5.1. Перший рівень системи – утворення відходів

Функціонування виробництва будь-якого виду – промислового, сільськогосподарського, будівельного  – можливе лише за наявності головних  умов: сировини,  енергії, трудових  ресурсів  і відповідних засобів  виробництва – землі,  заводських  або будівничих  об’єктів і ін. На сучасному етапі розвитку  техніки усяке виробництво,  що здійснюється  у  сфері   народного   господарства,   супроводжуєть- ся утворенням певного  виду продукції  і деякої  кількості  відходів. Останні - це частина сировини  з різноманітних причин, найчастіше технологічна, яка не реалізована  у виробничому процесі. Крім того, знаряддя і предмети праці, які були використані, по закінченні  дея- кого часу стають непридатними або застарівають  морально  і навіть переходять у категорію відходів.

Від виду виробництва маса відходів, що утворюються,  поді- ляється на промислове,  сільськогосподарське і будівельне  сміття. Найбільш об’ємними ланками  даного рівня є розкривні  породи гір- ничого виробництва, недовикористана сировина в промисловій гру- пі відходів і відходи тваринництва - у сільськогосподарській групі


відходів. Обсяг розкривих порід, переміщених  у процесі добування мінеральної сировини,  дуже стійко  зростає  по мірі вдосконалення і використання техніки відкритих  кар’єрних розробок  родовищ ко- рисних копалин.  За орієнтовними оцінками,  щорічно таким чином освоюється до 15-20 млрд твердих порід.

Специфіка другої ланки  промислових відходів полягає  в тому, що в процесі  їх формування виявляється  дві  взаємовиключальні тенденції. Перша виявляється у збільшенні  маси відходів у зв’язку з прогресуючим  вилученням корисної  первісної сировини  і її залу- ченням у виробництво;  друга тенденція, що базується  на швидкому вдосконаленні технології переробки  вихідної сировини,  виражаєть- ся в тому, що норми накопичення відходів при виробленні  одиниці продукції  постійно зменшуються. На жаль, незважаючи  на вдоско- налення  технології виробництва, зростання  потреб світового госпо- дарства в кінцевій  продукції,  а отже, в сировині  і енергії настільки значне, що загальний  обсяг промислових відходів збільшується до- статньо енергійно.

Групу сільськогосподарських відходів складають відходи рос- линництва, які являють собою неутилізовану частину біомаси куль- турних рослин  і відходи тваринництва. Основну  масу відходів цієї групи складає  саме тваринництво, оскільки  в рослинництві стебла, бадилля  і інші непродовольчі частини  культур,  що вирощуються, з успіхом перероблюються на їжу скоту.

Промислова і сільськогосподарська продукція у вигляді  всіля- ких виробів і продуктів по галузевих каналах надходить населенню, формуючи таким чином сферу комунального  споживання. Різнома- нітні вироби мають неоднакову тривалість “життя”, що визначається в одних випадках одноразовим використанням, в інших – будь-який виріб переходить у відходи, утворюючи при цьому нову велику гру- пу побутових відходів.

Разом  узяті  ці чотири  групи  і утворюють  перший  рівень  сис- теми, об’єднаний єдиним  процесом  “формування відходів”. Визна- чення кількості параметрів кожної ланки або групи даного рівня системи шляхом прямих вимірів маси формуючихся відходів, що формуються,  неможливо,  і відомості з цього питання  добуваються непрямими методами – шляхом розробки норм накопичення різно- манітних  категорій  побутових  сільськогосподарських або промис- лових відходів.