10.3. ПОНЯТТЯ ПРО РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ТА ПРО ЙОГО ЗАКОНИ

 

Кожна людина має визначені біохімічні, імунологічні та морфоло­гічні особливості, які настільки ж важливі для обгрунтування його ха­рчування, як і вік, стать та енерговитрати.

Видатний дієтолог, академік К.С. Петровский, ще у 1980 р. висло­вив думку, що неможливо розробити один вид харчування, прийнят­ний для всіх здорових людей відразу; необхідно враховувати індивіду­альні особливості людини. Він дав таке визначення раціональному ха­рчуванню:

«Раціональним називається харчування, що найкраще задовольняє потребу організму в енергії і есенціальних (незамінних) життєво важ­ливих речовинах, причому в даних, конкретних умовах його життєдія­льності».

Раціональним вважається харчування, якщо відповідає його 7 за­конам (рис. 10.2).

 

1. ЗАКОН КІЛЬКІСНОЇ І ЯКІСНОЇ ПОВНОЦІННОСТІ ХАРЧУВАННЯ


Енергетична цінність, кількісний і якісний склад раціону повинні відповідати енерговитратам організму і забезпечувати його пластичні та фізіологічні функції

 

 

 

2. ЗАКОН ЗБАЛАНСОВАНОСТІ


Харчовий раціон повинен бути збалансованим за вмістом нутрієнтів

 

 

 

3. ЗАКОН АДЕКВАТНОСТІ


Нутрієнтний склад та властивості їжі повинні відповідати індивідуальним потребам і можливостям організму

 

 

 

4. ЗАКОН ПРАВИЛЬНОГО РЕЖИМУ


їжа повинна надходити в організм у певний час та раціонально розподілятися по окремих прийомах

 

 

 

5. ЗАКОН ЕСТЕТИЧНОГО

ЗАДОВОЛЕННЯ


їжа повинна бути приємною, смачною, із власти­вим їй ароматом і вживатись в естетичних умовах

 

 

 

6. ЗАКОН

БЕЗПЕКИ ХАРЧУВАННЯ


 

токсичних р

їжа повинна бути нешкідливою щодо наявності в ній речовин та токсинів мікроорганізмів

 

 

 

7. ЗАКОН ПРОФІЛАК­ТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ХАРЧУВАННЯ


Їжа повинна запобігати захворюванням та підвищувати імунологічний статус організму

 

Рис. 10.2. Закони раціонального харчування

Науковою основою організації раціонального харчування населен­ня є фізіологічно-гігієнічні вимоги до харчового раціону, режиму хар­чування та умов прийому їжі (рис. 10.3).


Забезпечення збереження гомеостазу і функціонування систем організму на високо­му рівні, фізичний і психічний розвиток, профілактику хвороб

Рис. 10.3. Фізіолого-гігієнічні вимоги до раціонального харчування