ЧАСТИНА II ФОРМУВАННЯ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ, ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ЗАНЯТТЯ 1

Тема: Формування цілеспрямованості та навичок планування1

 

Мета: Усвідомити значення цілевизначення для успішної реалізації діяльності. Визначити основні етапи цілевизначення. Виробити вміння постановки мети. Сприяти формуванню гнучкості мислення. Матеріали та обладнання: папір, ручка.

Хід роботи:

Вступне слово.

Який сенс має постановка мети? Над людьми, котрі не мають чітких цілей, як правило, панує ситуація моменту (тобто оточен­ня, обставини, ситуація визначають усі їх вчинки та дії). Значно краще, щоб ви самі виявляли і використовували свої переваги й можливості, раділи їм і рухалися за їх допомогою вперед, аніж відчували себе ніби в інвалідному візку, який котять інші.

У результаті ефективного цілевизначення (постановки своїх цілей) ви зможете:

краще оцінити доцільність ваших дій;

краще організувати свою роботу (дисциплінувати себе);

збільшити можливості досягнення бажаних результатів;

отримати значний мотиваційний заряд.

Постановка цілей розпочинається з визначення загальної мети.

Завдання 1

Постановка загальної мети.

1 Адаптовано з матеріалів представлених у статті

Подумайте і сформулюйте загальну мету обраної вам діяльності. Постановка такої загальної мети має значний мотиваційний ефект лише в тому разі, коли потім конкретизується. Конкретні

цілі мають значно більший мотиваційний вплив, сильніше спону­кають людину до діяльності.

Деякі загальні цілі є досить нечіткими, неконкретними і тому не спонукають до реальних дій. Для того, щоб таку загальну мету пере­творити в програму дій, необхідно розробити ряд конкретних кроків, етапів досягнення мети. І якщо додатково визначити часове обмежен­ня для досягнення мети, то такі конкретні цілі матимуть великий спо­нукальний вплив. Особисті (конкретні) цілі допомагають досягнути значно кращих результатів, якщо вони відповідають таким критеріям:

а)         ви їх ставите самостійно;

б)         є особиста зацікавленість у їх досягненні;

в)         ви розробляєте конкретні етапи (підцілі) їх досягнення (щоб
стало можливим успішне просування до них малими кроками);

г)         ви встановлюєте часові обмеження (термін виконання
окремих етапів);

д)         чітко визначаєте конкретний результат.

Завдання 2

Конкретизація загальної мети.

Розбийте досягнення вашої мети на етапи (проміжні цілі). Завдання 3

Визначте ресурси, необхідні для досягнення мети. Дайте відповіді на такі запитання:

Хто буде (або може) вам допомагати чи сприяти у здійс­ненні ваших планів?

Залучення яких людей, фінансів, обладнання й інших ре­сурсів передбачається або є бажаним?

Завдання4

З'ясуйте свої можливості. Дайте відповіді на запитання:

Якими здібностями, знаннями, навичками, досвідом ви воло­дієте для досягнення мети? Які обставини, люди сприяють вам?

Які додаткові ресурси можна залучити? Проаналізуйте інші можливості досягнення мети. Пам'ятайте, що завжди є кілька способів і, можливо, той, який ви обрали, не є оптимальним.

Завдання 5

Регламентація часу (встановлення терміну досягнення мети). Проаналізуйте своє ставлення до використання часу, подавши відповіді на такі запитання:

Наскільки продуктивно, раціонально ви використовуєте час, наскільки корисними були справи, якими ви сьогодні займалися?

Як можна було б ефективніше працювати, більш раціонально використовуючи час?

Встановивши цілі та конкретизувавши їх, слід визначити тем­пи просування, термін досягнення проміжних етапів досягнення мети. Це істотно сприятиме організації вашої роботи, дасть мож­ливість простежити свої успіхи в просуванні до мети.

Завдання6

Визначте терміни досягнення кожної проміжної мети. Завдання 7

Розписуємо перспективи, пов'язані з досягненням мети. Поміркуйте і запишіть відповіді на запитання:

Що обіцяє вам у майбутньому досягнення цієї мети?

Заради чого варто докласти відповідних зусиль і долати труднощі?

Які можуть бути віддалені результати досягнення цілей?

Проаналізуйте прямі та побічні результати і наслідки діяль­ності.

Час від часу слід перечитувати виділені вами переваги (перс­пективи) і доповнювати список новими. Це відіграватиме роль додаткової мотивації, стимулювання діяльності.

Завдання8

Аналіз перешкод і можливих труднощів на шляху до мети.

Поміркуйте і напишіть, які можливі перешкоди і труднощі (суб'єктивні та об'єктивні) можуть завадити вам у досягненні по­ставленої мети.

Серед суб'єктивних можуть бути такі: інерція, труднощі в ор­ганізації роботи; складність розпочати нову справу і здійснити перший крок. Нелегко подолати стереотипи, інерцію та взятися за нову справу.

До об'єктивних належать наступні: заважають навколишні, не схвалюють ваших дій, чинять опір здійсненню ваших планів. Брак часу не завжди належить до об'єктивних перешкод. Ви мо­жете посилатися на брак часу, але це не зовсім доречне самови-правдовування, адже годину завжди можна знайти.

Фіксація результатів і самоконтроль істотно впливають на мо­тивацію діяльності. Коли ви бачите результати своїх зусиль, це приносить вам задоволення й викликає прагнення продовжувати роботу ще з більшою наполегливістю. А коли ж, навпаки, резуль­тати відсутні або ж незначні, то це слугуватиме сигналом, що не­обхідно вносити зміни у програму реалізації мети.

Для того, щоб простежити свої досягнення, необхідно викори­стовувати критерії, за якими можна було б визначити незначне просування до мети, ледь помітні зрушення на краще. Дуже важ­ливо знати засіб, за допомогою якого можна було б оцінити ваше просування до мети. Бажано проводити самоконтроль у роботі над кожним компонентом вашої діяльності. Чим більше компо­нентів у роботі вами виділено, тим краще. Фіксуючи результати роботи над кожним компонентом, ви більш змістовно і цілеспря­мовано будете працювати над досягненням мети.

Чим частіше ви проводитимете самоконтроль, тим краще.

Завдання9

Самоконтроль.

Поміркуйте і запишіть спосіб (форму) самоконтролю своєї ді­яльності.

Коли ви розумієте необхідність певної діяльності, але не ви­стачає спонукання, то тут можуть допомогти формули навіюван­ня, які ви мусите створити самостійно. Такі формули самонавію­вання варто час від часу повторювати, особливо коли ви відчуваєте нестачу спонукання. Варто пам'ятати, що коли ви час­то повторюватимете цю «молитву», то вона може перетворитися на штамп. Тому слід періодично змінювати текст, наповнюючи «молитву» іншим змістом.

Завдання 10

«Молитва» ділової людини

Напишіть свій текст «молитви» ділової людини (створіть фор­мули для самонавіювання), який би допомагав вам розпочати спра­ву і підтримувати мотивацію до діяльності на бажаному рівні.

Приклади формул для самонавіювання:

Я живу не тільки близькими цілями (сьогоднішнім днем), а й прагну працювати на перспективу.

Я хочу перебороти себе й обов'язково розпочати цю справу.

Я переконався, що ця справа варта зусиль і беру на себе зо­бов'язання завтра (післязавтра) взятися за неї.

Важко зробити лише перший крок, тут необхідно себе навіть примусити, а далі справа піде значно легше.

Я обіцяю собі обов'язково довести цю справу до кінця і роз­починаю сьогодні ж працювати над нею.

ПІДСУМОК.

Користуючись поданими нижче запитаннями, складіть звіт про виконану роботу.

Пригадайте ситуації цілевизначення, які траплялися у житті та ті цілі, яких було досягнуто, і ті, які залишилися недосягнутими. Як зазвичай відбувався процес визначення мети? Чи нагадував він вам те, що було зроблено на занятті?

За яких умов цілі досягалися за найкоротший час і повністю? Чи було це пов'язано з конкретизацією цілі?

Чому при постановці цілі важливо усвідомлювати всі переваги (перспективи) досягнення мети?

Яку роль відіграють критерії просування до мети та фіксація проміжних результатів у досягненні цілі?

Що нового і незвичного було для вас при виконанні завдань лабораторної роботи? Які труднощі виникали при виконанні за­вдань? Чим вони були викликані і як ви їх долали?