НАВЧАЛЬНО - КОНТРОЛЮЮЧІ ТЕСТИ

 

РОЗДІЛ 1. Харчування людини як медико-біологічна та соціально-економічна проблема

 

Виберіть правильні відповіді:

Здоров'я — це:

а)         стан фізичного, психологічного та соціального благополуччя;

б)         гармонія та єдність фізичних, соціальних, емоційних, розумових та духов-
них функцій;

в)         всі відповіді правильні.

Аліментарні речовини — це:

а)         білки;

б)         ліпіди;

в)         вуглеводи;

г)         вітаміни;

д)         мінеральні речовини;

ж)        баластні речовини;

з)         отруйні речовини.

Назвіть неаліментарні речовини, які шкідливі для людського організму:

а)         баластні речовини;

б)         попередники синтезу БАР;

в)         флаворні речовини;

г)         антиаліментарні речовини.

Які нутрієнти є джерелом енергії:

а)         вода;

б)         жири;

в)         вуглеводи;

г)         білки;

д)         вітаміни;

ж)        мінеральні речовини;

з)         вітаміни.

5. Есенціальні нутрієнти — це:

а)         моносахариди;

б)         полісахариди;

в)         незамінні амінокислоти;

г)         незамінні жирні кислоти;

д)         вітаміни;

ж)        макро- та мікроелементи.

6. Який основний постулат теорії збалансованого харчування:

а)         їжа складається з аліментарних речовин, баластних речовин, від яких вона
може бути очищена, та шкідливих речовин;

б)         необхідними компонентами їжі є нутрієнти та баластні речовини;

в)         надходження харчових речовин до організму забезпечується внаслідок по-
рожнинного, мембранного та внутрішньоклітинного травлення та синтезу но-
вих речовин, у тому числі незамінних;

г)         надходження харчових речовин до організму забезпечується внаслідок по-
рожнинного та внутрішньоклітинного травлення.

7. Який основний постулат теорії адекватного харчування:

а)         їжа складається з аліментарних речовин, баластних речовин, від яких вона
може бути очищена, та шкідливих речовин;

б)         необхідними компонентами їжі є нутрієнти та баластні речовини;

в)         надходження харчових речовин до організму забезпечується внаслідок по-
рожнинного, мембранного та внутрішньоклітинного травлення та синтезу но-
вих речовин, у тому числі незамінних;

г)         надходження харчових речовин в організмі забезпечується внаслідок по-
рожнинного та внутрішньоклітинного травлення.

Назвати, яку функцію їжі забезпечують смакові, екстрактивні та аро­матичні речовини:

а)         енергетичну;

б)         пластичну;

в)         біорегуляторну;

г)         імуннорегуляторну;

д)         інформаційну;
ж) реабілітаційну.

Назвати, які функції їжі забезпечують білки:

а)         енергетичну;

б)         пластичну;

в)         біорегуляторну;

г)         імуннорегуляторну;

д)         інформаційну;

ж)        реабілітаційну;

з)         регуляторну.

10. Назвати, яка з функцій їжі забезпечується утворенням ферментів та гормонів:

а)         інформаційна;

б)         реабілітаційна;

в)         біорегуляторна;

г)         імуннорегуляторна;

д)         пластична.

Імуннорегуляторна функція їжі — це:

а)         утворення ферментів та гормонів;

б)         надходження до організму смакових речовин;

в)         здатність організму протидіяти шкідливим чинникам.

Раціональне харчування забезпечує профілактику:

а)         аліментарних захворювань;

б)         захворювань багатофакторного походження;

в)         професійних захворювань.

Дієтичне харчування забезпечує профілактику:

а)         професійних захворювань;

б)         хронічних захворювань;

в)         захворювань багатофакторного походження;

г)         аліментарних захворювань.

Назвати вид харчування хворих, які перебувають у стаціонарі:

а)         дієтичне;

б)         лікувальне;

в)         раціональне;

г)         превентивне.

Назвати вид харчування, яке має використовувати населенням з фак­тором ризику захворювання:

а)         дієтичне;

б)         лікувальне;

в)         раціональне;

г)         превентивне.

Назвати вид харчування, що використовується у шкідливих умовах праці:

а)         дієтичне;

б)         лікувальне;

в)         раціональне;

г)         превентивне.

Назвати вид харчування, який належить до альтернативних видів ха­рчування:

а)         дієтичне;

б)         лікувальне;

в)         раціональне;

г)         превентивне;

д)         редуковане.

18. Назвати різновиди харчування, що мають певний режим і враховують фізіологічні потреби організму у нутрієнтах:

а)         дієтичне;

б)         лікувальне;

в)         раціональне;

г)         превентивне;

д)         редуковане.

 

РОЗДІЛ 2. Система травлення і процеси травлення

 

Виберіть правильні відповіді:

1.         Як називаються зміни харчових речовин, що призводять до утворення
з полімерів мономерів, які всмоктуються у кров чи лімфу?

а)         травлення;

б)         всмоктування;
б) гідроліз.

Які складові входять до травної системи?

а)         травний канал, підшлункова залоза, печінка;

б)         стравохід, ротова порожнина, шлунок;

в)         стравохід, ротова порожнина, шлунок, тонка та товста кишка.

Чим вкритий травний канал всередині?

а)         слизовою оболонкою;

б)         м'язовою тканиною;

в)         нервовими клітинами.

Яка основна функція слизової оболонки травного каналу?

а)         захисна;

б)         всмоктувальна;

в)         розкладає певні речовини.

Які шари обумовлюють моторну функцію органів травлення?

а)         м'язові;

б)         нервові;

в)         захисні.

6.         Як називається центр ЦНС, куди передають інформацію рецепторні
утворення про якість їжі?

а)         травний;

б)         рецепторний;

в)         інформаційний.

Які речовини надходять у дванадцятипалу кишку?

а)         жовч;

б)         підшлунковий сік;

в)         підшлунковий сік, жовч.

З яких органів надходить жовч у дванадцятипалу кишку?

а)         печінка, жовчний міхур;

б)         жовчний міхур;

в)         печінка.

Під впливом яких речовин і мікроорганізмів відбувається глибокий розпад залишків їжі у товстому кишечнику?

а)         ферментів;

б)         слизу;

в)         амінокислот.

У якому вигляді повинна бути їжа, щоб смакові відчуття могли сприйматися рецепторами язика?

а)         розчинена в слині;

б)         пережована;

в)         у нормальному стані.

Коли протягом дня смакові рецептори найменш чутливі до сприйнят­тя їжі?

а)         вранці;

б)         ввечері;

в)         вдень.

Навести межі оптимальної температури ( С), при якій виявляється смак гарячих страв та напоїв найбільшою мірою

а)         35-40;

б)         40-45;

в)         25-30.

Яке значення рН середовища слини?

а)         7,5;

б)         6,5;

в)         8,5.

Яка назва антибактеріальної сполуки, яка входить до складу слини?

а)         лізоцин;

б)         муцин;

в)         пепсин.

Який основний фермент слини?

а)         а-амілаза;

б)         Р-амілаза;

в)         мальтаза;

Гідроліз якої речовини каталізує а-амілаза?

а)         крохмаль;

б)         білок;

в)         ліпіди.

Які емоції можуть повністю припинити слиновиділення?

а)         негативні;

б)         позитивні;

в)         негативні й позитивні.

До якої речовини розщеплюється крохмаль під дією а-амілази?

а)         мальтози;

б)         рибози;

в)         пепсину.

Як змінюється секреція слини під впливом їжі з неприємним смаком?

а)         зменшується;

б)         збільшується;

в)         не змінюється.

Якою системою організму регулюється акт ковтання?

а)         нервовою;

б)         травною;

в)         м'язовою.

Які ферменти продукують головні секреторні клітини шлунку?

а)         протеази;

б)         амілази;

в)         секретин.

Яку кислоту продукують обкладні секреторні клітини шлунку?

а)         соляну;

б)         сірчану;

в)         азотну.

 

23. За допомогою якого ферменту відбувається гідроліз білків їжі у шлун­ку?

а)         пепсину;

б)         рибофлавіну;

в)         трипсину.

Чи є м'ясні, рибні та грибні навари сильними стимуляторами секреції шлункового соку?

а) так;  б) ні;

в) не впливають.

Яке м'ясо є найсильнішим стимулятором секреції шлункового соку?

а)         смажене;

б)         варене;

в)         тушковане;

Якими збудниками шлункової секреції є какао, вода, овочі?

а)         слабкі;

б)         сильні;

в)         середні.

За рахунок яких рідин забезпечується травлення у дванадцятипалій кишці?

а)         підшлунковий сік, жовч;

б)         підшлунковий сік;

в)         підшлунковий сік, жовч, слиз.

Які інгредієнти їжі сприяють пошкодженню підшлункової залози?

а)         гострі приправи;

б)         сіль;

в)         холестерин.

Яка дія жовчі на жири?

а)         емульгуюча;

б)         денатуруюча;

в)         гідролітична.

Яка дія жовчі на пепсин?

а)         інактивуюча;

б)         активуюча;

в)         емульгуюча.

Яка їжа і напої викликає спазм жовчних протоків?

а)         холодна;

б)         гаряча;

в)         тепла.

Як змінюється надходження жовчі у дванадцятипалу кишку під впли­вом ксиліту і сорбіту?

а)         підвищується;

б)         зменшується;

в)         не змінюється.

РОЗДІЛ 3. Вплив харчування на функціонування основних систем організму людини

 

1.         Що підтримує функцію організму та його властивості на певному, від-
носно сталому рівні?

а)         гуморальна система регуляції;

б)         нейрогуморальна система регуляції;

в)         гормональна регуляція.

Які є типи нейронів:

а)         чутливі;

б)         вставні;

в)         рухові;

г)         немає правильної відповіді;

д)         всі відповіді правильні.

Що таке вставний нейрон?

а)         аксони якого йдуть до м'язів;

б)         аксони якого йдуть від рецептора;

в)         відростки якого не виходять за межі ЦНС;

г)         який з'єднує чутливі та рухові нейрони;

д)         дендрити якого йдуть від рецептора;

е)         дендрити якого йдуть до м'язів.

Що є скупченням довгих відростків нейронів, вкритих оболонкою?

а)         нерви;

б)         рецептори;

в)         нервові вузли.

Алгоритм виконання рефлекторної дуги:

а)         рецептор-чутливі нейрони-ЦНС-рухові нейрони-робочий орган;

б)         рецептор-чутливі нейрони-рухові нейрони-ЦНС-робочий орган;

в)         рецептор-чутливі нейрони-рухові нейрони-робочий орган.

Тривалість рефлексу в соматичній НС, с:

а)         0,002;

б)         0,004;

в)         0,06.

Скільки пар мають черепно-мозкові нерви:

а)         8;

б)         12;

в)         22.

 

8. Скільки пар мають спинномозкові нерви:

а)         21;

б)         11;

в)         31.

 

9. Адреналін та норадреналін — це:

а)         ліпіди;

б)         гормони;

в)         ферменти.

 

10. Корковий і мозковий шари є складовою наднирників:

а)         так;

б)         ні.

Інсулін перетворює:

а)         а-і Р-глюкозу на у- глюкозу;

б)         у- глюкозу на а-і Р-глюкозу;

в)         а-глюкозу на у-і Р-глюкозу.

Чоловічі гормони — це:

а)         тестостерон;

б)         естрогени;

в)         прогестерон.

 

13. До залоз змішаної секреції належать:

а)         наднирники;

б)         гіпофіз;

в)         підшлункова залоза;

г)         щитоподібна залоза.

 

14. Що таке руховий нейрон?

а)         аксони якого йдуть до м'язів;

б)         аксони якого йдуть від рецептора;

в)         відростки якого не виходять за межі ЦНС;

г)         який з'єднує чутливі та рухові нейрони;

д)         дендрити якого йдуть до м'язів;

ж)        дендрити якого йдуть від рецептора.

 

15. Що входить до складу нерва?

а)         кровоносні судини;

б)         відростки нейронів;

в)         тіла нейронів;

г)         тіла і відростки нейронів.

 

Які властивості нервової системи забезпечують здійснення рефлексів?

а)         збудження;

б)         м'язове скорочення;

в)         гальмування;

г)         секреція.

Залози внутрішньої секреції виробляють гормони, які надходять у:

а)         кишечник;

б)         кров;

в)         тканинну рідину;

г)         нервові клітини.

Які вітаміни необхідні для утворення еритроцитів?

а)         Вп;

б)         В2;

в)         Ві.

Зсідання крові забезпечують:

а)         фібриноген;

б)         речовина, що знаходиться в лейкоцитах;

в)         речовина, що знаходиться в тромбоцитах;

г)         речовина, що знаходиться в еритроцитах.

Лейкоцити:

а)         мають форму диска, не мають ядра;

б)         здатні до фагоцитозу і продукції антитіл;

в)         у цитоплазмі знаходиться гемоглобін;

г)         у цитоплазмі знаходиться речовина, яка обумовлює зсідання крові.

Які з наведених властивостей організму можуть вважатися природже­ним імунітетом?

а)         несприятливість до захворювання, яка виникла внаслідок перенесеної; ін-
фекційної хвороби;

б)         несприятливість до захворювання, яка виникла внаслідок введення лікува-
льної сироватки;

в)         несприятливість до захворювання, на які хворіють тварини;

г)         здатність до фагоцитозу.

Які з наведених властивостей організму можуть вважатися набутим імунітетом?

а)         несприятливість до захворювання, яка виникла внаслідок перенесеної ін-
фекційної хвороби;

б)         несприятливість до захворювання, яка виникла внаслідок введення лікува-
льної сироватки;

в)         несприятливість до захворювання, на які хворіють тварини;

г)         здатність до фагоцитозу.

Як впливає на роботу серця адреналін?

а)         збільшує частоту серцевих скорочень:

б)         зменшує частоту серцевих скорочень:

в)         збільшує силу серцевих скорочень:

г)         зменшує силу серцевих скорочень:

д)         не впливає на частоту серцевих скорочень:

е)         не впливає на силу серцевих скорочень.

Як впливають на роботу серця солі калію?

а)         збільшують частоту серцевих скорочень:

б)         зменшують частоту серцевих скорочень:

в)         збільшують силу серцевих скорочень:

г)         зменшують силу серцевих скорочень:

д)         не впливають на частоту серцевих скорочень:

е)         не впливають на силу серцевих скорочень.

Як впливають на роботу серця солі кальцію?

а)         збільшують частоту серцевих скорочень:

б)         зменшують частоту серцевих скорочень:

в)         збільшує силу серцевих скорочень:

г)         зменшує силу серцевих скорочень:

д)         не впливають на частоту серцевих скорочень:

е)         не впливають на силу серцевих скорочень.

 

РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків

 

1.         Білки — високомолекулярні азотовмісні біополімери, мономерами
яких є:

а)         Ь-амінокислоти:

б)         Б-амінокислоти;

в)         замінні та незамінні амінокислоти.

Білки виконують такі функції:

а)         енергетичну, пластичну, біорегуляторну, транспортну, імуннозахисну, мо-
торну, опорну, рецепторну;

б)         енергетичну, пластичну, регуляторну, біорегуляторну, транспортну, імун-
нозахисну, реабілітаційну;

в)         енергетичну, пластичну, регуляторну, біорегуляторну, транспортну, імун-
нозахисну, інформаційну.

Дефіцит білків в організмі дорослих призводить до:

а) зниження маси тіла, працездатності, кровотворення, травлення, імунного захисту;

 

б)         гальмування працездатності, нервово-психічних реакцій, новоутворень у
суглобах;

в)         збільшення втомлюваності та зниження працездатності, підвищення рівня
захворюваності, негативного впливу на печінку, серцево-судинну систему.

Надлишок білків в організмі дорослих призводить до:

а)         зниження маси тіла, працездатності, кровотворення, травлення, імунного захисту;

б)         гальмування працездатності, нервово-психічних реакцій, новоутворень у
суглобах;

в)         збільшення втомлюваності та зниження працездатності, підвищення рівня
захворюваності, негативного впливу на печінку, серцево-судинну систему.

Якої амінокислоти часто не вистачає в раціонах?

а)         тирозину;

б)         триптофану;

в)         ізолейцину.

Якої амінокислоти часто не вистачає в раціонах:

а)         лізину;

б)         цистину;

в)         треоніну.

Якої амінокислоти часто не вистачає в раціонах:

а)         метіоніну;

б)         валіну;

в)         треоніну.

Якої продукт багатий на метіонін?

а)         яєчний жовток;

б)         сир;

в)         легені.

Нормування білків у харчовому раціоні здійснюється за:

а)         азотистим балансом;

б)         характером діяльності людини;

в)         індивідуальними особливостями організму.

Азотистий баланс для здорової людини повинен бути:

а)         позитивний;

б)         адекватний;

в)         негативний.

Азотистий баланс для дитячого організму повинен бути:

а)         позитивний;

б)         адекватний;

в)         негативний.

Безпечний рівень споживання білку (г на 1 кг маси тіла)

а)         0,75-0,8;

б)         1,0-1,2;

в)         1,8-2,5.

Атакованість білків in vitro:

а)         хімічний метод оцінки біологічної цінності білків;

б)         біохімічний метод оцінки біологічної цінності білків;

в)         біологічний метод.

Коефіцієнт ефективності білка визначається:

а)         збільшенням маси тіла по відношенню до спожитого білка;

б)         співвідношенням кількості засвоєного білка до його спожитої кількості;

в)         часткою азоту спожитого білка, що затрималася в організмі.

Коефіцієнт засвоєння білка визначається:

а)         збільшенням маси тіла по відношенню до спожитого білка;

б)         співвідношенням кількості засвоєного білка до його спожитої кількості;

в)         часткою азоту спожитого білка, що затрималася в організмі.

Чиста утилізація білка визначається:

а)         збільшенням маси тіла по відношенню до спожитого білка;

б)         співвідношенням кількості засвоєного білка до його спожитої кількості;

в)         часткою азоту спожитого білка, що затрималася в організмі.

Засвоєння білків покращує:

а)         денатурація до 70° С;

б)         денатурація до 100° С;

в)         тривала теплова обробка.

Засвоєння білків погіршує:

а)         денатурація до 70° С;

б)         гідратація;

в)         тривала теплова обробка.

 

РОЗДІЛ 5. Фізіолого-гігієнічне значення ліпідів

 

1. Жири виконують такі функції:

а)         енергетичну, пластичну, регуляторну, транспортну, харчову, термоізоля-
ційну, амортизаційну, естетичну;

б)         енергетичну, пластичну, регуляторну, біорегуляторну, імуннозахисну;

в)         енергетичну, пластичну, регуляторну, біорегуляторну, імуннозахисну, реа-
білітаційну, інформаційну.

 

Дефіцит жирів в організмі людини призводить до:

а)         зниження засвоєння вітамінів А, Е, Б;

б)         порушення жирового обміну;

в)         збільшення втомлюваності та зниження працездатності, підвищення рівня
захворюваності, негативного впливу на печінку, серцево-судинну систему.

Надлишок жирів в організмі людини призводить до:

а)         зниження засвоєння вітамінів А, Е, Б;

б)         порушення жирового та холестеринового обміну;

в)         збільшення втомлюваності та зниження працездатності, підвищення рівня
захворюваності, негативного впливу на печінку, серцево-судинну систему.

Жирні кислоти родини ю3 — це:

а)         похідні ліноленової жирної кислоти;

б)         похідні лінолевої жирної кислоти;

в)         похідні арахідонової жирної кислоти.

Жирні кислоти родини ю6 — це:

а)         похідні ліноленової кислоти;

б)         похідні лінолевої кислоти;

в)         похідні арахідонової кислоти.

Дефіцитні жирні кислоти — це:

а)         похідні ліноленової жирної кислоти;

б)         похідні лінолевої жирної кислоти;

в)         похідні арахідонової жирної кислоти.

Нестача ненасичених жирних кислот призводить до:

а)         гальмування утворення мембран клітин та передчасного їх руйнування;

б)         прискореного старіння організму;

в)         зниження імунітету та виникнення серцево-судинних захворювань.

Надлишок ненасичених жирних кислот призводить до:

а)         гальмування утворення мембран клітин та передчасного їх руйнування;

б)         прискореного старіння організму;

в)         зниження імунітету та серцево-судинних захворювань.

Переоксидне окислення ліпідів викликають:

а)         вільні радикали;

б)         радіація;

в)         кисень.

10.       Антиоксиданти — речовини, що захищають організм від ланцюгового
окислення ліпідів:

а)         вітаміни А, Е, С;

б)         вітаміни А, Б, Е, Р-каротин;

в)         біомікроелементи        Мп Си.

Антиоксиданти — речовини, що захищають організм від ланцюгового окислення ліпідів:

а)         біомікроелементи Бе, Мп, Си, 2п;

б)         вітаміни А,    Е, Р -каротин;

в)         розмаринова кислота та спирти.

Яка речовина міститься у нерафінованій олії?

а)         пальмітинова кислота;

б)         фосфатиди;

в)         вітамін А.

Лецитин — біологічно активна речовина, яка належить до:

а)         фосфоліпідів;

б)         стеринів;

в)         ліпідів.

Холестерин — біологічно активна речовина, яка належить до:

а)         фосфоліпідів;

б)         стеринів;

в)         ліпідів.

Лецитин входить до складу:

а)         ацетилхоліну;

б)         фосфоліпіду;

в)         Р-ситостерину.

Лецитин входить до складу:

а)         мембран клітин та мієлінових оболонок;

б)         фосфоліпіду;

в)         Р-ситостерину.

Холестерин входить до складу:

а)         клітинних мембран та мієлінових оболонок;

б)         фосфоліпіду;

в)         Р-ситостерину.

Холестерин входить до складу?

а)         статевих жіночих гормонів;

б)         статевих чоловічих гормонів;

в)         вітаміну К.

Холестерин у великій кількості міститься у:

а)         ікрі лососевій;

б)         салі свинячому;

в)         яйцях.

 

Холестерин є фактором ризику:

а)         атеросклерозу;

б)         цукрового діабету;

в)         серцево-судинних захворювань.

Біологічна цінність жирів характеризується:

а)         жирнокислотним складом та вмістом біологічно активних речовин;

б)         перетравлюваністю та засвоєнням жирів;

в)         натуральністю жирів.

Вміст продуктів окислення, гідролізу і полімеризації не повинен пере­вищувати:

а)         0,1 %;

б)         1 %;

в)         10 %.

Частка рослинних жирів від загальної кількості жиру у добовому ра­ціоні становить:

а)         20 %;

б)         30 %;

в)         70 %.

Частка тваринних жирів від загальної кількості жиру у добовому ра­ціоні становить:

а)         20 %;

б)         30 %;

в)         70 %.

Добова потреба у холестерині становить:

а)         100-200 мг;

б)         300-600 мг;

в)         1-2 г.

 

РОЗДІЛ 6. Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів

До засвоюваних (доступних) вуглеводів належать:

а)         моно- та дисахариди;

б)         три- та чотирисахариди;

в)         полісахариди водоростей.

До незасвоюваних (недоступних) вуглеводів належать:

а)         інулін;

б)         три- та чотирисахариди;

в)         полісахариди.

3.         Вуглеводи виконують такі функції:

а)         енергетичну, пластичну, захисну, специфічну, резервну, регуляторну, хар-
чову;

б)         енергетичну, пластичну, захисну, біорегуляторну, імуннозахисну, резерв-
ну;

в)         енергетичну, пластичну, захисну, біорегуляторну, імуннозахисну, резерв-
ну, реабілітаційну.

4.         Для запобігання утворення в організмі недоокислених продуктів жи-
рів необхідно забезпечити надходження з їжею:

а)         легкозасвоюваних вуглеводів;

б)         полісахаридів;

в)         повноцінних білків.

5.         Який вуглевод не потребує інсуліну для засвоєння:

а)         фруктоза;

б)         лактоза;

в)         крохмаль.

6.         Який вуглевод нормалізує життєдіяльність корисної мікрофлори у
кишечнику?

а)         фруктоза;

б)         лактоза;

в)         крохмаль.

Який вуглевод збільшує глікемічну криву?

а)         фруктоза;

б)         глюкоза;

в)         крохмаль.

Надлишок доступних вуглеводів призводить до виникнення:

а)         серцево-судинних захворювань;

б)         порушення обміну речовин;

в)         цукрового діабету.

Надлишок доступних вуглеводів призводить до:

а)         зниження імунного статусу організму;

б)         жирової дистрофії печінки;

в)         порушення процесів травлення.

10.       Надмірне споживання вуглеводів потребує збільшення споживання
для нормалізації вуглеводного обміну:

а)         вітамінів групи В;

б)         мінеральних речовин Си, Мп, 2п;

в)         білків.

11. Яка залежність глікемічного індексу та засвоєння вуглеводів:

а)         пропорційна;

б)         обернено пропорційна;

в)         відсутня.

 

12. Які продукти мають низький глікемічний індекс:

а)         арахіс;

б)         банани;

в)         кавуни.

 

13. Які продукти мають середній глікемічний індекс:

а)         молоко;

б)         картопля відварена;

в)         рис відварений.

 

14. Які продукти мають високий глікемічний індекс:

а)         йогурт;

б)         вермішель;

в)         картопля печена.

 

15. Надлишок харчових волокон:

а)         знижує адсорбцію мінеральних речовин:

б)         гальмує перистальтику кишечнику:

в)         сприяє жовчнокам'яній хворобі.

Дефіцит харчових волокон:

а)         знижує адсорбцію мінеральних речовин:

б)         посилює бродіння у тонкому кишечнику:

в)         спричиняє пухлини товстого кишечнику і прямої кишки.

Фізіологічна роль пектинових речовин:

а)         бактерицидна, інсулінознижуюча, протизапальна:

б)         реабілітаційна, регуляторна, детоксикаційна:

в)         антихолестеринова, кровозупинна, інформаційна.

Вуглеводи можуть синтезуватися в організмі із:

а)         амінокислот:

б)         жирів:

в)         білків.

Добова потреба у вуглеводах:

а)         100-200 г:

б)         200-300 г:

в)         400-500 г.

20. Натуральні замінники цукру — це:

а)         стевіозид;

б)         сахарин;

в)         цикламат.

 

РОЗДІЛ 7. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів та проблема забезпечення ними організму

Вітаміни — це:

а)         низькомолекулярні сполуки, які не депонуються в організмі:

б)         низькомолекулярні сполуки, які депонуються в організмі:

в)         високомолекулярні сполуки, які діють в організмі як ферменти.

Вітаміни:

а)         не мають енергетичних і пластичних властивостей:

б)         не синтезуються в організмі і надходять до організму з їжею:

в)         діють на обмінні процеси в організмі як каталізатори.

Водорозчинні вітаміни — це:

а)         фолацин:

б)         філохінон:

в)         ергокальциферол.

Жиророзчинні вітаміни — це:

а)         токофероли:

б)         біотин:

в)         біофлавоноїди.

Вітаміноподібні сполуки — це:

а)         токофероли:

б)         біотин:

в)         біофлавоноїди.

Антиокислювач, фактор розвитку, росту та зору — це:

а)         ретинол:

б)         вітаміни Е, В2:

в)         аскорбінова кислота.

Протирахітний фактор, стимулятор росту — це:

а)         кальциферол:

б)         ретинол:

в)         вітамін В2.

8. Захворювання, пов'язане з дефіцитом вітаміну А:

а) цинга:

 

б)         «бері-бері»;

в)         «куряча сліпота».

9.         Джерела вітаміну А:

а)         тільки рослинні продукти;

б)         продукти тваринного і рослинного походження;

в)         тільки продукти тваринного походження.

Вітаміни групи В:

а)         забезпечують функціонування нервової системи;

б)         необхідні для росту кісток, впливають на обмін Са, Р;

в)         впливають на вуглеводний обмін, підвищують опірність організму до про-
студних захворювань.

При дефіциті в організмі вітаміну Д необхідно включити до раціону:

а)         плоди шипшини, квашену капусту, чорну смородину;

б)         печінку, дріжджі, хліб з борошна грубого помелу, гречану і вівсяну крупи;

в)         вершкове масло, яєчний жовток, риб'ячий жир.

Добова потреба людини у вітаміні С становить:

а)         50-90 мг;

б)         1-2 мг;

в)         0,02-0,04 мг.

Який продукт багатий на аскорбатоксидазу?

а)         огірки;

б)         томати;

в)         перець.

У яких продуктах відсутня аскорбатоксидаза?

а)         чорній смородині;

б)         томатах;

в)         капусті.

До якої групи речовин належить аскорбатоксидаза?

а)         антивітаміни;

б)         антиферменти;

в)         вітаміни.

Який продукт багатий на вітаміни групи В?

а)         картопля;

б)         хліб;

в)         хліб з висівками.

Технологічний процес кулінарної обробки продуктів рослинного похо­дження найбільше впливає на вітамін:

а) С;        б) А;            в) Е.

Які вітаміни містяться в яловичині?

а)         Ві, В2, Вб, РР, С;

б)         А, С, Ві, В12;

в)         А, В6, холін, каротин.

Які вітаміни містяться в овочах?

а)         В1, В2, РР, С;

б)         В1, В2, РР;

в)         А, В6, холін, каротин.

Які речовини харчових продуктів мають захисні властивості відносно вітаміну С?

а)         амінокислоти;

б)         залізо;

в)         крохмаль.

 

РОЗДІЛ 8. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин та проблема забезпечення ними організму

Мінеральні речовини поділяються на:

а)         макроелементи та мікроелементи;

б)         катіони і аніони;

в)         макроелементи і біомікроелементи.

Кровотворні елементи — це:

а)         Си, Со, N1;

б)         Бе, 2п;

в)         Бе, 2п, Мп.

Елементи, які пов'язані із кісткоутворенням — це:

а)         Са, Р;

б)         Мп, Яг;

в)         Са, Р, Мп, Яг.

Елементи, які пов'язані із ендемічними захворюваннями — це:

а)         Б, Т;

б)         Б, Яг;

в)         Бе, І.

5.         Мінеральні речовини, які підтримують кислотно-лужну рівновагу та
осмотичний тиск крові — це:

а)         Са, Mg, К, NA, Р, Я, СІ;

б)         Са, Mg, К,      Бе, Си;

в)         Са, К,       Си, Со, N1.

 

6. Кальцій:

а)         розширює судини і знижує артеріальний тиск;

б)         фактор зсідання крові;

в)         підвищує ризик серцево-судинних захворювань.

 

7. Калій:

а)         посилює виведення води з організму;

б)         затримує воду в організмі;

в)         знижує кількість холестерину у крові.

 

8. Натрій:

а)         посилює виведення води з організму;

б)         затримує воду в організмі;

в)         знижує кількість холестерину у крові.

 

9. Фосфор:

а)         забезпечує генетичну функцію;

б)         прискорює загоєння кісткових переломів;

в)         має антитоксичну дію.

 

10. Хлор:

а)         забезпечує солоний смак їжі;

б)         посилює виведення води з організму;

в)         має антихолестеринну дію.

Магній:

а)         розширює судини і знижує артеріальний тиск;

б)         фактор зсідання крові;

в)         підвищує ризик серцево-судинних захворювань.

Надлишок кухонної солі:

а)         підвищує артеріальний і осмотичний тиск;

б)         затримує воду в організмі;

в)         сприяє скороченню міокарда і скелетних м'язів.

Кобальт:

а)         стимулює утворення гемоглобіну та еритроцитів;

б)         нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін;

в)         знижує кількість холестерину у крові.

Фтор:

а)         стимулює утворення гемоглобіну та еритроцитів;

б)         нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін;

в)         знижує кількість холестерину у крові.

 

15. Залізо:

а)         підвищує вміст гемоглобіну та еритроцитів у крові;

б)         нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін;

в)         знижує кількість холестерину у крові.

 

16. Залізо:

а)         підвищує опірність організму до фізичних навантажень;

б)         запобігає розвитку некрозу печінки;

в)         підвищує стійкість організму до вірусів та бактерій.

 

17. Мідь:

а)         підвищує опірність організму до фізичних навантажень;

б)         запобігає розвитку некрозу печінки;

в)         підвищує стійкість організму до вірусів та бактерій.

 

18. Мідь:

а)         входить до складу ферментів;

б)         запобігає розвитку некрозу печінки;

в)         посилює білковий обмін.

Селен:

а)         входить до складу ферментів;

б)         внутрішньоклітинний антиокислювач;

в)         посилює жировий обмін.

Марганець:

а)         входить до складу ферментів;

б)         антиокислювач;

в)         посилює жировий обмін.

Цинк:

а)         має кровотворну, ліпотропну та гормональну роль;

б)         забезпечує нормальний психічний розвиток та емоційний стан людини;

в)         посилює вуглеводний обмін.

Йод:

а)         відіграє кровотворну, ліпотропну та гормональну роль;

б)         забезпечує нормальний психічний розвиток та емоційний стан людини;

в)         структурний елемент гормонів підшлункової залози.

Покращують засвоєння кальцію:

а)         вітамін Е, лактоза, оптимальне співвідношення Р і Mg;

б)         оптимальне співвідношення Р і Mg;

в)         наявність вітаміну Б.

Покращують засвоєння кальцію:

а)         вітамін Е, лактоза, оптимальне співвідношення Р і Mg;

б)         оптимальне співвідношення Р і Mg;

в)         наявність вітаміну Е.

Покращують засвоєння заліза:

а)         вітамін С;

б)         вітамін С і солі кальцію;

в)         фітин, таніни.

Погіршують засвоєння заліза:

а)         високий вміст жирів та низький вміст білків;

б)         вітамін С і солі кальцію;

в)         фосфати, фітин, таніни.

Який продукт містить засвоюване гемове залізо?

а)         нирки;

б)         крупа вівсяна;

в)         сир твердий.

Який продукт містить легкозасвоюваний кальцій?

а)         печінка;

б)         крупа вівсяна;

в)         сир твердий.

Демінералізуючі чинники заліза:

а)         фітин, харчові волокна;

б)         щавлева кислота, таніни;

в)         фітин, харчові волокна, таніни.

Демінералізуючі чинники кальцію:

а)         фосфати, харчові волокна;

б)         щавлева кислота, фітин;

в)         таніни, харчові волокна.

 

РОЗДІЛ 9. Гігієнічна характеристика основних харчових продуктів та їхніх компонентів

 

1. Бактерицидні та антивірусні властивості проявляють речовини, які підвищують опірність організму до них — це:

а)         повноцінні білки, вітамін С;

б)         повноцінні білки, поліненасичені жирні кислоти;

в)         вітамін С.

2.         Антитоксичні властивості мають речовини, які підтримують детокси-
каційну функцію печінки — це:

а)         повноцінні білки, багаті на сірковмісні амінокислоти;

б)         вітаміни групи В;

в)         харчові волокна.

3.         Антихолестеринові властивості проявляють:

а)         повноцінні білки, вітаміни групи В;

б)         поліненасичені жирні кислоти;

в)         магній, мідь.

Нейтралізуючі властивості проявляють речовини, які нейтралізують та знешкоджують шкідливі чинники довкілля — це:

а)         повноцінні білки, вітаміни групи В;

б)         поліненасичені жирні кислоти, лецитин;

в)         харчові волокна.

Ліпотропні властивості проявляють речовини, які запобігають жиро­вому переродженню печінки — це:

а)         повноцінні білки, багаті на сірковмісні амінокислоти;

б)         поліненасичені жирні кислоти;

в)         калій, магній, йод.

Антиоксидантні властивості мають речовини, які протидіють утво­ренню вільних радикалів в організмі — це:

а)         вітаміни А, Е, С, Р, Р-каротин;

б)         поліненасичені жирні кислоти;

в)         калій, мідь, селен, цинк.

Антиканцерогенні властивості мають речовини, які протидіють утво­ренню ракових клітин — це:

а)         харчові волокна, вітаміни А, С, Р-каротин;

б)         лецитин, кефалін;

в)         кальцій, мідь, селен, цинк.

Атимутагенні властивості мають речовини, які запобігають мутаціям гену клітин — це:

а)         вітаміни групи В, А, С, Р-каротин;

б)         повноцінні білки, багаті на сірковмісні амінокислоти;

в)         оптимальні співвідношення кальцію, міді, селену, цинку.

9.         Інсулінознижуючі властивості мають речовини:

а)         мінеральні, цинк, хром;

б)         інулін, глюкоза;

в)         полісахариди.

Кровотворні властивості мають речовини:

а)         мінеральні, залізо, мідь, кобальт, нікель;

б)         залізо, вітаміни С, В6, В12;

в)         гранати, печінка.

Антиатерогенні властивості мають речовини, які запобігають розвит­ку атеросклерозу — це:

а)         мінеральні, залізо, мідь, кобальт, нікель;

б)         залізо, вітаміни С, В6, В12;

в)         поліненасичені жирні кислоти.

Антигерогенні властивості мають речовини, які запобігають старінню організму — це:

а)         вітаміни РР, В2, С, Р, холін;

б)         залізо, вітаміни С, В6, В12;

в)         поліненасичені жирні кислоти.

Антирадіаційні властивості мають речовини, які запобігають негати­вному впливу радіації — це:

а)         сукупність антиоксидантних, ліпотропних, кровотворних властивостей;

б)         сукупність бактерицидних, адсорбційних, кровотворних властивостей;

в)         харчові волокна, сірковмісні амінокислоти, ПНЖК.

 

14. Діуретичні властивості мають речовини, що сприяють виведенню во­ди з організму — це:

а)         продукти з великим вмістом калію;

б)         молокопродукти, овочі;

в)         кавуни, дині.

 

15. Адсорбційні властивості мають речовини, що сприяють виведенню з організму токсичних речовин — це:

а)         продукти з великим вмістом калію;

б)         целюлоза, клітковина, пектини;

в)         сірковмісні амінокислоти.

 

16. М'ясо і м'ясопродукти є джерелом:

а)         вітамінів А, Е, групи В;

б)         вітамінів Вь В6, В12, РР;

в)         мінеральних речовин Бе, Са, Си, 2п.

 

17. Риба і рибопродукти є джерелом:

а)         сірковмісних амінокислот;

б)         вітамінів Ві, В6, Ві2, РР;

в)         мінеральних речовин Бе, Са, Си, 2п.

Молоко і молокопродукти є джерелом:

а)         незамінних амінокислот з ліпотропною дією;

б)         вітамінів В1, В6, С, РР;

в)         мінеральних речовин Бе, Са, К.

Яйця і яйцепродукти є джерелом:

а)         кровотворних мінеральних речовин;

б)         вітамінів В1, В6, В12, РР;

в)         ліпідів та легкозасвоюваних вуглеводів.

Крупи є джерелом:

а)         мінеральних речовин, які зв'язані з фітином;

б)         вітамінів В1, В6, В12, РР;

в)         харчових волокон та легкозасвоюваних вуглеводів.

 

РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування

За рахунок яких двох протилежних процесів забезпечується обмін речовин?

а)         асиміляції, дисиміляції;

б)         асиміляції, розпаду;

в)         асиміляції, гідролізу.

У результаті якого процесу в організмі вивільняється енергія, необ­хідна для підтримки його життєдіяльності?

а)         асиміляції;

б)         дисиміляції;

в)         гідролізу.

3.         Назвати методи визначення енерговитрат організмом людини:

а)         пряма, непряма калориметрія;

б)         калориметрія, хронометраж;

в)         хронометраж, табличний метод.

4.         На основі яких показників можна визначити енерговитрати методом
непрямої калориметрії?

а)         рівень азоту, коефіцієнт дихання;

б)         коефіцієнт дихання;

в)         рівень азоту, коефіцієнт фізичної активності.

5. Якій кількості білка, окисленого організмом, відповідає 1 г азоту, що виділяється з сечею?

а) 6,25;        б) 5,25;    в) 4,25.

Назвати середню величину основного обміну для дорослої людини ма­сою 70 кг?

а)         70 ккал;

б)         60 ккал;

в)         65 ккал.

На скільки груп поділяють доросле населення залежно від виду діяль­ності?

а)         5;

б)         6;

в)         4.

8.         Яка оптимальна тривалість між прийомами їжі?

а)         4-5 год.;

б)         3-4 год.;

в)         5-6 год.

Назвати розподіл їжі для дорослої людини ( % від добового раціону) на сніданок, обід, вечерю при чотириразовому харчуванні:

а)         20-25, 10-15, 40-45, 20-25;

б)         10-15, 20-25, 20-25, 40-45;

в)         10-15, 20-25, 30-35, 30-35.

Обмін речовин та енергії — це:

а)         комплекс біохімічних і фізіологічних процесів перетворення речовин в ор-
ганізмі, які забезпечують його ріст, розвиток, життєдіяльність та репродукцію;

б)         комплекс біохімічних і фізіологічних процесів перетворення речовин в ор-
ганізмі, які забезпечують його життєдіяльність;

в)         комплекс біохімічних і фізіологічних процесів перетворення речовин в ор-
ганізмі, які забезпечують його розвиток.

Основний обмін — це:

а)         енергія на забезпечення діяльності метаболічно активних тканин організму
у стані повного спокою;

б)         енергія на забезпечення діяльності метаболічно активних тканин організму
у стані руху;

в)         енергія на забезпечення діяльності метаболічно активних тканин організму.

Величина основного обміну — це:

а)         кількість енергії, що витрачається на основний обмін за годину;

б)         кількість енергії, що витрачається на основний обмін за хвилину;

в)         кількість енергії, що витрачається на основний обмін за добу.

13. Специфічно-динамічна дія їжі — це:

а) енергія, що витрачається на синтез білків;

б)         енергія, що витрачається на процеси травлення і засвоєння їжі:

в)         енергія, що витрачається на процеси розщеплення жирів і вуглеводів.

Коефіцієнт фізичної активності — це:

а)         відношення регульованих енерговитрат до величини основного обміну при
певному рівні фізичної активності;

б)         відношення нерегульованих енерговитрат до величини основного обміну
при певному рівні фізичної активності;

в)         відношення загальних енерговитрат до величини основного обміну при
певному рівні фізичної активності.

Раціональне харчування — це:

а)         забезпечення організму поживними речовинами;

б)         доцільно організоване та своєчасне постачання організму людини пожив-
ною та смачною їжею, яка містить оптимальну кількість нутрієнтів, необхід-
них для підтримання життя, росту, розвитку та підвищення працездатності;

в)         забезпечення організму білками, жирами, вуглеводами, вітамінами і міне-
ральними речовинами в необхідній кількості.

При неправильному режимі харчування виникають такі хвороби, як:

а)         виразка шлунку, черевний тиф;

б)         виразка шлунку, дванадцятипалої кишки, гастрит;

в)         виразка шлунку, дванадцятипалої кишки, гастрит, дизентерія.

При споживанні надмірної кількості твердих жирів виникає фактор ризику:

а)         атеросклерозу;

б)         атеросклерозу, цукрового діабету;

в)         серцево-судинних захворювань.

При споживанні надмірної кількості твердих жирів та копчених про­дуктів виникає фактор ризику:

а)         атеросклерозу;

б)         онкологічних захворювань;

в)         серцево-судинних захворювань.

Добова потреба у вуглеводах дорослої людини, зайнятої важкою фізи­чною працею, становить:

а)         90 г;

б)         150 г:

в)         400 г;

г)         600 г.

Добова потреба у вуглеводах дорослої людини, зайнятої легкою фізич­ною працею, становить:

а) 150 г;      б) 400 г;       в) 600 г.

Добова потреба у білку дорослої людини, зайнятою розумовою працею, становить:

а)         90 г;

б)         150 г;

в)         400 г.

Добова потреба у жирі дорослої людини, зайнятою розумовою працею, становить:

а)         90 г;

б)         150 г;

в)         400 г.

Добова потреба людини у вітаміні С становить:

а)         50-90 мг;

б)         1-2 мг;

в)         0,02-0,04 мг.

Яку частку ( %) від добової енергетичної потреби людини становлять білки?

а)         11-13;

б)         10-11;

в)         15-16.

Яку частку ( %) від добової енергетичної потреби людини становлять жири?

а)         10-15;

б)         15-20;

в)         25-30.

 

РОЗДІЛ 11. Фізіолого-гігієнічні основи харчування різних вікових та професійних груп населення

Працездатне населення України залежно від КФА поділяється на:

а)         4 групи;

б)         5 груп;

в)         6 груп.

Яким повинен бути харчовий раціон людей розумової праці:

а)         відповідати енерговитратам, бути збалансованим і різноманітним;

б)         мати антистресову, антиоксидантну, ліпотропну дію;

в)         забезпечувати організм повноцінними білками, вітамінами, мінеральними
речовинами.

3.         Які наслідки нераціонального харчування людей розумової праці:

а)         захворювання серцево-судинної системи, хвороби обміну речовин та орга-
нів травлення;

б)         ожиріння, цукровий діабет, атеросклероз;

в)         хвороби органів травлення.

4.         Яким повинен бути режим харчування людей зайнятих розумовою
працею?

а)         3-разовим;

б)         4-разовим;

в)         5-разовим.

Яким повинен бути раціон харчування для студентів:

а)         сніданок із 2-х страв й тонізуючого напою, обід з 3-х страв та десерту, ве-
черя із 2-х страв та заспокійливого напою;

б)         відповідати енерговитратам, бути збалансованим і різноманітним;

в)         індивідуальним, залежно від потреб та можливостей організму.

Які наслідки нераціонального харчування студентів:

а)         захворювання серцево-судинної системи, хвороби обміну речовин та орга-
нів травлення;

б)         гастрит, виразка дванадцятипалої кишки, хвороби печінки;

в)         хвороби органів травлення, нервові стреси, неврози.

Яким повинен бути раціон харчування для працівників гарячих цехів:

а)         відповідати енерговитратам, бути збалансованим і різноманітним;

б)         відповідати енерговитратам, містити збільшену кількість вітамінів, міне-
ральних речовин та стимуляторів шлунково-кишкових ферментів;

в)         поповнювати втрати організмом води, мінеральних речовин.

Яким повинен бути режим харчування для людей, які працюють у га­рячих цехах:

а)         3-разовим;

б)         4-разовим;

в)         4-разовим (основне приймання їжі через 1-2 години після фізичної праці).

9.         Як впливає на організм робітників важка праця?

а)         знижує шлунково-кишкову секрецію;

б)         підвищує втомлюваність, нервовість та стреси;

в)         сприяє розвиткові серцево-судинних захворювань.

10.       Яким повинен бути раціон харчування для робітників важкої праці?

а)         відповідати енерговитратам, бути збалансованим і різноманітним;

б)         відповідати енерговитратам, містити збільшену кількість білків, жирів, ву-
глеводів;

в) поповнювати втрати організмом води, мінеральних речовин, водорозчин­них вітамінів.

Які фізіологічні особливості дитячого організму?

а)         перевага асиміляції над дисиміляцією;

б)         високий рівень адаптаційних можливостей організму;

в)         низький рівень основного обміну.

Як впливають соціальні фактори на дитячий організм?

а)         зростання емоційної збудженості;

б)         зростання апетиту;

в)         підвищення секреції травних залоз.

Яким повинен бути раціон харчування дітей та підлітків?

а)         відповідати енерговитратам, віку і масі тіла;

б)         відповідати енерговитратам, містити збільшену кількість білків, жирів, ву-
глеводів, вітамінів та мінеральних речовин;

в)         поповнювати втрати організмом енергії, нутрієнтів, вітамінів та мінераль-
них речовин.

Які жири рекомендується використовувати у харчуванні дітей та під­літків?

а)         тваринні та рослинні;

б)         тільки молочні;

в)         рослинні жири у натуральному вигляді та молочні.

Які білки рекомендується використовувати у харчуванні дітей та під­літків?

а)         повноцінні тваринні;

б)         тваринні та рослинні;

в)         повноцінні, легкозасвоювані, багаті на ростові амінокислоти.

Які вуглеводи рекомендується використовувати у харчуванні дітей та підлітків?

а)         легкозасвоювані;

б)         1/3 легкозасвоюваних і 2/3 крохмалю;

в)         2/3 легкозасвоюваних і 1/3 крохмалю.

Для забезпечення росту та розвитку дитячого організму необхідні:

а)         вітаміни А, Б, кальцій, магній;

б)         повноцінні білки і легкозасвоювані вуглеводи;

в)         повноцінні білки, вітаміни і ліпіди.

Які фізіологічні особливості організму людей похилого віку?

а)         перевага асиміляції над дисиміляцією;

б)         послаблення метаболічних процесів;

в)         прискорення моторики шлунку та кишечнику.

19. Яким повинен бути раціон харчування людей похилого віку?

а)         відповідати фактичним енерговитратам організму, бути збалансованим;

б)         відповідати енерговитратам, містити збільшену кількість молочних білків,
вітамінів, мінеральних речовин;

в)         поповнювати втрати організмом енергії, нутрієнтів, вітамінів та мінераль-
них речовин.

 

РОЗДІЛ 12. Фізіолого-гігієнічні основи лікувального харчування

1.         До фізіологічних основ побудови лікувальних дієт не належать:

а)         спрямована зміна режиму і умов харчування:

б)         обов'язковість дотримання принципів раціонального харчування:

в)         забезпечення засвоєння нутрієнтів організмом;

г)         індивідуалізація харчування.

2.         Назвати закони, що не входять до переліку законів лікувального хар-
чування:

а)         закон правильного режиму харчування:

б)         закон кількісної, якісної відповідності та збалансованості;

в)         закон адекватності:

г)         закон щадіння.

3.         До законів лікувального харчування належать:

а)         закон різноманітності;

б)         закон динамічності;

в)         закон інформативності;

г)         закон всебічності;

Щадіння є одним з основних принципів побудови лікувальних дієт. При цьому мають на увазі:

а)         хімічне щадіння: обмеження вмісту різних хімічних речовин у дієті, у тому
числі холестерину;

б)         лише механічне щадіння, у тому числі вид кулінарної обробки;

в)         щадіння, у тому числі термічне: обмеження споживання страв з високою
(більше 60° С та низькою (нижче 15° С) температурою;

г)         щадіння, у тому числі тісно пов'язане з реологічними властивостями, зок-
рема консистенцією їжі.

Під час складання харчового раціону при ожирінні слід керуватися такими принципами:

а)         обмеження солі, спецій, прянощів, екстрактивних речовин з м'яса та риби;

б)         обмеження споживання білків та харчових волокон;

в)         механічне щадіння.

 

Під час складання харчового раціону при ожирінні не слід керуватися такими принципами:

а)         обмеження кількості солі та води у харчовому раціоні:

б)         підвищення біологічної активності харчового раціону за рахунок вітамінів
та мікроелементів:

в)         термічне щадіння:

г)         відповідність харчування обміну речовин.

У харчових раціонах хворих на серцево-судинні захворювання необхідно:

а)         не допускати потрапляння в їжу кухонної солі та холестерину:

б)         збільшити кількість простих вуглеводів в їжі;

в)         збагатити їжу харчовими волокнами:

г)         збагатити їжу вітаміном С та 1У^, Р.

Завдання харчування при захворюваннях органів травлення передба­чають:

а) встановлення балансу мікрофлори кишечнику;

г)  підвищення секреторної функції шлунково-кишкового тракту;

в)         щадіння та нутрієнтна підтримка слизової оболонки шлунково-кишкового
тракту;

г)         відповідність енергетичної цінності харчового раціону енерговитратам.

Харчовий раціон хворих на цукровий діабет та людей, що можуть вхо­дити до групи ризику із захворюванням на цукровий діабет:

а)         повинні враховувати ступінь тяжкості захворювання, наявність ожиріння,
характер праці, відпочинку;

б)         за енергоцінністю повинні враховувати масо-ростові дані та енергетичні
витрати організму;

в)         повинні враховувати обмеження вмісту харчового волокна та підвищення
легкотравності та засвоюваності їжі.

При хворобах органів травлення до харчового раціону висувають такі вимоги:

а)         різні заходи, у тому числі режим харчування 5-6-разовий;

б)         різні заходи, у тому числі вживання газованих напоїв;

в)         рекомендується вживати тільки м'який, свіжий хліб;

г)         різні заходи, у тому числі дозволяється вживати м'ясні, рибні та грибні бу-
льйони.

Харчування хворих на серцево-судинні захворювання не повинно пе­редбачати:

а)         різні заходи, у тому числі корекцію ліпідного, вуглеводного обмінів і об-
меження вживання кухонної солі;

б)         різні заходи, у тому числі обмеження води та харчових волокон;

в)         різні заходи, у тому числі обмеження вмісту у харчовому раціоні холесте-
рину, насичених жирних кислот;

г) різні заходи, у тому числі фактори зміцнення судинної стійкості (вітамін С, біофлавоноїди) та підтримання імунної системи.

Які супи можна включати в меню при дієті № 1, що забезпечує хімічне щадіння?

а)         суп-пюре із овочів;

б)         солянка збірна м'ясна;

в)         борщ на м'ясному бульйоні;

г)         суп-пюре з птиці.

Для підвищення функціональної здатності печінки, які нутрієнти об­межуються у раціоні при дієті № 5:

а)         білки;

б)         вуглеводи;

в)         жири;

г)         мінеральні речовини.

Які нутрієнти обмежуються у раціоні при дієті № 10, яка призначена для хворих при порушеннях функцій серцево-судинної системи?

а)         білки;

б)         вуглеводи;

в)         жири;

г)         мінеральні речовини.

Які продукти мають слабку сокогінну дію?

а)         яйця зварені круто;

б)         січені страви з м'яса припущені;

в)         свіжий хліб;

г)         чай.

Які продукти мають високу сокогінну дію?

а)         яйця зварені некруто;

б)         тушковані страви;

в)         підсушений хліб;

г)         негазовані напої.

Які продукти швидко засвоюються?

а)         фрукти та ягоди;

б)         тушковані страви;

в)         підсушений хліб;

г)         рафінована олія.

18. Які продукти повільно засвоюються?

а)         фрукти та ягоди;

б)         свіжий хліб;


в)         підсушений хліб;

г)         тушковані страви.

Які продукти збуджують серцево-судинну і нервову системи?

а)         фрукти та ягоди;

б)         цибуля, часник;

в)         тугоплавкі жири;

г)         смажені та тушковані страви.

Які продукти стимулюють моторику шлунково-кишкового тракту?

а)         фрукти та ягоди;

б)         солоні, солодкі, кислі продукти;

в)         смажені та тушковані страви;

г)         бульйони, гострі страви, копченості.

21. Які продукти гальмують моторику шлунково-кишкового тракту?

а)         фрукти та ягоди;

б)         солоні, солодкі, кислі продукти;

в)         теплі напої і страви;

г)         бульйони, гострі страви, копченості.