7.4. Причини розвитку вітамінної недостатності та заходи щодо боротьби з гіповітамінозами

 

Вітамінна недостатність виникає внаслідок:

Недостатності вітамінів у раціоні харчування:

•           при тривалому і неправильному харчуванні:

кількісна і якісна неповноцінність раціону;

порушення збалансованості між вітамінами та вітамінами і нутрієнтами;

 

нераціональної кулінарної обробки;

впливу антивітамінів;

нераціонального харчування і релігійних заборон щодо вживання продуктів.

Порушення асиміляції вітамінів при:

хворобах шлунку та кишечнику;

утилізації вітамінів кишковими паразитами;

порушеннях нормального метаболізму вітамінів;

зниженні транспортної ролі білків;

генетичних дефектах транспортних систем та механізмів всмок­тування вітамінів.

Збільшення потреби у вітамінах:

при особливих фізіологічних станах (вагітність та лактація, ріст і розвиток дитини);

інтенсивних фізичних та розумових навантаженнях;

інфекційних хворобах, інтоксикації та при стресових станах;

кліматичних умовах.

Порушення синтезу вітамінів в організмі внаслідок:

пригнічення кишкової мікрофлори при хворобах шлунково-кишкового тракту;

нераціонального вживання антибіотиків.

^ Потреба у вітаміні С зростає при напруженій фізичній і розумо­вій роботі. У великій кількості вітамін С потрібний курцям, людям, що страждають на алкоголізм, діабет, ревматизм, гіпертонію.

^ Потреба у вітаміні В1 залежить від фізичного навантаження, кі­лькості вуглеводів у харчовому раціоні людини, температури навко­лишнього середовища.

^ Потреба у вітаміні В2 зростає при вживанні великої кількості білків.

^ Потреба у фолацині зростає зі збільшенням вживання вітаміну

В12.

 

РІЗНОМАНІТНЕ ХАРЧУВАННЯ більше 30 страв за тиждень

НАТУРОПАТИЧНЕ

ХАРЧУВАННЯ

Зменшення термічної обробки та рафінування харчових продуктів

ВИБІР ТА ВИКОРИСТАННЯ

ВІТАМІНІЗОВАНИХ ХАРЧОВИХ

ПРОДУКТІВ ТА ПОЛІВІТАМІНІВ

 

 

НА ІНДИВІДУАЛЬНОМУ РІВНІ

 

СВОЄЧАСНЕ ЗВЕРТАННЯ ЗА МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ при порушенні травлення, обміну вітамінів

ФІЗИЧНО АКТИВНИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ при збільшенні енерговитрат збільшується енергоцінність раціону та кількість вітамінів

 

 

 

ГІГІЄНІЧНЕ ВИХОВАННЯ НАСЕЛЕННЯ привиття населенню трофологічної культури

ЛІКУВАННЯ ЛЮДЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ВСМОКТУВАННЯ ВІТАМІНІВ

ВИРОБНИЦТВО І ПРОДАЖ

ВІТАМІННИХ ПРЕПАРАТІВ

 

 

 

НА ПОПУЛЯЦІЙНОМУ РІВНІ

 

Т


т

 

ВИЯВЛЕННЯ ПРИЧИННО-

НАСЛІДКОВИХ ЗВ'ЯЗКІВ МІЖ ВМІСТОМ ВІТАМІНІВ У ЇЖІ ТА ЗАХВОРЮВАНІСТЮ, ВИЯВЛЕННЯ

ГРУП РИЗИКУ

ВИРОБНИЦТВО ВІТАМІНІЗОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, ВІТАМІНАЗАЦІЯ ЇЖІ

 

 

Рис. 7.3. Основні гігієнічні заходи щодо боротьби з гіповітамінозами

^ Потреба у пантотеновій кислоті зростає при посиленій діяльності щитоподібної залози.

Антивітаміни — речовини, які зменшують активність вітамінів або повністю інактивують їх. Антивітаміни поділяють на дві групи:

1. Подібні за структурою і конкурують з вітамінами за ферме­нтні системи, хоч не можуть виконувати функції вітамінів

Дезоксипіридоксин антивітамін піридоксину (В6);

піритіамін — тіаміну (В^;

глюкоаскорбінова кислота — аскорбінової кислоти (С);

ніацитин — ніацину (РР).

2. Речовини, які спроможні модифікувати, зв'язувати або руй­нувати вітаміни, зменшуючи їх біологічну активність

авідин антивітамін біотину (Н)

аскорбатоксидаза, аскорбіназа — аскорбінової кислоти (С)

тіаміназа (прісноводних риб) — тіаміну (Ві) На дію антивітамінів впливають:

ступінь та тривалість порушення структури;

режими кулінарної обробки (температура, тривалість);

♦          присутність інгібіторів антивітамінної дії (біофлавоноїди, орга­нічні кислоти).

Основні гігієнічні заходи щодо боротьби з гіповітамінозами наве­дені на рис. 7.3.

Більшість антивітамінів втрачають свою антиаліментарну дію вна­слідок теплової обробки. Так, 2-3-хвилинне кип'ятіння інактивує ас-корбатоксидазу. Біофлавоноїди, органічні кислоти інгібують дію аско-рбатоксидази (томати, лимони, апельсини, яблука, сливи, смородина). На антиаліментарну дію аскорбатоксидази впливає ступінь порушення структури плоду (прискорюється руйнування аскорбінової кислоти) (див. табл. 7.3).


Таблиця 7.3

Закінчення табл. 7.3

Вітаміни

Фактори впливу на збереження вітамінів

Аскорбінова ки­слота (С)

Не стійка, руйнується під дією окисників (О2, Си, Бе) Руйнується при зберіганні, нагріванні у лужному і ней­тральному середовищах, при палінні та дії кофеїну Інактивується при поєднанні з подрібненими овочами та плодами, що містять аскорбіназу

Тіамін (В;)

Стійкий до дії світла, температури у лужному та нейт­ральному середовищі

Руйнується у кислому середовищі, під впливом спирту і ліків

Рибофлавін (В2)

Стійкий у кислих розчинах до високих температур Легко руйнується у лужних розчинах, під впливом сві­тла, етанолу, паління

Піридоксин (В6)

Стійкий до високої температури, кислого і лужного се­редовища

Руйнується під дією світла, спирту

Кобаламін (В12)

Руйнується під дією спирту, світла, теплової обробки

Фолацин

Втрачається у зелених овочах при зберіганні їх

Біотин (Н)

Руйнується у лужному середовищі

 

Подпись:

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів.

Гігієнічно значуща класифікація вітамінів.

Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів, участь у біохімічних процесах та фізіологічних функціях.

Фізіолого-гігієнічне значення водорозчинних вітамінів.

Фізіолого-гігієнічне значення жиророзчинних вітамінів.

Фізіолого-гігієнічне значення вітаміноподібних речовин.

Причини виникнення гіпо-, гіпервітамінозів, авітамінозів.

Дії антивітамінів та інших антивітамінних чинників.

Джерела та рівні потреби у вітамінах.

10.       Шляхи забезпечення організму вітамінами.