10.4. Атмосфера

Умовою появи та розвитку  життя  на Землі  є атмосфера,  оточу- юче Землю  газове середовище.  Її маса – близько  5,15 х 1015   Т, або менше однієї мільйонної  всієї маси Землі. Товщина  нижнього шару атмосфери  (тропосфери), який має близько 80% її маси – від 8 км в полярних широтах до 18 км в екваторіальному поясі. У стратосфері, яка розташована до 55 км над поверхнею, знаходиться до 20% маси атмосфери.  Сухе  повітря  на поверхні  Землі  міститься  за об’ємом

73% азоту та 21% кисню, малі частки аргону і вуглекислого газу.

Атмосфера затримує більше половини енергії сонячного ви- промінювання, яке досягає зовнішньої  її межі. Короткохвильове та гамма-випромінювання, які могли б бути згубними  для життя на Землі,  цілком  поглинаються атмосферою  , точніше  розміщеною  у її верхньому  шарі іоносферою,  а також шаром озону ті до поверхні Землі  не доходять. Атмосфера  захищає поверхню Землі  і від падін- ня метеоритів.  Між  атмосферою  та поверхнею  Землі  відбувається


постійний  тепло-  , волого-  і газообмін,  змінюється   атмосферний тиск, здійснюється циркуляція повітря, що має велике значення для зміни погоди.

У зв’язку з наявністю  в атмосфері  водяної  пари і вуглекислого газу вона майже не пропускає теплове випромінювання, утворюючи так званий “парниковий ефект”. Це сприяє утриманню тепла на по- верхні та більш високій температурі, ніж вона була б без атмосфер- ної оболонки.

Збільшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері  у результаті людської  діяльності,  процесів горіння, в яких поглинається кисень і  утворюється вуглекислий газ та інші гази, призводить  до підси- лення  “парникового  ефекту”, який  здатний  викликати підвищення середньої  температури і загрожує  розтаванням полярного  льоду. На склад атмосфери  негативно впливає  викид інших різноманітних шкідливих  речовин – окиснів сірки, окисів азоту, вуглеводнів, твер- дих часток (пилу) та ін.

Рух реактивних літаків руйнує тонкий шар озону, який знахо- диться у верхньому шарі тропосфери та нижньому  шарі стратосфе- ри, що служить захистом від радіації.

В найбільшому  ступені забруднює  атмосферу  транспорт,  пере- важно автомобільний – основне джерело вуглекислого газу, вугле- водню та окисів азоту. В цілому на його частку припадає більше по- ловини  усіх викидів  в атмосферу.  Великим  джерелом  забруднення є електростанції, які викидають  окисли сірки, окисли азоту та пил; далі – промисловість, яка  випускає  вуглекислий газ, окиси  сірки, вуглеводні  та тверді частки. Інші джерела забруднюють  атмосферу переважно вуглекислим газом, вуглеводом, твердими  частками. За- бруднення  атмосфери  продуктами виробничої  діяльності  здійснює різноманітний шкідливий вплив на виробництво та побут людини.

Особливо  сильним є забруднення атмосфери  у розвинених  кра- їнах. Промислові райони  США  випускають  у повітря  таку велику кількість забруднювачів, які вимірюються сотнями мільйонів тонн щорічно, що якби не рух повітря  з океанів над континентом,  то на- слідки  могли  б бути дуже тяжкими.  Досить  несприятливо це від- бувається  у тих містах, де циркуляція повітря  мала. Наприклад, у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі,  Токіо, Лондоні  в безвітряні дні важко дихати, збільшуються захворювання та смертність від бронхіту, аст- ми, емфіземи  легенів. Встановлена залежність  між смертністю  від


бронхіту та забрудненням повітря в Англії. Особливо  важко від- бивається на здоров’ї суміш диму та туману (“смог” – smoke+fog). Смертність  від раку легенів вище у міських, ніж у сільських  меш- канців. За розрахунками американських економістів,  зниження за- бруднення повітря дає значну економію у витратах населення на лікування.

Забруднення повітря  завдає  велику  шкоду  будівлям  та спору- дам внаслідок  корозії і т. ін. Під загрозою руйнування знаходяться історичні пам’ятки Італії, Греції, Єгипту.

Забруднення повітря завдає шкоду сільському господарству. Наявність двоокису вуглеводу в атмосфері  перешкоджає  диханню рослин. Фтористі сполуки  несприятливо впливають  на фотосинтез. Зменшується кількість  та вага плодів. Так щорічно втрати у сіль- ському господарстві  США від шкідливих  речовин, які потрапляють в атмосферу,  складають  багато мільйонів  доларів. Тільки  у Східних штатах країни щорічні збитки від втрат урожаю досягають 20 млн т.

На основі спостережень  забруднення атмосфери  завдає  значну шкоду хвойним лісам. Джерелом  забруднення є димові труби елек- тростанцій.

Особливо   велика   шкода   завдається  сірчистим   антифризом, який  взаємодіє  з вологою атмосферою,  у результаті  чого на землю зливаються кислотні  дощі, які не тільки зашкоджують  деревам, але і роз’їдають мармур  і залізо. До небезпечних  газів, які містять дво- окис сірки, окис вуглецю, окис азоту і потрапляють до атмосфери  з промислових підприємств країни, додаються викиди, що надходять з інших країн через державні кордони. Так, шкідливі викиди  з труб промислових підприємств північного сходу США отруюють атмос- феру не тільки  США, але і Канади.  Викиди  з Японії  у свою чергу досягають США. З Англії сірчаний ангідрид і інші забруднювачі  до- сягають Норвегії  та Швеції, з Франції потрапляють до Німеччини. Рівень  кислотності в озерах і інших водоймищах  Норвегії  місцями дорівнює кислотності томатного соку або навіть винного оцту.

Атмосфера  належить  до тих природних  багатств, які неможли- во обмежити  національними або державними межами  – повітряна маса постійно  рухається  та використовується усім людством.  Так, забруднення атмосфери  однією країною завдає шкоду іншій країні.

США на своїй території  використовують удвічі більше кисню з повітря, ніж його виробляється у межах країни, і створюється поза


країною який надходить до США з океанів. Необхідне  співробітни- цтво країн у справі використання ресурсу повітря як загального для всієї планети ресурсу.