12.5. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при ожирінні та цукровому діабеті

 

Ожиріння — це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7).

 

Спадкова і конституційна схильність

Підвищена збудженість харчового центру

 

 

 

 

Надмірне харчування вагітних жінок і годувальниць (збільшується кількість жирових клітин )

Надмірне споживання легкозасвоюваних вуглеводів та жирів

 

Часті приймання висококалорійної їжі, особливо перед сном

 

 

 

Зниження основного обміну внаслідок ураження або блокування щитоподібної залози ліками, токсинами, речовинами, що входять до складу харчових продуктів (глікозиноляти, ізотіоціанати)


 

І/


Фізіологічні перебудови обміну речовин без корекції харчування

вагітність;

годування немовлят;

старіння;

клімакс

 

Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння

 

НАСЛІДКИ ОЖИРІННЯ

 

Порушення:

^ функціонування кровоносної системи — атеросклероз; функціонування ендокринної системи — цукровий діабет; обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин — жовчно-сечокам'яна хвороба.

 

ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАВДАННЯ ПРИ ОЖИРІННІ

Зменшення енергоцінності раціону за рахунок зменшення вмісту у ньому легкозасвоюваних вуглеводів, частково жирів (тугоплавких);

збільшення споживання білкових продуктів і харчових волокон;

зниження апетиту (наприклад, вживанням солодкого напою за 15 хв до основного приймання їжі);

обмеження солі і збудників секреції шлункових соків (спецій, прянощів та екстрактивних речовин);

використання накопичених жирів і тих, які надходять у катаболі-чних реакціях метаболізму (підтримування фізичної активності та життєвої енергії);

♦          забезпечення організму вітамінами та мінеральними речовинами. Лікувальне харчування при ожирінні призначається курсами по 1,5

місяця, які можна повторювати через декілька місяців. При ожирінні рекомендується дієта № 8.

Основна мета дієти — зменшення маси тіла та збудження харчово­го центру. Особливість дієти — зменшення калорійності раціону ниж­че добових норм з метою витрачання власних запасів організму. Оскі­льки цукровмісні та крохмалисті продукти підвищують секрецію інсуліну, який підвищує засвоєння вуглеводів (в організмі вони пере­творюються на жир), цукор замінюють цукрозамінниками, а вуглеводи надходять до організму з овочами та фруктами.

При ожирінні зменшується кількість вживання рідини, а для збі­льшення сечовиділення рекомендується вживання продуктів, багатих на калій (овочі, ягоди, фрукти), що нормалізує кров'яний тиск. Ефек­тивно використовувати розвантажувальні дні.

 

Цукровий діабет — захворювання ендокринної системи, пов'язане з порушенням обміну речовин, яке перешкоджає нормальному засво­єнню цукру (глюкози) клітинами організму.

За Кемпбелом вживання дорослою людиною 120 г сахарози на до­бу у 100 % випадків призводить до діабету.

При цукровому діабеті використовується дієта № 9. Основна мета дієти — створити умови для нормалізації вуглеводного обміну. Тому у цій дієті обмежуються вуглеводи і жири. Цукор замінюється на цукрозамінники.

Причини виникнення цукрового діабету наведені на рис. 12.8.

 

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ

 

Абсолютна або часткова недостат­ність синтезу інсуліну підшлунко­вою залозою

Швидке руйнування (інактивація) інсуліну у кров'яному руслі

 

 

 

Вірусне ураження р-клітин підшлу­нкової залози

 

Надлишок у раціоні легкозасвоюва­них вуглеводів, що призводить до передчасного виснаження інсулята-рного апарату

Продукований інсулін: неповноцінний, неактивний, не­здатний перетворювати а і р-глю-козу на у-глюкозу, засвоювану клі­тинами

 

 

Недостатність Zn та Сг у харчовому раціоні

Нервово-психічні стреси. Захворювання підшлункової залози. Атеросклероз

 

 

Рис. 12.8. Причини виникнення цукрового діабету

Харчування хворих на цукровий діабет має враховувати:

ступінь тяжкості захворювання;

наявність ускладнень та їх ступінь (ожиріння, атеросклероз);

характер праці, відпочинку та харчування.

 

ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАВДАННЯ

ПРИ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ

 

♦ Енергоцінність раціону відповідно до віку, маси тіла, статі, хара­ктеру праці;

при легкій формі обмежуються цукровмісні харчові продук­ти, тугоплавкі жири, холестерин, екстрактивні речовини, кухонна сіль;

при інсуліновій формі обмежуються легкозасвоювані вуглеводи, збільшується кількість білків з ліпотропною дією, харчових волокон (у межах 65 г/добу);

збагачення раціону вітамінами А, С, В2, В6, В12 та біомікроеле-ментами Сг, 2п;

підвищення рівня засвоєння глюкози.

Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при ожирінні і цукрово­му діабеті наведено на рис. 12.9.

 

ХАРЧОВИЙ РАЦІОН ПРИ

 

ОЖИРІННІ Низькоенергетична дієта за рахунок жирів та вуглеводів з незначним збі­льшенням білків

Режим харчування — 5—6-разовий Кулінарна обробка — усі види

ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ

Низькоенергетична дієта за рахунок жирів та вуглеводів

Режим харчування — 5—6-разовий Кулінарна обробка — варіння, запікання, тушкування

 

 

 

МЕТА ДІЄТИ № 8 • зменшення маси тіла та збудження харчового центру

МЕТА ДІЄТИ № 9

щадіння інсулітарного апарату підшлу­нкової залози;

нормалізація вуглеводного обміну;

попередження порушень жирового обміну

 

 

 

ВИЛУЧЕННЯ З РАЦІОНУ

Твердих жирів.

Легкозасвоюваних вуглеводів.

Рідини та кухонної солі.

Збудників секреції шлункових соків

ЗБАГАЧЕННЯ РАЦІОНУ

Білками.

Харчовими волокнами.

Вітамінами.

Мінеральними речовинами

ВИЛУЧЕННЯ ІЗ РАЦІОНУ

Твердих жирів.

Легкозасвоюваних вуглеводів.

Холестерину.

Кухонної солі.

Екстрактивних речовин

ЗБАГАЧЕННЯ

Харчовими волокнами.

Ліпотропними речовинами.

Вітамінами.

Мінеральними речовинами

 

Рис. 12.9. Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при ожирінні та цукровому діабеті

 

Подпись:
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

Поняття про лікувальне та дієтичне харчування.

Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт.

Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдан­ня харчування при захворюваннях органів травлення.

Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдан­ня харчування при захворюваннях печінки.

Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдан­ня харчування при захворюваннях жовчного міхура.

Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдан­ня харчування при захворюваннях підшлункової залози.

Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдан­ня харчування при захворюваннях нирок.

Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдан­ня харчування при захворюваннях серцево-судинної системи.

Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдан­ня харчування при ожирінні.

10.       Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні за-
вдання харчування при цукровому діабеті.