12.4. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок та серцево-судинної системи

Нефрити — запалення нирок або ниркових клубочків.

Пієлонефрит — інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок.

Гломерулонефрит — інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску.

Нефрози — ураження ниркових канальців, при яких характерні набряки як підшкірні, так і внутрішні. У крові багато білка та холесте­рину.

Сечокам'яна хвороба — утворення ниркових каменів внаслідок порушення обміну речовин.

 

ПРИЧИНИ СЕЧОКАМ'ЯНОЇ ХВОРОБИ

Обмеження рідини у раціоні;

тривале нерегулярне і неповноцінне харчування;

порушення обміну пуринів;

надмірне споживання пуринів (уратове каміння), щавлевої кис­лоти (оксалатове каміння), фосфорної кислоти (фосфатне каміння);

порушення обміну молібдену.

 

ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАВДАННЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ НИРОК

протизапальна спрямованість харчування: зменшення набряків і зміцнення капілярів;

регуляція водно-сольового обміну шляхом аліментарної його ко­рекції;

виведення продуктів обміну з організму;

підтримка імунної системи;

захист організму від оксидативного стресу (шляхом введення до раціону антиоксидантів);

корекція порушених обмінних процесів залежно від функціона­льної здатності нирок (зменшення набряків, зниження артеріального тиску, зменшення виділення білка з сечею, підвищення здатності ни­рок виділяти продукти білкового обміну).

Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях ни­рок наведені на рис. 12.5.

 

ХАРЧОВИЙ РАЦІОН ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ НИРОК

 

ЗАХВОРЮВАННЯ НИРОК Раціон повноцінний з помірним змен­шенням білків, безсольовий Помірне хімічне щадіння Режим харчування - 4-5-разовий Кулінарна обробка

варіння;

запікання;

тушкування

 

МЕТА ДІЄТИ № 7 Щадіння нирок та виведення з організ­му надмірної кількості рідини та азоти­стих шлаків

 

ЗБАГАЧЕННЯ РАЦІОНУ

продуктами лужної спрямованості;

вітамінами А, С;

мікроелементами, особливо калієм

ВИЛУЧЕННЯ ІЗ РАЦІОНУ

екстрактивних речовин та ефірних олій;

кухонної солі і зайвої рідини;

жирів, багатих на холестерин;

алкогольних напоїв, пива;

продуктів, що містять щавлеву кислоту

СЕЧОКАМ'ЯНА ХВОРОБА Повноцінний раціон Режим харчування - 4-разовий

Кулінарна обробка:

варіння у воді та на парі;

запікання

            І          

МЕТА ДІЄТИ № 7 Запобігання утворенню сечокам'яного каміння

 

            І          

ЗБАГАЧЕННЯ Харчовими продуктами лужного спря­мування

ОБМЕЖЕННЯ

пуринів (бобові, дрібна риба, субпро­дукти, гриби; бульйони; харчові проду­кти бактерійного походження);

щавлевої кислоти (щавель, шпинат, ревінь, редиска, томати, вівсяна крупа, чорний шоколад, чай, кава, какао при відсутності молока при прийманні їжі);

спецій, прянощів, алкоголю

 

Рис. 12.5. Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок

 

ЗАХВОРЮВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

 

Ішемічна хвороба серця (ІХС) — серцево-судинне захворюван­ня, яке характеризується порушенням коронарного кровообігу та ішемією міокарду. Ішемія знекровлення серця в результаті спа­зму чи звуження просвіту судини. Різка тривала ішемія призводить до інфаркту.

Форми ІХС : стенокардія, інфаркт міокарду тощо.

Інфаркт міокарду — змертвіння (некроз) частини м'язових клітин серця внаслідок порушення кровообігу в судинах серця і зменшення постачання його клітин киснем і поживними речовинами.

Однією з причин серцево-судинних захворювань є атеросклероз.

Атеросклероз — захворювання, що пов'язане з накопиченням на стінках артерій ліпідів, ефірів холестерину і насичених жирних кислот, складних вуглеводів, фіброзної тканини та кальцію внаслідок пору­шення нервової та ендокринної регуляції ліпідного обміну.

 

ФАКТОРИ РИЗИКУ АТЕРОСКЛЕРОЗУ

 

Вільнорадикальні та окислювальні процеси; виснаження антиокислювальних систем організму; надлишок насичених жирних кислот у їжі; спадкові порушення жирового та ліпоїдного обміну; серцева недостатність.

 

НАСЛІДКИ АТЕРОСКЛЕРОЗУ

Гіпертонія;

ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда;

стенокардія, порушення серцевого ритму;

серцева недостатність

 

ПРИЧИНИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Перевтома, надмірне фізичне навантаження;

психічні травми;

гіпертонія, паління;

свинцева інтоксикація;

порушення оптимального відношення жирних кислот 0)6 : 0)3 у харчовому раціоні;

надмірне споживання коротко- та середньо- ланцюгових жирних кислот;

тривале споживання «м'якої» води;

порушення обміну метіоніну та гомоцистеїну;

оксидативний стрес.

 

ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАВДАННЯ ПРИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ

 

^ Корекція обмінних розладів: ліпідного та вуглеводного (змен­шення споживання коротко- та середньоланцюгових жирних кислот з молочно-жировими продуктами та погано метаболізованих вугле­водів);

^ підтримка (стабілізація) імунної системи і мінерального статусу; > обмеження вживання кухонної солі та рідини;

 

ХАРЧОВИЙ РАЦІОН ПРИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ

 

ДІЄТА № 10 Енергетична цінність раціону зниже­на за рахунок жирів та вуглеводів Режим харчування — 5 разів; Кулінарна обробка

варіння у воді й на парі;

запікання, смаження попере­дньо відварених продуктів

 

МЕТА ДІЄТИ № 10 покращання кровообігу, відновлення серцево-судинної діяльності й норма­лізація водно-сольового обміну

ВИЛУЧЕННЯ ІЗ РАЦІОНУ

Твердих жирів, надлишку холес­терину, НЖК; збуджувачів ЦНС і ССС; легкозасвоюваних вуглеводів; кухонної солі, рідини, алкоголю; азотистих екстрактивних речовин ЗБАГАЧЕННЯ РАЦІОНУ ПНЖК родини со3; Р-ситостерином; харчовими волокнами; ліпотропними речовинами; вітамінами С, Р, Вб, Вп, РР, А, Е; мінеральними речовинами Mg, К,

І, Zn, Сг

 

Рис. 12.6. Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при серцево-судинних захворюваннях

 

У збагачення раціону солями К і вітамінами;

У нормалізація виведення з організму продуктів обміну речовин (харчові волокна в оптимальній кількості);

У нормалізація в'язкості крові та зсідання крові (оптимальний баланс між поліненасиченими жирними кислотами родин со3 і соб як 1 : 0,3-0,4);

У зміцнення судинної стінки і покращання тонусу судин та цирку­ляції крові (вітамін С, біофлавоноїди, обмеження споживання холесте­рину, насичених жирних кислот).

Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при серцево-судинних захворюваннях наведені на рис. 12.6.