2.1.2.  Оцінка  природно-ресурсного потенціалу.

Природні ресурси – це компоненти й сили природи,  які за да- ного рівня розвитку суспільства та сьогочасного ступеня вивченості використовуються або можуть  бути  використані для  задоволення матеріальних або духовних потреб людини [6, с. 29].

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) території являє  собою: по-перше, сукупну продуктивність природних  ресурсів, виражену в їхній сукупній споживчий  вартості; по-друге, сукупність природних ресурсів, які потенційно  можуть бути використані для задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства  з урахуванням тенден- цій науково-технічного прогресу [6, с. 29].

У регіональній економіці  при оцінці  природно-ресурсного по- тенціалу регіону використовують перше значення  ПРП.


Інтегральний (загальний) ПРП регіону, на основі досліджень українського економіко-географа В. П. Руденка, може бути оцінений як сума споживчої вартості наступних  видів природних  ресурсів:

1)   потенціал мінеральних ресурсів (паливно-енергетичні й метале- ві корисні копалини,  нерудна сировина для металургії, гірничо- хімічна сировина,  будівельні  матеріали) – оцінка  заснована  на показниках умовної  річної продуктивності родовищ, помноже- ної на розрахунковий термін їх експлуатації;

2)   потенціал  водних ресурсів (поверхневий стік і підземні води) – оцінка здійснюється,  виходячи із сумарного економічного ефек- ту, одержуваного  від використання води в провідних  галузях господарства  (зрошуваному землеробстві,  промисловому ви- робництві, гідроенергетиці);

3)   потенціал  земельних  ресурсів (землі  з урахуванням сільськогоспо- дарського призначення й ґрунтового покриву) – заснований на еко- номічній оцінці сільськогосподарських угідь, що визначається як до- буток середньої величини валової продукції на площу сільгоспугідь;

4)   потенціал  лісових  ресурсів  – оцінка  проводиться за оптовими цінами  1 кубометра  деревини,  помноженого  на її середньоріч- ний приріст (з урахуванням регіональних  відмінностей  якості);

5)   потенціал  фауністичних ресурсів (мисливські, рибні, медоносні ресурси)  – в основу  оцінки  покладено  середньорічну продук- тивність цих ресурсів;

6)   потенціал  природно-рекреаційних ресурсів (рекреаційні терито- рії, мінеральні води й лікувальні грязі) – оцінка природних рекре- аційних  угідь може бути розрахована на основі вартості вільно- го робочого часу, що використовується рекреантами,  які можуть бути прийняті на відпочинок,  а оцінка  потенціалу  мінеральних вод і лікувальних грязей – на основі їх балансових експлуатацій- них запасів і регіональних приведених витрат [14, с. 78-89].

Т. О. Стеценко  пропонує  використовувати наступну  формулу для економічної  оцінки  територіального комплексу  природних  ре- сурсів (ТКПР) регіону:


E          = max [(R


+ R  + R  + … + R ) – B],


ТПКР


1          2          3          n


де E


– економічна оцінка ТКПР регіону, R , R , R , … R


– еко-


ТПКР


1          2          3          n


номічна оцінка (рента) кожного виду природних  ресурсів регіону з

урахуванням фактора часу, В – інтегральні витрати природоохорон- ного значення  [15, с. 79-80].


При цьому формула  оцінки кожного виду ресурсів, що входить до складу ТПКР, виглядає в такий спосіб:


Ti

R =max


(Pit


Si )Qit


i          

t =t 0


(1 + E)T t


; i = 1, m; t = t, T,


 

де R – рента, яку приносить  i–й ресурс; i – вид ресурсу; T – пе-


i

ріод експлуатації i–го ресурсу, починаючи з t -го року; P


i

– вартість


0          it

продукції  (включаючи всі види  супутніх  продуктів),  що одержу-

ється з одиниці i–го ресурсу, розрахована в кінцевих  витратах  t–го


i

 
року; S


– одноразові  й поточні  витрати,  здійснені  в t–му  році для


it

 
обробки  одиниці  i–го ресурсу; Q


– річний  обсяг споживання i–го


ресурсу; Е – коефіцієнт дисконтування (норматив обліку  фактора часу) [15, с. 77].