1.2. Кооперативна і колгоспна торгівля

Разом з державною торгівлею  торгове обслуговування на- селення в колишньому СРСР здійснювалося споживчою коо- перацією. Майже третина роздрібного товарообігу країни забез- печувалася  споживчою кооперацією.  Кооперативна форма торгівлі була заснована на колгоспно-кооперативній власності, матеріальні засоби і товарні цінності були колективною влас- ністю  членів  кооперативів  – пайовиків.

Споживча кооперація  реалізовувала  товари народного спо- живання головним чином сільським  жителям, а також деякі товари виробничого призначення –  колгоспам і радгоспам. Вона закуповувала сільськогосподарські  продукти і сировину за державним планом, а також позапланові закупки надлишків продуктів  у колгоспів  і колгоспників.

Організаційна  побудова кооперативної  торгівлі  відзначала- ся багатоступінчастістю. Склалися такі рівні управління: Цент- росоюз – республіканська споживспілка, обласна, крайова, рес- публіканська (АРСР) споживспілка, райспоживспілка, спожиче товариство. Кожна  ланка споживкооперації  була власником, якому належало її майно, і володіла правами юридичної особи.

Загальне керівництво роздрібною торгівлею споживкоопе- рації здійснювало правління Центросоюзу. Воно розробляло напрями розвитку і програми комплексної раціоналізації тор- говельної мережі, заходи щодо вдосконалення  матеріально-


 

технічної  бази торгівлі  і підвищення  культури  обслуговуван- ня. Основною ланкою системи управління було споживче то- вариство. Воно здійснювало управління роздрібними підприє- мствами, вирішувало важливі питання, такі як розвиток матеріально-технічної  бази, планування товарообігу,  управлі- ння товаропостачанням і рухом товару, організовувало облік і  звітність.

Прийнятий  у 1987 році Закон СРСР «Про державне підприємство (об’єднання)» не розповсюджувався  на роздрібні підприємства споживкооперації.  До введення в дію  Закону СРСР «Про кооперацію» в 1998 році в цій сфері діяли ухвали уряду СРСР про створення кооперативів різних  видів діяль- ності: торгових,  громадського харчування, з побутового обслу- говування тощо.

Ці ухвали відображали практику  диференційованого  галу- зевого підходу до їх створення. За галузевим принципом фор- мувалося й поточне законодавство  про діяльність підприємств роздрібної  торгівлі  споживкооперації.

Ситуація змінилася з ухваленням Закону СРСР “Про коо- перацію” [201], в якому відобразилася тенденція до встановлен- ня єдиного правового регулювання порядку створення і орган- ізації діяльності кооперативів,  незалежно від  їх  галузевої приналежності. Істотною в цьому відношенні стала ухвала Ради Міністрів СРСР від 30 грудня 1988 р. за № 1485, якою були виз- нані такими, що втратили силу раніше видані рішення уряду з питань кооперації.

Питання створення, організації  і діяльності  підприємств роздрібної торгівлі споживкооперації регулювалися також чи- сельними інструкціями, правилами, листами та іншими право- вими актами.  Так,  Центросоюз СРСР відповідно  до Закону СРСР “Про  кооперацію”  видав Зразковий статут споживчого товариства, затверджений  ХІІ з’їздом споживчої кооперації СРСР 22 березня 1989 року, який був основним правовим ак- том, що регулював діяльність роздрібних торгових підприємств споживкооперації.  Підприємства  роздрібної торгівлі  створюва-


 

лися за рішенням загальних зборів членів споживчого товари- ства в дозвільному порядку [174,с. 63].

При цьому кооперативним організаціям було рекомендова-

но здійснювати створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, що входять у нього, з дотриманням норм “Поло- ження  про порядок створення, реорганізації  і ліквідації підприємств,  об’єднань, організацій  і установ”, затвердженого ухвалою РМ СРСР від 02. 09. 1982 року за № 816 [229]. При- пинення діяльності споживчого товариства регулювалося також “Положенням про порядок припинення кооперативних орган- ізацій при їх ліквідації, з’єднанні і розділенні”, затвердженою ух- валою ЦВК і РНК від 15 червня 1927 року, з урахуванням ви- мог Закону СРСР “Про  кооперацію”,  що не можна визнати правильним.

Діяльність підприємств кооперативної торгівлі, як і держав- них торгових підприємств,  за обсягом товарообігу,  закупівля- ми сільськогосподарських продуктів, розвитком торгової мережі планувалася державою. Більшість  товарів реалізовувалася  за цінами,  затвердженими державою.

Крім  організованої державної і кооперативної торгівлі, про- даж товарів населенню  проводився на колгоспних  ринках. Згідно з «Основними положеннями про завдання і функції кол- госпного ринку»  1983 року,  колгоспний ринок був торговим підприємством, функціями якого були: торгівля надлишками сільськогосподарських продуктів,  організована  доставка про- дуктів, надання громадянам і організаціям місць на ринку, кон- троль за якістю продуктів силами відповідних органів, забезпе- чення продавців  ваго-вимірювальними приладами, сприяння колгоспам, колгоспникам та іншим громадянам у реалізації про- дуктів, надання колгоспним кооперативним і державним органі- заціям в оренду необхідних  приміщень, контроль за дотриман- ням правил торгівлі, стягування разового збору і т. д.

Діяльність ринків регламентувалася: Типовими правилами торгівлі на колгоспних ринках, затвердженими наказом Міністерства торгівлі  СРСР  від 14 листопаду 1978 року  за

№ 263; Основним положенням про завдання і функції колгос-


 

пного ринку,  затвердженим наказом Міністерства  торгівлі СРСР від 15 серпня 1983 року за № 177; Санітарними прави- лами для колгоспних ринків, затвердженими наказом Міністер- ства торгівлі СРСР від 24 грудня 1979 року за № 297 і погод- женими  із заступником Головного державного ветеринарного інспектора СРСР та заступником Головного державного сані- тарного лікаря  СРСР; Типовим положенням про бюро торго- вих послуг на колгоспному ринку, затвердженому наказом Міністерства торгівлі СРСР від 7 листопада 1982 року за № 232.

На відміну від державної і кооперативної торгівлі, ціни  на колгоспних  ринках нормативно не регулювалися.

Безпосереднє керівництво господарською діяльністю ринків на місцях здійснювало  управління  колгоспних ринків, що дія- ло на підставі Положення, затвердженого наказом Міністерства торгівлі СРСР. Управління колгоспних ринків підпорядкову- валось обласному  управлінню торгівлі, яке направляло і конт- ролювало діяльність ринків.

У період перебудови мережа ринків розширилася, і ринко- ва торгівля зазнала істотні зміни. Зараз великі ринки є багато- галузевим господарством, що включає торгово-заготівельну діяльність, виробництво товарів народного споживання, надан- ня населенню транспортних,  побутових і інших  послуг.

Крім того, ринки  можуть на добровільних  засадах входити до різних  видів асоціацій, що сприяє поліпшенню ринкової торгівлі.

Питання  для самоконтролю

1. Чим була кооперативна  торгівля в колишньому СРСР?

2. Охарактеризуйте  організаційну  побудову кооперативної торгівлі.

3. Який  орган здійснював загальне керівництво  споживчою кооперацією і які були його функції?

4. Яка роль споживчого товариства в управлінні роздрібною

торгівлею  споживкооперації?


 

5. Якими   нормативними   актами   регламентувалася діяльність роздрібних торгових підприємств споживкоо- перації?

6. Чим був колгоспний ринок і які його функції?

7. Якими        нормативними          актами            регламентувалася діяльність  колгоспного ринку?

8. Який  орган здійснював  керівництво  діяльністю  колгосп- ного ринку?

9. Які функції  виконував колгоспний ринок?