2.4. Часткові принципи природокористування

В господарській практиці закономірності природокористування реалізуються за допомогою  часткових  принципів,  таких  як науко- вість, оптимальність, регіональність, комплексність, платність.


Принцип науковості  передбачає,  що природокористування по- винне грунтуватися на глибинному пізнанні об’єктивних законів розвитку  як природи, так і суспільства,  на новітніх досягненнях на- уки і техніки.

Принцип оптимальності передбачає  забезпечення найбільш ефективного природокористування, вибір найкращого  (або близько- го до нього) варіанта відтворення природних  ресурсів, оптимального вирішення господарських завдань з урахуванням інтересів екології.

Принцип регіональності,  побудований  на тому, що природоко- ристування завжди здійснюється на певній території, з урахуванням природних  і економічних  умов, перспектив  розвитку  конкретних регіонів. Галузеве природокористування має враховувати природо- охоронні інтереси регіону.

Принцип комплексності потребує раціонального використання і глибокої переробки  первісної природної  сировини.  Формування територіально-виробничих комплексів  і розвиток  підприємств ма- ють базуватися на безвідходному чи маловідходному виробництві.

Принцип платності  передбачає  використання ресурсів природи з їх відшкодуванням у майбутньому,  їх економію, зрівняння умов господарювання стимулювання високоефективного природокорис- тування.