Екологічний паспорт підприємства – це комплексний документ, який являє  собою правову характеристику взаємовідносин підпри- ємства  з навколишнім середовищем.  Екологічний паспорт  містить загальні відомості про підприємство, яке використовує сировину, опис  технологічних  схем  вироблення  основних  видів  продукції, схем очищення  стічних вод і аеровикидів,  їх характеристики після очищення,  відомості  про тверді та інші відходи, а також відомості про наявність  у світі технологій, які забезпечують  досягнення  най- кращих питомих показників з охорони природи.

Друга частина паспорта містить перелік заходів, що плануються і які направлені  на зниження навантаження на навколишнє серед- овище з вказівкою  строків питомих та загальних обсягів шкідливих речовин до і після здійснення кожного заходу.

Екологічний паспорт відображає декілька принципових момен-

тів:

-           перехід від вивчання наслідків  (стан  навколишнього середови- ща) до детального диференційованого аналізу причин (ситуація за кожним окремим і групами однакових підприємств);

-           перехід від розгляду  загального  обсягу викидів  до питомих  по- казників, які відносять до одиниці виробленої  продукції та зі- ставлення  з найкращими показниками, що досягнуті у світі.

Екологічна  характеристика підприємства припускає оцінку прогресивності технологій,  повноту використання сировини  та па- лива, застосовані схеми очищення стічних вод та аеровикидів, ха- рактеристику потоків, які відходять  від води та газу, території,  що відчужується, загальну  економічну  оцінку  шкоди,  яку  завдає  під- приємство  навколишньому середовищу, і деталізацію цієї оцінки за видами продукції і технологічними процесами.

Програма  заходів щодо зниження навантаження на навколиш- нє середовище повинна  передбачати  перспективну стратегію і най- ближчий  план з вказівками термінів реалізації,  обсягів, необхідних


витрат, обсягів зниження викидів  і їх концентрації,  які були досяг- нуті. зниження шкоди для навколишнього середовища.  В багатьох випадках  необхідні технічні рішення  відомі і реалізовані  у світовій практиці,  а також  на передових  вітчизняних підприємствах. Про- блема їх втілення  вже не є науковою, а організаційною та економіч- ною.

Показники впливу  підприємств на  весь  стан  навколишнього природного середовища

1.   Екологічність продукції,  що розробляється (частка  продукції  з покращеними екологічними показниками: випуск екологічно чистої продукції).

2.  Вплив на водні ресурси (обсяги води за різноманітними дже- релами; використання води на виробничі  цілі; обсяги води, яка передається іншим підприємства і організаціям;  стічні води, що були скинуті; частка забруднених  стічних вод; концентрація шкідливих  речовин у забруднених стічних водах; ступінь очи- щення стічних вод; зміна обсягів і якості стічних вод).

3.   Вплив  на повітряні  ресурси (обсяг  використаного атмосферно- го повітря; кількість  шкідливих  речовин за видами і джерелами; кількість шкідливих речовин, що поступають на очисні споруди; частка знешкоджених шкідливих  речовин від загальної кількос- ті, шкідливих  речовин,  які поступають  в атмосферу  після  очи- щення за видами; зміна обсягів і якості викидів шкідливих речо- вин в атмосферу  у порівнянні з попереднім періодом).

4.   Вплив  на матеріальні  ресурси  і відходи  промисловості (обсяг утилізованих шкідливих  речовин,  що були  видобуті  з шкідли- вих вод, кількість твердих відходів, що утворюють кількість ути- лізованих твердих відходів, ступінь вилучення основних компо- нентів з мінеральної сировини).

5.   Вплив  на земельні  ресурси  (коефіцієнт забудови  – відношен- ня площі, яка зайнята  під споруди і будівлі, до загальної  площі підприємств;  обсяг  продукції  підприємств,  який  випускається з одного гектара  землі; співвідношення основних,  допоміжних і обслуговуючих  площ; величина  виробничої  площі на одного робітника,  одиницю  обладнання, агрегату;  загальна  площина або протяжність комунікацій, під’їзних шляхів, водопостачання, каналізації,   енергопостачання; площа  земель,  які  відводяться під культурне,  побутове  і житлове  будівництво;  частка  площі,


яка зайнята  під відходи підприємства; частка площі, яку займає санітарно-захисна зона; площа рекультивованих земельних  на- ділів).

У  ролі  покупців  організаційно-технічного рівня  природоохо- ронної діяльності підприємства можна виділити:

1.   Оснащення джерел  забруднення очисними   спорудами   (кіль- кість джерел шкідливих викидів; кількість неорганізованих дже- рел шкідливих  викидів).

2.  Пропускна здатність, яку мають очисні споруди (кількість і потужність  основного технологічного  обладнання, функціо- нування  якого супроводжується виділенням певних видів за- бруднення;  частки певного виду забруднення, яке виникає  при виробництві одиниці основної продукції; кількість  і потужність природоохоронного обладнання, яке призначене  для очищення певних видів забруднення).

3.   Прогресивність очисного обладнання, що застосовується (КПД застосованого очисного обладнання, частка очисного обладнан- ня з високими  ККД, частка шкідливих  викидів,  які очищені на обладнанні з високими  ККД).

4.   Контроль  за функціонуванням очисного обладнання  (рівень за- безпеченості очисного обладнання контрольно-вимірювальною апаратурою; коефіцієнт фактичного  використання контрольно- вимірювальної апаратури;  частка  прогресивних приладів  у за- гальній кількості контрольно-вимірювальних приладів, які застосовуються; частка очисних споруд, які працюють під контр- олем прогресивних приладів;  частка очисного  обладнання, яке працює під централізованим контролем  над викидами; в загаль- ній кількості обладнання, яке працює під контролем).

5.   Раціональність існуючої організаційної структури  природоохо- ронної  діяльності  (наявність природоохоронних служб  і відді- лів; рівень  централізації управління природоохоронною діяль- ністю; оперативність керівництва природоохоронних служб  і відділів при прийнятті рішень; оснащеність  природоохоронних служб і відділів обчислювальною технікою; інформаційна забез- печеність; ступінь економічної самостійності природоохоронних служб і відділів).

6.   Інші показники (відношення результатів  природоохоронної ді- яльності  до вартості основних  виробничих фондів; відношення


результату  природоохоронної діяльності  до вартості знешко- джувального  обладнання;  відношення результату  природоохо- ронної діяльності  до вартості матеріалів, які використовуються; відношення результатів  природоохоронної діяльності до загаль- ної чисельності робітників  та чисельності робітників, які зайня- ті природоохоронною діяльністю).

Виділяють загальні і часткові показники для аналізу витрат на при- родоохоронну діяльність.  У вигляді загальних  показників використо- вуються  відношення економічного  ефекту  від застосування природо- охоронних заходів до загальної величини витрат на їх проведення.

У ролі часткових показників можуть бути використані:

1)   частка капітальних витрат на природоохоронні заходи у загаль- ному обсязі капітальних витрат підприємства;

2)  частка поточних витрат на природоохоронну діяльність  у за- гальному обсязі поточних витрат підприємства;

3)   частка витрат на охорону повітряного басейну у загальному  об- сязі витрат на природоохоронну діяльність;

4)   частка витрат на охорону і раціональне використання водних ре- сурсів у загальному обсязі витрат на природоохоронну діяльність;

5)  частка витрат на зниження і знешкодження твердих і рідких відходів у загальному  обсязі витрат на природоохоронну діяль- ність;

6)   частка   витрат   на  розробку   і  втілення   прогресивних  техно- логій (маловідходних, безвідходних,  безстічних тощо) у за- гальному обсязі витрат на науково-дослідницькі та дослідно- конструкторські роботи.

7)   частка витрат на оплату послуг стороннім організаціям на приро- доохоронну діяльність у загальному  обсязі витрат підприємства.