10.2. Ліси

Велике значення  для життя на Землі  має ліс. За допомогою сві- тової енергії, що поглинається хлорофілом рослин,  тобто шляхом фотосинтезу, утворюються  органічні речовини, необхідні і самим рослинам, і всім іншим живим організмам. Це один з основних біо- логічних процесів, які відбуваються  на Землі у більше ніж 100 млрд т органічних  речовин, з яких половина  припадає  на частку рослин- ності суші, головним  чином, лісів, а решта – на частку рослиннос- ті океанів  і морів. Рослинами поглинається і засвоюється щорічно близько  200 млрд т двоокису  вуглецю і виділяється до 150 млрд т кисню. Досить ефективну роль у цьому процесі відіграє ліс, що охо- плює своїми підземними і наземними  багатоярусними структурами більшу, ніж інші рослини,  частину біосфери, що розраховується на одиницю площі. Оскільки існуюча на Землі  рослинність не повніс- тю здійснює регенерацію атмосфери,  переробку вуглекислого газу і виділення  кисню. і відносний  вміст вуглекислого газу в ній зростає, то скорочення  рослинності на суші в океанській  і морській воді не- бажано. Однак, на жаль цей процес відбувається – щорічно у світі вирубується до 3 млн га лісу. Покриті лісом площі в усьому світі до- сягають 38 млн км2, що складає 26% території суші. Основна частина


покритої лісом території знаходиться у межах колишнього СРСР –

7,9 млн км2, у США – 2 млн км2, в Канаді – 2.1 млн км2.

Ліс – джерело деревини,  будівельних  матеріалів,  сировини  для целюлозно-паперової, деревообробної,  в т.ч. меблевої і інших га- лузей  промисловості. Загальний запас  деревини  в усіх лісах світу складає 330 млрд м3, в т.ч. 137 млрд м3  хвойних порід.

Загальна величина  заготівель  деревини  в усьому світі характе- ризується даними про вивіз її з лісу.

Розмір  лісозаготівель залежить  не тільки  від запасів  деревини, але і від якості  ведення  лісового  господарства.  Характерно,  що у Швеції  і Фінляндії, які мають невеликий запас деревини,  вивезен- ня її складає  близько  100 млн м3, або майже  1/8  всього вивезення в розвинутих капіталістичних країнах. Приймаючи річний  приріст деревини  у розмірі  1% загального  обсягу її в лісах світу, тобто 3,3 млрд м3, отримали,  що заготовляється біля 80% річного приросту. Але з цього співвідношення ще не можна зробити  висновок  про те, що ліси використовуються раціонально. Перш за все заготівлі лісу в цілому швидко зростають. Так в середині 50-х років минулого  сто- ліття вони склали 1,5 млрд м3  у рік, у 1960-му – 1,9 млрд м3. З 1960-

1980-х рр. лісозаготівля збільшилась на 0,7 млрд м3  або на 37%. До

2010 р. при цьому ж збільшення вони можуть  досягнути  3,3 млрд м3, тобто будуть дорівнювати приросту деревини. При цьому значна частина  світового лісного фонду (близько 1/3) належить  до мало- продуктивних лісів і збільшення в них заготівель швидко приводить до їх вичерпання.

Особливо  небезпечною для рослинного  світу планети є приско- рена за післявоєнні роки вирубка лісу в розвинутих країнах.

Більша  частина  покритої  лісом площі знаходиться в тропічних країнах Південно-Східної Азії, екваторіальній Африці, в Централь- ній і Південній Америці. В цих країнах ліси займають більше 20 млн км2, або 53% всієї площі лісів Землі. Тут знаходяться цінні тропічні дощові ліси. До них належить в першу чергу сельва басейну Ама- зонки,  що займає  приблизно половину  площ  Південної  Америки, вкритих лісами.

Ліси Амазонки називають “фабрикою кисню”, або “Легенями Землі”.  Тут проростає  багато видів дерев, серед них дерева з твер- дою деревиною і їх унікальні види. Сельва має багату фауну, велику кількістю різних ссавців, птахів, плазунів. Ліси Південної Америки займають площу більше 5 млн км2. У тропічному поясі розташовані


і інші дощові ліси світу. Всі ці цінні ліси, що не так давно являли со- бою непрохідні джунглі, вирубуються.

Знищувались ліси Амазонки, особливо під час будівництва транс амазонського  шосе. Великі  площі сельви були куплені  у кінці 60-х років американським магнатом Д.Людвігом.  Сюди були доставлені плавучий  лісопереробний завод і інше обладнання  для заготівлі пе- реробки і вивозу лісу.

Тут же діють і інші іноземні компанії, зацікавлені у вивозі лісу і в експлуатації великих багатств надр Амазонії – бокситів, олова, за- ліза, нафти, вугілля, дорогоцінного каміння, золота. До числа таких компаній належать група Рокфелера ”Джоржия  Пасіфік” західноні- мецька “Фольксваген”, італійська  “Ліквігаз”. Цими компаніями ви- рублено вже немало мільйонів гектарів тропічного лісу.

Особливістю амазонської  сельви  є уразливість її матеріальних грунтів, вони прикриті лише тонким родючим шаром. Як харчові речовини  – дерева використовують опале гілля, листя, епіфіти і лі- ани, які на Землі  перероблюються комахами, черв’яками і грибами. Вирубка  дерев у цих умовах скоріше призводить  до загибелі  грун- тів, вода більш не вбирається коріннями,  грунт швидко змивається дощами, пекуче сонце спалює голий підгрунтовий шар, створюючи безплідну  кору, і місцевість  перетворюється в пустелю. Площа  та- ких пустель зростає. Громадськість Бразилії б’є на сполох з приводу знищення  сельви, був створений  Комітет у справі захисту Амазонії, створена служба з відновлення басейну Амазонки, керівництвом розроблений закон про захист сельви від знищення.

Останнім часом відбувся перехід амазонської лісової імперії Людвіга  до Бразилії.  Можливо,  Людвіга  і самого влаштовував цей перехід, маючи на увазі віддаленість підприємства тонкий шар грун- ту сельви, важкий  клімат, що ускладнювало керівництво підприєм- ством з його багатьма тисячами  робітників,  наближало досягнення цілей збільшення виробництва деревинної маси, рису, м’яса, і інших видів продукції. Під натиском керівництва було створено консорці- ум бразильських банків, будівельних і гірничих компаній, який узяв на себе контроль  над підприємством, хоча без особливих  надій на отримання прибутку.

Ліси Амазонки страждають від хімічної виробки не тільки в межах Бразилії,  але і в Колумбії, Перу, Венесуелі. Сельва і інші ліси Латин- ської Америки знищуються площею в мільйони  гектарів щорічно. За- гибель Амазонських  лісів викликає неминуче  погіршення  клімату на


всій Землі.  Рідіють тропічні ліси в південній  і Південно-Східній Азії. Тут при наявності  великої  кількості  різноманітних порід на експорт заготовляються головним  чином, 8 порід. Такі відбірні заготівлі  при- зводять  до малоефективного використання лісу, до його вичерпання. Менш якісна деревина залишається в корінні, до 50% заготовленої де- ревини також кидається  до лісу. Щорічно  заготівлі  складають  1,5-2% запасу деревини коріня. При цьому робоча деревина складає 20% всієї заготівельної  деревини,  решта використовується як добрива. До цих пір широко поширена вирубно-вогнева система. За оцінками за остан- ні 10 років втрачено    лісу Таїланду, а за 5 років – 1/7  лісу Філіппін. Скорочення лісу Південної  і Південно-Східної Азії супроводжується різким зменшенням чисельності  диких тварин. В Індії, наприклад,  за- лишилося лише 1800 бенгальських  тигрів, нараховується близько 150 левів у Гірському лісі на півострові Кахтиявір, збереглося декілька де- сятків носорогів у Індії, Непалі, на Яві і Суматрі, орангутанги лише рід- ко зустрічаються в окремих частинах Суматри і Калімантану.

Скорочуються ліси Африки. Як і інші тропічні ліси, вони звмар- новуються  на паливо, а також для цілей хліборобства  і для випасу скота. Робоча деревина складає менше 12% заготівельних країн. Ви- черпання  деревини  і іншої рослинності погіршує і без того складне становище  Південної  Сахари  і пояса Сахеля,  який до неї прилягає. Біднішають ліси Східної Африки, де місцеві жителі витрачають  ба- гато часу в пошуках дров і де нерідко дрова заміщуються  гноєм, що позбавляє грунт добрив. Таким  чином, тільки  у Європі  і Північній Америці зберігається деяка збалансованість між вирубкою і віднов- ленням  лісу. В інших же країнах, що мають великі ресурси, в пого- ні за прибутком,  за миттєвою  хвилинною  вигодою ліси безжалісно знищуються, що загрожує людству зміною клімату, важкими на- слідками, можливо ще більш більшими, ніж енергетична криза.

У розвинутих країнах Європи і Америки ліси потерпають ще від одного антропогенного фактора – забруднення повітря газами і пи- лом від димових труб промисловості, електростанцій, міського гос- подарства. Внаслідок  цього в рослинах  підвищується вміст важких металів, свинцю, ртуті. Все це шкідливо  впливає  на ліс, засихають верхівки  хвойних  дерев,  знижується їх морозостійкість, збільшу- ється зараження грибами, паразитами. Шкода, яка завдається лісам Європи, прогресує по мірі забруднення атмосфери.

Необхідні  заходи щодо запобігання шкідливих  впливів  на ліси в усьому світі. Ці заходи вимагають витрат на контролювання лісо-


заготівель  і відновлювання лісу, підвищення продуктивності лісу, раціональне використання деревини і переробку відходів. В умовах капіталістичної системи господарства вирішувати  ці завдання  дуже важливо. Є небезпека, що до того часу, коли вказані заходи почнуть проводитись у достатньо широкому обсязі, лісове господарство буде цілком підірвано. Деревина складає лише частину лісових ресурсів, хоча і важливих  з точки зору забезпечення потреб суспільства.

Поряд  з деревиною  велике  значення  має і ряд інших видів лі- сової продукції. До них належать різноманітні види технічної сиро- вини, наприклад,  живиця  для виробництва каніфолі  і скипидару,  і інша продукція лісохімії. Ліс має значними  харчові і кормові ресур- си – дикорослі  ягоди і плоди, гриби, горіхи, березовий  сік. Щоріч- ний врожай усіх видів харчової продукції лісу вимірюється десятка- ми мільйонів тонн, але з цієї кількості використовується лише мала частина. В той же час окремі види лісових продуктів  харчування  за вартістю перебільшують саму деревину. Так, вартість врожаю ке- дрових горіхів у три рази перебільшує  вартість  кедрової  деревини під час рубки  кедрових  насаджень.  У лісі заготовляють сіно та ін- ший корм, з сировини,  що добувається у лісі, отримуються хвойно- вітамінне борошно, кормові дріжджі. Важливе значення  мають про- дукти лісу (плоди, хвоя, кора, коріння) для виробництва лікарських препаратів.  Широко  відомі дуже ефективні  ліки,  отримані  з облі- пихи, лимоннику,  женьшеню,  конвалії  і багато інших рослин. Слід зазначити  роль лісу в захисті грунтів, охороні джерел прісної води, виконанні рекреаційних функцій  тощо.