4.3.2.2. Ціноутворення в економічному механізмі природоко- ристування

Ціна повинна виконувати облікові, стимулюючі перерозподіль- ні функції з урахуванням розміщення їх внутрішніх суперечностей. Наприклад, ціна має відображати суспільно необхідні витрати праці і стимулювати їх зниження тощо. Процес поетапного вирішення за- вдань дозволяє збільшити роль цін у господарському механізмі при- родокористування. Має місце і практичний досвід з удосконалення цін у природогосподарських галузях: включення в собівартість про-


дукції гірничої промисловості витрат на геологорозвідувальні робо- ти, поденної плати у лісовій промисловості, плати за водокористу- вання, витрат на рекультивацію земель.

Ряд  заходів  не досягли  поставленої  мети.  Так  раніше  низька плата за воду, що практикувалась, не сприяла  режиму її економії, і тарифи за фондокористування диференційовані були по 9 басейнах річок та озер колишнього СРСР від 0,10 до 2,72 к. за 1 м3). Нині  в Україні не налагоджений облік водокористування – немає відповід- ної вимірювальної техніки та ін. А головне, що сама людина несум- лінно ставиться  до національного добра, природних  ресурсів. Тому одночасно з економічними повинні діяти і адміністративні, і право- ві, і моральні заходи.

Взаємозв’язок  ціноутворення  з  іншими   економічними  мето- дами управління сьогодні особливо  важливий. Система  цін прямо пов’язана з формулюванням фінансових  джерел ресурсокористу- вання.