5.3. ФіЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА РОЛЬ ФОСФОЛІПІДІВ ТА СТЕРИНІВ

Фосфоліпіди відіграють суттєву роль у функціонуванні клітинних оболонок і внутріклітинному обміні та виконують структурну, регуля­ційну і транспортну функцію:

♦          структурна: фосфоліпіди входять до структури:

клітинних мембран;

нервової тканини, печінки, серцевого м'яза, статевих залоз;

нуклеїнових комплексів клітини і її ядра.

♦          регуляційна:

забезпечують функцію клітинних мембран, їх проникність для жиророзчинних речовин;

регулюють обмін холестерину;

сприяють кращому використанню білка і жиру у тканинах, бе­руть участь у біосинтезі білка;

запобігають жировому переродженню печінки;

забезпечують функцію захисту нервової системи;

підвищують швидкість процесу згортання крові;

є антиоксидантами і запобігають окисленню, у тому числі віта­мінів А і Е.

♦          транспортна:

транспортують тригліцериди у клітини і від них;

транспортують фосфор до центральної нервової системи.

Найбільш важливий із фосфоліпідів — фосфатидилхолін, або ле­цитин. Він має ліпотропну, регуляційну дію та є структурним елеме­нтом важливих компонентів організму:

♦          ліпотропна дія

-           запобігає жировому переродженню печінки;

♦          структурна дія

-           входить до структури мембран клітин, мієлінових оболонок, аце­тилхоліну;

♦          регуляційна дія

нормалізує діяльність нервової системи;

стимулює жовчовиділення, всмоктування жирів;

стимулює утворення еритроцитів і гемоглобіну;

переносить надлишок холестерину із тканин і крові у печінку і сприяє виведенню його із організму;

прискорює окисно-відновні процеси, процеси росту і розвитку організму;

підвищує захист організму від дії токсинів.

Серед стеринів важливу фізіологічну роль відіграють холестерин, ергостерин та Р-ситостерин.

Р-ситостерин з'єднується з холестерином у нерозчинні комплекси і виводиться з організму.

Ергостерин є попередником ергокальциферолу (вітаміну Б2) при дії ультрафіолетових променів.

Холестерин виконує важливу пластичну функцію, входить до структури:

клітинних мембран;

(мозку, нирок, печінки, шкіри, кісткового мозку);

мієлінової оболонки;

жовчних кислот;

гормонів кори наднирників (кортикостероїдні, статеві жіночі);

попередник вітаміну Б3 (холекальциферолу);

-           утримує вологу і забезпечує необхідний тургор шкіри і тканин. Холестерин — фактор формування і розвитку атеросклерозу. Холестерин утримується у колоїдному розчині, з'єднуючись із фос-

фоліпідами, ПНЖК, білками. 80 % холестерину синтезується організмом, 20 % — надходить з їжею. Надлишкове споживання вуглеводів і жирів збільшує синтез холестерину. Недостатнє надходження холестерину з їжею викликає 5-10 кратний його синтез (по відношенню до норми). Ста­білізатори холестеринового обміну є фосфоліпіди (лецитин), ПНЖК, Р-ситостерин, вітаміни С, В6, В12, фолієва кислота і харчові волокна.

Атеросклероз виникає не тільки через надлишок холестерину в їжі, а із недостачі у ній антиоксидантів, які протидіють його окисленню. Основна причина утворення холестеринових бляшок на внутрішніх стінках артерій є надлишок продуктів перекисного окислення жирів. Сам холестерин як жироподібна речовина за певних умов (деякі захво­рювання, тривалі й часті стресові ситуації) може перетворюватися на ліпоперекис. Тому справедливо говорити, що підвищений вміст холес­терину у крові є пусковим механізмом розвитку атеросклерозу. Цьому сприяє недостатній або порушений обмін фосфоліпідів, ПНЖК, білків.