1. Загальна характеристика властивостей людини як індивіда

Індивід – це людина як носій  психічних доособистістних функ- цій, у тому числі морфологічних і фізіологічних функцій (О. Г. Асмо- лов). Поняття індивід охоплює генетичні особливості людини. Гене- тичні чинники – це особливий вид  впливів на поведінку механізмів спадковості.


 

Неможливо скласти психологічний портрет особистості, ігнорую- чи її індивідні властивості. Будь-які особистісні риси  є результатом як унікального життєвого досвіду, так  і унікальних генетичних про- грам. У ході  індивідуальної історії індивід соціалізується та набуває нових властивостей, разом з тим стати особистістю і суб’єктом діяль- ності людина може лише на основі  індивідних структур.

Розуміння того,  як індивідні властивості пов’язані з особистісни- ми характеристиками, поки що визначається тільки різноманітними гіпотезами. Сучасні дослідження, проведені на близнюках, перекон- ливо  свідчать, що успадковуються емоційна стабільність, екстравер- сія, альтруїзм, соромливість. Мають  певний генетичний компонент такі особливості особистості, як відчуженість, агресивність, прагнен- ня до досягнень, лідерство, уява, почуття суб’єктивного благополуч- чя. Властивості індивіда утворюють безпосередню феноменальну кар- тину  людської поведінки в реальному житті.

У структурі індивіда Б. Г. Ананьєв виділяє два класи властивос- тей: 1) вікові та статеві; 2) індивідуально-типологічні.

Усі психічні властивості необхідно вивчати з урахуванням віку та статі  людини, цих  важливих вимірів її природного та соціального іс- нування. Вікові властивості — це ті властивості індивіда, що харак- теризують його розвиток в онтогенезі. Статеві властивості – це ті індивідні властивості, в яких відображаються особливості статі.

Індивідуально-типологічними є загальносоматичні (конституцій- ні),  білатеральні та  нейродинамічні властивості. До  загальносома- тичних, або конституційних властивостей відносять ендокринно-бі- охімічні характеристики, загальний тип метаболізму (обмін  речовин в  організмі), морфологічні структури організму в  цілому (консти- туцію людини). Білатеральні характеристики – це функціональна геометрія тіла  у формі симетрії чи асиметрії структурно-динамічних характеристик організму та окремих рухових і сенсорних систем. Нейродинамічні  властивості характеризують  особливості нервової системи.

Обидва   класи  властивостей –  вікові,  статеві та  індивідуально- типологічні –  утворюють первинну групу індивідних властивостей, їх взаємодія визначає динаміку вторинних індивідних властивостей.

До вторинних індивідних властивостей належать: 1) сенсорно-мо- торна організація людини, або система психофізіологічних функцій (сенсорних, перцептивних, мнемічних, мовних, вербально-логічних, моторних) 2) система органічних потреб. Вища інтеграція всіх  інди- відних властивостей представлена в темпераменті та задатках.


 

Психофізичні властивості індивіда становлять основу  відчуттів і сприйняття, уявлень і уяви, пам’яті, мислення, емоційних пережи- вань, тобто всього того, що є чуттєвою тканиною психічної діяльності людини, змісту її свідомості.

Задатки та темперамент визначають темп засвоєння та виконання операцій і способів  дій.  У структуру темпераменту входять емоційні властивості, які зумовлюють діапазон енергетики мотивів, а також яскравість та мінливість емоційних переживань, що пов’язані з мо- тивами. Задатки та темперамент визначають форми прояву особистіс- них характеристик.

В. О. Аверін виділяє наступні функції індивідних властивостей: 1) функцію збереження, яка визначає діапазон динамічних і енергетич- них показників, ресурсні можливості людини; 2) функцію зміни, яка полягає в тому, що індивідні властивості визначають темпи переходу від одного стану до іншого, від однієї емоції до іншої, від одних опера- цій, умінь і навиків до інших, забезпечуючи тим самим пластичність поведінки.

У завершенні аналізу індивідних властивостей людини слід  під- креслити, що існують розгалужені зв’язки між різними рівнями пер- винних і вторинних властивостей індивіда. Встановлені зв’язки між конституцією і сензитивністю, між нейродинамічними властивостя- ми і темпераментом. Виявлено , що зв’язки між виділеними рівнями індивідних  властивостей (конституціональними,  нейродинамічни- ми  і психодинамічними) нерівноцінні. Наприклад, нейродинамічні властивості індивіда містять у собі більше прогностичної інформації про психодинамічні властивості, ніж конституція особистості. Все це свідчить про те, що структура індивідних властивостей є розвиненою, ієрархічно організованою, стійкою системою.