1.3.3.  Теорія центральних місць.

Вивчення територіальної диференціації регіональних ринків ре- сурсів, товарів і послуг є одним з найважливіших завдань регіональ- ної економіки.  Одними  з перших  цю проблему  висвітлили у своїх класичних роботах німецькі  вчені В. Кристаллер і А. Льош, теоре- тичні побудови яких стали основою для багатьох досліджень про- сторових закономірностей збуту товарів і послуг.


H1Me!jbKI!i! reorpa¢ BaJibTep KpiiCTaMep  BIIC}'H}'B   Te0plFO IjeH­

'I'paJ!bHIIX M!Cljb (l.LM), 51KY BIIKJ!aB   y po6on  l.LeH'I'paJ!hlll M1Cl151  f11B­ M111101  HlM<l'l'llllill(1933 p )    BlllUp)IIIM II}'HKTOM  CBO!X IIo6y,o;oB Blll o6paB Op)loplp)ly IIOBepX!!FO 3  plBHOMlpHIIM  p00Ml!I1elill51M  pecypC!B  1

Op)llKOBOFO  KYIIlBeJibHOFO  CI!pOMO)!G!!CTIO HlC eJielill51 [16]

B KpiiCTmep ,cl;OB!B, !I10 31}'MOB IIOp)6Horo !,cJ;eaJihl!OrO eKOHOMl'I­ HOro IIpOC'ropy HeOp;MI!illO BIIHI!KaFOTb  ¢OKYC!I ( a6o 51t1Pl) p!3HOro p!B-

1151 lEplpXll, 5IKl IIp!IT5II)'FOTb IIOC eJielill51 I!II)!('II!X p1B!11B ll,! ¢OKYC!I Blll

HlaBlB ljelf!paJiblillMII M1Cl151MII 811_,; O,cl;ep;eyBlHO! Mepe)!Cl pOOCMeH-

1151 Blll  poormiii}'B 3aJ!eJIGIO Bl,cl; 1pbOX rOJIOBHIIX  ¢aKToplB - 36yroBoro,

1paHCII0pTHOrO i! atJ)v!!H!C'I'plTIIBHOro  Y BC!X 1pbOX BIIIIap;KlX 301111 o6- CJIYrOB}'BaHH51 LLM  MaJIII  ¢opMY  IIpaBIIJihl!IIX IIIeCTIIK}'TIIIIKlB  Pl3HIII151

IIOJillTaJia JIIIIIIe B KlJibKocn LLM  Hll=oro pa ry, l!Kl  o6cJiyrOB}'FOTbC51 l.LM  BII!I10ro pa11ry

BllliBJ!518ThC51,   !I10   IIpll 36yTOBlii (a6o  p1111KOBO!)  0pl811Taijll Haii­

fuJiblll  paijlOHaJ!bHOFO 8 Mepe)!(a  l.LM,  51Kl yrBopFOFOTb 301111 36yry y Bll­

rJNp) IIpaBHJiblillX  IIIeCTIIKyrHIIKlB, y Kyrax l!KIIX   IIepe6yBaFOTb   LLM

!Ill)!('!Oro paHry  f1p11IjbOM}' KO)!G!e  l.LM  !Ill)!('!Oro paHry IIp11T5II)'ITbC51

Blppa3y ,o;o 1pbOX LLM  BIIII10ro paHry TaKI!M 'IIIIIOM, Ko=e LLM  o6cJiy­ roBye BJ!lCHY ¢yHK!110HaJibHY C1p}'KTYPY  Ta ¢yHK!110HlJ!bll}' C'I'p}'K'!YPY Op;H!Cl 1peTIIHII Haii6JIII)!('II!X l.LM  !Ill)!('!Oro paHry, Tofuo KO)!G!OM}' l.LM Illp)l0p51p)(OB1HO  K1+6/31+ 23 ljelf!paJiblll M1Clj51 !Ill)!('!Oro paHry

(p11C   1 3)

PHc 1 3  MepM:aljeHTpa>IDHHX MlCijb rrp11 :>5yr0Bli! 0p!O'HTa!1ll  (K=3)

e - IjempaJ!bHe M!Clje, 0  - HlCMeHIIi! II}'HKT,  !I10   o6cJiyrOBYITbC51

IjeH1paJ!bHIIMM1CljeM[14, C     68]


Таким чином, теорія В. Кристаллера пояснює, чому одні товари й послуги повинні вироблятися (надаватися) у кожному населеному пункті (продукти першої необхідності), інші – в середніх поселен- нях (звичайний одяг, основні побутові послуги тощо), треті – тільки у великих містах (предмети розкоші, театри тощо).

Кожне центральне  місце має тим більшу зону збуту, чим вище рівень ієрархії, до якого воно належить.  Крім продукції,  необхід- ної для зони свого рангу (свого шестикутника), центр виробляє товари й надає послуги, які є типовими  для всіх ЦМ нижчих ран- гів.

Щодо Південної  Німеччини В. Кристаллер розглянув  ієрархіч- ну мережу поселень, яка включала сім рівнів ієрархії. ЦМ найбільш низького  порядку  забезпечували населення товарами  й послугами повсякденного вжитку, а ЦМ найвищого рівня мали загальносвітові зв'язки.

Варіант К=4 створює найкращі  умови для будівництва тран- спортних  шляхів,  тому що в цьому випадку  найбільше  число  ЦМ буде розташовано  на одній трасі, яка з'єднує  більші міста, що забез- печить мінімальні  витрати  на будівництво  дороги, тобто дане ЦМ буде перебувати  на найкоротшій відстані до двох найближчих цен- трів більш високого рівня ієрархії (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Мережа центральних місць при транспортній орієнтації (К=4) [14, с. 68]


Варіант К=7 є доцільним, якщо необхідний чіткий адміністра- тивний контроль.  У цьому випадку всі ЦМ, залежні від даного цен- тру, повністю входять у його зону (рис. 1.5).

Ідеї  В. Кристаллера розвив  його  співвітчизник Август  Льош, який узагальнив свої міркування щодо просторового аспекту еконо- міки у виданій в 1940 р. фундаментальній праці «Просторова орга- нізація господарства» [13].

За вихідний постулат А. Льош також обрав ідеальний економіч- ний простір, однорідний  у всіх відносинах  з достатньою  кількістю ресурсів  і рівномірним розподілом  економічно  незалежних вироб- ників. Він довів, що навіть за таких вихідних умов виникає диферен- ціація  економічного  простору  й утворюється мережа  економічних районів.

Рис. 1.5. Мережа центральних місць при адміністративній орієнтації (К=7) [14, с. 68]

Основою  утворення економічних  районів служать зони збуту товарів  і послуг,  які  пропонують  незалежні  виробники.  Як  пише А. Льош: «У зв'язку з обмеженою кількістю зон для кожного товару є одна досить певна зона збуту, найвигідніша  серед усіх» [13, с. 130]. Попит на одиницю площі в такій зоні повинен бути найбільшим. Такою  властивістю  володіють  зони, які мають форму  кола. Проте в цьому випадку між сусідніми зонами збуту залишаються «порож- ні місця», що знижує  загальний  попит. Виходячи  із цього, А. Льош


робить наступний  висновок:  «... із усіх можливостей досягти  одна- кового загального попиту найбільше землі потрібно для трикутника й найменше для правильного шестикутника. Тому найвигіднішою формою економічних районів буде форма гнізд бджолиних стільни- ків» [13, с. 121-122].  Інакше  кажучи,  спостерігається самоорганіза- ція економічного  простору, що призводить  до його ієрархічної  ди- ференціації  [19, с. 259].

А. Льош виділив наступні ієрархічні  рівні економічних  районів, які виникають  внаслідок  самоорганізації однорідного економічного простору:

1)   проста ринкова зона – зона збуту одного виду або групи товарів навколо центру виробництва;

2)   мережа ринкових  зон – сукупність  усіх зон збуту одного товару або групи товарів;

3)   система  ринкових  зон  – сукупність  мереж  ринкових  зон  збу- ту  різних  товарів,  яка  розміщується навколо  головного  міс- та (А. Льош назвав цей високий рівень ієрархії «економічним ландшафтом»);

4)   мережа  систем  – сукупність  економічних  ландшафтів, які при достатній кількості, як і економічні райони нижчих рівнів ієрар- хії, набувають форми правильних шестикутників.

Теоретичні  розробки  В. Кристаллера та А. Льоша  слід урахо- вувати  при вивченні  територіальної диференціації реального  еко- номічного  простору, де зони збуту звичайно  мають складні  форми внаслідок  його первинної  неоднорідності,  проте їх ієрархічна  орга- нізація зберігається.

Щодо завдань районування території областей України  з метою вдосконалення існуючого адміністративно-територіального устрою, можна зробити  спробу накладення сітки пропонованих В. Крис- таллером  і А. Льошем  шестикутників на існуючі мережі населених пунктів її регіонів. Одержавши за допомогою даної операції в першо- му наближенні  трьохрівневу  систему районування територій облас- тей і використовуючи критерії визначення районів і громад згідно з рекомендаціями проекту адміністративно-територіальної реформи, на наш погляд,  можливо  оптимізувати існуючу систему  районів,  а також межі сільських і селищних рад. Однак така робота вимагає наявності  відповідної  статистичної бази й спільних  зусиль  учених, політиків, господарників.