3.6. Оцінка конкурентного статусу фірми методом конкурентних переваг

 

На нинішньому етапі розвитку ринкових відносин необхідно більш глобальне розуміння проблем конкурентоспроможності потенціалу організації для адекватного висновку про його рівень.

Останнім часом особливу актуальність набуває метод визна­чення конкурентоспроможності на основі теорії конкурентних переваг М. Портера.

Зовнішня конкурентна перевага - це перевага у властивостях продукції, що формує «цінність для покупця» внаслідок повного задоволення його потреби. Ця перевага нарощує «ринкову» силу» організації, тому вона зможе змусити ринок підняти ціну прода­жу в порівнянні з пріоритетним конкурентом, що не володіє та­кою перевагою. Оцінкою такої сили можна вважати еластичність попиту за ціною.

Внутрішня конкурентна перевага - це перевага у витратах виробництва, що формує «цінність для виробника» внаслідок більш високої продуктивності. Внутрішня перевага забезпечує фірмі велику стійкість до зниження ціни продажу, що може бути нав'язана ринком або конкурентом, і більш високу рентабель­ність.

Показником потенційних переваг організації можна вважати належність їй частини ринку, що розраховується в такий спосіб:

к =       = кі * ц        абочЧ = ^

і           п          '           1          п          і п

X Кі    XКі * Ці         ІПі

де: Чк і або Ч 4 і — частка ринку і-ої організації, розрахована від­повідно по обсягу або загальній вартості реалізованої продукції;

Кі і Ці - відповідно кількість і ціна продукції, реалізована і-ою організацією,


Пі - обсяг продажів і-ої організації, п - кількість фірм, що функціонують на даному ринку. Оцінка рівня конкурентоспроможності фірми за часткою ри­нку наведена в таблиці 4.

Співвідношення (Ч к і / Ч 4 і ) дає можливість визначити найбільш привабливий ціновий сегмент ринку: якщо (Ч к і / Ч 4 і ) дорівнює 1, то підприємство працює в середньому ціновому сег­менті, якщо менше 1 — у високому, більше 1 — у низькому ціно­вому сегменті.