Тема 4 КОГНІТИВНИЙ ПІДХІД ДО ОСОБИСТОСТІ

Хід заняття

І. Обговорення  теоретичних питань

1. Загальна характеристика когнітивного підходу до особистості.

2. Розвиток мислення в онтогенезі (теорія Жана Піаже).

3. Теорія особистісних конструктів Джорджа Келлі.

4. Теорія поля Курта Левіна.

ІІ. Самостійна робота

Перевірте, чи знаєте Ви основні поняття теми: когнітивний розвиток, сенсомоторна стадія, доопераційна стадія, стадія конкрет- них  операцій, стадія формальних операцій, егоцентризм, особистіс- ний конструкт, когнітивна складність-простота, конструктивний аль- тернативізм.


ІІІ. Виконання завдань


Завдання 1


 

З поданих тверджень виберіть ті, які належать Л.С.Виготському і ті, які належать Ж.Піаже:

1. Так  само, як органи тіла  адаптуються до оточуючого середови- ща, так  і структури мозку розвиваються для того,  щоб краще присто- суватись до оточуючого світу;

2. Розвиток дитини залежить від формування мозку і діти  вико- ристовують свої  природжені можливості, щоб  встановити істинну суть речей  у загальному потоці стимуляцій зі сторони оточуючого се- редовища.

3.  За  допомогою діалогу з більш досвідченими членами суспіль- ства діти починають використовувати мову для керування своїм мис- ленням і діями і набувають необхідні для даної  культури знання і на- вички.

4. Розвиток вищих психічних функцій відбувається без зміни біоло- гічного типу  людини. Істотних відмінностей у біологічному типі  куль- турної та примітивної людини немає. Сприймання, реакції, рухи у при- мітивної людини можуть бути розвинуті більше, ніж у культурної.


 

Порівняйте вклад Л.  С. Виготського і Ж. Піаже у когнітивний підхід до розвитку.

Завдання 2

Використовуючи твердження Джорджа Келлі, поясніть як Ви ро- зумієте його  теорію  «особистісних конструктів».   Перелічіть відомі Вам поняття та аспекти особистості, важливі у контексті даної теорії. Розкрийте переваги та недоліки підходу у порівнянні з іншими.

•           Кожна особистість –  це  перш за  все  вчений-дослідник, який прагне зрозуміти та пояснити світ і на основі  цього  передбачати події  й ефективно взаємодіяти з оточенням. Усі люди  виступа- ють у якості учених: інтерпретують довколишній світ, формують його когнітивні моделі, діють  відповідно до створених ними ін- терпретацій; поведінка в цьому контексті – це експеримент, на її основі, відповідно до нового досвіду, відбувається модифікація створених систем пояснень. Утім, жодна точка зору  на події  чи їхні  інтерпретації не є абсолютною та остаточною. Всі люди кон- струюють істину по-своєму, а не отримують безпосередній до- ступ до реальності.

•           Таке  враження, що всі порушення спілкування – це порушен- ня, пов’язані з тривогою. «Невротична» особистість поглину- та гарячковими думками про нові способи  інтерпретації подій свого світу. Інколи така людина стурбована «дрібними» поді- ями, іноді  «масштабними», але  вона  завжди бореться з три- вогою. «Психотична» особистість, напевне, знаходить якесь тимчасове розрядження своєї тривоги. Але це, як мінімум, нена- дійний вихід; людина вимушена зберігати його перед лицем фак- тів, які більшість із нас збивають з пантелику.

•           Події  не говорять, що нам слід робити, і на їхньому зворотному боці не вигравіювані їхні  значення, які ми могли б знайти. І в радості, і в горі ми самі надаємо їм те єдине  значення, яке вони матимуть для нас упродовж нашого життя.

•           Якщо дві людини поділяють подібні погляди на світ, то їхня поведінка багато в чому  збігатиметься, а про  них, як про особистостей, можна буде сказати, що вони  схожі. Подібність людей  як особистостей визначається  не тим, що вони  однако- во поводяться, не тим, що вони  пережили той самий досвід, а перш за все тим, що події для  них мають той самий зміст, те ж психологічне значення.


 

Завдання 3

У поданому тексті безсистемно перераховані психологічні ознаки когнітивно простої та когнітивно складної особистості за теорією Дж. Келлі. Розподіліть подані характеристики за  типами когнітивних особистостей:

Помічають тонкі нюанси поведінки інших людей, розглядають інших людей та довколишній світ на основі невеликої кількості кате- горій (конструктів), їхні уявлення про інших складні та диференційо- вані, володіють бідним репертуаром соціальних ролей, не ігнорують різноманітні суперечності у характері особистості, характеризуються недиференційованими уявлення про важливі об’єкти, мають усталені погляди щодо  інших людей, ігнорують інформацію, яка суперечить їхнім уявленням. прості в спілкуванні, використовують велику кіль- кість категорій і високо диференційовану систему конструктів. чітко розрізняють себе та інших, не помічають відмінностей між собою та іншими людьми, розглядають людей з множини точок зору, їхні  со- ціальні прогнози надійні, прагнуть знайти підтвердження тому, що інші схожі на них, їхні  соціальні прогнози неефективні.

Завдання 4

Замість крапок вставте у текст пропущені слова, які допоможуть

Вам краще зрозуміти теорію  «особистісних конструктів» Дж.Келлі.

Більшість  людей  шукають  друзів  і  коханих  серед   тих,  чия

…………… складність відповідає їхнім власним показникам. Когнітив- но ………. люди  оточують себе менш складними людьми, а когнітивно

……….. прагнуть перебувати в товаристві більш софістикованих лю- дей. З віком люди  стають більш когнітивно ……………, і, відповідно, з віком ускладнюється і Я-концепція особистості. Когнітивна ……….. — бажана адаптивна риса, однак вона не є єдиним критерієм адаптивної конструктної системи. Здоровий розвиток особистості спирається на інтеграцію різноманітних конструктів.

Завдання 5

Якби вам потрібно було вибрати лише одне слово для  характерис- тики власної особистості, що це було б за слово? Напишіть його. Тепер напишіть протилежне до нього. Чи  можете ви  визначити, яку роль грає  цей конструкт в тому, як ви інтерпретуєте події  у різних сферах вашого життя (наприклад, особисті взаємини, школа, робота)?


 

Завдання 6

Що говориться у когнітивній теорії про формування і розрив друж- би? Як Ви вважаєте, чи можуть дві людини довгий час зберігати дружні взаємини, якщо вони не мають однакових конструктів?

Завдання 7

Аналізуючи події, що  відбуваються у вашому житті або  в житті близької вам  людини, визначте функціонування  особистісних кон- структів, що  призводять до вашого психологічного травмування або, навпаки, до підсилення особистісного потенціалу. Визначте конструкти подібного типу  та наслідки їх функціонування в осіб,  що з вами  най- більше спілкуються.

ІV.  Лабораторна робота

Лабораторна робота 1

Виконання методики «Репертуарний тест  рольового кон- структа (Реп-тест)». (За: Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб.: Питер, 2007.  – С. 458–460).

Хід виконання: Досліджуваному пропонується перелік осіб,  які можуть бути важливими у його житті (матір, батько, вчитель тощо). Потрібно написати біля  кожної особи  ім’я  особисто  знайомої йому людини, яка найбільш підходить до цієї  ролі (таблиця 1).

Люди, внесені у список називаються фігурами. Після того,  як заповнено перелік ролей, досліджуваному пропонують наймення трьох фігур із переліку і просять встановити, що робить схожими дві,  але  відрізняє їх  від  третьої. Наприклад досліджуваного про- сять  визначити схожість і відмінність людей, яких він  позначив як сестру, брата  і матір. Розглядаючи цю  тріаду, досліджуваний говорить, наприклад, що брат і сестра  схожі в тому, що вони  «спо- кійні», а  матір «гіперактивна». У  термінології Дж. Келлі, кон- структ, отриманий таким чином, це шкала «спокійний – гіперак- тивний».

Дану  процедуру повторюють з деякими іншими тріадами (Келлі рекомендує від 20 до 30 проб) для  того,  щоб визначити, як досліджу- ваний класифікує і диференціює визначені фігури. Усі фігури бажа- но використовувати однакову кількість раз, щоб не було вибіркового тиску під час виявлення основних конструктів досліджуваного.


 

Інтерпретація результатів: Базуючись на вербальному змісті виведених конструктів, можна зробити припущення про те, як дослі- джуваний сприймає значимих для нього людей і спілкується з ними.


 

Перелік  визначень  ролей у Реп-тесті


Таблиця 1


 

п/п

 

Назва ролі

 

Визначення

1

Я

Власне Ви

 

2

 

Матір

Ваша мати або людина, що виконує роль матері у вашому житті

 

3

 

Батько

Ваш  батько|отець| або людина, що  виконує роль батька|отця| у вашому житті

 

4

 

Брат

Ваш брат, близький вам за віком, або, якщо його немає, чоловік приблизно| вашого віку, який міг би бути вам братом |хлоп’яцтві|

 

5

 

Сестра

Ваша сестра, близька вам  за віком, або, якщо у вас немає сестри, жінка| приблизно вашого віку, яка мо- гла б бути вам сестрою| |хлоп’яцтві|

 

6

 

Подружжя

Ваша дружина|жінка|  (чоловік|чоловік|), або, якщо ви не у шлюбі|шлюбі|, ваш  друг  протилеж- ної статі|статі|

 

7

Улюблений учитель

Учитель|учитель|, що найсильніше вплинув на вас, коли ви були підлітком

 

8

 

Нелюбимий учитель

Учитель|учитель|, чиї погляди та дії викли- кали|спричиняли| у вас найбільший протест, коли ви були підлітком

9

Начальник

Ваш керівник

10

Лікар

Ваш лікар

 

11

Людина, яку Ви жа- лієте

Людина, якій ви більш усього|більше всього|  хо- тіли  б допомогти або більш усього|більше всього| співчуваєте

 

12

Людина, яка Вас не любить

 

Людина, з|із| якою ви були пов’язані і якій Ви з де- яких причин не подобаєтеся

 

13

Щаслива людина

 

Щаслива людина, яку Ви особисто  знаєте


 

 

14

Етична  лю- дина

Людина, що  відповідає найвищим етичним нор- мам, яку Ви особисто  знаєте

 

15

Розумна лю- дина

 

Найрозумніша людина, яку ви знаєте особисто

 

Лабораторна робота 2

Виконання методики «Дедуктивний умовивід» (За: Федоров В. Д. Психодіагностика  особистості в  системі диференціації /науково- методичний збірник з 6 брошур/. – Хм.  РВВ, 1993.  – С. 42).

Пояснення до методики: Уміння робити дедуктивний умовивід – висновок із двох суджень є ознакою рівня аналітико-системної діяль- ності  мозку. Дедуктивний умовивід ґрунтується не тільки на синтезі, але  й на аналізі. У теорії когнітивного розвитку Ж. Піаже стверджу- ється, що у дітей  підліткового віку виникає здатність до гіпотеко-де- дуктивних суджень. Вчений назвав цю стадію когнітивного розвитку

«стадія формальних операцій».

Слід  зазначити, що  деякі досить освічені дорослі не в змозі розв’язати піаженські формальні операційні задачі. Причина в тому, що  люди  найбільш схильні до абстрактного мислення лише у добре знайомих ситуаціях.

Інструкція: Зробіть висновок із двох  передумов і знайдіть його  в колонці справа.

 

п/п

 

Передумова

 

Висновок

 

1

Усі  рослини  виділя- ють кисень

Деякі   організми            –

рослини

1.Усі організми виділяють кисень.

2. Жоден організм не виділяє кисню,

3. Деякі організми виділяють кисень.

4. Деякі організми не виділяють кисень.

 

2

 

Жодне дієслово не змінюється за відмін- ками

Деякі слова  –  дієсло- ва

1. Усі слова змінюються за відмінками.

2. Жодне слово не змінюється за відмін- ками

3. Деякі слова змінюються за відмінками.

4. Деякі слова  не змінюються за відмін- ками.


 

 

3

 

Усі риби – хребетні. Деякі водяні тварини

– безхребетні.

1.Усі водяні тварини –  риби.

2.Жодна водяна тварина не є рибою.

3.Деякі водяні тварини – риби.

4.Деякі водяні тварини не є рибами.

 

4

Жодна планета не світить власним світ- лом.

Деякі небесні тіла світять власним світ- лом.

 

1. Усі небесні тіла – планети.

2. Жодне небесне тіло не є планетою.

3.Деякі небесні тіла  – планети.

4. Деякі небесні тіла  – не планети.

 

5

 

Жоден мінерал не є органічною речови- ною.

Деякі мінерали ко- рисні

1. Усі корисні речі – органічні речовини.

2. Жодна корисна річ не є органічною речовиною.

3. Деякі корисні речі – органічні речови- ни.

4. Деякі корисні речі не є органічними речовинами.

 

6

 

Деякі гази не  мають кольору.

Усі гази – матеріаль- ні речовини.

1 Усі матеріальні речовини мають колір.

2. Жодна матеріальна речовина не має кольору

3.Деякі матеріальні речовини мають ко- лір.

4.Деякі матеріальні речовини не мають кольору.

 

7

 

Усі боліди – метеори. Жоден  метеор не є зіркою.

1.Усі зірки – боліди.

2. Жодна зірка не є болідом. Деякі зірки – боліди.

Деякі зірки не є болідами.

 

8

 

Деякі вчені  займа- ються спортом. Усі, хто займається спор- том, фізично добре розвинуті.

1.Усі добре розвинуті фізично люди-вче- ні.

2. Ніхто із людей, добре розвинутих фізич- но не є вченим.

3. Деякі добре розвинуті фізично люди –

вчені.

4. Деякі люди, добре розвинуті фізично,

– не є вченими.


 

Правильні відповіді:

1/3 Деякі організми виділяють кисень.

1/4 Деякі слова  не змінюються за відмінками.

3/4 Деякі водяні тварини не є рибами.

4/4 Деякі небесні тіла  – не планети.

5/4 Деякі корисні речовини не є органічними тілами.

6/4 Деякі матеріальні речовини не мають кольору.

7/2 Жодна зірка не є болідом.

8/3 Деякі добре розвинуті фізично люди – вчені.

Неправильні відповіді свідчать про обмеженість абстрактного мис- лення.

V. Завдання для самоконтролю

1.  Представники когнітивного напрямку  вважають, що  непра- вильна поведінка людини викликана:

а)   неусвідомленими потребами;

б)   ірраціональними думками;

в)   відсутністю сенсу життя;

г)   порушенням взаємин батьків і дітей.

2. Стадія когнітивного розвитку, коли дитина може будувати влас- ні гіпотетико-дедуктивні висновки, які ґрунтуються на самостійному висуванні гіпотез і перевірці їхніх наслідків названа Ж. Піаже:

а)  сенсомоторною;

б) доопераційною;

в) конкретних операцій;

г) формальних операцій.

3. Дж. Келлі у «Теорії особистісних конструктів» презентує люди- ну як:

а)   істоту, керовану фізіологічними потребами;

б)   особистість, що прагне до самореалізації;

в)   дослідника, мислителя, вченого;

г)   суб’єкта діяльності і пізнання.

4. Із поданих понять виберіть ті, які належать представникам ког- нітивного напрямку в психології:

а)   когнітивний розвиток, особистісний конструкт, сенсомотор- ний інтелект;

б)   когнітивний розвиток, риси   особистості, когнітивна  склад- ність-просота ;


 

в)   особистісний конструкт, доопераційний інтелект, сублімація;

г)   когнітивний розвиток, особистісний конструкт, самоактуалі- зація.

5.  Вагомим вкладом у психологію були  експерименти Ж. Піаже по дослідженню:

а)   провідної діяльності; б)   захисних механізмів; в)   егоцентризму;

г)   акцентуації.

6.  Стадія когнітивного розвитку, коли дитина взаємодіє з об’єк- тами, їхніми перцептивними та  моторними сигналами, однак не  зі знаками, символами, що репрезентують об’єкт  названа Ж.Піаже:

а)   сенсомоторною;

б)   доопераційною;

в)   конкретних операцій;

г)   формальних операцій.

7.  Згідно Ж. Піаже, кожна людина проходить такі стадії когні- тивного розвитку, окрім:

а)   сенсомоторна стадія;

б)   стадія формальних операцій;

в)   латентна стадія;

г)   стадія конкретних операцій.

8. Вставте пропущене слово  у твердження Дж.Келлі: «Більшість людей шукають друзів і коханих серед  тих, чия  …………… складність відповідає їхнім власним показникам.

а)   соціальна; б)   когнітивна; в)   особистісна;

г)   нейро-фізіологічна.

9. Людей, які використовують достатньо складну і  диференційо- вану  систему конструктів, чітко розрізняють себе та інших, розгля- дають  поведінку інших з різних точок зору, їхні  уявлення про інших складні та диференційовані, Дж. Келлі називав:

а)   когнітивно складними;


 

б)   когнітивно простими;

в)   егоцентричними;

г)   конструктивними.

10.  Стадія когнітивного розвитку, коли у дитини формується по- нятійне відображення середовища і вона опановує прості операції кла- сифікації, формуються поняття числа, часу, руху  названа Ж.Піаже:

а)   сенсомоторною;

б)   доопераційною;

в)   конкретних операцій;

г)   формальних операцій.

VІ. Практичні  завдання для особистісного самопізнання і само- розвитку

Вправа «Якір» (За: Федорчук В. М.  Соціально-комунікативний тренінг»Розвиток комунікативної компетентності викладача»: Навчально-методичний посібник. – Кам’янець-Подільський: Абетка,

2003.  – С. 48).

Мета: За допомогою цієї  вправи можна оволодіти технікою вико- ристання внутрішнього ресурсу відновлення сил  для  досягнення по- ставлених завдань.

Хід виконання: Щоб увійти в ресурсний стан необхідно пригадати той  час,  коли у вас був успіх, натхнення, приплив сил  і активності. Вам і оточуючим це подобалось. Необхідно дозволити собі пережити той стан  успіху знову. При  цьому намагайтеся якомога яскравіше, в усіх  фарбах і деталях побачити ситуацію успіху, а також відчути її фізично й емоційно. Намагайтеся почути всі звуки, розмову і т. ін., що  супроводжували ситуацію успіху. Коли  ви  відтворите ситуацію успіху у повному обсязі (побачите, відчуєте й почуєте) та досягнете найвищого ступеня переживання, то в цей момент візьміться правою рукою за вказівний палець на лівій руці  й стисніть його з певною си- лою. В НЛП (нейролінгвістичному програмуванні) це називається по- ставити «якір».

Визначивши, який  «якір» вам   найбільше  підходить,  поставте його тоді,  коли будете знаходитися в момент найбільшого позитивно- го емоційного переживання.

Тепер  перевіримо, чи працює «якір», тобто чи відтворюється ре- сурсний стан. Якщо, запустивши «якір» (повторивши його), ми авто- матично повернемося в ресурсний стан, то «якір» поставлений пра-


 

вильно, працює, тобто у нашій пам’яті з’являється оптимальний вну- трішній стан  (ресурс), який можемо використовувати для  успішної діяльності.

Опанувавши техніку «якоря», тобто входження у позитивний ре- сурсний стан, ви можете її застосовувати у спілкуванні з друзями, ке- рівниками, у будь-який важливий, відповідальний і важкий момент життя.

VІІ. Література

1. Аверин В. А. Обзор основных теорий развития // Психология че- ловека от рождения до смерти / Под ред.  А. А. Реана. – СПб.,  2003.

– С. 116–128.

2. Выготский Л. С. Мышление и речь. – М., 1996. – С. 21–71.

3. Обухова Л. Ф. Концепция Ж. Пиаже: За и против. – М., 1981. – С. 43–51.

4. Пере-Клермон А. Н. Роль социальных взаимодействий в разви- тии интеллекта детей. – М., 1991. – С. 44–81.

5. Пиаже Ж. Психология интеллекта // Пиаже Ж. Избр.психоло- гические труды. – М., 1994. – С. 55–233.

6. Пиаже Ж. Аффективное бессознательное и когнитивное бессоз- нательное // Вопросы психологии. – 1996. – № 6. – С. 125.

7. Пиаже Ж. Речь  и мышление ребенка. – СПб.: Ювента, 1997.

8. Пиаже Ж. Суждение и рассуждение ребенка. – СПб.:  Ювента,

1997.

9. Фестингер Л. Теория конитивного диссонанса: – СПб.: Ювента,

1999. – 318 с.

10. Флэйк_Хобсон К. Мир входящему. – М., 1992. – С. 152–157.

11. Шаграева О. А. Детская психология: Теоретический и практи- ческий курс. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – С. 115–126.

12. Эльконин Д.Б. Детская психология. – М., 1960. – С. 199–206.