2. Розвиток мислення в онтогенезі (теорія Жана Піаже)

Швейцарський психолог Жан Піаже (1896–1980) вивчав зако- номірності розвитку мислення у дитини і прийшов до висновку, що когнітивний  розвиток є  результатом послідовних стадій розвитку особистості. Розвиток інтелекту дитини відбувається у постійних по- шуках рівноваги між тим, що дитина знає  і що прагне зрозуміти. Всі діти проходять ці стадії в однаковій послідовності під впливом таких факторів, як дозрівання нервової системи, накопичення досвіду, роз- виток мовлення і виховання. Когнітивний розвиток дитини може блокуватись на певному етапі, якщо один із перерахованих факторів недостатньо представлений.

Згідно з теорією Піаже, в розвитку інтелекту людини можна ви- ділити чотири головні періоди: сенсомоторна стадія (від народження до 2 років), доопераційна стадія (від 2 до 7 років), стадія конкретних операцій (від 7 до 11 років) і стадія формальних операцій (від 11 до 15 років).

Сенсомоторний інтелект –  стадія  розвитку  інтелекту  (від народження до двох років), яка розгортається до періоду інтенсивно- го опанування мови. На цій стадії досягається координація сприйнят- тя та моторики, дитина взаємодіє з об’єктами, їхніми перцептивними та моторними сигналами, однак не зі знаками, символами, що репре- зентують об’єкт.

Доопераційне мислення – стадія розвитку інтелекту дитини від двох  до семи  років, що характеризується формуванням символічної функції, яка забезпечує розрізнення означуваного та  означення і є основою розвитку уявлень. На цій стадії розвитку дитина орієнтуєть- ся  тільки на  перцептивні співвідношення. Дитяче мислення на  цій стадії відзначається егоцентризмом.

Стадія конкретних операцій – форма мислення, що здійснюєть- ся  на  основі  логічних операцій, в яких використовуються зовнішні


 

наочні дані. Ця стадія розвитку властива дітям віком від 7–8 до 11–12 років. На цій  стадії формується понятійне відображення середовища, дитина опановує прості операції класифікації,  формуються поняття числа, часу, руху  тощо. На цій стадії операції мислення ще не цілком розвинуті, вони  не формалізовані, залежні від конкретного змісту, в різних предметних областях розвиваються нерівномірно, не об’єднані в цілісну систему.

Стадія формальних операцій – стадія розвитку інтелекту, характерна для  дитини віком від 11–12 до 14–15 років. Це система, надбудована над  конкретними операціями.  Опанувавши формальні операції, дитина може будувати власні гіпотетико-дедуктивні висно- вки, які ґрунтуються на самостійному висуванні гіпотез і перевірці їх- ніх наслідків. Гіпотетичне та абстрактне мислення дозволяє виходити в гіпотетичні світи, досліджувати та  встановлювати суттєві законо- мірності.

Розвиток  операційного мислення,  за  теорією Піаже,  знаменує завершення інтелектуального розвитку, однак не всі люди  досягають стадії формальних операцій. Це  властиво лише високорозвинутим в інтелектуальному плані індивідам.

Вагомим вкладом у психологію були  експерименти Піаже по до- слідженню егоцентризму. Так, Піаже ставив дітям прості питання, де потрібно було розглянути ситуацію з точки зору іншої людини. На- приклад, він  запитував дитину, скільки у неї  братів і, почувши від- повідь: «У мене  два  брати» – задавав дитині наступне питання: «А скільки братів у твого  старшого брата?» Як  правило, діти  не могли правильно відповісти на це питання і відповідали, що у старшого бра- та лише один брат, забуваючи при цьому себе.

Складнішим був  наступний експеримент, у якому дітям пропо- нувався макет з трьома горами, на вершинах яких були  розташовані різні предмети – млин, будинок, дерево. Дітям показували декілька фотографій макету і просили вибрати ту з них, на якій усі три  гори розташовані так, як їх бачить дитина. Це   завдання виконували на- віть  маленькі, 3–4-річні діти. Після цього, з іншого боку макету ста- вили ляльку, і експериментатор просив дитину вибрати ту фотогра- фію,  яка відповідає точці зору  ляльки. З цим  завданням діти  вже  не могли впоратися, причому, як правило, навіть 6–7-річні діти  знову вибирали ту фотографію, яка відображала їх позицію перед  макетом, але не позицію ляльки або іншої людини. Ці експерименти дозволили Піаже зробити висновок про  те,  що  дітям  дошкільного віку важко стати на чужу точку зору, тобто вони егоцентричні.


 

Головне досягнення Ж.Піаже в тому, що він першим зрозумів, до- сліджував і виявив специфіку та  якісну своєрідність дитячого мис- лення, показав, що мислення дитини відрізняється від мислення до- рослої  людини. Розроблені ним  методи дослідження рівня розвитку інтелекту широко використовуються у   сучасній практичній психо- логії.