2.1.5.  Оцінка  соціальних факторів розвитку.

Аналіз соціальних факторів розвитку регіону передбачає порів- няння із середніми значеннями по країні й нормативними значення- ми наступних  груп показників:

1)   зведені показники рівня життя й соціального захисту населення;

2)   показники споживання товарів і послуг;

3)   показники розвитку  матеріальної  бази соціальної сфери.

Зведені показники рівня життя й соціального захисту насе- лення відображають  доходи населення,  індекси  споживчих  цін на


товари та тарифи  на послуги, рівень мінімального  споживчого  бю- джету, що відбиває прожитковий мінімум населення регіону.

Показники доходів населення включають грошові доходи в роз- рахунку  на душу населення за місяць,  середньомісячну заробітну плату робітників  та службовців  (номінальну й реальну з урахуван- ням індексу цін), соціальні трансферти, які виплачуються з держав- ного бюджету, фонду соціального  страхування й пенсійного фонду, а також за рахунок коштів підприємств та інших організацій.

Аналіз  показників соціального  захисту  населення включає  та- кож оцінку рівня безробіття  в регіоні й визначення неконкуренто- спроможних  на ринку праці верств населення.

Система показників споживання товарів і послуг включає розви- ток роздрібного товарообігу та реалізацію платних послуг населенню.

Розвиток роздрібного  товарообігу оцінюється  за даними ста- тистичної звітності про обсяги продажу товарів на підприємствах роздрібної торгівлі й громадського харчування  всіх форм власності та споживання основних продуктів  харчування  на душу населення, про обсяги  виробництва товарів  народного  споживання в регіоні, сальдо їх ввозу-вивозу, включаючи імпорт і експорт за межі країни.

Особлива  увага приділяється аналізу  збалансованості показни- ків платних  послуг з показниками балансу  грошових  доходів і ви- трат населення. Оцінка такого балансу дає можливість визначити загальний  обсяг платоспроможного попиту населення.

Показники розвитку матеріальної бази соціальної сфери  ре- гіону аналізуються за такими галузями:

1. Житлово-комунальне господарство. Аналізуються  окремо для житлового  господарства  показники рівня  забезпеченості насе- лення  житлом,  поліпшення його якості  за рахунок  забезпечен- ня  благоустрою  житлового  фонду  інженерним устаткуванням та іншими ознаками благоустрою, які підвищують комфортні умови проживання; показники поліпшення житлових  умов ма- лозабезпечених громадян  безкоштовно  або за невисоку  плату; впровадження адресної підтримки громадян, що потребують по- ліпшення житлових умов, залежно від часу перебування на черзі та рівня доходів. Для комунального  господарства визначаються фактичні  показники якості  обслуговування населення за всіма видами комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газо- постачання  та ін.) та порівнюються з нормативами споживання цих послуг.


2. Освіта і культура.  У соціально-економічному розвитку  суспіль- ства особливе  значення  для населення мають наймасовіші  по- слуги  освіти,  а саме  – дошкільне  та шкільне  навчання.  Тому вивчаються  показники кількості дітей дошкільного віку (на під- ставі матеріалів перепису населення й демографічних розрахун- ків); кількості  дітей у постійних  дошкільних закладах  регіону; чисельності  учнів загальноосвітніх навчально-виховних закла- дів; кількості дітей в інтернатних навчальних  закладах.

При аналізі розвитку  культури  основна увага приділяється збе- реженню та збільшенню  культурно-історичної спадщини. Із цією метою визначаються існуючі показники розвитку  масових установ культури  (бібліотек,  клубів),  показники розвитку  мережі театрів, музеїв, концертних  залів, філармоній, шкіл естетичного виховання, які порівнюються з нормативними значеннями.

3. Охорона здоров'я. Аналізується досягнутий  рівень розвитку  охо- рони здоров'я  на підставі показників:  ступінь забезпеченості на- селення  лікарняними ліжками  та амбулаторно-поліклінічною допомогою,  стан лікувально-профілактичної допомоги  за кон- тингентами    населення,    стан   і  рівень   матеріально-технічної бази медичних  установ,  оснащення  їх необхідними  приладами й устаткуванням, забезпеченість матеріалами,  медикаментами й кадрами.  Вивчаються дані аналізу  стану  здоров'я  населення регіону, які відображаються показниками: середня тривалість життя  людини;  смертність  дорослого  населення;  материнська й дитяча смертність; захворюваність працюючого населення, пов'язана з тимчасовою  втратою  працездатності (людино-днів на 100 працюючих).  За отриманим  даними оцінюються  потреба населення в медичній допомозі за характером  захворювань  та її фактичне  забезпечення [15].