4.3. Локальні нормативні акти торговельного підприємства

Акціонерне  товариство вважається створеним з моменту його державної реєстрації, проте факт державної реєстрації ак- ціонерного товариства, якому передує затвердженням заснов- ницького документа  – Статуту, служить лише стартовим мо- ментом у створенні цілісної нормативної системи, що визначає і закріплює правовий статус товариства.

Таким  чином, система правового забезпечення підприєм- ницької діяльності взагалі та акціонерної форми зокрема скла- дається з двох рівноправних  підсистем: централізованого  і ло- кального правового регулювання. Співвідношення цих підсистем  визначається рівнем  демократизації  централізовано- го законодавства і ступенем розвитку локальної нормотворчості конкретного  акціонерного  товариства.

Зараз у господарському законодавстві відбувається станов- лення нової підгалузі – корпоративного права, предметом якої є підприємницькі  структури  і механізми їх функціонування, зокрема акціонерні товариства. Прикладом може бути розвиток законодавства Російської Федерації: від Положення про акціо- нерні товариства в 1990 році до Федерального закону “Про акціонерні  товариства” 1995 року.  Цей закон і суміжне  з ним законодавство є тією  основною законодавчою базою, яка фор- мує правове положення і задає основні принципи регламентації внутрішніх і зовнішніх відносин, нормативи поведінки суб’єктів акціонерних прав, органів управління і контролю, а також роз- межовує предмет і обсяг ведення централізованих  і локальних норм, встановлює межі  самостійного розсуду і загальні прави- ла виникнення  правоздатності. Локальний механізм нормот- ворчості, який існує відповідно до централізованого законодав- ства, діє найбільш ефективно в кожному конкретному випадку. Від того, наскільки  точно буде побудований цей механізм,  за- лежатиме ефективність  і результативність діяльності акціонер- ного товариства. Численні норми Федерального закону “Про ак- ціонерні  товариства” містять  відсилання до внутрішніх


 

документів,  чим підкреслюють значущість локальної нормот- ворчості акціонерних товариств. І якщо до його введення лише окремі  акціонерні  товариства приймали і керувалися  в своїй діяльності  локальними документами,  то зараз у ряді  випадків їх відсутність ставить в невигідне  положення саме акціонерне товариство.

Забезпечуючи впорядкованість усієї  діяльності  товариства, локальна нормотворчість слугує механізмом вирішення пробле- ми організації управління конкретного підприємства. При цьо- му слід мати на увазі, що локальні нормативні акти, які прий- маються акціонерними  товариствами, яко  не  суперечать законодавству мають юридично обов’язкову силу не тільки  у внутрішній  діяльності  товариства (підрозділи,  персонал, адміні- страція, органи управління та ін.), але і в зовнішній діяльності. Представляється помилковою думка окремих авторів про те, що “локальні підзаконні акти видаються організацією для вирішен- ня своїх внутрішніх питань. Вони поширюють свою дію тільки на членів даного обмеженого колективу людей” [84, с.118]. Ло- кальні  акти акціонерних товариств безпосередньо  були пов’я- зані з регулюванням взаємостосунків  товариства з державни- ми і місцевими органами управління, комерційними і некомерційними  організаціями,  вони мають обов’язкову силу при розгляді в судах справ, що випливають із взаємовідносин адміністрації і персоналу, органів управління і акціонерів, а та- кож із взаємовідносин товариства з контрагентами по виконан- ню договорів.

Відзначимо  істотні  риси локальних нормативних актів. Локальні нормативні акти акціонерних товариств розробля-

ються на підставі законів та інших  правових актів централізо- ваного регулювання і не можуть суперечити їм; спрямовані на забезпечення виконання законів і правових актів державного управління;  приймаються компетентними  органами управлін- ня товариства в установленому порядку і не потребують затвер- дження або схвалення якими-небудь іншими, у тому числі дер- жавними, органами; обов’язкові для виконання всіма суб’єктами, що вступають у правовідносини з товариством як у внутрішній,


 

так і зовнішній сферах діяльності,  судовими та іншими право- охоронними органами.

Основним локальним нормативним актом акціонерного

суспільства є статут товариства. Зміст статуту частково регла- ментується нормами чинного законодавства (наприклад,  ст. 4,

10, 11, 14, 37 Закону України  “Про господарські товариства” , ст. 88, 154 Цивільного кодексу України,  ст. 82 Господарського кодексу  України).

Необхідним моментом в утворенні акціонерного товариства є створення його статутного фонду (статутного  капіталу).  Ук- раїнський законодавець не дає визначення поняття статутного фонду, повністю  розкриваючого його єство. Теоретичне визна- чення поняття статутної фундації окремими авторами дається частіше за все на основі  аналізу  джерел його створення. “Под уставным капиталом, иногда называемым основным или номи- нальным, понимается та номинальная денежная сумма, которая подлежит внесению акционерами в качестве вознаграждения за приобретение  членства в акционерном обществе”  [31,  с. 165]. Зарубіжний законодавець дає таке визначення поняттю статут- ний фонд: “1. При выпуске корпорацией акций с номинальной стоимостью полученный за них платеж составляет уставный ка- питал в размере стоимости таких акций; 2. При выпуске  кор- порацией акций без номинальной стоимости сумма платежа, полученного за них, составляет уставный капитал, если только cовет директоров  в течение шестидесяти дней после выпуска акций не зачислит часть, но не всю сумму, полученную  за та- кие акции, в доход корпорации” (§ 506 Закона о предпринима- тельских корпорациях штата Нью-Йорк)”.

Статутний фонд відіграє важливу роль в діяльності  акціо- нерного  товариства. Відзначають,  як  правило, три основні функції  статутного фонду акціонерного  товариства: по-перше, внесене до статутного фонду майно складає матеріальну  базу для торгово-виробничої діяльності товариства при його виник- ненні, по-друге, на статутний фонд акціонерного товариства по- кладається гарантійна  функція, хоча в процесі діяльності вона покладається і на інше майно акціонерного товариства; по-третє,


 

за допомогою статутного фонду встановлюється частка участі кожного  акціонера  в акціонерному товаристві.

Питання  для самоконтролю

1. Яка роль локальних нормативних актів у регулюванні діяльності  акціонерного товариства?

2. Назвіть істотні риси локальних нормативних актів.

3. Який локальний нормативний акт є основним для акціо- нерного торговельного підприємства?

4. Які вимоги до змісту статуту акціонерного торговельного підприємства?

5. Дайте  поняття і назвіть основні функції  статутного капі- талу акціонерного торговельного підприємства.

6. Яким  чином формується статутний фонд акціонерного товариства?

7. Які локальні нормативні акти складаються а акціонерно- му товаристві?