8.3. Народногосподарська і госпрозрахункова ефективність використання відходів матеріального виробництва

Визначають  два рівня  ефективності використання відходів ма- теріального  виробництва:  народногосподарський, що враховує всі стадії і фактори відтворення продукції, і госпрозрахункові, що утво- рюються на підприємстві або в галузі.

Дослідження, проведені  щодо умов Українських Карпат,  пока- зали, що на кожну одиницю госпрозрахункового ефекту переробки низькоякісної деревини  і відходів у технологічні  тріски потрібно близько  шести  одиниць  народногосподарського ефекту.  Цей  при- клад  вказує  на те, що для прийняття правильного управлінського рішення необхідно знати два рівня ефективності.

Якщо величина  госпрозрахункового ефекту менше народногос- подарського і не відповідає завданням самофінансування, додаткові капітальні  вкладення на природоохоронну діяльність  повинні  ви- ділятися  централізовано по мірі вдосколаналення господарського механізму  природокористування і, зокрема,  з вступною  платою  за певні ресурси і забруднення навколишнього середовища. Величина


госпрозрахункового ефекту повинна наближатися до народногоспо- дарського рівня.

Народногосподарська ефективність використання відходів  пе- редусім визначається величиною народногосподарського ефекту:

Ен.х = Е1 + Е2 + Е3,

де Е1 – економічний ефект переробки відходів у конкретний вид продукції, грн;

Е2 – економічний ефект, одержуваний споживачами продукції з відходів, грн;

Е3 – економічний ефект використання відходів, грн.

Річний економічний ефект переробки відходів у конкретний вид продукції (З1) визначається за формулою:

 ,

n

де з – сумарні приведені витрати на видобування (заготовку,

i =1

виробництво) природної  сировини  і переробку  її в конкретний вид продукції з урахуванням переробки  у споріднених  галузях;

– сумарні приведені витрати на збирання і підготовку від-

ходів до реалізації в джерелах їх утворення,  заготівлю спеціалізовани- ми організаціями, обробку (підготовку  до виробничого  споживання) і видатки на переробку відходів у конкретний вид продукції, грн;

Ао – річний  обсяг конкретного виду продукції,  виготовленої  з застосуванням відходів, у натуральному виразі.

Економічний ефект,  що може  отримати  споживач  продукції  з відходів, визначається за формулою:

Е2 = (З1  – З2)  А2,

де З1  і З2  – наведені  витрати  на одиницю  продукції,  виробле- ної з використанням власне виготовлених з первинної сировини або відходів матеріалів,  напівфабрикатів. Наведені  витрати  розрахову- ються за формулою:


З = С + Ен · К,

де С – собівартість  одиниці  продукції,  виготовленої  з первин- них матеріалів, напівфабрикатів і виробів (засобів праці із терміном служби менше року), вироблених з відходів, грн;

К – питомі капітальні  вкладення у виробництво продукції з за- стосуванням первинних  матеріалів,  напівфабрикатів і виробів  або матеріалів, вироблених з відходів, грн;

А2 – річний  обсяг продукції,  виготовленої  з застосуванням ма- теріалів, напівфабрикатів і виробів (засобів  праці з терміном служ- би менше року) з відходів у натуральному вираженні:

,

де Но – питомі форми видатків виготовлених з відходів матері- алів, напівфабрикатів і виробів  на одиницю  продукції,  створювану споживачем з іх використанням;

Ао – річний  обсяг конкретного виду продукції,  виготовленої  з застосуванням відходів, у натуральному виразі.

Для  обчислення  екологічного  ефекту  більш доцільно  викорис- тати таку формулу:

 ,

де Со – вартість  відходів, які утворюються  і негативно  вплива- ють на навколишнє природне середовище за умов сучасної техноло- гії переробки  первісної сировини, грн;

Ен.о. – галузевий  норматив ефективності капітальних вкладень; Ен.е. – нормативний коефіцієнт екологічної  ефективності, ди-

ференційований у залежності  від шкідливості речовини. Госпрозра- хункова  ефективність використання відходів визначається за фор- мулою:

 

 
,


де П – збільшення (зменшення) прибутку:  за рахунок  реаліза- ції вторинної  сировини  або за рахунок  його використання для ви- робництва  продукції  на конкретному підприємстві,  зміни  розмірів плати за забруднення навколишнього середовища  і за природні  ре- сурси, крб.;

ΔП – сумарні капітальні  вкладення у виробничі  фонди за кож-

ним етапом переробки,  збирання,  заготовлення, обробки і перероб-

ки відходів у конкретний вид продукції, грн.

Визначальний розмір  прибутку  річного  економічного  ефекту може бути отриманий у результаті  заміни первинної  сировини  від- ходами власного  виробництва або скорочення  негативного  впливу відходів на навколишнє середовище  тощо. Для  їхнього здійснення необхідні відповідні  капітальні  вкладення (виробничі фонди).  Річ- ний економічний ефект  розраховується за кожним  видом відходів за формулою:

Ег.х. = (П – Ен.К)Ао,

де П – прибуток, отриманий у результаті використання одиниці відходів, грн;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності;

К – питомі капітальні  вкладення,  пов’язані з залученням відхо- дів в господарський обіг;

Ао – маса (обсяг)  відходів, т (м3).