6.7. Вплив машинобудівельного підприємства на навколишнє середовищ

З великого  обсягу промислових викидів, які потрапляють в на- вколишнє середовище, машинобудівельній промисловості належить лише незначна частка – 1-2%. Проте на машинобудівельних підпри- ємствах є основні виробництва, які забезпечують  технологічні  про- цеси. Ці виробництва з високим рівнем забруднення навколишньо- го середовища. До них належать:

-           внутрішньозаводське енергетичне  виробництво і інші процеси, які пов’язані з горінням палива;

-           ливарне виробництво;

-           металообробка конструкцій і деталей;

-           зварювальне виробництво;

-           гальванічне виробництво;

-           лакофарбове виробництво;

За рівнем забруднення навколишнього середовища  райони гальванічних і фарбових цехів, як машинобудівельних у цілому, так і оборонних підприємств,  які можна зіставити  з такими потужними джерелами  економічної безпеки, як хімічна промисловість, ливарне виробництво, можна зрівняти з металургією; території заводських котельних  – з районами  ТЕЦ,  які належать  до числа основних  за- бруднювачів.


Таким  чином, машинобудівельний комплекс  у цілому  і вироб- ництво оборонних галузей промисловості, як його невіддільна скла- дова, є потенційними забруднювачами навколишнього середовища:

-           повітряного простору;

-           поверхонь вододжерел (стічні води і т. ін.);

-           грунту  (накопичення твердих  відходів, осади  токсичних  речо- вин тощо).

Галузі машинобудування за специфікою забруднення навколиш- нього середовища можна поділити на дві групи: ресурсо- і науко- місткі. Гальванічне  виробництво - одне з найбільш  великих  джерел утворювання стічних  вод у галузі машинобудування. Особливими забруднювачами стічних  вод є іони важких  металів,  неорганічних кислот та ціаніди.

Основними забруднювачами фарбувальних виробництв маши- нобудівних підприємств є лакофарбові матеріали та їх складові.

Найбільш економічно небезпечними забруднювачами, які утво- рюються  у ливарному  виробництві, є окис і двоокис  сірки  і окси- ди азоту, а також тверді речовини,  які входять  до складу ливарних форм.

Основними забруднювачами, що утворюються  у процесі вироб- ництва  енергії з палива, є двоокис сірки, окиси азоту, окиси вугле- цю.

Тверді відходи машинобудівного виробництва містять  аморти- заційний брухт , стружку металів, деревини, пластмаси тощо, шлаги і пил (відходи систем очищення повітря і інше).

На машинобудівних підприємствах 55% амортизаційного бруду виникає  від заміни технологічного оснащення  і устаткувань.

Розміри відходів  металу  у виробництві залежать  від кількості металів  і сплавів, які потребують  переробки  і встановлення коефі- цієнта відходів. В основному  у машинобудуванні утворюються  від- ходи від виробництва прокату  (відрізки, стружка, окалини  та ін.) і виробництва лиття, а також механічної обробки.

На підприємствах машинобудування відходи складають 50% маси оброблених  заготовок,  а при листовому  штампуванні втрати металу досягають 60%. Основними джерелами  утворення відходів є металообробка (84%) та амортизаційний брухт (16%).

У невеликій  кількості промислові  відходи можуть містити у собі ртуть, яка вимита із устаткування, яке непридатне  для експлуатації.


Проблема  мінімізації  екологічного пошкодження в умовах про- мислового  виробництва, і у даному випадку  у машинобудуванні та військово-промислових галузях,  вирішується у двох напрямках за рахунок:

-           збільшення ефективності існуючих  методів очищення  промис- лових  викидів  у навколишнє середовище  (стічні  води, відпра- цьовані гази, дими і інші частини), ліквідація переробки твердих відходів;

-           впровадження нових  альтернативних технологій  (економічно чистих, безвідходних).