8.2. Професійна мораль і професійна етика

Поняття про професійну мораль

Певний відбиток на характер моральних норм, регулюючих вза-

ємостосунки людей, накладає розподіл праці.

Професійна мораль — це специфічні вимоги моральності, пов’язані з виконанням тієї або іншої професійної діяльності.

В цілому ж професійна мораль належить до суспільної моралі як особливе до загального. Норми і принципи професійної моралі конкре- тизують загальні норми і принципи моральності стосовно умов того або іншого роду професійної діяльності.

Поняття про професійну етику

Професійна етика — це теорія професійної моралі, прикладний розділ етики.

Виникнення професійної моралі походить із глибини століть. Вона складається стихійно у зв’язку із суспільним розподілом пра- ці, зростанням соціальної нерівності, появою привілейованих і «низь- ких» професій. Норми ж професійної етики спеціально розробляються й оформляються у вигляді особливих кодексів і професійних клятв (на- приклад, знаменита клятва Гіппократа, яку дає кожен лікар на порозі самостійної діяльності).

Додержання норм професійної етики сприяє підвищенню якості праці, регулюючи взаємовідносини керівників і підлеглих, товаришів по роботі, обслуговуючих і обслуговуваних в системі професій «людина — людина» (медичних, юридичних, торгових і т. д.).


 

Професійна мораль і професійна етика торгівлі

Професійна торгова мораль є складною системою взаємопов’яза- них компонентів. Вона складається із, по-перше, моральних вимог сус- пільства до працівників торгівлі, по-друге, із ставлення торгових пра- цівників до етичних вимог суспільства; по-третє, поведінки торгових працівників, в якій виявляється істинна ступінь їх етичної зрілості (їх етичні переконання, відчуття, навички і звички).

Поширеною є думка про те, що вимоги професійної моралі то- тожні правилам торгівлі. Це невірно. Правила торгівлі однозначно ре- гламентують дії продавця щодо обслуговування покупців, порядок дій з товарами з обміну і повернення, зовнішній вигляд працівників ма- газину і т. д. Проте, як вже наголошувалося, етичні вимоги (як загальні, так і професійні) на відміну від службової інструкції допускають пев- ну свободу вибору дій.

Чому ж усе-таки «Правила торгівлі» уподібнюються до вимог про- фесійної моралі? Тому, що строге дотримання службової інструкції, у тому числі і правил торгівлі, є моральна норма, тоді як порушення пра- вил найчастіше пов’язане з аморальними вчинками.

Проте норми професійної моралі вимагають від працівника біль- шого, ніж просте виконання правил торгівлі. Вони вказують продавцю на необхідність постійно підвищувати професійні знання, уміння і навич- ки, вимагають від них чесності і порядності в спілкуванні з покупцями і товаришами по роботі, професійного такту, чуйності, витримки, любо- ві до людей — словом, потребують від працівників торгівлі мобілізації всіх сил і можливостей, з тим щоб повніше задовольняти інтереси від- відувачів магазину.

Професійна етика торгівлі, що вивчає торгову мораль, вирішує на-

ступні задачі:

•           створення науково обґрунтованої системи етичних вимог до тор-

гових працівників;

•           визначення етичних якостей, якими вони повинні володіти; поліп- шення морально-психологічного клімату в торгових колективах, підвищення престижу торгової професії;

•           пропаганда етичних знань для підвищення етичної культури тор-

гових працівників.


 

При вирішенні цих задач професійна торгова етика спирається на психологію торгівлі, оскільки усвідомлення інтересів суспільства і етич- них вимог до працівників торгівлі неможливе без розуміння природи по- ведінки людей в процесі торгової діяльності.

Основні принципи професійної торгової етики

Поняття про моральні принципи. Етична поведінка — резуль- тат добровільного дотримання етичних вимог. Через систему етичних вимог суспільство ніби програмує поведінку людей, надає їй певної спрямованості.

Проста форма етичної вимоги — моральна норма. Норми існують у вигляді різних розпоряджень і заборон, що розповсюджуються на по- ведінку будь-якої людини. Головні їх риси — позаособистістність і на- казовість: всі люди повинні (не повинні вчиняти так чи інакше, а зна- чить, і ти повинен (не повинен) діяти так само.

Під нормами розуміють такі вимоги, що регулюють якусь окрему сторону поведінки людей («не заздри», «піклуйся про батьків», «будь скромним» і т. п.), а під принципами — загальніші моральні вимоги, що належать до всієї лінії поведінки людини (патріотизм, колективізм, гу- манізм і т. п.).

Принципи розкриваються у відповідних нормах. Наприклад, прин- цип добросовісного ставлення до праці проявляється в таких етичних нормах, як «люби свою професію», «прагни до майстерності», «дотри- муйся трудової дисципліни» і т. п.

Взаємозв`язок моральних принципів і норм — це не просто деталі-

зація одних іншими

Розглянемо, як моральні принципи людини суспільства утілюють-

ся в професійній торговій етиці.

Гуманізм. До принципу гуманізму належить також і зв’язок моралі з етичним досвідом людства. Гуманізм (у перекладі з латинського — «лю- дяність») — принцип моральності, до основи якого покладено переконан- ня в безмежних можливостях людини, його здібності до вдосконалення, його право на щастя. Бути гуманістом — значить поважати і любити лю- дей, боротися проти всього того, що заважає людям жити щасливо.


 

Гуманізм поєднує пошану з високою вимогливістю, що ґрунту- ється на вірі у можливості людини. Справедлива критика гуманістіч- на, оскільки примушує людину боротися зі своїми недоліками, праг- нути до досконалості.

Гуманізм указує продавцю на поважне і доброзичливе ставлення до відвідувачів магазину, вимагає його активної турботи про встановлення атмосфери справжньої людяності в торговому залі.

Професійний гуманізм продавця має свою специфіку. Зберігаючи в своїй основі пошану до особистості відвідувача магазину, він вказує на вимогливість до нього, та поблажливість, терпимість до його недоліків, постійне прагнення найкращим чином задовольнити його запити.

Дієвим утіленням в життя гуманістичних вимог обслуговування покупців є професійна поведінка продавця. У принципах професійної поведінки відбувається переклад загальних вимог гуманізму на мову торгової моралі. Кожний із принципів професійної поведінки, по суті, є одночасно і нормою професійної торгової етики.

Колективізм. Це один із найважливіших принципів моралі, що ре- гулює взаємостосунки людини і суспільства, особистості і колективу. Суть колективізму полягає в гармонійному співвідношенні суспільних і особистих інтересів, у взаємній відповідальності людини і колективу.

Принцип колективізму вимагає від особистості відстоювати ін- тереси колективу, сприяти досягненню мети колективу, поважати сво- їх товаришів, боротися з тими, хто своїми діями завдає збитку загальній справі. Колективізм не означає беззастережного підпорядкування осо- бистості колективу. Широкий соціальний кругозір, прагнення підходити до справ магазину, фірми і т. п. з погляду інтересів суспільства, а якщо варто, — протистояти неправильно орієнтованій думці своїх товаришів по службі — ось якості, що відрізняють істинного колективіста.

Колективізм протилежний індивідуалізму. Індивідуаліст цінує і по- важає лише себе, піклується лише про своє особистісне благополуччя, нехтує загальними інтересами. Прояви індивідуалізму різноманітні: під- лабузництво, заняття склоками, зарозумілість, пасивність та ін.

Добросовісне ставлення до праці. Принцип добросовісного став-

лення до праці вимагає від працівника постійного розвитку своїх ділових


 

якостей. Важливо не лише хотіти, але і уміти працювати добре. А для цього потрібно опановувати знаннями, передовим досвідом. Розвиток прогресивних форм торгівлі і торгової техніки, постійна зміна асорти- менту, зростання культури населення — все це вимагає від кожного пра- цівника постійного оновлення знань, вдосконалення професійних умінь навичок.

Добросовісне ставлення до праці передбачає ініціативність пра-

цівника, його відповідальність за виконувану справу.

Категорії професійної торгової етики

Щоб керуватися у своїй поведінці вимогами моралі, людині недо- статньо просто знати їх і визнавати їх справедливість. У нього повинна існувати внутрішня потреба поводитися етично. Ця потреба виступає у вигляді таких етичних явищ, як борг, совість, честь, гідність. Для позна- чення названих явищ в етиці використовується термін «моральні кате- горії». Розглянемо суть цих категорій і як вони виявляються в поведінці працівників торгівлі.

Професійний обов’язок продавця. Професійний обов’язок — одна з важливих категорій торгової етики. З етичними вимогами сус- пільства до продавця, що складають об’єктивну сторону його професій- ного обов’язку, ми вже ознайомилися, розглядаючи принципи торгової етики. Суб’єктивна сторона професійного обов’язку — це моральні ви- моги суспільства, які стали особистими вимогами працівника до себе в результаті усвідомлення відповідних професійних обов’язків. Співстав- лення об’єктивної і суб’єктивної сторін професійного обов’язку може бути різним, і визначається рівнем етичного розвитку людини.

Наприклад, зустрічаються продавці, які вважають, що вони повин- ні лише відпускати товар, а консультувати покупців,і, миритися з їх не- доліками, пристосовуватися до їх настрою не обов’язково.

Як же відбувається усвідомлення людиною свого професійного обов’язку? Перша ступінь цього процесу полягає у знайомстві з ха- рактером і змістом вимог, усвідомлення їх важливості і необхідності. Наступна ступінь — продавець осмислює свої можливості в вирішен- ні задач по оволодінню професійною майстерністю, намічає шляхи


 

виховання якостей, потрібних йому як представнику торгової професії, обирає свою особистісну «модель професійної поведінки». Але лише коли продавець за власним переконанням розпочне здійснювати на- мічений план дій, можна сказати, що у нього появилося почуття про- фесійного обов’язку, яке заставляє постійно прагнути до підвищення професійної майстерності.

Совість продавця. Совість — моральна категорія, що характери- зує здатність особистості самостійно формулювати свої етичні обов’яз- ки, вимагати від себе їх виконання і виробляти самооцінку здійснюваних вчинків.

Совість проявляється у відчутті сорому, покаянні, жалю про скоє- не. Поки людина ще не зробила вчинку, а лише обдумує його, совість виступає як застереження. Але совість не лише утримує від аморальної поведінки, вона також наказує людині і певні активні дії, які не «мож- на не зробити».

Совість — це оцінка своїх спонукань і дій з моральної точки зору. Вона є ніби представником суспільства в свідомості особистості, забез- печуючи її етичну поведінку в різних ситуаціях, і особливо в тих, де контроль громадської думки послаблений або відсутній.

Професійна совість продавця багатозначна в своїх проявах. Вона спонукає до вдосконалення майстерності, зростання культури у стосун- ках із споживачем, не дає спокою, коли працівник виявляє прогалини в своїй підготовці.

Професійна совість — це відчуття відповідальності не лише за себе,

але і за весь торговий колектив.

Совість більше, ніж інші етичні категорії, пов`язана із загальнолюд- ськими етичними якостями: справедливістю, чесністю, культурою по- ведінки. У повсякденному спілкуванні безсовісними називають, в першу чергу, тих, хто виявляє відсутність цих якостей. Совість продавця допус- кає перш за все його порядність. Це означає, що продавець ніколи не ко- ристується непоінформованістю покупця і не порадить купити неякісний виріб, не дозволить «помилки» в свою користь при розрахунку або від- пустці товару. Доброзичливість до відвідувачів магазину, чесність при їх обслуговуванні є мірилом професійної совісті торгового працівника.


 

Честь і гідність продавця. Поведінка людини оцінюється як сус- пільством, так і ним самим. Морально розвинена особистість піклується про те, щоб ці оцінки були високими: людям властиве прагнення до са- моповаги і зовсім не байдуже, як до них ставляться оточуючі. Ці етичні мотиви виражаються в моральних категоріях честі і гідності.

Честь — це суспільна оцінка людини, мірило ставлення до нього зі сторони оточуючих. У суб’єктивному плані честь виявляється як по- треба людини в схваленні своєї поведінки громадською думкою.

Гідність — форма індивідуальної самооцінки, свідомість своєї осо-

бистісної значущості.

Честь і гідність пов’язані з обов`язком і совістю. Суспільство, оці- нює людину тим вище, чим краще вона виконує свій обов’язок. А сама людина оцінює свою поведінку, свою істинну цінність, спираючись на голос совісті.

Поняттям «професійна честь» визначається турбота працівником як турбота про свою репутацію як професіонала. Відчуття професійної честі спонукає продавця піклуватися про своє добре ім’я, авторитет ко- лективу, престиж торгової професії.

Зовнішнім виразом честі служать різні знаки суспільної уваги: похвали, нагороди, матеріальне заохочення і т. п. У житті деколи до- водиться зустрічатися із спробами добитися суспільного схвалення і по- в’язаних з ним переваг тими, хто його заслужив. Наприклад, продавець проявляє себе з кращого боку на очах у представників адміністрації, але як лише перестає відчувати контроль, різко знижує якість роботи.

Якщо честь віддається тому, хто її не заслужив, цей факт оцінюється оточуючими як несправедливість, негативно позначається на морально- психологічному кліматі в колективі. Незаслужене заохочення обертаєть- ся ніби підтримкою аморальної поведінки і приглушує голос совісті.

Для створення нормальних відносин між працівниками надзвичай- но важливо правильне розуміння того, в чому полягає честь торгового колективу. Зустрічються керівники, які намагаються приховати вияв- лену недостачу, «погасити» її за рахунок всіх працівників замість того, щоб спробувати встановити її причину, знайти істинних винуватців.


 

Прагнення «не виносити сміття з хати» ради збереження картини зовнішнього благополуччя — це прояв помилкового розуміння честі. Хай страждають (матеріально і морально) невинні, зате свою репутацію,

«честь мундира» магазин не заплямує. У такій обстановці кожен пра- цівник знаходиться під підозрою і сам, у свою чергу, не довіряє товари- шам по роботі. Подібна практика пригнічує саме чесних працівників, по- роджує у них байдужість до справ колективу, а у справжніх винуватців недостачі викликає відчуття безкарності і невразливості.

Для етично розвиненої людини важлива честь, що не лише нада- ється йому, але перш за все внутрішня свідомість своєї порядності, своєї істинної етичної цінності. Відчуття власної гідності не дозволяє людині добиватися незаслужених почестей, обдурювати суспільство, позбавляє такий обман сенсу.

Професійна гідність полягає в пошані до себе як фахівця. Прода- вець, що володіє почуттям власної гідності, прагне бути на висоті при обслуговуванні будь-яких, навіть найважчих відвідувачів магазину, а якщо це не вдається, то звинувачує він не покупців, а самого себе.

У складних умовах спілкування з покупцями у продавця з низьким рівнем етичного розвитку захист особистісної гідності виступає в таких спотворених формах, як зарозумілість, грубість, упертість і т. д. Такий працівник вважає, що надавати покупцю дієву допомогу —означає при- нижувати себе. Прагнення затвердити свою цінність за рахунок прини- ження покупця говорить про відсутність гідності. Свідомість своєї люд- ської значущості невідривно від визнання гідності інших людей. Мало того. Що викликає поведінку, яка на думку такого продавця дозволяє йому захистити свою гідність, самій справі, як це вже було показано не раз, веде до протилежних результатів.

Істинне затвердження продавцем своєї гідності полягає у високій вимогливості до себе, а його реальний захист — в умілому застосуванні принципів професійної поведінки при обслуговуванні покупців.

Престиж професії. З поняттям «професійна честь» тісно пов’язано поняття «престиж професії». Престиж професії визначається ступенем її популярності — наскільку вона «в честі».


 

Низький престижний рівень торгової професії — сумний факт. Причини його — укорінене упередження проти професій, пов’язаних з обслуговуванням людей, недостатня технічна оснащеність торгових під- приємств, фізичні труднощі, що виникають в роботі продавця, поширене помилкове уявлення про нечесність як професійну властивість торгових працівників. Його наслідок — прояв неповаги до працівників магазинів з боку окремих покупців, що боляче ранить багато продавців.

Низький рівень престижу професії суперечить реальній суспільній значущості торгової діяльності. Торгова професія — одна з найпотрібні- ших, наймасовіших. Проте підйом престижу торгової професії залежить перш за все від самих торгових працівників. Пошана до професії, її ав- торитет народжується з поваги до конкретної людини, залежить від того, як він виконує свою справу.