Тема 3 ДИСПОЗИЦІЙНИЙ НАПРЯМ У ПСИХОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ

Хід заняття

І. Обговорення  теоретичних питань

1. Загальна характеристика диспозиційного напряму у психології особистості.

2. Диспозиційна теорія особистості Гордона Оллпорта.

3. Теорія типів особистості Ганса  Айзенка.

4. Структурна теорія рис особистості Раймонда Кеттела.


 

ІІ. Самостійна робота

Перевірте, чи знаєте Ви основні поняття теми: риси  осо- бистості, факторний аналіз, пропріум, загальні риси, індивідуаль- ні риси, кардинальні диспозиції, центральні диспозиції, поверхові риси, базові  риси, зріла особистість, екстраверсія, інтроверсія, не- йротизм, синтальність.


ІІІ. Виконання завдань


Завдання 1


 

Визначте, до якої теорії належить даний фрагмент. Хто її автор? Які  поняття використовує ця теорія для  аналізу особистості? Які  ас- пекти особистості вона  вивчає? Перелічіть відомі Вам поняття та ас- пекти особистості, важливі у контексті даної  теорії. Розкрийте пере- ваги  та недоліки підходу у порівнянні з іншими.

1.  Зрілі особистості характеризуються функціонально автоном- ною поведінкою, що мотивована усвідомленими процесами. Незрілі ж особистості мотивовані переважно неусвідомлюваними мотивами, що виникають з дитячих травматичних переживань.

2. Студенти – екстраверти та інтроверти – ставлять різні вимоги до тих  умов, у яких вони  почуваються комфортно в навчальній ді- яльності. Екстраверти частіше відвідують бібліотеку, люблять готу- ватися там, оскільки мають потребу в зовнішніх стимулах. Під  час занять в бібліотеці вони  надають перевагу високому рівню шуму та спілкування, люблять займати місця в найбільш людних залах. При цьому вони частіше роблять перерви під час підготовки. Інтроверти в бібліотеці вибирають для себе тихі закутки, де можна усамітнитися.

3. Кожний практикуючий психолог – фактично розумний спосте- рігач людської природи й історії людського життя – розуміє, що стан людини у кожний момент визначає її поведінку такою ж мірою, як і її риси.

Завдання 2

У поданому нижче тексті безсистемно перераховані основні риси психологічних типів, виділені Г.Айзенком. Ви повинні сформувати групу із чотирьох учасників, розподілити між собою завдання, про- аналізувати текст і заповнити таблицю за поданою формою.


 

 

Стабільний

Невротичний

Інтроверт

 

 

Екстраверт

 

 

 

Текст: Спокійний, врівноважений, ранимий, неспокійний, това- риський, контактний, пасивний, тихий, турботливий, уважний, пе- симістичний, замкнутий, неконтактний, лідер, безтурботний, весе- лий, оптимістичний, активний, імпульсивний, надійний, контрольо- ваний, миролюбивий, легко піддається змінам настрою, тривожний, ригідний, розсудливий, поступливий, реактивний, балакучий, агре- сивний, збудливий, непостійний.

Завдання 3

Чим відрізняються підходи Г. Оллпорта, Г. Айзенка і Р. Кеттела до класифікації рис особистості? Наведіть приклади, які ілюструють розуміння кожного з цих  теоретиків терміна «риси особистості». Чи погоджуються ці троє теоретиків з тим, що поведінка людини визна- чається взаємодією рис особистості з ситуацією.

Завдання 4

Виберіть будь-яку людину, яку Ви добре  знаєте і перерахуйте її суттєво важливі індивідуальні характеристики. Чи  є ці характерис- тики тим, що Г. Оллпорт розуміє як «центральні диспозиції»? Чим корисна концепція центральних диспозицій у повсякденному житті?

Завдання 5

Перерахуйте шість характеристик «зрілої особистості». Як  ці ха- рактеристики відповідають Вашому власному уявленню про складові здорової особистості. Чи  можете Ви назвати деяку особливість, яка могла би бути у здорової особистості, але є не сумісною з шести харак- теристиками Г.Оллпорта?

Завдання 6

Чи погоджуєтесь Ви з Г. Айзенком у тому, що за основні особли- вості людської поведінки відповідальні головним чином три основні риси  (типи) індивіда? Чи  погоджуєтесь Ви,  що  індивідуальні варі- ації  у кожному діапазоні рис відображають нейрофізіологічні від- мінності?


 

ІV. Лабораторна робота

Виконання методики «П’ять рис  особистості» (За: Дутке- вич  Т. В., Яцюк В. А. Вікова і педагогічна психологія (курс лекцій та практикум): Навчальний посібник. – Кам’янець-Подільський: Друк ПП Буйницький О. А., 2006.  – С. 196–201).

Коротке пояснення: П’ятифакторна модель структури рис  осо- бистості допомагає створити повний психологічний портрет особис- тості, що  є цінним для  психодіагностики та професійної орієнтації. Усі п’ять рис відзначаються достатньою стабільністю в житті дорос- лої людини.

Інструкція: Опитувальник складається з 60 тверджень. Уважно прочитайте кожне з них. Біля кожного твердження обведіть кружеч- ком  відповідь, яка найкраще висловлює Вашу  думку. Відповіді для зручності помічені числами, які мають наступні значення:

1 –  рішуче не погоджуюсь, або твердження є повністю неправиль- ним;

2 – не погоджуюсь, або твердження є швидше неправильним;

3 – власна думка відсутня або сумніваюсь чи є твердження спра- ведливим чи ні;

4 – погоджуюсь, або вважаю твердження швидше справедливим;

5 – рішуче погоджуюсь або вважаю твердження цілком справед- ливим.

Текст опитувальника:

1. Не належу до осіб, які постійно невдоволені

2. Люблю, коли навкруг мене багато людей

3. Не люблю  витрачати час на мрії

4. Намагаюсь бути ввічливим до кожного, кого зустрічаю

5. Утримую свої речі у порядку та чистоті

6. Часто почуваюсь гірше за інших

7. Мене легко розсмішити

8. У роботі користуюсь перевіреними способами

9. Часто потрапляю у конфлікти з родичами чи колегами

10. Можу  мобілізуватися, щоб завершити справу вчасно

11.  Коли  перебуваю у стані  стресу, то часом  почуваюсь так, ніби маю розвалитись на шматочки

12. Не належу до зовсім безтурботних осіб

13. Мене цікавить прекрасне у мистецтві та природі

14. Дехто  вважає мене самозакоханою (им) і егоїстичною (им)

15. Я не дуже  послідовний(а)


 

16. Рідко почуваюсь самотнім чи пригніченим

17. Полюбляю розмовляти з людьми

18.  Вважаю, що  дозвіл учням мати свої,  протилежні погляди, призводить до їх помилок і плутанини у думках

19.  Краще співпрацював(ла) би з людьми, ніж суперничав(ла) би з ними

20. Намагаюсь старанно виконувати отримані завдання

21. Часто почуваюсь напруженим і знервованим

22. Люблю  бути там, де щось відбувається

23. Поезія впливає на мене слабо, або зовсім не впливає

24.  Маю схильність скептично і цинічно ставитись до намірів ін- ших

25. Маю чітко визначені цілі і систематично працюю над їх досяг- ненням

26. Іноді відчуваю втрату власної цінності

27. Звик працювати на самоті

28. Люблю  куштувати нові і екзотичні страви

29. Вважаю, що більшість людей використовує інших, якщо їм це дозволяється

30. Довго готуюсь перед  тим, як розпочати роботи

31. Рідко почуваюсь враженим чи зляканим

32. Часто відчуваю надміру енергії

33. Рідко помічаю настрої чи почуття оточуючих

34. Більшість людей, яких знаю, люблять мене

35. Тяжко працюю, щоб реалізувати свої цілі

36.  Часто відчуваю злість з приводу того,  що інші мене не розумі- ють

37. Я веселий та життєрадісний

38. Вважаю, що при прийнятті моральних рішень слід звертатись до релігійних авторитетів

39. Дехто  вважає мене холодним і корисним

40. У виконанні свого обов’язку на мене можна покластися

41.  Досить часто, коли справи не ладяться, почуваюсь розчарова- ним і самотнім

42. Я не оптиміст

43.  Іноді, коли читаю вірші або оглядаю витвори мистецтва, то відчуваю “мурашки» по шкірі та душевний підйом

44. Я твердий і непоступливий у своїх принципах

45. Іноді не заслуговую довіри і поваги

46. Рідко буваю зажуреним і пригніченим


 

47. Моє життя проходить у швидкому темпі

48. Мене мало  цікавлять явища живого і неживого світу

49.  Як  правило, намагаюсь відгукуватись на запити і почуття ін- ших

50. Я діяльна особа, яка завжди закінчить розпочату справу

51. Часто почувають безпорадним і потребую когось, хто розв’язав би мої проблеми

52. Я дуже  активний(а)

53. Маю сильні інтелектуальні потреби

54. Якщо когось не люблю, то даю йому це зрозуміти

55. Здається, що мені не вдається зорганізувати себе

56. Іноді мені так  соромно, що хочеться десь сховатись

57. Хотів  би краще йти своїм шляхом, ніж керувати іншими

58.  Часто мені  приносить задоволення розмірковування чи вирі- шення абстрактних задач

59.  У разі  потреби можу маніпулювати іншими, щоб досягти ба- жаного

60. Прагну до досконалості у всьому, що роблю.

Ключ:

 

п/п

Нейро- тизм

Екстравер- сія

Відкритість новому

Готовність до співпраці

Старнність

Сумлінність

1

4-3-2-1-0

 

 

 

 

2

 

0-1-2-3-4

3

 

4-3-2-1-0

4

 

0-1-2-3-4

5

 

0-1-2-3-4

6

0-1-2-3-4

 

7

 

0-1-2-3-4

8

 

4-3-2-1-0

9

 

4-3-2-1-0

10

 

0-1-2-3-4

11

0-1-2-3-4

 

12

 

4-3-2-1-0

13

 

0-1-2-3-4

14

 

4-3-2-1-0

15

 

4-3-2-1-0

16

4-3-2-1-0

 

17

 

0-1-2-3-4

18

 

4-3-2-1-0

19

 

0-1-2-3-4


 

20

 

 

 

 

0-1-2-3-4

21

0-1-2-3-4

 

22

 

0-1-2-3-4

23

 

4-3-2-1-0

24

 

4-3-2-1-0

25

 

0-1-2-3-4

26

0-1-2-3-4

 

27

 

4-3-2-1-0

28

 

0-1-2-3-4

29

 

4-3-2-1-0

30

 

4-3-2-1-0

31

4-3-2-1-0

 

32

 

0-1-2-3-4

33

 

4-3-2-1-0

34

 

0-1-2-3-4

35

 

0-1-2-3-4

36

0-1-2-3-4

 

37

 

0-1-2-3-4

38

 

4-3-2-1-0

39

 

4-3-2-1-0

40

 

0-1-2-3-4

41

0-1-2-3-4

 

42

 

4-3-2-1-0

43

 

0-1-2-3-4

44

 

4-3-2-1-0

45

 

4-3-2-1-0

46

4-3-2-1-0

 

47

 

0-1-2-3-4

48

 

4-3-2-1-0

49

 

0-1-2-3-4

50

 

0-1-2-3-4

51

0-1-2-3-4

 

52

 

0-1-2-3-4

53

 

0-1-2-3-4

54

 

4-3-2-1-0

55

 

4-3-2-1-0

56

0-1-2-3-4

 

57

 

4-3-2-1-0

58

 

0-1-2-3-4

59

 

4-3-2-1-0

60

 

0-1-2-3-4

 

Обробка результатів:  Структура опитувальника включає 12 тверджень на визначення кожної особистісної властивості: невротич-


 

ності, екстраверсії, відкритості до нового, готовності до співпраці і сумлінності. Таблиця дозволяє перевести відповіді у бали. Відповіді розміщуються у постійному порядку: 1-2-3-4-5, їм виставляють бали

0-1-2-3-4 або 4-3-2-1-0 залежно від  того,  як зазначено у відповідній клітинці Таблиці. Сума балів до кожної риси особистості свідчить про її вираженість у опитуваного.

Таблиця 1. Жінки,  вік: 15-19 років

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

 

0-8

9-12

13-16

17-20

21-24

25-29

30-33

34-36

37-39

40-48

 

0-13

14-18

19-23

24-27

28-30

31-33

34-37

38-40

41-42

43-48

 

0-17

18-20

21-23

24-26

27-29

30-33

34-36

37-39

40-41

42-48

 

0-14

15-18

19-22

23-25

26-28

29-30

31-33

34-35

36-38

39-48

 

0-12

13-15

16-20

21-23

24-27

28-31

32-35

36-38

39-41

42-48

 

Таблиця 2. Жінки,  вік: 20-29 років

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

0-9

10-14

15-18

19-22

23-26

27-30

31-34

35-37

38-41

42-48

0-12

13-16

17-20

21-24

25-27

28-31

32-34

35-37

38-40

41-48

0-17

18-20

21-22

23-25

26-28

29-32

33-36

37-40

41-43

44-48

0-19

20-22

23-24

25-27

28-29

30-31

32-34

35-37

38-40

41-48

0-12

13-18

19-20

21-24

25-28

29-32

33-35

36-37

38-39

40-48


 

Таблиця 3. Жінки,  вік: 30-39 років

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

0-8

9-11

12-14

15-19

20-22

23-26

27-30

31-34

35-42

43-48

0-13

14-18

19-20

21-24

25-28

29-31

32-33

34-37

38-39

40-48

0-15

16-18

19-21

22-23

24-25

26-29

30-32

33-36

37-39

40-48

0-19

20-22

23-26

27-28

29-32

33-34

35-36

37-39

40-41

42-48

0-19

20-23

24-26

27-30

31-33

3436

37-39

40-41

42-44

45-48

 

Таблиця 4. Жінки,  вік: 40-49 років

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

0-11

12-13

14-16

17-19

20-22

23-26

27-30

31-33

34-36

37-48

0-14

15-16

17-19

20-23

24-26

27-29

30-32

33-35

36-38

39-48

0-16

17-18

19-20

21-22

23-25

26-27

28-30

31-33

34-37

38-48

0-19

20-24

25-26

27-29

30-31

32-34

35

36-38

39

40-48

0-18

19-22

23-26

27-30

31-33

34-35

36-38

39-41

42-44

45-48

 

Таблиця 5. Жінки,  вік: 50-80 років

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

0-9

10-12

13-17

18-21

22-24

25-26

27-30

31-35

36-40

41-48

0-10

11-16

17-19

20-23

24-26

27-29

30-33

34-35

36-41

42-48

0-15

16-17

18-20

21

22-24

25-27

28-30

31-33

34-36

37-48

0-18

19-22

23-25

26-27

28-30

31-33

34-36

37-38

39-41

42-48

0-18

19-22

23-25

26-29

30-33

34-36

37-38

39-41

42-47

48


 

Таблиця 1. Чоловіки, вік: 15-19 років

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

0-5

6-10

11-13

14-17

18-21

22-25

26-29

30-33

34-37

38-48

0-14

15-17

18-21

22-25

26-28

29-32

33-35

36-39

40-42

43-48

0-16

17-19

20-22

23-24

25-28

29-31

32-35

36-39

40-42

43-48

0-12

13-16

17-20

21-23

24-26

27-29

30-31

32-34

35-36

37-48

0-11

12-15

16-20

21-23

24-27

28-30

31-34

35-38

39-41

42-48

 

Таблиця 2. Чоловіки, вік: 20-29 років

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

0-6

7-10

11-13

14-16

17-20

21-23

24-28

29-31

32-34

35-48

0-14

15-17

18-20

21-24

25-28

29-30

31-33

34-36

37-39

40-48

0-15

16-18

19-22

23-25

26-28

29-31

32-35

36-38

39-42

43-48

0-15

16-18

19-22

23-25

26-28

29-30

31-32

33-35

36-37

38-48

0-15

16-18

19-22

23-25

26-28

29-32

33-35

36-38

39-42

43-48

 

Таблиця 3. Чоловіки, вік: 30-39 років

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

0-6

7-8

9-10

11-14

15-18

19-22

23-27

28-35

36-39

40-48

0-13

14-15

16-19

20-23

24-26

27-29

30-32

33-35

36-38

39-48

0-14

15-17

18-20

21-22

23-25

26-28

29-32

33-35

36-37

38-48

0-17

18-20

21-24

25-27

28-30

31-33

34-35

36-39

40-42

43-48

0-17

18-20

21-25

26-29

30-32

33-36

37-40

41-42

43-44

45-48


 

Таблиця 4. Чоловіки, вік: 40-49 років

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

0-6

7-10

11-13

14-18

19-21

22-24

25-27

28-32

33-34

35-48

0-13

14-15

16-19

20-22

23-25

26-28

29-32

33-35

36-37

38-48

0-16

17

18-20

21-22

23-24

25-27

28-29

30-33

34-37

38-48

0-17

18-21

22-23

24-26

27-29

30-32

33-34

35-37

38-40

41-48

0-18

19-21

22-23

24-26

27-29

30-33

34-36

37-38

39-40

41-48

 

Таблиця 5. Чоловіки, вік: 50-80 років

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

0-8

9-11

12-13

14-16

17-20

21-24

25-28

29-33

34-38

39-48

0-13

14-15

16-20

21-23

24-25

26-29

30-31

32-33

34-37

38-48

0-15

16-17

18-19

20-21

22-24

25-27

28-29

30-33

34-37

38-48

0-20

21-23

24-24

25-26

27-30

31-32

33-34

35-36

37

38-48

0-18

19-21

22-23

24-28

29-31

32-35

36-37

38-40

41-43

44-48

 

Інтерпретація даних: Фактори «Великої п’ятірки» в досліджен- нях  можуть позначатись по-різному, однак загальний зміст моделі досить стабільний. Йдеться про такі параметри особистості.

1. Негативна емоційність, або нейротизм, проявляється в чутли- вості  особистості до стресогенних ситуацій (життєвих випробувань). Цей  чинник визначає міру  пристосованості або емоційну нестабіль- ність та ідентифікує людей, підвладних негативним емоціям (дистре- сам),  схильних до надмірних пристрастей, поривів, до ідей, далеких від реальності, неадекватних реакцій на дійсність. На одному  полюсі фактора знаходяться реактивні особистості, на іншому – раціональні (емоційно врівноважені особистості). Реактивні  особистості від- значаються легкістю виникнення негативних емоцій. Вони охоплені великою кількістю різноманітних негативних переживань, тривож-


 

ні,  дратівливі, легко піддаються поганому настрою, схильні все ба- чити в чорному світлі, менше задоволені життям і більш напружені, ніж інші люди. Такі особистості постійно піклуються про  себе,  свої плани, здоров’я, сповнені поганих передчуттів. їм  важко справля- тися зі стресовими ситуаціями. Друзі та ті,  хто добре знає  таких лю- дей, звичайно вважають їх нервовими, напруженими, вразливими та більш заглибленими в копирсання у своїй  особистості, ніж інші. Ви- сока  реактивність може перешкоджати високим інтелектуальним та академічним досягненням.

Емоційно врівноважені раціональні  особистості. Раціональні та спокійніші, ніж більшість людей, у своєму  ставленні до дійсності, вони  здаються незворушними; події, що вирують навколо них, ніби зовсім не хвилюють їх.  Вони розслаблені, впевнені, витривалі, мало- емоційні, задоволені собою. У центрі континууму (всередині діапазо- ну між реактивними та раціональними) знаходяться особистості, що наділені як реактивністю, так  і емоційною врівноваженістю.

2.  Екстраверсія –  це  чинник, що  визначає рівень активності та спрямованість особистості на зовнішній чи внутрішній світ, широту та інтенсивність міжособистих стосунків, потреби в зовнішній стиму- ляції, здатність радіти життю. На  одному  полюсі фактора розташо- вані екстравертовані особистості, на іншому – інтровертовані.

Екстраверти відзначаються активністю, легкістю в  контакту- ванні, імпульсивністю, пошуком нової  потужної зовнішньої стиму- ляції. Екстраверти орієнтовані на людей, схильні до лідерства, більш активні фізично та вербально, привітні, веселі, оптимістичні. Екстра- верти успішно виступають у різноманітних соціальних ролях у сфері політики, торгівлі, мистецтва, соціальних наук.

Інтроверсія визначає тенденції до  незалежності,  самостійності та  індивідуалізму. Інтроверти стримані, відчужені, тихі та  непо- мітні в товаристві. Вони люблять виконувати свою роботу самостійно або в невеликій групі. Ті, хто знають їх,  скажуть, що вони  замкнуті, серйозні, сором’язливі, надають перевагу самотності. Інтровертовані особистості можуть успішно функціонувати в ситуаціях спілкуван- ня, однак намагаються їх уникати. їм нелегко самостверджуватись, вони  неохоче беруть  участь у групових дискусіях. Збудження та сти- муляція мало  приваблюють їх.  Інтроверти не обов’язково відзнача- ються розвинутою рефлексією. Вони схильні до роздумів та рефлексії тоді,  коли мають високі оцінки за параметром відкритості до досвіду. Інтроверти успішно виступають у соціальних ролях у сфері науки, ін- женерної справи.


 

Амбівертами називають тих, хто  займає середину континууму між екстравертами та  інтровертами.  Амбіверти поєднують обидві тенденції: вони  здатні жити в стані  ізоляції і разом з тим  здатні до активної діяльності в соціумі.

3. Відкритість  досвіду.  Цей  параметр визначає широту, глибину, складність думок та переживань особистості, проявляється в актив- ному  пошуку нового  досвіду, визнанні особливої цінності такого до- свіду, у зацікавленості, активному сприйнятті будь-якого виду знань. На  одному  полюсі фактора розташовані відкриті до досвіду особис- тості, на другому – закриті до досвіду.

Відкриті до досвіду особистості проявляють інтерес до подій  як внутрішнього, так  і зовнішнього світу. Вони мають широкі інтереси, розвинуту фантазію, тонкий гнучкий розум, відзначаються оригі- нальністю та естетичною чутливістю, їх хвилює все нове, незвичайне, вони  завжди віддають перевагу складному. Цих  людей можна назва- ти дослідниками. Вони  відкриті до нових підходів у вирішенні про- блем, схильні до самоаналізу та рефлексії. Вони  відзначаються під- вищеною увагою до власних почуттів та чутливі до інших людей. їхнє прагнення до нових ідей  та альтернативних систем цінностей робить їх особливо толерантними до людей, дозволяє приймати нетрадицій- ні погляди та установки. Оточення вважає таких людей чутливими, сміливими, незалежними,  творчими. Успішно виступають в таких соціальних ролях, як підприємці, архітектори, художники, вчені-те- оретики у соціальних та природничих науках.

Закриті до досвіду люди проявляють протилежні риси. Вони  ма- ють  обмежені інтереси, сприймаються як звичайні, «зручні», вони пов’язані умовностями, приземлені, консервативні. Частіше ви- ступають у таких соціальних ролях, як фінансовий менеджер, вико- навець, організатор проекту, вчений у прикладних науках.

Всередині континууму знаходяться особистості, яким може бути цікавим досліджувати об’єкти, однак вони  вважають постійне дослі- дження себе і реальності виснажливою справою. Вони схильні уваж- но, як це роблять «консерватори», поставитись до знайомої діяльнос- ті, та зрештою у них, як у «дослідників», знову  виникає потреба в но- вому. Визначені полюси параметра відкритості не є показниками ін- телекту, оскільки як «дослідники», так  і «консерватори» отримують однаково хороші результати у традиційних тестах інтелекту. Разом з тим відкритість до досвіду може розглядатись як важливий компо- нент творчого потенціалу.


 

4. Готовність до співпраці, або міра  соціоцентризму (альтруїзму) як протилежності егоцентризму. Цей чинник визначає якість стосун- ків  з іншими людьми. На одному  полюсі перебуває «конформіст» – м’якосерда, поступлива особистість, що здатна відмовитися від влас- них  потреб  заради групи, яка скоріше прийме норми групи, ніж буде боротися за власні принципи. Для  такої особистості більш важливи- ми є гармонічні стосунки з іншими, ніж боротьба за власну позицію. Цей  параметр особистості також можна визначити як «приємний ха- рактер», оскільки він  проявляється в довірі до людей, привітності, великодушності, ухилянні від конфліктів.

На  протилежному полюсі розташовані особистості, яких  мож- на  охарактеризувати як  здатних  кинути  виклик.  Така особистість більш зайнята власними справами і зосереджена на  власних потре- бах, ніж бере до уваги норми та інтереси групи. Здатні кинути виклик прислухаються до свого  внутрішнього голосу, а не йдуть за групою, маніпулюють іншими. Вони  відзначаються схильністю створювати проблеми іншим, певною агресивністю, байдужістю, жорстокістю та безжалісністю в стосунках. Здатні кинути виклик найчастіше зайня- ті в таких сферах, як реклама, різноманітне управління, військова справа.

Всередині континууму знаходяться особи, яких можна описати як

«здатних вести переговори». Вони можуть переходити від управлін- ня  ситуацією до покірності диктату ситуації. Така особистість ніби об’єднує дві тенденції, перша з яких у своїх  крайніх проявах приво- дить  до залежності та втрати власної індивідуальності, друга – до са- мозакоханості, протиставлення себе іншим, «параноїдності».

5.  Сумлінність.  Цей  параметр виражає міру  цілеспрямованості та свідомого контролю суб’єктом своєї  поведінки і діяльності. Один полюс параметра характеризується такими якостями, як високий са- моконтроль, наполегливість, організованість, дисциплінованість, ре- тельність, точність у роботі, орієнтація на проблему. Всі ці риси спри- ятливі для  досягнення особистих та професійних цілей. Результатом їх  сформованості є тип  особистості, яку можна назвати «сфокусова- ною» чи односпрямованою. Така особистість багато працює, спрямова- на на кар’єру, в крайньому варіанті – це трудоголік. Люди  описують таких людей, як добросовісних, надійних, старанних та наполегли- вих. Сфокусовані особистості ведуть правильне життя,  прагнуть до- сягти своїх  цілей завдяки добре продуманим планам; вони  серйозно сприймають свої  моральні,  професійні та  громадянські  обов’язки


 

і ставлять справу вище, ніж життєві задоволення. Наявність таких рис – особистісна основа  успішності в таких ролях, як лідер, програ- міст.

Фактор добросовісності впливає на прогноз щодо тривалості жит- тя  людини. Було  встановлено, що «свідомі» особистості живуть зна- чно довше. Свідомість впливає на цілісну систему поведінки, що має відношення до здоров’я: «свідомі» меншою мірою схильні до п’янства та куріння, менше ризикують, рідше беруть  участь у бійках, з ними рідше трапляються нещасні випадки. У той  же  час  вони  з більшою ймовірністю регулярно займаються фізичними вправами, дотри- муються збалансованої дієти, рекомендацій медиків. Усі  ризики та легковажності  «несвідомих» особистостей накопичуються впродовж життя та приводять до сумних наслідків.

Другий полюс  параметра представляє «мінлива людина»: неорга- нізована, спонтанна, вона  легко відволікається, любить експеримен- тувати, мало  концентрована на цілях, лінива, безтурботна, ненадій- на, схильна бути гедоністом і в цілому відзначається низьким рівнем цілеспрямованої  поведінки.  Така  особистість мінлива  та   гнучка, легко кидає розпочату справу і так  само легко захоплюється новими цілями, ідеями та людьми, слабо  контролює власні імпульси. «Мін- ливі» не  обов’язково працюють менше, ніж  «сфокусовані» люди, але  їхня активність меншою мірою  пов’язана з роботою, різноспря- мована, а не концентрується лише на досягнення цілі. Загалом така поведінка сприятлива для  розвитку творчого потенціалу, оскільки мінлива  особистість не  обирає раз  і  назавжди якийсь один  шлях, тож   довше   залишається  відкритою для   різних  можливостей мис- лення та  дій.  Описані властивості мінливої особистості становлять особистісне ядро  таких соціальних ролей, як дослідник, детектив, консультант.

Між двома полюсами перебуває «збалансована особистість», яка поєднує тенденції стабільності та мінливості. У неї достатньо розви- нуті  якості, що  дозволяють стабілізувати діяльність мінливих,  не викликаючи їх відчуженості, і здатність застерегти «сфокусованих» від втрати перспективних можливостей. Збалансована особистість – ідеальний посередник між цими двома типами особистості, що мають екстремальні значення розглянутого параметра.

V. Завдання для самоконтролю

Уважно прочитайте визначення та вставте пропущені поняття:


 

1. ……. – це фундаментальні одиниці особистості, що являють со- бою  узагальнені диспозиції (схильності, готовності) реагувати пев- ним чином.

2. …………., за визначенням Г. Оллпорта, — це динамічна органі- зація особливих мотиваційних систем, звичок, установок і особистіс- них рис індивіда, які визначають унікальність його взаємодії з серед- овищем, передусім соціальним.

3.  Розвиваючи свою  концепцію, Г.  Оллпорт назвав індивідуаль- ні риси  .................., серед яких він виділив три типи: кардинальні, центральні і вторинні.

4.  Доволі яскраві  характеристики особистості, які  виступають будівельними блоками індивідуальності і є такими тенденціями у поведінці людини, які можна легко визначити, Г.  Оллпорт назвав

…………… ……………. .

5. Такі риси, як активна позиція відносно дійсності; усвідомлення досвіду, здатність бачити події власного життя такими, якими вони є, не застосовуючи «психологічного захисту»; самопізнання; здатність до абстракції; постійний процес індивідуалізації; функціональна ав- тономія рис; стійкість до фрустрації. властиві ………….. ………….. , вва- жає Г. Оллпорт.

6. Користуючись методом ……………..  ……………, Г. Айзенк і Р. Кет- тел у своїх  дослідженнях намагалися з’ясувати, як базова структура рис особистості впливає на її дії та поведінкові прояви.

7. Відмінність між позиціями вчених полягала у тому, що Г. Ай- зенк рухався від  своєї  гіпотези, що  склад особистості визначають

…….. основні риси, а Кеттел вважав, що структуру особистості визна- чають принаймні …………. рис.

8.  Два  основних типових критерії – ………………….   та  нейротизм були підтверджені не тільки Г. Айзенком, а й іншими дослідниками, що використовували свої власні підходи та методи.

9. Р. Кеттел зазначав, що на особистість впливають як ситуацій- ні чинники, так  і ті групи, до яких вона належить. Він запропонував спеціальний термін на позначення діапазону рис,  з допомогою яких може бути охарактеризована окрема група, – ………………

10.  ………… ……… визначають схожість поведінки незважаючи на плин часу та зміну ситуацій: товариська людина буде спілкуватися зі знайомими і незнайомими людьми, на роботі і в колі  друзів, її сприй- матимуть такою і друзі дитинства і співробітники.


 

VІ. Практичні  завдання для особистісного самопізнання і само- розвитку

Вправа «Усвідомлення  основних особистісних рис  у різнома- нітті соціальних ролей» (За: Семиченко В. А. Психологія педагогіч- ної діяльності: Навч.посіб. – К.: Вища школа, 2004.  – С. 249–251)

Коротке пояснення: Поняття соціальної ролі  неоднозначне. Це, по-перше, фіксація певної позиції, яку людина посідає в будь-якій системі стосунків; по-друге, нормативний взірець поведінки, яка очікується від кожного, хто  «виконує» цю роль.Залежно від того,  в якій саме системі стосунків відбувається виконання ролей, їх можна розподілити на  соціальні («Начальник», «Мати», «Чоловік» тощо), внутрішньогрупові («Лідер», «Маріонетка», «Блазень»), міжособис- тістні («Покровитель», «Партнер», «Коханий»), індивідуальні («Не- вдаха», «Любимчик») та ін.  В останньому разі  ролі  класифікуються за ознакою стандарту поведінки, який не тільки засвоєний особистіс- тю,  а й став  часткою її «Я»  («Попелюшка», «Вундеркінд», «Тиран» тощо). Можливе й дрібніше диференціювання ролей  (адже системи стосунків, у які ми вступаємо в процесі життя, вкрай різноманітні), проте  для аналізу досить і наведених градацій.

Інструкція. Протягом 12 хв.  дайте 20 варіантів відповідей на за- питання, яке ви самі собі ставите: «Хто я?». Нижче запишіть найпер- шу  відповідь, яка спала вам  на думку. Записуйте в тому  порядку, в якому варіанти виникають у вашій свідомості, не замислюючись над їх послідовністю, граматикою або логікою, не оцінюючи їх за параме- трами «добре» чи «погано», або «що  подумають про мене  ті,  хто  по- бачить ці записи?».

У процесі роботи нерідко виникає відчуття, що більше 3—5 визна- чень  ви дати  не можете. Воно виникає саме тоді,  коли людина підхо- дить до надто  важливої для себе психологічної інформації, яка блоко- вана  на рівні підсвідомості і не може відразу прорватись у свідомість. Тому слід працювати далі. За потреби час роботи можна продовжити.

Тим, хто не може подолати бар’єрів, що виникають, можна поре- комендувати такий прийом. Сядьте і розслабтеся. Спробуйте ні про що  не думати. Знову поставте собі  запитання: «Хто  я?», спробуйте вловити відповідь на нього у вигляді уявного образу. Не думайте й не розмірковуйте про це,  дозвольте образові самому виникнути у свідо- мості. Потім запишіть формулювання цього образу.

Опрацювання результатів. Отримані списки передусім можна розглянути з точки зору двох категорій суджень: приєднання (в яких


 

людина відносить себе до якоїсь групи і які найчастіше розташовано на початку списку) і диференціації, де вона вказує на свої специфічні ознаки.

Далі відповіді розподіляються за соціальними групами (і,  відпо- відно, за ролями): стать, вік, національність, професія тощо;  переко- наннями (філософські, політичні і моральні висловлювання); спря- мованістю (інтересами, захопленнями, прагненнями, цілями); само- оцінкою. Найчастіше використовуються такі категорії: професійна ідентичність, сімейні ролі  і статус, стать  і вік. Кількість визначень, що відповідають тій чи тій ролі  або блоку  споріднених ролей, вказує на актуальність певної сфери  життєдіяльності, напруженість стосун- ків, що нею зумовлені.

Неабиякий інтерес становить якісна інтерпретація відповідей. Наприклад, при проведенні опитування в групі аспірантів, троє учас- ників запропонували такі переліки (наведено тільки перші 6 якос- тей):

І учасник: 1) аспірант; 2) майбутній учений; 3) майбутній викла- дач вищого навчального закладу; 4) інтелігент; 5) чоловік; 6) батько родини;

ІІ учасник: 1) син; 2) брат;  3) друг; 4) коханець: 5) добряк; 6) аспі- рант;

ІІІ учасник: 1) людина; 2) жінка; 3) та, що не хоче робити в житті помилок; 4) та, яка хоче, щоб її поважали; 5) хороший спеціаліст, але про це знають лише небагато людей; 6) тягловий кінь, який везе все, що на нього накинуть.

Уже  навіть за  такими скороченими переліками чітко прогляда- ють  особистісні проблеми кожного учасника.  В  першому випадку перед  нами людина, яка підпорядковує себе  і свою  поведінку фор- мально-рольовим стосункам. Можна припустити, що вона  належить до  категорії людей, які звикли діяти за  чіткими правилами й  ін- струкціями і нездатні або не бажають долати нормативні стандарти поведінки, навіть якщо це  заважає нормальним взаєминам. Таким людям притаманне гіпертрофоване відчуття обов’язку, відповідаль- ності, ігнорування неформальних (дружніх) аспектів поведінки і стосунків.

У другому випадку ми бачимо людину, цілковито занурену в не- формальні відносини, не здатну долати заради справи емоції і симпа- тії.  її легко впіймати в пастку некритичної доброзичливості, маніпу- лювати нею, користуючись «добрими стосунками».


 

У третьому випадку перед нами постає образ людини, яка пережи- ває глибоку особистісну кризу, зумовлену нереалізованою потребою в повазі й визнанні з боку оточення, зниження здатності до саморегуля- ції в результаті хронічного перенапруження (не обов’язково фізично- го, а й психічного походження). Тому будь-які стосунки, в які вступає ця  людина (рольові або міжособистісні), можуть спричинити сильні неадекватні реакції.

VІІ. Література

1. Айзенк Г. Ю. Структура личности. – СПб.:  Ювента; М.: КСП+,

1999. – 464 с.

2.  Асмолов А.  Г.  Психология личности: Учебник. –  М.:  Изд-во

МГУ, 1990. – 367с.

3. Блейхер В. Б., Бурлачук В. Ф. Психологическая диагностика ин- теллекта и личности. – К.: Вища школа, 1978. – 144 с.

4. Бодалев А. А. Психология о личности. – М.: Изд-во МГУ, 1988.

– 188с.

5.  Варій М.  Й.  Психологія особистості: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової  літератури, 2008. – 592 с.

6. Зейгарник Б. В. Теории личности в зарубежной психологии. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 128 с.

7. Оллпорт Г. Личность в психологии. – М.: КСП+; СПб.: Ювента,

1998. – 345 с.

8. Психология личности. Тексты /Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 288 с.

9. Психологія: Підручник / За ред. Ю. Л. Трофімова. – К.: Либідь,

2005. – 560 с.

10. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. П. П. Гор- ностая, Т. М. Титаренко. – К.: Рута, 2001. – 320 с.

11.  Холл К. С., Линдсей Г. Теории личности. – М.: КСП+, 1977. –

720 с.

12.  Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб: Питер, 2007. –

607 с.