1.3. Біологічна дія їжі та різновиди харчування

 

Сучасні дані науки про харчування дають змогу виділити чотири біологічні дії їжі на організм людини:

У специфічна, що запобігає виникненню і розвитку синдромів не­достатнього і надмірного харчування (аліментарних захворювань);

У неспецифічна, що перешкоджає розвитку і прогресуванню неін-фекційних (неспецифічних) захворювань;

У захисна (нейтралізуюча), що підвищує стійкість організму до неспри­ятливих впливів виробничих чинників;

У фармакологічна, що відновлює порушену хворобою діяльність функціональних систем організму.

Відповідно до біологічної дії їжі розрізняють чотири різновиди харчу­вання: раціональне, превентивне, лікувально-профілактичне і дієтичне.

Раціональне харчування — фізіологічно повноцінне харчування здорових людей, що має певний режим і враховує фізіологічні потреби організму в харчових речовинах і енергії (за визначенням ДСТУ 3862-99. Громадське харчування. Терміни та визначення) [1].

Превентивне харчування — раціональне харчування, яке скориго-ване з урахуванням чинників ризику виникнення захворювань багато-факторного походження (атеросклероз, гіпертонія, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, патологія органів травлення тощо).

Лікувально-профілактичне харчування — близьке до раціонального з підсиленням захисної функції їжі щодо запобігання несприятливому впливу конкретних шкідливих виробничих факторів. Якісний склад раціонів лікувально-профілактичного харчування підвищує стійкість ор­ганізму, попереджує виникнення в організмі різних порушень.

Дієтичне харчування — харчування споживачів з хронічними за­хворюваннями з метою запобігання їх розвитку або загострення, до тих чи інших захворювань з метою профілактики (за визначенням ДСТУ 3862-99. Громадське харчування. Терміни та визначення) [1].

Лікувальне харчування застосовується з лікувальною або профілак­тичною метою у разі гострих захворювань або загострення хронічних (переважно у лікувальних закладах).


Дієтичне харчування застосовується з метою профілактики прогре­сування хронічних захворювань при харчуванні людей із хронічними за­хворюваннями поза загостренням (переважно вдома чи закладах рес­торанного господарства) (рис. 1.2).