10.3. Світовий океан

Більшу частину поверхні Землі складає гідросфера, головним чином,  світовий  океан.  Загальний об’єм гідросфери  дорівнює  1,4 млрд км3. Частка  її по відношенню до всієї маси Землі  не перебіль- шує  0,02%. На  Світовий  океан  займає  близько  94% всієї  води  на Землі;  підземні води складають  4%, лід і сніги Арктики, Антаркти- ки і Гренландії –2%, поверхневі  води (річки,  озера, болота)  – 0,4%. Дуже мала питома вага прісних вод, які мають велике значення  для життєдіяльності людини і існування  інших живих істот, для розви- тку сільського  господарства  і промисловості. На  прісні  води  при- падає менше 2% загального  об’єму гідросфери,  а якщо  виключити полярні льоди, поки що практично недоступні для використання, то приблизно 0,3% стаціонарної  кількості води.


Гідросфера,  перш за все Світовий  океан, відіграє важливу  роль у житті планети, в кругообігу води, обміні з атмосферою киснем і вуглекислим газом, що поглинається океанською  водою. Океани  і моря пом’якшувально впливають  на коливання температури пові- тря, накопичуючи  тепло влітку і віддаючи його атмосфері взимку. В океані відбувається циркуляція і змішування теплих і холодних вод. У ньому знаходиться частина біомаси Землі.

Біомаси (суха рослинність) океанів і морів у багато разів менше, ніж суші, біомаси ж тварин – на порядок  більше. При правильному використанні вона  може  служити  великим  продуктивним резер- вом.

Проте поки що людина тільки бере з тваринного  світу океанів і морів, причому бере більше того природного приросту тваринного  і рослинного  світу, який може бути там отриманий.  У результаті  по- силеного вилову різко зменшилась кількість риби в океанах і морях, знищена  значна частина  китів, а деякі їх види знаходяться на межі повного знищення.

Більша кількість виловленої риби використовується не в харчу- ванні, а перероблюється в добрива або йде на корм худобі.

Найбільш далекоглядні вчені і спеціалісти-практики, стурбовані знищенням жителів морів і океанів, що прогресує, ставлять питання про припинення екстенсивного рибного промислу.  Можна  провес- ти паралель  з полюванням і збиранням плодів і коріння  на ранніх стадіях розвитку суспільства, коли добувалось харчування. Настала пора переходу до раціонального господарства,  до аквакультури, до розведення живих організмів моря, необхідно ввести обмеження ви- лову, примножити біоресурси. Моря і океани – джерела отримання цінних  видів сировини  і палива: нафти,  що добувається з-під мор- ського дна, вугілля, а також марганцю, кобальту, нікелю і інших ме- талів, які знаходяться на дні у вигляді  конкрецій.  Багато  корисних компонентів міститьться в морській воді.

Мають місце різноманітні шляхи  використання людством вод- них ресурсів. Сила падіння води, а останнім часом і енергія морських приливів є джерелами  отримання електроенергії. Стали здійснюва- тися проекти використання перепаду температур  на поверхні океа- ну і в його глибинах для приведення в дію турбін електрогенератора. Проекти  подібних  електростанцій розроблюються і частково  здій-


снюються в США, Японії, Франції.  Франції належить і проект стан- ції, яка використовує хвилі моря для отримання електроенергії.

Океани,  моря, ріки і озера є даним природою шляхом дешевого транспортування вантажу  і пасажирів.  З метою зрошування широ- ко застосовується річкова вода, перетворена за допомогою каналів в іригаційних системах. Великим  є рекреаційне значення  водних ба- сейнів, є значні можливості  більш повного і всебічного використан- ня гідросфери  Землі.

За останні десятиріччя різко збільшилось забруднення річок, озер, океану. Погіршився стан таких річок, як Рейн, Дунай, Сена і ін; у Америці – Міссісіпі, у колишньому СРСР – Волги, Дніпра, озера Байкал  та інших водоймищ.

Міжнародною проблемою  є поверхневе  забруднення Світово- го океану. Як свідчить  Тур Хейердал  (який бачив океанську  воду з близької  відстані, з борту “Кон-Тікі” та “Ра”, а не з високого бор- ту океанських  судів) за час перебувань  між двома його плаваннями вода стала більш забрудненою різного роду відходами. Ці відходи виносяться річками,  потрапляють з прибережних міст і промисло- вих підприємств,  з судів.

Моря і океани забруднені нафтою. Одна тонна нафти, яка потра- пляє в океан, може покрити  тонкою плівкою  до 1200 га, або 12 км2 води, фактично  ж в океан тільки  під час відпливу  залишків  нафти і нафтопродуктів з танкерів  потрапляє щорічно  до 1 млн т. Вели- ка кількість  нафти виливається в море у результаті  аварій танкерів. З 1968-1988рр.  зареєстровано більше 340 випадків  аварій танкерів внаслідок  пожеж,  вибухів,  зіткнень,  посадок  на  мілину.  Широко відомі аварії, які відбулися  з танкерами  “Террі-каньон”  та “Амоко- Кадіс”. Внаслідок  цього були  сильно  забруднені  нафтою  узбереж- жя Англії та Франції.  З танкера  “Террі-каньон”  у море потрапило

119 тис сирої нафти,  ще більше з “Амоко-Кадіс”. Очищення води і узбережжя від забруднення нафти коштує дорого, і результатом цих аварій є позови, подані представниками потерпілої сторони на влас- ників танкерів.

За  останні  роки  прийняті законодавчі  заходи,  які  регламенту- ють проходження танкерів у територіальних водах відповідних кра- їн. Багато  нафти  викидається в океан через аварії при видобуванні нафти з морського дна, а саме, в Північному  морі, у Мексиканській затоці. Бувають  випадки  забруднення у районі Каспійського моря. Щорічно  забруднення нафтою  складають  більше 16 млн т. Про за-


бруднення  води океанів і морів можна судити по тому, що у вилов- леній морській  рибі знаходять  ртуть, мідь, кобальт, фосфор,  радіо- активні відходи. Відомий дослідник  моря Жак Ів Кусто вважав, що за 1950-1970 рр. життя під водою скоротилося на 40%. Рибні запаси Середземного  моря знизилися на 80%. Забруднення Середземного моря згубно впливає  на морські курорти Лазурного  берега Франції, узбережжя Італії.

На деяких курортах довелось заборонити морські купання. Все більш забруднюється Північне  море, яке ще не так давно містило дуже багато риби. В це порівняно мілке море потрапляють забруд- нювачі із річок, що впадають  в нього, з промислових підприємств і  електростанції узбережжя Англії, ФРГ,  Бельгії,  Данії, Голландії, Норвегії, з великих портів з вантажних  суден, які скидають нафтові і хімічні залишки  зі своїх трюмів і промивають їх з морських вишок, не кажучи вже про постійну загрозу аварій численних  танкерів, які заходять у порти. Значно  забруднене Балтійське і ін. моря, які оми- вають береги промислово розвинутих країн.

Необхідні заходи з очищення водоймищ і запобігання їх від псу- вання шляхом скорочення  строків і вилучення з них шкідливих  ре- човин, частина яких може бути використана в виробництві.

Моря і океани – скарб всього людства, і їх подальша доля багато в чому залежить  від успішного міжнародного співробітництва.