1.4. Місце і роль виробничого потенціалу в суспільному виробництві

 

У залежності від масштабів господарської системи розрізня­ють виробничий потенціал:

народного господарства;

галузі;

регіону;

підприємства (об'єднання) [8].

Потенціал народного господарства - виробничі ресурси, їх­ній обсяг, структура, технічний рівень і якість.

Під виробничими ресурсами розуміються засоби виробницт­ва, трудові і природні ресурси, залучені в економічний оборот.

Потенціал підприємства країни, республіки - промисловий, сільськогосподарський потенціал, потенціал інших галузей виро­бничої сфери, будівельний потенціал.

Потенціали різних рівнів господарювання відрізняються один від одного розмірами відокремлення ресурсів, що, у свою чергу, визначаються такими особливостями виробничих систем, як ма­сштабність, характер діяльності і ступінь замкнутості. Від цього залежить не тільки величина виробничого потенціалу, а й струк­тура його ресурсів, а також динамічність останньої.

Виходячи з цього, народне господарство і промисловість:

є великомасштабними господарськими системами з висо­ким ступенем замкнутості;

вони володіють значною відтворювальною здатністю у ві­дношенні до всіх елементів виробничого потенціалу.

На відміну від розглянутих сфер підприємства і об'єднання мають:

значно менший масштаб діяльності;

їхня відтворювальна здатність обмежена відшкодуванням, відновленням і деяким розширенням основних фондів, а також відшкодуванням у встановлених межах робочої сили (підготовка робочих кадрів і підвищення їхньої кваліфікації);

у них істотно менше можливості й у здійсненні науково-технічних розробок, тому структура ресурсів виробничого потен­ціалу цього рівня керування буде набагато простішою.

Потенціал промислового підприємства характеризує собою ресурси, що відокремилися в рамках основної господарської лан­ки, тому він менше потенціалу галузі і народного господарства і є їхнім складовим елементом як частина цілого.

Перераховані потенціали знаходяться між собою в пропор­ційній залежності, тому потенціал галузі визначається сумою по­тенціалів підприємств і об'єднань, які входять до неї, а потенціал народного господарства - сумою потенціалів галузей.

Спостерігається процес взаємопроникнення потенціалів, «обмін» їх окремими складовими, що приводить до збільшення потенціалу кожної підсистеми.