3.4. Формування конкурентоспроможності потенціалу на базі конкурентних переваг

 

Формування конкурентоспроможності потенціалу (КСП) від­бувається на основі трансформації конкурентних переваг елемен­тів моделей потенціалу в КЗП фірми, тобто:

Кпр - > КЗП

КСП фірми — величина інтегральна стосовно конкурентної переваги (Кпр) і конкурентоспроможності (КС) усіх моделей по­тенціалів (потенціал підприємства, економічний потенціал, тру­довий потенціал, науково-технічний потенціал та ін.) і є в най­простішому випадку їх адитивною (тобто отриманою шляхом пі-дсумування) функцією з ваговими коефіцієнтами:

КСП = X (А*Кпр +В*КС),

де А і В — вагові коефіцієнти;

Кпр і КС — конкурентні переваги і конкурентоспроможність відповідних моделей потенціалів фірми.

Схема формування КСП фірми базується на визначенні цієї категорії і має такий вигляд (рис. 8).

На рівні 1 розробляються заходи щодо реалізації окремих фа­кторів у конкретну конкурентну перевагу кожної моделі потенці­алу (виробничого - КП ПП, трудового - КП ТрП, економічного КП ЕП, науково-технічного КП НТП, інформаційного КП ІП, ор­ганізаційного КП ОП, маркетингового КП МП, інвестиційного КП ІнП потенціалів) на рівні 2. Ці переваги формують конкурен­тоспроможність кожного названого потенціалу і конкурентну пе­ревагу фірми КП Ф - рівень 3.

КСП фірми формується на 4-му рівні на основі конкурентос­проможності всіх потенціалів і конкурентної переваги фірми (КП

Ф).

Як фактори кожної з моделей потенціалів приймаються її ре­сурси: для виробничого потенціалу — матеріально-технічна база, рівень технологій, для кадрового — структура, кваліфікаційний рівень робітників.


 

 


Рис. 8. Формування КЗП фірми

 

Інтегральна оцінка конкурентних переваг кожної моделі по­тенціалу здійснюється за формулою:

п т

^ = ЕІ (щЩ      * Фу), і=і у=1

де: Іт — інтегральний показник конкурентних переваг моделі потенціалу;

і = 1,2,.. .її — номер конкурентної переваги конкретного поте­нціалу;

І = 1,2,.. .пі — номер фактора і-ї конкурентної переваги потен­ціалу;

а і — вагомість і-ї конкурентної переваги, X а і = 1;

[Зу — вагомістьу-го фактору і-ї конкурентної переваги,

X Ру =1;

П — відносне або нормативне значення і-ї конкурентної пе­реваги;

Фу — відносне або нормативне значення у-го фактора і-ї кон­курентної переваги.

Інтегральний показник конкурентних переваг потенціалу ха­рактеризує його потенційну конкурентоспроможність. (III рівень КЗП).

Не всі конкурентні переваги і їх визначальні фактори можна оцінити кількісно. У цьому випадку застосовуються експертні методи оцінки факторів, переваг і їхньої вагомості.

До інтегральної оцінки конкурентних переваг цілком обґрун­товано і доцільно застосовувати системний, комплексний і нор­мативний підходи.

З позицій системного підходу при інтегральній оцінці конку­рентних переваг потенціалів як систем варто окремо оцінювати фактори зовнішнього оточення і внутрішньої структури систем (зовнішні і внутрішні фактори).

З позицій комплексного підходу при інтегральній оцінці кон­курентних переваг варто враховувати аспекти кожного окремого потенціалу в плані забезпечення конкурентоспроможності (виро­бничого — технічний рівень виробництва, організаційного — ор­ганізація виробництва, праці, менеджменту, логістика, організа­ція зовнішньої інфраструктури; економічного — рентабельність, стійкість, фінансові інструменти, забезпеченість ресурсами; нау­кового — глибина аналізу економічних законів, застосування нау­кових підходів і методів; ринкового — сила конкуренції, відкри­тість, маркетинг), а також їхнього взаємовпливу.

Застосування нормативного підходу до інтегральної оцінки спонукує організацію до нормування і моніторингу конкретних факторів переваги конкретних об'єктів (потенціалів).

Оцінка КЗП фірми здійснюється за кінцевими підсумковими результатами реакції конкретного ринку на продукцію фірми, а оцінка конкурентних переваг здійснюється на ранніх стадіях ін­вестування, до початку бізнесу, при техніко-економічному обґру­нтуванні інноваційних і інвестиційних проектів.

Подальший моніторинг реалізації конкурентних переваг здійснюється на стадіях виробничого процесу і логістики. Важ­ливо обґрунтовано, жорстко і регулярно проводити політику на­рощування конкурентних переваг.