1. Загальна релігійна ситуація в Україні

 

Традиційно найвпливовішою конфесією в Україні є православ'я. Православ'я українське — християнське віровчення і культ, організація церковного життя, що ввібрали в себе особ­ливості національної ментальності, релігійні традиції українсь­кого етносу і є символами української духовності.

Сьогодні українське православ'я репрезентують Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) — 2900 парафій, Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) — 1040 парафій та Українська православна церква Московського па­тріархату (УПЦ МП) — 9200 парафій.

Так, на сьогодні в Івано-Франківській області налічується близько 465 православних парафій (31 — УПЦ МП, 286 — УПЦ КП, 148 — УАПЦ), у Львівській, відповідно, 866 (62 — УПЦ МП, 442 — УПЦ КП, 362 — УАПЦ ), в Тернопільській 634 пара­фії (124 — УПЦ МП, 223 — УПЦ КП, 287 — УАПЦ). Для порів­няння візьмемо Донецьку область, де діє 640 православних гро­мад, чи Житомирську — 767 парафій.

Православ' я, подібно до інших церков, релігій, функціонує у певному соціальному середовищі, у складній системі взаємо­впливів і залежностей. Як суспільний інститут церква розвива­ється водночас із суспільством, державою. Вона реагує на зміни у суспільному житті, соціальному оточенні, на імперативи часу. Модернізм, чи оновлення, є адаптацією церкви до умов постійно­го руху суспільства, змін у ньому, наукового та культурного прогресу. Один із напрямів модернізації православ'я — осучас­нене тлумачення традиційних релігійних догм, розстановка ін­ших акцентів, висування на перший план аспектів, які були досі своєрідним резервом церковної аргументації.

 

Українська православна церква (УПЦ-мп)

Українська православна церква — є найбільшою за кіль­кістю релігійних громад конфесією України і канонічно підпо­рядковується Московському Патріархату. УПЦ діє лише на тери­торії України. Найвищим органом УПЦ є Архієрейський Собор, в період між засіданнями якого УПЦ керує Священний Синод (складається з Предстоятеля, 4-х постійних і 3-х тимчасових чле­нів). Періодично збирається Всеукраїнський Церковний Собор (помісний) за участю єпископату, представників духовенства, че­нців та мирян УПЦ для обговорення найважливіших питань вну­трішнього життя УПЦ. УПЦ була створена на основі Київського екзархату РПЦ рішенням Архієрейського Собору Російської Православної Церкви від 31 січня 1990 р. Їй були надані права, близькі до автономії, але не визначено чітко її канонічний статус. Єдина конфесія на території держави, що є частиною Вселенської Православної Церкви, перебуваючи у євхаристійному спілкуван­ні з усіма Помісними Православними Церквами світу. Поряд з іншими православними і католицькими церквами України, УПЦ вважає себе прямою спадкоємницею руської Київської митропо­лії X ст.

За винятком трьох областей Галичини і західного Поділля (Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська), УПЦ є доміну­ючою конфесією на території країни за кількістю парафій (гро­мад) та культових споруд у власності чи користуванні. Її релігій­на мережа є найшвидше зростаючою серед усіх конфесій України (200-300 парафій та інших структур на рік ).

 

Українська православна церква (УПЦ-кп)

Українська православна церква — Київський патріар­хат, є Помісною Православною Церквою, яка звершує своє слу­жіння в Україні для віруючих усіх національностей. На сьогодні єпископат УПЦ Київського Патріархату налічує близько 40 архіє­реїв, в Україні діють понад 4000 парафій, об'єднаних у 29 єпархій у всіх областях нашої держави. Ця церковна організація виникла у червні 1992 року в результаті об' єднання частини релігійних гро­мад та духовенства УПЦ і УАПЦ. Управління церквою здійснює Вища церковна Рада на чолі з патріархом. Найбільш питома вага громад УПЦ-КП в Київській, Івано-Франківській, Рівненській, Миколаївській областях. Плідно функціонують Київська і Львів­ська Православні Богословські Академії, семінарії у Луцьку та Рі­вному, Богословський інститут в Івано-Франківську, Теологічне відділення Філософсько-Теологічного факультету Чернівецького Національного Університету.

Загальні положення: Українська Православна Церква Київсь­кого Патріархату є Помісною православною Церквою в Україні і входить до складу єдиної, святої, соборної і апостольської Церк­ви, Главою якої є Господь наш Ісус Христос; «Київський Патріа­рхат» є другою офіційною назвою Української Православної Це­ркви Київського Патріархату; вона є рівна в правах з усіма автокефальними помісними православними Церквами, і незалеж­на у своєму устрої та управлінні; юрисдикція Української Право­славної Церкви поширюється на осіб православного віровизнан­ня, які добровільно ввійшли до неї і проживають на канонічній території України та в діаспорі, в різних країнах світу, будучи об' єднаними в єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, братства, сестрицтва, духовні навчальні заклади, місії, представництва, подвір' я; Українська Православна Церква Київ­ського Патріархату бере свій початок від хрещення Руси-України (988 р.) і є спадкоємницею Київської митрополії у складі Конста­нтинопольського Патріархату; Помісна Українська Православна Церква здійснює свою діяльність на основі: Святого Письма і Священного Передання; канонів і правил святих апостолів; пра­вил і постанов семи Вселенських Соборів; правил і постанов По-місних Соборів і Святих Отців; постанов своїх Помісних і Архи-єрейських Соборів, Священного Синоду і Указів Патріарха Київського і всієї Руси-України.

 

Українська автокефальна православна церква (УАПЦ)

Поняття «автокефальний» походить від грецьких слів autos — сам і kefalos — голова. Воно означає статус церкви, самостійної в керівництві й сполученої з іншими автокефальними Право­славними Церквами в єдину Святу Соборну Апостольську Церк­ву, главою якої є Ісус Христос. Структурне оформлення цієї ре­лігійної організації було здійснене у 1990 році, коли на помісно-му соборі обрали першого в Україні патріарха (Мстислава).

Після завершення Другої світової війни в 1945 році, УАПЦ в Україні була знищена радянською владою. Частина єпископату і духовенства УАПЦ були забрані в німецькі концтабори, а части­ні вдалось емігрувати до Європи та Америки, де продовжували своє церковне життя і будували церкви УАПЦ. У 1990 році, піс­ля святкування 1000-ліття Хрещення Руси-України, в Україні почався новий рух відродження автокефалії Української Правос­лавної Церкви. Його започаткував Митрополит Іван Бондарчук, а в центральній Україні в квітні 1990 року відродження УАПЦ було започатковано протоієреєм Олегом Куликом (сьогодні Пат­ріарх Мойсей), який зорганізував біля 200 громад УАПЦ будучи митрополичим адміністратором на Хмельницьку, Вінницьку і Житомирську області.

УАПЦ відправляє богослужіння згідно з традицією візантійсь­кого обряду. Як і кожна з Православних Церков, УАПЦ виробила власний ррізновид візантійського обряду — візантійсько-укра­їнський. Йому властиві особливе шанування Пресвятої Богороди­ці, Українських святих, самобутні церковні розспіви, широке ви­користання вишитих облачень, хоругов, рушників, оригінальна храмова архітектура, увага до проповіді, часта відправа молебінь і акафістів, а в пості — відправа чину пасії. Зберігається старий (юліянський) календар церковних свят, традиційний грецький по­крій священичих риз. Мова богослужіння — сучасна українська та церковнослов'янська. Сучасна мова запроваджується в бого­служіння з 1919 року. УАПЦ керується Помісним Собором, який збирається раз на три роки. Протягом цього часу вищим органом канонічної влади є Архієрейський Собор, що його складають всі єпископи. Главою УАПЦ є Патріярх, якому співдіє Патріярша Ра­да. За територіальною ознакою УАПЦ в Україні поділяється на єпархії. Єпархії очолюються єпископами. Вищими органами управління єпархіями є єпархіальні собори, між якими діють єпар­хіальні ради на чолі з єпископами. Адміністративні центри єпар­хій — єпархіальні консисторії. Церковні громади не менш, як з десяти чоловік утворюють парафії, очолювані настоятелем. Пара­фія забезпечує регулярну відправу Святої Літургії та діяльну спів­участь у ній вірних, часте й побожне прийняття вірними Святих Таїнств, свідому й діяльну участь парафіян у житті Церкви, гідне церковно-моральне виховання вірних. Парафії, розташовані поза існуючими єпархіями, підлягають безпосередньо Патріярхові. Єпархій в Україні налічується одинадцять.

Духовні школи працюють у Львові, Івано-Франківську (семі­нарії), Харкові (Колегія Патріярха Мстислава), Черкасах (єпархі­альне училище). УАПЦ відстоює унікальність суспільної місії Церкви в сучасному житті України й вважає неприпустимим втручання держави у внутрішньоцерковні справи.

 

Українська греко-католицька церква (УГКЦ)

Досить активно відбувається відродження Української греко-католицької церкви. Українська греко-католицька церква (УГКЦ) — найбільша (понад 5,5 мільйонів віруючих) католицька церква східного обряду в світі, яку нині очолює Єпископ Кам'я-нець-Подільський та Верховний Архієпископ Києво-Галицький, Кардинал Любомир Гузар. Греко-католицька церква формально виникла із проголошенням Берестейської унії в 1596 році у Бересті, проте першу спробу церковної унії на Русі можна віднести ще до часів Данила Галицького. Ідея унії була зумовлена як і зов­нішніми політичними обставинами, так і внутрішньому стремлін-ню вірних до церковної єдності: православні віруючі на терені Речі Посполитої та Угорщини зазнавали утисків від представників па­нівного римо-католицизму як схизматики — та були схильні урів-няти прихильників грецького обряду перед лицем Ватикану.

Розквіт Української греко-католицької церкви припадає на XIX ст.

Переважна більшість парафій знаходиться у Львівській, Тер­нопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Останнім часом помітне поширення греко-католицизму і в інших регіонах України. Громади УГКЦ діють в Донецькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській областях та в Республіці Крим. УГКЦ має понад 20 періодичних видань. Діє три видавництва: «Нова зоря», «Свічадо» і «Місіонер» (засноване у 1897 р.), яке протягом 90-х років видало понад 600 наймену­вань книг загальним накладом понад 2,2 млн. примірників. З 2001 року у видавництві «Свічадо» виходить дитячий журнал «Зерня­тко». Церкві належить мережа духовних навчальних закладів. Зо­крема, у Львові (митрополичому осідку) діють: християнський дитячий садочок при монастирі Сестер Студійського уставу (з 1995), греко-католицький ліцей (з 1991), Львівська богословська академія (з 1994). Відновила свою діяльність у 1990 р. Львівська греко-католицька духовна семінарія Святого Духа, що була за­снована ще 30 серпня 1783 р. австрійським цісарем Йосифом II.

УГКЦ у своєму управлінні та організаційній діяльності керується Кодексом канонів східних церков (1991) та партикулярним правом. Сьогодні УГКЦ бере активну участь в екуменічному русі в Україні. Екуменічний рух — об'єднавчий рух християнських церков.

На думку греко-католиків, кінцева мета екуменічного руху — повернутися до тієї первісної єдності, в якій перебувало христи­янство 1000 років тому. Сучасні греко-католики вважають себе послідовниками східної візантійської традиції і бажають зберегти її надбання. Водночас вони прагнуть, щоб в Україні була тільки одна церква, об'єднана із Вселенською. Тобто мова йде о поєд­нанні двох церков українського народу — православної і греко-католицької — на засадах Київського патріархату. Віруючі греко-католики переконані, що їх прагнення відповідає формулі, висло­вленій папою Іоанном Павлом II: православний Схід і католиць­кий Захід — дві легені, якими повинне дихати сучасне християн­ство. Православний і католик, за твердженням понтифіка, не протиставні, а взаємодоповнюючі, бо ж усі католики є правосла­вними за вірою, а всі православні — католиками за любов' ю.

 

Римо-католицька церква (РКЦ)

Римо-католицька церква — друга за чисельністю пара­фій Католицька Церква в Україні; до неї належать католики латин­ського обряду. Україна від початків своєї християнізації зазнала впливу і Візантійської, і Римської Церков. У ХУШ ст. РКЦ в Укра­їні зазнає втрат. Із входженням українських земель до складу Ро­сійської імперії тут розгортаються переслідування католицького кліру, насамперед уніатів. Упродовж 1772-1795 років відбувають­ся три поділи Речі Посполитої, в результаті яких відбуваються зміни і в релігійному житті. До Львівської архидієцезії були вклю­чені Луцька, Холмська та Кам'янецька дієцезії. Австрійська влада закрила сотні монастирів на західно-українських землях, вивела чернечі ордени з-під папського права і підпорядкувала їх місцевим єпископам. Протягом ХІХ ст. чернече життя відроджується.

Зусилля РКЦ сьогодні спрямовані на відродження церковної мережі, що існувала в період найбільшого впливу католицизму в Україні у ХУН-ХУШ ст. РКЦ практично закінчила свою розбу­дову. У підпорядкуванні посла Ватикану в Україні автономно діє структура РКЦ у Закарпатті. Відкрито Київський духовний коледж, Камянець-Подільську духовну семінарію та Київський український римсько-католицький університет.