6.4. Вплив енергетичного підприємства на навколишнє середовище

Взаємодія енергетичного  підприємства з навколишнім серед- овищем відбувається на усіх стадіях добування  і використання па- лива, перетворення і передачі енергії. Тепловою електростанцією активно  споживається повітря.  У результаті  цього виникають  про- дукти згорання,  які передають  основну  частину  теплоти  робочому типу  енергетичного  устаткування, частина  теплоти  розсіюється в навколишньому середовищі, а частина разом із продуктами згоран- ня через трубу передається у атмосферу.  Продукти  паління,  які по- трапляють  в атмосферу,  мають у собі оксиди азоту, вуглецю, сірки, пари води і інші речовини у твердому і рідкому станах.

Зола і шлак, які видаляються з топки, утворюють золошлаковід- ходи на поверхні літосфери.

Окрім  конденсаторів та турбогенераторів, споживачами охоло- дженої води є маслоохолоджувачі, системи зливу та інші довколишні системи, які виділяють зливи на поверхню води або у гідросферу.

Одним з факторів дії вугільних АТЕС на навколишнє середови- ще є викиди  системи  складування палива,  його транспортування, золоочищення. При транспортуванні та складуванні можливе не тільки пилове забруднення, а й виділення  продуктів  окислення па- лива.

Розповсюдження перелічених викидів у атмосферу залежить від рельєфу  місцевості, швидкості вітру, перегріву їх по відношенню до


температури навколишнього середовища,  фазового  складу опадів і їх інтенсивності. Система  охолодження конденсаторів ТЕС  зволо- жує мікроклімат у районі станції, що призводить  до виникнення низької хмарності, туманів, зменшення сонячного світла, викликає дощі, в зимовий час – ожеледицю. Взаємодія викидів і туманів при- зводить  до виникнення стійкої сильно забрудненої  дрібнодисперс- ної хмари – смогу, найбільш  щільного  біля поверхні  землі. Одним з видів впливу ТЕС на атмосферу  є зростаюче споживання повітря, необхідного для спалення  палива.

Взаємодія ТЕС з гідросферою характеризується в основному споживанням води системами технічного водопостачання, в тому числі, безповоротним споживанням води.

Основними споживачами води на ТЕС  та АЕС є конденсатори турбін. Витрати води залежать від початкових і кінцевих параметрів пари і води системи технічного водопостачання.

При  митті поверхні  нагрівання котлоагрегатів виникають  роз- бавлені розчини  соляної кислоти, аміаку, солей амонію , заліза і ін- ших речовин.

Основними факторами дії ТЕС  на гідросферу  є викиди  тепла, наслідками  яких можуть бути: постійне, локальне  підвищення тем- ператури  у водоймищі,  тимчасове  підвищення температури,  зміна умов льодоставу, зимового гідрологічного режиму; зміна умов па- водків; зміна розповсюдження опадів, випарування, туманів.

Поряд  з порушенням мікроклімату теплові  викиди  призводять до зараження водоймищ водоростями,  порушення  кисневого балан- су, що складає загрозу для життя мешканців  річок та озер.

Основними факторами дії ТЕС  на літосферу  є випадіння на її поверхню  твердих  частин  і рідких  розчинів  – продуктів  викидів  у атмосферу, споживання ресурсів літосфери , в тому числі вирубання лісів, добування  палива, виключення з сільськогосподарського обі- гу земель і луків під будівництво  ТЕС та будівництво  золовідвалів. Наслідком цих перетворень є зміна ландшафту  та мікроклімату.

При нормальній  експлуатації АЕС дають значно менше шкідли- вих викидів у атмосферу, ніж ТЕС, які працюють на органічному паливі. Так, робота АЕС не впливає на склад кисню та вуглекислого газу в атмосфері, не змінює її хімічного стану. Основними фактора- ми забруднення навколишнього середовища  виступають  радіаційні показники. Радіоактивність контура ядерного реактора обумовлена


активізацією продуктів корозії і проникненням продуктів ділення у теплоносії, а також наявність  тритію.

Наведеній активності  підлягають  практично  усі речовини,  які взаємодіють  з радіоактивними випромінюваннями.

Прямий вихід радіоактивних відходів ядерних  реакцій у навко- лишнє середовище попереджується багатоступеневою системою ра- діаційного захисту.

Найбільшу небезпеку викликають аварії на АЕС та неконтр- ольоване розповсюдження радіації.

Друга проблема експлуатації АЕС – теплове забруднення. Осно- вне тепловиділення АЕС  у навколишнє середовище  як  і на ТЕС, трапляється у конденсаторах паротурбінних обладнань.  Проте  ве- ликі питомі витрати пари в АЕС визначають і більші питомі витрати води. Викиди  охолоджувальної води в ядерних  енергетичних  уста- новках виключає їх радіаційний вплив на водне середовище, в тому числі потрапляння радіонуклідів у гідросферу також неможливе.

Важливими особливостями дії АЕС  на навколишнє середови- ще є переробка радіоактивних відходів, які виникають  не тільки на АЕС, а й на усіх підприємствах паливного  циклу, а також необхід- ність демонтажу  та захоронення елементів  обладнання, які мають радіоактивність.

ГЕС має великий  вплив на природне  середовище, яке виявляється як у період будування, так і при експлуатації. Споруда водосховищ перед греблею ГЕС призводить  до затоплення території. Зміна гідрологічного режиму і затоплення території викликає зміни гідрохімічного і гідробіо- логічного режимів водних мас. При інтенсивному випарюванні вологос- ті з поверхні водосховищ  можливі локальні зміни клімату: підвищення вологості повітря, виникнення туманів, посилення вітрів тощо.

Споруди  ГЕС істотно впливають  на льодовий  режим водних мас: на терміни льодоставу, товщину льодового покриву. При будуванні ве- ликих споруд водосховищ  ГЕС складаються умови для розвитку  сей- смічної активності, що обумовлено виникненням додаткового наванта- ження на земну кору та інтенсифікацією технологічних процесів.