РОЗДІЛ 11 ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ основи ХАРЧУВАННЯ РІЗНИХ ВІКОВИХ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ГРУП НАСЕЛЕНН 11.1. НОРМИ ХАРЧУВАННЯ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

 

Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить ак­туальною проблемою, оскільки — це гарантія забезпечення стану здо­ров'я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв'язку з екологічно несприятливими умовами проживання.

Незважаючи на те, що харчування кожної людини повинно бути індиві­дуальним і враховувати індивідуальні енергетичні витрати, звички, характер діяльності та специфіку захворювань, організація масового харчування ви­магає розробки узагальнених вимог до харчування певних груп населення.

У Нормах фізіологічних потреб (дод. 1) наведені потреби основних харчових речовин та енергії для різних груп населення з врахуванням інтенсивності їх праці, віку, статі. Згідно з нормами, залежно від рівня середньодобового коефіцієнта фізичної активності (КФА), працездат­не населення України поділене на 4 групи:

КФА

Працівники розумової праці           — 1,4

Працівники легкої праці      — 1,6

Працівники середньої тяжкості праці        — 1,9

Працівники важкої праці     (жінки)           — 2,2

(чоловіки)      — 2,3

Кожна група диференційована на 2 підгрупи за статтю та на 3 підгрупи за віком: 18-29 років, 30-39 років, 40-59 років.

Категорію людей похилого віку диференціюють на 2 підгрупи за статтю і на 2 підгрупи за віковою приналежністю: 60-74 років; 75 років та старші. Категорію дітей та підлітків поділяють на 9 підгруп: 0-3 місяці, 4-6 місяців, 7-12 місяців, 1-3 роки, 4-6 років, 6 років, 7-10 років, 11-13 років, 14-17 років. Диференціація за статтю передбачена з 11 років. Для підлітків, які навчаються в ПТУ, потреба в енергії та нутрієнтів збільшується на 10-15 % порівняно зі школярами відповідного віку.

Складаючи раціони харчування для різних груп населення, необ­хідно враховувати:

^ особливості організму людини та вплив на нього умов прожи­вання та праці;

^ додаткові фізичні або розумові навантаження: активні види від­починку, спортивні навантаження, тривалі прогулянки, рухливі ігри, праця на присадибних ділянках тощо;

^ сезонність: поправочний коефіцієнт влітку складає 0,9 енергови-трат, восени і весною — адекватно енерговитратам, взимку — 1,1 ене-рговитрат.

^ додаткового харчування потребують вагітні жінки та матері, які годують дітей груддю.