7.2. Абсолютна і економічна оцінка природного ресурсу

Абсолютна економічна  оцінка необхідна для встановлення роз- міру плати і прийняття природних  ресурсів на баланс підприємств, переданих їм у безстрокове  користування, а також для відображен- ня природних  ресурсів  у складі  національного багатства.  Цей  вид оцінки  вказує  на розмір  капітальних вкладень,  необхідних  для за- міщення даного природного ресурсу на основі ефекту відтворення продукту природокористування.

В рамках абсолютної  економічної  оцінки  розрізнюють  поточну і довгострокову оцінку. Перша являє  собою щорічний ефект відтво- рення, друга – їх суму за період знаходження природного  ресурсу в господарському обігу.

Будування поточної  оцінки  базується  на методичній  схемі ви- значення  абсолютної ефективності капітальних вкладень.

Один  з її показників визначається як відношення економії  від зниження собівартості  продукції  (Ес)  та капітальним вкладенням, які викликали цю економію. Розмір Ес визначається з формули:

            ,

де С1 та С2 – собівартість  продукції до і після здійснення капі- тальних вкладень;

К – розмір капітальних вкладень, грн.


 

Величина Ес повинна дорівнювати  нормативу  загальної (абосо- лютної)  ефективності Еа. Якщо Ес Єа, то і капітальні  вкладення

визначаються як ефективні. Норматив загальної (абсолютної) ефек- тивності по народному господарству в цілому встановлений на рівні

0,14. Це означає, що на 100 грн капітальних вкладень необхідно зни- зити собівартість  не менш ніж на 14 грн. При визначенні  економіч- ної оцінки ресурсів треба виходити з того, що капітальні  вкладення природоексплуатуючих (природогосподарських) галузей  доцільно направляти на природокористування лише  в тому  випадку,  коли

економія  природної  речовини  (ресурсу) (ΔЕ) буде не менш ефек-

тивною, ніж зниження собівартості  продукції,  що вони виготовля- ють (ΔС), тобто ΔЕ ΔС. Величина  ефекту,  яка повинна  бути по-

кладена  в основу  абсолютної  оцінки,  визначається з урахуванням нормативної величини  зниження собівартості продукції:

Е = Еа × С,

де С – собівартість продукту природокористування, грн; Еа – норматив загальної (абсолютної) ефективності, грн.


а

 
Якщо  народногосподарський норматив  Е


нижче  галузевого,  в


основу визначення ефекту береться останній.

Абсолютний  ефект  відтворення природних  ресурсів  Еа обчис- люється в грошовій формі за формулою:

Еа = Єа × Сн × Пн,

де Сн – народногосподарська собівартість продукту природоко- ристування, грн;

Пн – народногосподарська величина продукту природокористу- вання.

Еа – норматив загальної (абсолютної) ефективності.

Ця формула  застосовується лише для визначення народно- господарського рівня виходячи з середніх (середньозважених) об’єктивних умов відтворення. Під дією конкретних  природних  і економічних умов народногосподарська собівартість поділяється на різні індивідуально-суспільні витрати. Цей розподіл може виникну- ти у зв’язку з неоднаковою якістю природних  ресурсів і їх місцезна- ходженням, а також при більш ефективному використанні первісної природної речовини.


Абсолютний ефект відтворення має будуватися  на народно- господарській ефективності питомих (тобто розрахованих на оди- ницю продукту  природокористування) індивідуальних витрат. Це означає, що в кожному конкретному випадку індивідуальні витра- ти слід співвідносити з народногосподарським рівнем, корегуючи тим самим ефект відтворення конкретного природного  ресурсу. У зв’язку з цим формула  абсолютного ефекту відтворення буде мати вигляд:

 

 
                                    .

Перетворюючи її, отримаємо:

            ,

де  Еа  – абсолютний   ефект  відтворення природних   ресурсів, грн;

Єа – норматив загальної (абсолютної) ефективності, грн; Сн – народногосподарська собівартість продукту природокористування, грн;

Пн – народногосподарська величина  продукту природокористування, грн;

Пі – фактичний вихід продукту природокористування; Сі – індивідуальна собівартість продукту природокористування.

Кц – ціновий коефіцієнт.

Оскільки продукти природокористування в різних сферах мають різний  ефект  споживання, у формулу  економічної  оцінки природних  ресурсів  вводиться  коефіцієнт їх споживчої  ціннос- ті. Розглянемо приклад.  Урожайність зернових  культур  регіону (Пі)  – 35 ц/га; собівартість виробництва 1ц зерна в регіоні Сі – 12 грн/ц;  собівартість  виробництва 1ц зерна  по країні  – 10 грн/ц; нормативний коефіцієнт абсолютної ефективності капітальних вкладень  – 0,14; ціннісний  коефіцієнт – 1,0. Абсолютний  еконо- мічний ефект відтворення 1га сільськогосподарських угідь регіо- ну буде дорівнювати:


 

Довгострокова оцінка. Цей показник  являє  собою суму поточ- них оцінок. За допомогою цього методу діленням щорічної орендної плати на середню відсоткову ставку визначається покупна ціна зем- лі, тобто орендна плата розглядається як відсоток на умовний капі- тал. Довгострокова економічна  оцінка  землі визначається як сума нескінченних  поточних оцінок. і розраховують  її за формулою, грн.,

,

де Пз – поточна економічна оцінка землі, розрахована на основі щорічних витрат заміщення,  грн;

Е - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, диференційований у залежності  від об’єкта оцінки  (сільськогоспо- дарські угіддя, лісові землі) і його середозахисної цінності.

Довгострокова  економічна   оцінка  родовищ   корисних   копалин (Ед.м) розглядається як сума поточних оцінок за строк їх експлуатації, тобто за повний період, і може бути розрахована за формулою, грн,

 ,

де - Т- період виключення запасів, починаючи з року проведення оцінки (t-1) і до року відпрацювання запасів (t=T);

Ом – поточна економічна оцінка родовища корисних копалин;

Е  – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкла- день і його середозахисної цінності.

Якщо протягом періоду виключення запасів щорічні витрати за- міщення приймаються як постійні в часі, довгострокова економічна оцінка розраховується за формулою:

 ,

де Ом – поточна економічна оцінка родовища корисних копалин;


Е  – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкла- день і його середозахисної цінності;

Т – період виключення запасів,  починаючи  з року проведення оцінки (t-1) і до року відпрацювання запасів (t=T).

Якщо довгострокова оцінка місценародження визначається без обліку фактора  часу, її розмір рівний добутку річних поточних оці- нок (Ом) на строк експлуатації (Т)

Ед.м = Ом · Т.