13.5. Аналіз АВС-ХУZ в управлінні матеріальними запасами

Усі розглянуті системи управління запасами пов’язані з певним по- рядком контролю їх фактичного рівня на складах, що часто витрат фі- нансових, трудових та інформаційних ресурсів, особливо для багатоно- менклатурних запасів. Однак зазвичай із загального числа найменувань найбільша вартість запасу (або основна частка витрат на управління ними) припадає на відносно невелику їхню кількість. Цю залежність де- монструє АВС-аналіз. У загальному випадку АВС-аналіз є методом, за допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретної характерис- тики між окремими елементами якої-небудь  множини. У його основу по- кладено припущення, що відносно невелика кількість видів товарів, які повинні неодноразово закуповуватися, становить велику частину загаль- ної вартості товарів, що закуповуються.

В основі методу АВС лежить правило Паретто. Відповідно до мето- ду Паретто, безліч керованих об’єктів поділяється на дві нерівні частини (80/20). Широко розповсюджений метод АВС пропонує глибший поділ

— на три частини.


Щодо управління матеріальними запасами, то метод АВС – спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розкладанні номенклатури N, реалізованих товарно-матеріальних цінностей на три нерівнопотужних підмножини А, В і С на основі деякого формального алгоритму.

Для проведення АВС-аналізу необхідно:

1)  встановити вартість кожного товару (за закупними цінами);

2)  розмістити товари за зменшенням ціни;

3)  знайти суму даних про кількість і витрати на придбання;

3)  розбити товари на групи залежно від їхні частки в загальних витратах на придбання.

Залежно від витрат товарні запаси поділяються на три групи — А, В, С за їх часткою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл не обов’язково відбувається на три групи, кількість груп та їх межі вибира- ються довільно. Найпоширеніша така класифікація.

Група «А»: найдорожчі та коштовні товари, на частку яких припадає близько 75–80% загальної вартості запасів, але вони становлять лише

10–20% загальної кількості товарів, які перебувають на зберіганні.

Група «В»: середні за вартістю товари. Їхня частка в загальній сумі за- пасів становить  близько  10–15%, але в кількісному відношенні – 30–40% продукції, яка зберігається.

Група «С»: найдешевші товари. Вони становлять 5–10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40–50% від загального обсягу збері- гання.

Аналіз АВС показує значення кожної групи товарів. Зазвичай на 20% усіх товарів, які перебувають у запасах, припадає 80% усіх витрат. Вихо- дячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування та контролю.

Аналіз АВС дає змогу класифікувати асортиментні одиниці за їхньою вартістю. Принцип диференціації асортименту в процесі аналізу ХУZ ін- ший — тут весь асортимент поділяють на три групи залежно від рівно- мірності попиту і точності прогнозування.

До групи «X» включають товари, попит на які рівномірний або може трохи коливатися. Обсяг реалізації за товарами, включеними в цю групу, добре передбачається.

До групи «У» включають товари, які  споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, це можуть бути товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту за товарами групи «У» — се- редні.

До групи «Z» включають товари, попит на які виникає лише епізодич- но, будь-яких тенденцій немає. Прогнозувати обсяги реалізації товарів групи «Z» складно.


Ознакою, з якою конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, У або Z, є коефіцієнт варіації попиту (v) за цією позицією:

      i                

 
( x x)2

v =       n          ×100,

x

і

 
де х , — і-те значення попиту за оцінюваною позицією;

х — середнє значення попиту за оцінюваною позицією за період п;

п — величина періоду, за який зроблено оцінку.

Величина коефіцієнта варіації змінюється в межах від нуля до не- скінченності. Поділ на групи X, У і Z може бути здійснений на підставі алгоритму:

1)   група X — інтервал  0 v 10%;

2)   група У — інтервал  10% v 25%;

3) група Z — інтервал  25% v .

Результатом спільного проведення аналізів АВС і ХУZ  є матриця, яка складається з дев’яти різних класів (рис. 13.5).

 

 

А

В

С

 

X-матеріал

Висока споживча вартість

Середня споживча вартість

Низька споживча вартість

Високий ступінь надійності про- гнозу споживання

Високий ступінь надійності прогно- зу споживання

Високий ступінь надійності про- гнозу споживання

 

У-матеріал

Висока споживча вартість

Середня споживча вартість

Низька споживча вартість

Середній ступінь надійності про- гнозу споживання

Середній ступінь надійності прогно- зу споживання

Середній ступінь надійності про- гнозу споживання

 

Z- матеріал

Висока споживча вартість

Середня споживча вартість

Низька споживча вартість

Низький ступінь надійності про- гнозу споживання

Низький ступінь надійності прогно- зу споживання

Низький ступінь надійності про- гнозу споживання

 

Рис. 13.2. Комбінація АВС- і ХУZ-аналізу.

Поєднавши дані про співвідношення кількості  та вартості АВС- аналізу з даними про співвідношення кількості та структури споживання ХУZ-аналізу, отримати цінні інструменти планування, контролю управ- ління для системи постачання в цілому і управління запасами зокрема.


Контрольні питання

1. Дайте визначення поняттям  «матеріальний  запас», « збутовий запас».

2. Мотиви створення матеріальних запасів та запасів готової продукції.

3. Види матеріальних запасів.

4. Що розуміють під управлінням матеріальними запасами на підпри- ємстві?

5. Для чого необхідно нормувати запаси?

6. Для чого запаси поділяють на поточні, підготовчі, страхові?

7. Що таке сезонний запас?

8. Опишіть систему управління запасами.