ПРОФЕСІЯ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ В РІЗНИХ СФЕРАХ СУСПІЛЬНОЇ ПРАКТИКИ Тема 5. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

Освітньо-кваліфікаційна характеристика прак­тичного психолога.

Освітньо-професійна програма підготовки практичного психолога.

Система типових функцій і задач практично­го психолога.

Уміння практичного психолога.

Обов'язки і права практичного психолога.

 

1

 

Подпись:
ції працюючих психологів.

Особливості професії психолога найбільш чітко і різнобічно ві­дображаються в освітньо-кваліфікаційній характеристиці спеціа­льності, яка, у свою чергу, спирається на відповідну професіограму. Саме вона визначає конкретні кваліфікаційні та освітні характерис­тики фахівця і обумовлює програму його підготовки у ВНЗ.

ложеннями про державний вищий навчальний заклад освіти, про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Цей документ встановлює:

професійне призначення, кваліфікацію та умови викорис­тання фахівця з вищою освітою за професійним напрямком «Психологія»;

рівень професійних знань і умінь;

кваліфікаційні вимоги до фахівця у формі виконання профе­сійних і соціально-професійних завдань з визначенням міри са­мостійності при їх виконанні;

порядок проведення державної атестації випускників;

відповідальність за якість підготовки випускників.

На підставі кваліфікаційної характеристики у навчальному за­кладі визначаються:

—цілі поетапного формування майбутніх фахівців;

—зміст та організація навчально-виховного процесу, а також розробляються навчальні плани, програми, контрольні та атеста-ційні завдання;

—        тести для діагностики якості підготовки студентів на різних стадіях навчання;

—        первинні посади випускників внз; здійснюється:

коригування освітньо-професійних програм підготовки спе­ціалістів з психології;

профорієнтаційна робота серед майбутніх студентів;

аналіз професійного використання та атестація молодих фа­хівців.

Для студента кваліфікаційна характеристика становить про­фесійний ідеал, якого він прагне досягти у процесі свого навчан­ня у ВНЗ. У такому ракурсі цей документ відіграє орієнтуючу та регулюючу функції.

У характеристиці професії психолога важливим моментом є мо­жливі місця роботи, які відповідають освітньо-кваліфікаційним рів­ням випускника ВНЗ — бакалавра і спеціаліста. їх призначення ви­значається тим, що ці фахівці готуються до професійної діяльності у закладах освіти, медицини; в установах, які займаються соціальною допомогою; на промислових підприємствах; у галузі науки.

Випускники вищого навчального закладу із кваліфікацією «ба­калавр психології», «психолог» згідно зі спеціалізацією будуть пе­реважно працювати в таких галузях народного господарства як:

—охорона здоров'я;

—        фізична культура та соціальне забезпечення;

освіта;

наука і наукове обслуговування; —об'єднання громадян.

Сферами економічної діяльності бакалавра та спеціаліста з психології можуть бути (за Державним класифікатором видів економічної діяльності):

освіта (початкова, середня, вища, навчання дорослих);

охорона здоров'я та соціальна допомога;

соціальна допомога;

суспільна діяльність;

діяльність у сфері спорту;

індивідуальні послуги [26].

Бакалавр та спеціаліст з психології, залежно від його спеціалі­зації на думку С. Д. Максименка та Т. Б. Ільїної, може [26]: виконувати аналітичні, прогностичні, дослідницькі функції;

використовувати існуючі та створювати нові методи ви­вчення особистості;

займатися корекцією психічних явищ людини;

пропонувати та впроваджувати рекомендації щодо оптимі-зації процесів трудової, спортивної, трудової та навчальної дія­льності, умов праці і відпочинку.

Важливим у діяльності психолога-фахівця є участь у вирішен­ні проблеми адаптації особистості до нових умов та режиму жит­тєдіяльності.

Бакалавр та спеціаліст з психології готується до роботи в умо­вах багатоукладної економіки, може працювати на підприємствах і в установах різних форм власності, в органах державного управління та консультативних фірмах.

Випускники можуть працювати на таких первинних посадах (за Державним класифікатором професій):

профконсультант;

спеціаліст з надання допомоги неблагополучним сім'ям;

спеціаліст з соціальної роботи;

голова секції (творчої).

При цьому бакалавр психології може обіймати посади, які не вимагають поглиблених професійних знань, складної дослідни­цької роботи і які орієнтовані переважно на вирішення стереоти­пних задач діяльності.

Спеціаліст-психолог може обіймати посади, які вимагають проведення самостійних досліджень, прийняття складних рішень, володіння поглибленими професійними знаннями для вирішення здебільшого діагностичних та евристичних задач.

Підготовлений спеціаліст-психолог може обіймати такі поса­ди (за Державним класифікатором професій): —психолог;

—науковий співробітник (з психології);

консультант медико-психолого-педагогічної комісії;

завідувач центру (молодіжного);

головний консультант (керівник головного підрозділу);

консультант із суспільно-політичних питань.

 

2

Фахівець з вищою освітою повинен бути підготовленим до вирішення конкретних задач відповідно посаді. Він повинен лег­ко адаптуватися до мінливих умов діяльності підприємств різних форм власності: володіти необхідним обсягом знань у культур­ній, правовій, соціально-психологічній, економічній та інших га­лузях, вміти засвоювати нові знання, прогресивні технології та інновації. Кожен випускник повинен мати відповідну сукупність знань для виконання обов'язків на високому професійному рівні. ВНЗ створює організаційні та методичні умови підготовки фахів­ців відповідної кваліфікації. Підготовка фахівців здійснюється на основі освітньо-професійної програми, яка включає навчальний план, навчальні програми всіх дисциплін, передбачені навчаль­ним планом, перелік умінь психолога з позначенням тих дисцип­лін навчального плану, у процесі засвоєння яких у студента ви­робляються зазначені вміння..

У навчальному плані подано перелік дисциплін за трьома бло­ками:

цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін;

дисципліни циклу науково-природничої підготовки;

цикл дисциплін теоретичної, практичної та професійної під­готовки (включає дисципліни самостійного вибору навчального закладу та дисципліни самостійного вибору студента).

Професійну психологічну освіту поділяють на теоретичні та практичні компоненти.

Склалася трирівнева психологічна освіта.

I. Загальнопсихологічна теоретична підготовка передбачає оволодіння знаннями з історії психології, загальної психології, психофізіології, психології особистості, окремих галузей психо­логічної науки (інженерної психології, соціальної, вікової психо­логії тощо).

Спеціальна психологічна підготовка передбачає оволо­діння знаннями про прийоми роботи у певному напрямку прак­тичної психології: шкільній, військовій, економіки й бізнесу, сім'ї та соціальної допомоги населенню тощо, тобто знання з ос­нов практичної психології.

Знання із спеціалізації включає оволодіння прийомами та досвідом роботи у конкретній техніці: сімейного консультування у школі, діагностики та корекції взаємин у військовому підрозді­лі; конфліктології тощо.

Різняться ці рівні не лише за змістом, але й за способом орга­нізації та подання знань.

На рівні загальнопсихологічної теоретичної підготовки ос­нову складають відомості, які накопичувала психологія в процесі свого існування та розвитку, тому використовується аналітико-синтетичний спосіб організації навчального матеріалу: аналіз психологічних явищ, опис законів, структури наукових психоло­гічних знань та психологічних наук.

Переважаюча форма навчання — лекційно-лабораторна.

Результатом є система знань із теоретичної психології.

На рівні практичної підготовки найчастіше використовуєть­ся синтетичний підхід до змісту та організації навчання.

Основним результатом навчання є сформований «психологічний світогляд» майбутнього спеціаліста (тобто здатність студента бачити світ очима психолога та будувати свою професійну діяльність на його основі з використанням відповідних засобів та способів) [34]. Має мі­сце заглиблення у практичну проблематику, орієнтація на реконстру­кцію та розв'язання психологічних проблем інших людей, уміння аналізувати поведінку інших людей і робити значущі висновки.

Форма навчання — тренінги, практика, лабораторно-прак­тичні заняття.

Основою навчання на третьому — індивідуально-типологіч­ному — рівні є життєва ситуація. Результатом навчання — нави­чки і вміння практичної роботи, володіння набором технік, тех­нологій, професійних дій.

Співвідношення теоретичних та практичних знань на кожному рівні різне.

Загальногуманітарна підготовка передбачає здобуття майбу­тнім психологом системи знань про дійсність: природу, суспільс­тво, людину. Без широких знань психолог не може ефективно ре­алізовувати професійні функції.

У навчальному плані передбачаються терміни початку і закін­чення семестрів, перелік конкретних дисциплін та часу їх ви­вчення, виробничі практики, певні форми державної атестації ви­пускників.

Зокрема, державна атестація бакалавра передбачає підгото­вку та захист кваліфікаційної роботи і комплексний державний іспит із загальної, експериментальної, клінічної, соціальної психології.

Державна атестація спеціаліста проводиться шляхом написан­ня і захисту дипломної роботи та складання державного іспиту зі спеціальності.

 

3


Зміст підготовки обов'язково передбачає формування особис­тості психолога. Результатом такої підготовки повинна стати го­товність психолога до розв'язання системи виробничих функцій та типових задач. Опис цієї системи подається у табл. 4.

Продовження табл. 4

 

Посада

Виробничі функції

Типові задачі діяльності

Спеціаліст з со­ціальної роботи

організаційна, аналітична, но­рмативна, вихо­вна

Оптимізація матеріально-побутової до­помоги та морально-правової підтримки громадянам, які знаходяться в стані пси­хічної депресії (в зв'язку з катастрофами, війнами, втратою родини, житла тощо). Визначення характеру та обсягу необ­хідної допомоги, сприяння прийняттю на обслуговування закладами соціаль­ної роботи з населенням. Розробка і реалізація програм реабілі­таційних заходів.

Проведення  бесід,  спостережень за життям і побутом своїх клієнтів.

Голова секції

організаційна, аналітична, планування, ке­рування

Організація роботи в творчих, науково-

технічних та культурно-просвітницьких

громадських об'єднаннях.

Пошук клієнтів та формування творчої

групи.

Планування роботи творчого колективу. Діагностична та корекційна робота, що сприятиме актуалізації внутріш­нього потенціалу особистості.

Психолог

прогностична, планування, ке­рування, аналі­тична, прийнят­тя рішень, контролююча

Експертна оцінка психологічного ста­ну людини.

Розробка і впровадження рекоменда­цій з оптимізації трудової та учбової діяльності.

З'ясування поглядів людей на різно­манітні питання з використанням від­повідного інструментарію. Обстеження  індивідуальних якостей персоналу, особливостей їх трудової діяльності.

Організація профілактичних заходів девіантної поведінки неповнолітніх. Виявлення зацікавленості та схильнос­тей людини при проведенні профвід­бору і профконсультуванні. Впровадження заходів для адаптації особистості до нових умов.

Науковий спів­робітник (пси­холог)

Прогностична, планування, до­слідницька

Творчий аналіз теорій і практики, кри­тична обробка різних напрямків психо­логії, її врахування при розробці моделі, алгоритму і технології діяльності.

Продовження табл. 4

 

Посада

Виробничі функції

Типові задачі діяльності

 

 

Участь у розробці і виконанні заходів із психологічного супроводу діяльнос­ті персоналу.

Організація діяльності залежно від со­ціального замовлення. Розробка напрямків та заходів для психологічного забезпечення життєді­яльності людини.

Просвітницька, видавнича діяльність. Підготовка аналітичних та статистич­них матеріалів для доповідей, розроб­ка пропозицій.

Консультант

психолого-

медико-

педагогічної

консультації

прогностична, планування, ке­рування, аналі­тична, контро­лююча

Психологічна допомога дитині з вада­ми інтелектуального та фізичного роз­витку та її батькам.

Координація дій свого підрозділу з ін­шими навчальними закладами, налаго­дження прямого і зворотного зв'язків. Визначення типу освітнього закладу для подальшого навчання дитини.

Завідувач центру (моло-діжно-го)

прогностична, планування, ке­рування, аналі­тична, організа­ційна

Розробка   перспективних, поточних планів діяльності, визначення загаль­них напрямків роботи з молоддю. Організація роботи в творчих, науково-технічних, культурно-просвітницьких гро­мадських об'єднаннях молоді. З'ясування поглядів молоді на різно­манітні питання з використанням від­повідного інструментарію. Впровадження заходів для адаптації особистості до нових умов. Розробка функціональної структури уп­равління, розподіл функціональних обов'яз­ків, розробка заходів щодо вдосконалення організаційної структури управління

Головний кон­сультант (керів­ник головного

підрозділу)

прогностична, планування, ке­рування, прийн­яття рішень, ко­нтроль

Координація дій свого підрозділу з іншими    закладами, налагодження прямого і зворотного зв'язків. Розробка   перспективних, поточних планів діяльності, визначення загаль­них напрямків роботи підрозділу. Обстеження  індивідуальних якостей персоналу, особливостей їх трудової діяльності.

Продовження табл. 4

 

Посада

Виробничі функції

Типові задачі діяльності

 

 

Пропонування і впровадження реко­мендацій з оптимізації трудової та уч­бової діяльності.

Участь у розробці і реалізації заходів із психологічного супроводу діяльнос­ті персоналу.

Розробка альтернативних варіантів стра­тегії розвитку установи на основі аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів. Аналіз узагальнених показників діяль­ності установи, розробка схем функці­онування   підприємства, визначення внутрішніх і зовнішніх чинників впли­ву на виконання професійних і соціа­льно-виробничих задач.

Консультант з суспільно-політичних пи­тань

прогностична, діагностична, аналітична, до­слідницька

Проведення співбесіди. Розробка і реалізація програм реабілі­таційних заходів.

Проведення бесід, спостереження за життям та побутом персоналу. Діагностична та корекційна робота, що сприятиме актуалізації внутріш­нього потенціалу особистості. З'ясування поглядів людей з викорис­танням відповідного інструментарію. Впровадження заходів для адаптації особистості до нових умов. Визначення мети суспільно-політичної діяльності і шляхів її досягнення. Розробка балансу та планів трудових ресурсів фірм.

Дослідження    динаміки суспільно-політичних поглядів, аналіз соціаль­них відносин, настроїв, настановлень різноманітних груп людей.

 

4

Виходячи з аналізу типових задач діяльності фахівця з психо­логії, визначається система вмінь, необхідних йому для вирі­шення типових задач.

Психолог повинен володіти такими вміннями:

а) дослідницькі (гностичні) вміння:

визначати психологічну проблему в умовах конкретної си­туації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань;

поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням;

знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологі­чної задачі;

з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки і заходи по оптимі-зації власної професійної діяльності;

г)         інтерактивно-комунікативні вміння:

—оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини;

впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажано­го результату праці і задоволення його потреб;

реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові;

встановлювати емпатичні зв'язки з клієнтом;

д)         діагностичні вміння:

методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину;

використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу;

інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти вла­стивості особистості і можливості її продуктивної діяльності;

е)         дидактичні вміння:

продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу;

здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, ал­горитму і технології діяльності;

організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів;

є) проектувальні вміння:

формувати позитивну «Я-концепцію» у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов;

здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркома­нії та інших шкідливих звичок людини;

проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини;

консультувати керівників і працівників установ з питань ви­користання психології з метою ефективної організації виробничої діяльності.

Психолог у будь-якій сфері соціальної практики виконує спе­цифічні функції, що породжує разом з тим особливе співвідно­шення його прав і обов'язків порівняно з іншими працівниками цієї ж сфери.

Для практичного психолога характерним є пріоритет обо­в'язків над правами.

Чимало прав практичного психолога тісно пов'язані з обо­в'язками, випливають з них і без них реалізовуватись не можуть.

Наприклад, шкільний психолог, зокрема, зобов'язаний (має право):

активно захищати інтереси дитини, людини, якщо вони по­рушуються особами, відповідальними за навчання і виховання, створення необхідних умов життєдіяльності;

приймати самостійні рішення в межах своєї компетенції;

втручатися в методи навчання, виховання, якщо вони не сприяють розвитку дитини;

вимагати від осіб, які мають відповідні повноваження, всі­лякого сприяння розвитку дитини і своєчасного прийняття пози­тивних рішень, що стосуються долі клієнта;

особисто брати участь у проведенні медико-психологічних, судово-психологічних експертиз і досліджень дітей, а також осіб, які пов'язані з їх вихованням і навчанням.

Свої обов'язки психолог реалізує в межах напрямків його професійної діяльності (Див. Положення про психологічну служ­бу в системі освіти — Додаток Е).

Права практичного психолога можуть бути захищені юриди­чно, соціально і морально.

Юридичний захист передбачає дотримання існуючих законів, інших законодавчих документів (частково розглянутих у темі), відповідно до яких психолог вибудовує свою професійну діяль­ність і стосунки з іншими особами.

Соціальний захист прав практичного психолога забезпечуєть­ся організаціями, діяльність яких стосується сфери діяльності, в якій працює психолог. Також це можуть бути і асоціації та това­риства психологів, практичних психологів, ЗМІ.

Моральний захист діяльності практичного психолога полягає у підтримці громадською думкою.


Запитання для самоконтролю:

Що таке освітньо-кваліфікаційні характеристики? Для чого вони створюються?

Охарактеризуйте професійне призначення та умови використання фахівця із професійним напрям­ком «Психологія».

На яких посадах можуть працювати випускники із професійною кваліфікацією «Психологія»?

Що таке освітньо-професійна програма, яка її структура?

Охарактеризуйте рівні психологічної освіти.

Які форми навчання характерні для кожного з рівнів психологічної освіти? Чим це обумовлено?

Охарактеризуйте систему виробничих задач, які повинен виконувати випускник за професійним на­прямком «Психологія».

Які вміння повинні бути сформовані у фахівця з психології?

Охарактеризуйте обов'язки практичного психолога.

10.       Охарактеризуйте права практичного психолога.
Як здійснюється їх захист?