. Метеличок. 5. Гор­личко. 6. Горличка.

 

Вправа 14

На місці крапок поставте букви е, и чи і. Поясніть їх правопис.

Пр... амур 'я, пр_ буття, пр_ ватник, пр_ дставництво, Пр... дні-пров'я, пр...варений, презирство, пр...звисько, предковічний, пр^.своїти, пре права, переправа, переміщення, пр^.йдешність, Пр^.сейм'я,    переддипломний,    пр...чеплювати, престарий,

пре. старкуватий, пре рва, пре чепурений, перекваліфікований, преосвященство, пр...звище, премудрий, пр...мудритися, пре ве­зений, перевезений, пр...меншити, перенесення, пр...криття, предикативний, престольний, пр...стойний, прерогатива, прися­га, презентабельний, пре красний, пре красити.

 

Вправа 15

Замість крапок поставте пропущені букви е, є, и. Поясніть пра­вопис суфіксів.

Безбатч...нко, палево, звеличений, безкорисл...вий, марево, копі...чка, виборець, корж...чок, вивершений, відношення, обруче.чка, городе.на, дощечка, бае.чка, котупіе.чка, свіже.на, вузле.чок, ожиннек, городян...н, наполегл...вий, щебетуше.чка, стеле, во, напор ...стий, бувальщена, Тетянен, рученята, нескоше.ний, записнечок, дев'ятеро, цукорнечка, мислитель, товстелезний, старченя, соромливе нький, розбійн.. .чок, племе. на, гайдамаччена.

 

Вправа 16

Від поданих слів утворіть нові, використовуючи суфікси із змен­шено-пестливим значенням: -ечк-, -ечок-, -ок-, -к-. З'ясуйте правила вживання и чи е (є) в новоутворених словах.

Півник, внук, Тая, Марія, доня, блюдце, канарейка, дядько, годів­ниця, племінник, племінниця, сонце, літо, серце, стрічка, сито, розсоль­ник, гарбузик, картузик, кораблик, гніздо, край (кінець), рушник, пет­лиця, горлиця, гнилиця, каплиця, жартівниця, ягниця, спідниця, хреще­ник, хрещениця, одиниця, горниця, трійка, верх, моріг, кришка, долоня, молодиця, красуня, няня, Тоня, Софія, пиріг, дружка, стіг, плуг, знак, горщик, рій, льодяник, крюк, ящик, дрюк, вухо, птаха, качка, усмішка, мураха, сваха, смуга, возик, ложка, ліжко, полиця, синиця.

 

Вправа17

Напишіть диктант.

Повелася неправильно, присвятити книжечку, вихователь дитсад­ка, маленьке козеня, зберігати дерева, пелена презирства, велетенський

примат, престиж прибічника, присвоїти прибуток, повилася стежечка, ретрансляція прем'єри, резиденція президента, преміювати диригента, генеральний директор, дискваліфікація рекордсмена, дегероїзація дик­татора, компрометувати претендента, дресирувати мавпеня, директива президії, привілейований детектив, невмируща дилема, безпрецедентна диверсія, сентиментальний дезертир, синхронний переклад, дитяче лі­жечко, видираючись на верховину, застеляти скатертину, розстилати рушники, кленові стружечки, березова вуличка, простирати ручечки, принести блюдечко, невеличке ситечко, усячина для тістечок, мереже-на подушечка, пристаркуватий батечко, тітчине намистечко.

©6 Оголошення: «Панове студенти! Просимо ставити Ваші «джипи» тісніше, тому що викладачам ніде приткнути свої велосипеди!»