ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА Тема 9. ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ: ПРОСВІТНИЦЬКО-ПРОПАГАНДИСТСЬКА, ПРОФІЛАКТИЧНА

загрузка...

Основні цілі та види діяльності практичного психолога. Взаємозв'язок видів та напрямів дія­льності практичного психолога.

Просвітницько-пропагандистська робота прак­тичного психолога.

Профілактична робота практичного психолога.

 

1

Практична психологія спрямована на досягнення як перспек­тивних, так і актуальних цілей.

Перспективні цілі передбачають розвиток, становлення інди­відуальності кожного індивіда, формування його психологічної готовності до життєвих ситуацій.

Перспективні цілі передбачають розв'язання таких завдань:

збереження психічного здоров'я і попередження емоційних розладів, зняття психічного напруження, яким супроводжується у дітей та дорослих період адаптації до нових умов навчання, робо­ти та життя;

створення умов, які б сприяли розвитку здібностей кожної дитини, можливостей для самовираження індивіда, розкриттю його творчого потенціалу, розвитку самостійного та творчого мислення, зацікавлення у відкритті нового, активізації пізнаваль­ної діяльності дітей;

сприяння розвитку кращого розуміння індивідом себе, його самосприйняття, усвідомлення власного «Я», почуття впевненос­ті в своїх силах;

формування групової згуртованості та навичок спілкування з ровесниками, дорослими, навичок співробітництва;

формування психологічної компетентності.

Актуальні цілі діяльності практичного психолога вимагають орієнтації на вирішення щоденних поточних психологічних про­блем, пов'язаних з тими чи іншими труднощами.

Вони передбачають розв'язання таких завдань:

вивчення причин зниження продуктивності діяльності та пошуки шляхів їх подолання;

регуляція стосунків у системах: вчитель-дитина, дорослий— діти, керівник—підлеглий, колега—колега тощо. Залагодження конфліктів;

виявлення соціально-психологічних труднощів, проблем ін­дивідуального розвитку і соціалізації особистості та вживання відповідних заходів;

розв'язання психологічних проблем особистого життя людини.

Основними видами діяльності практичного психолога є:

просвітницько-пропагандистська робота;

пропедевтична і профілактична робота;

психологічне консультування;

психодіагностика і прогностика;

психокорекція, психотерапія та соціально-психологічна ре­абілітація.

Яким буде конкретне поєднання видів роботи практичного психолога, які з них виявлятимуться як пріоритетні, залежить від специфіки установи, де працює практичний психолог, та роз­в'язуваної проблеми.

Слід зауважити, що види діяльності практичного психолога становлять цілісну систему, утворену із взаємопов'язаних компонентів, які розрізняються професійними цілями, постав­леними психологом у конкретній ситуації. При цьому резуль­тат психологічної допомоги включає як передбачувані, запла­новані компоненти, так і побічні. Як правило, внаслідок заходів, здійснених практичним психологом, незалежно від виду його діяльності, виявляється багатокомпонентний ефект, що дозволяє клієнту отримати нові знання (просвітницький ефект), відповісти для себе на питання «Як попередити...?» (профілактичний ефект), «яким я є і можу бути?» (діагностич­но-прогностичний), «як треба діяти в цій ситуації?» (консуль­тативний), а також виробити у себе нові мотиви, установки, способи поведінки (психокорекційний ефект).

Аналогічно збір інформації про клієнта практичний психолог здійснює не тільки у ситуаціях психодіагностики, а й у всіх видах своєї роботи.

Вирізняючи види діяльності практичного психолога, слід мати на увазі умовність цього поділу та комплексність отримуваного ефекту психологічної допомоги.

2

Одним з найважливіших видів діяльності практичного психо­лога, в якій сфері він би не працював, є просвітницька робота. Необхідність такого виду роботи викликана тим, що впродовж тривалого періоду штучно стримувалися розвиток і поширення психологічних знань взагалі і психологічної допомоги зокрема.

Просвітницьку роботу 3. Кісарчук пропонує розглядати у ши­рокому і вузькому розумінні [34, 256—257].

У широкому тлумаченні будь-яка діяльність служби (діагнос­тика й моніторинг умов та рівня розвитку особистості, консуль­тативно-методична робота чи психотерапевтична робота, реабілі­таційні заходи тощо) спрямовані на психологічну просвіту лю­дей, оскільки знайомлять їх зі специфікою діяльності практично­го психолога, її методами, можливостями.

Вузьке розуміння просвітницької діяльності охоплює цілесп­рямовані дії психологів, які пов'язані із поширенням психологіч­них знань.

Завданнями просвітницької діяльності є:

поступове усвідомлення громадянами цілей, завдань та мо­жливостей соціально-психологічної служби, розуміння кола про­блем, які вони можуть розв'язати за допомогою психолога чи со­ціального працівника; уявлення про те, до якої саме служби варто звертатися;

підвищення психологічної компетентності людей з метою розширення їхніх можливостей самостійно розв'язувати пробле­ми й конфлікти, які виникають в особистому житті та професій­ній діяльності;

підвищення психологічної культури суспільства в цілому, оскільки розв'язання багатьох соціальних проблем, що виника­ють у суспільстві, неможливе без знання та врахування психоло­гічних чинників (це, зокрема, такі проблеми, як наслідки Чорно­бильської аварії, міжнаціональні конфлікти, феномен «Білого братства» тощо);

психологічних знань потребують державні діячі, політики та керівники всіх рангів.

Форми просвітницькоїдіяльності обираються залежно від специфіки сфери функціонування психологічної служби і вклю­чають: лекції та виступи на семінарах та нарадах, бесіди, консу­льтації, методичні листи та рекомендації, виступи у пресі, тренін-ги, «круглі столи», виставки літератури, диспути, виступи психо­логів на радіо та телебаченні тощо.

3агальні завдання та форми реалізації просвітницької роботи конкретизуються залежно від сфери соціальної практики, в ме­жах якої функціонує соціально-психологічна служба.

Так, наприклад, шкільна психологічна служба дбає про психо­логічну просвіту педагогів, учнів, батьків. Практичний психолог знайомить учасників навчально-виховного процесу з основами психології, самонавчання і самовиховання, формує потребу у психологічних знаннях, знайомить з причинами, проявами та ко­рекцією аномалій психофізичного розвитку дітей, з причинами появи важковиховуваних підлітків та особливостями психолого-педагогічних впливів на них. Найчастіше для здійснення просві­тницької роботи в галузі освіти використовуються такі форми роботи: виступи на батьківських зборах (психолого-правовий все­обуч), психолого-педагогічні консиліуми, бесіди, консультації, лекції, випуск газет, оформлення стендів, організація виставок.

Просвітницька діяльність психологічної служби у вищих на­вчальних закладах спрямована на психологічну просвіту адмініс­трації, викладачів та студентів і передбачає розкриття можливос­тей психології для вдосконалення навчально-виховного процесу. Важливими завданнями є поширення психологічних знань, попу­ляризація наукової психологічної літератури, формування інтере­су до психологічних знань. Основними її формами є лекції, пси-холого-методичні семінари, виступи у внутрішній пресі, консультації, бесіди, методичні листи та рекомендації для студе­нтів і викладачів.

Соціально-психологічні служби Збройних Сил здійснюють просвітницьку діяльність, яка спрямована на підвищення психо­логічної компетентності всіх категорій військовослужбовців, ак­тивізацію інтересу до психологічних знань та формування потре­би до їх використання. Найпоширенішими формами просвіт­ницької роботи у 3бройних Силах є лекції, семінари, інструктив­но-методичні листи, виступи в армійській пресі, консультації та тренінгові заняття, диспути тощо.

Отже, конкретна просвітницька робота в тій чи іншій сфері передбачає такі важливі моменти:

пропаганду діяльності психологічної служби;

ознайомлення певного контингенту людей із психологічними знаннями, які відповідають їх актуальним потребам і запитам;

— вибір таких форм просвіти, які полегшують сприймання психологічної інформації, викликають інтерес до психологічних знань, формують потребу користуватися ними у житті.

3

3 просвітницькою функцією соціально-психологічної служби найтісніше пов'язана профілактична діяльність. 3. Кісарчук за­значає що можна вважати профілактику одним з основних за­вдань просвітницького напрямку діяльності психологічної служ­би [32, 260]. При цьому профілактика здійснюється побічно, виступає аспектом у досягненні специфічних цілей психологічної просвіти. Водночас у багатьох ситуаціях діяльності практичного психолога виникають потреби у спеціальній профілактичній ро­боті зі своїми характерними цілями. У цих випадках є всі підста­ви розглядати профілактичну роботу самостійним видом діяль­ності практичного психолога.

Соціально-психологічна профілактика — це система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження не-благополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку.

Важливо, що профілактика як психологічна допомога клієнту надається вже тоді, коли ще немає особливих труднощів та ускладнень у поведінці, житті та діяльності людини чи групи лю­дей. Як правило, на основі моніторингу соціально-психологічних змін у житті суспільства, окремих його груп, особливостей та умов індивідуального розвитку людини прогнозують ті чи інші ускладнення і проводять попереджувальну роботу.

Отже, психопрофілактична робота спрямована не на розв'я­зання актуальних психологічних проблем, а на перспективу.

Найважливішими напрямками психопрофілактичної роботи, за 3. Кісарчук, є:

профілактика стресових і постстресових станів, пов'язаних із природними та технічними катастрофами;

попередження виникнення надмірної психологічної напруги в суспільстві, що переживає кризові явища (економічні та полі­тичні кризи, міжетнічні, міжконфесійні конфлікти тощо);

психологічна підтримка найбільш вразливих верств насе­лення (пенсіонери, інваліди війни, праці, безробітні та ін.);

робота з попередження розпаду сім'ї, сімейних дисгармоній, відхилень у психічному розвитку дитини, які пов'язані із сімей­ними проблемами;

профілактика порушень у психічному та особистісному роз­витку вихованців дитячих будинків та учнів шкіл-інтернатів;

профілактика девіантної поведінки молоді (правопорушен­ня, пияцтво, наркоманія, токсикоманія) [34].

Ці напрямки реалізовуються всією системою соціально-психологічних та психологічних служб. Профілактична діяль­ність психологічної служби в окремих галузей має свої особливо­сті в кількох напрямках.

Наприклад, шкільний психолог спрямовує профілактику, в пе­ршу чергу, на створення в школі сприятливих умов для розвитку особистості дитини у процесі її навчання і виховання. Це може бути вивчення адаптаційних процесів, виявлення обдарованих учнів та дітей із затримкою психічного розвитку, диференціація та індивідуалізація навчання, рання профілактика соціальної та педагогічної занедбаності дітей, створення сприятливого соціа­льно-психологічного клімату.

Профілактична робота служби сім'ї спрямована на попере­дження причин, які призводять до розпаду сім'ї, сімейних дис­гармоній, зниження якості сімейного виховання. Це і консуль­тування молодих сімей та тих, хто вступає у шлюб; проведення роботи із самотніми людьми для подолання причин, які зава­жають створенню сім'ї; просвіта батьків з питань сімейного виховання тощо.

Профілактична робота служб профорієнтації та працевлаш­тування спрямована на створення умов для запобігання масово­му безробіттю, полегшення працевлаштування тощо.

Основними формами психопрофілактичної роботи є:

лекції, бесіди, семінари, тренінгові заняття, «телефон довіри», «пошта довіри», психолого-педагогічні консиліуми, індивідуаль­не та групове консультування, анкетування, випуск інформацій­них бюлетенів, довідників для молоді тощо.

Таким чином, конкретна психопрофілактична робота соціаль­но-психологічної служби в тій чи іншій сфері базується на:

—прогнозуванні можливих ускладнень у житті чи поведінці певного контингенту, який є основним об'єктом діяльності служби;

визначенні соціально-психологічних умов, за яких ці ускладнення можна попередити або пом'якшити їх пережи­вання;

розробці системи заходів, які б забезпечували ці умови, із залученням до їх здійснення всіх зацікавлених сторін.

Запитання для самоконтролю

Які основні цілі діяльності практичного психолога? В чому їх особливість?

Які види діяльності практичного психолога Ви зна­єте?

Охарактеризуйте просвітницько-пропагандистсь­ку роботу практичного психолога? Які її зміст, форми та завдання?

Охарактеризуйте профілактичну роботу практи­чного психолога? Які її зміст, форми та завдання?

Проілюструйте на прикладах специфіку просвітни­цько-пропагандистської, профілактичної роботи практичного психолога у різних галузях соціальної практики.

Авторы: 344 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 407 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я