6.3. ФіЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА РОЛЬ ДОСТУПНИХ ВУГЛЕВОДІВ ТА НАСЛІДКИ НАДЛИШКУ І ДЕФІЦИТУ ЇХ У ХАРЧОВОМУ РАЦІОНІ

 

Глюкоза. Серед доступних вуглеводів глюкоза є найпоширені­шою. Вона міститься у продуктах харчування, на глюкозу здатні пере­творюватися практично всі вуглеводи і навіть деякі амінокислоти. Мо­зок є споживачем більш як 60 % усієї глюкози, що утворюється в організмі, але це — не причина для надмірного вживання цукру. При цьому, чим повільніше вона засвоюється, тим стабільніше і стійкіше працюватиме підшлункова залоза, що попереджує ризик виникнення діабету й ожиріння. Таким чином, глюкоза:

необхідна для життєдіяльності мозку, роботи м'язів (особливо серцевого);

є легкодоступним джерелом енергії при фізичній та розумовій діяльності;

легко перетворюється на глікоген та жир;

швидко всмоктується у кров, не затримується у печінці і збіль­шує глікемічну криву;

для перетворення а- і Р-глюкози на доступну для клітин у-глюкозу потрібний інсулін.

Фруктоза:

солодша за сахарозу у 1,7 раза;

повільно всмоктується у кров і швидко виводиться з неї;

не впливає на глікемічну криву;

набагато швидше за глюкозу перетворюється на глікоген і нако­пичується в печінці (70-80 %);

не переходить у жири;

 

не вимагає інсуліну для засвоєння клітинами. Сахароза.

Сахароза — рафінований дисахарид, позбавлений біологічно акти­вних речовин. Надлишок споживання призводить до:

порушення обміну речовин;

збільшення бродильної мікрофлори (накопичення газів, кислот та продуктів життєдіяльності мікроорганізмів);

підвищення вмісту холестерину;

у дітей до утворення жовчного каміння і карієсу зубів; Лактоза:

не використовується для синтезу жиру;

не підвищує вміст холестерину;

нормалізує життєдіяльність корисної мікрофлори і пригнічує гнильну.

Крохмаль:

основне джерело енергії;

повільно метаболізується в організмі;

•           глікемічна крива знаходиться на постійному рівні. Глікоген:

резервний вуглевод;

регулює рівень глюкози у крові;

енергетичний матеріал для працюючих м'язів, органів та систем.

Інулін (поліфруктозан):

не впливає на глікемічну криву;

використовується при лікуванні цукрового діабету.

Надлишок доступних вуглеводів призводить до:

переобтяження інсулярного апарату, передчасного використан­ня генетично обумовленої кількості інсуліну і порушення обміну ре­човин;

збільшення вмісту цукру у крові (гіперглікемія) та у сечі (глюко­зурія);

затримання води у тканинах;

порушення ліпопротеїдного обміну (холестерину, жиру);

розвитку ожиріння, цукрового діабету, серцево-судинних захво­рювань;

зниження імунного статусу, виникненню карієсу.

Підвищене споживання цукру негативно впливає на стан і функції корисної кишкової мікрофлори, потребує збільшення споживання ві­тамінів Вь В2, В6, А, Е, С, які нормалізують вуглеводний обмін.

При дефіциті легкозасвоюваних вуглеводів:

використовується глікоген печінки і скелетних м'язів;

порушуються функції гепатоцитів печінки, виникає її жирова ін­фільтрація;

посилюється використання тканинних білків як енергетичного матеріалу і попередників глюкози;

 

НАСЛІДКИ НАДЛИШКУ ТА ДЕФІЦИТУ ДОСТУПНИХ ВУГЛЕВОДІВ

 

відбувається окислення жирних кислот, утворення недоокисле-них продуктів жирового обміну (кетонових тіл) і розвиток ацидозу;

при дефіциті вуглеводів організм зберігає жири про всяк випа­док, а спалює глюкогенні амінокислоти.

Для запобігання утворення в організмі недоокислених продуктів жирів (альдегідів, кетонів) на кожні 4 г жиру харчового раціону доста­тньо, як мінімум, забезпечити надходження з їжею 1 г легкозасвоюва­них вуглеводів.