2.4. Формування виробничого потенціалу. Поняття виробничої функції і виробничої потужності

 

Виробничий потенціал є основою економічного потенціалу фірми.

Методологія визначення виробничого потенціалу (кількісний аспект) безпосередньо пов'язана з такими економічними категорі­ями, як «виробнича функція» і «виробнича потужність». Осо­бливість ролі останньої серед виробничих факторів пояснюється специфічністю капіталу як каталізатора підприємництва і, голов­не, специфічністю виробничої потужності як найбільш мобільно­го фактора серед інших факторів виробництва. Тому пріоритет­ними є формування й оцінка виробничої функції і потужності фі­рми в порівнянні з іншими факторами і ресурсами виробничого потенціалу (матеріальними, трудовими) [2].

Основна мета виробництва — перетворення факторів вироб­ництва (ресурсів матеріальних, робочої сили і капіталу) у готову продукцію.

Зміст виробничої функції полягає в тому, що визначену кі­лькість продукції можна виготовити за робочий день при визна­ченій комбінації устаткування, робочих та інших факторів:

X = f (А, В, С,...Щ

Де: X - результативна кількість продукції за одиницю часу; А, В, С - кількість різних факторів виробництва, використа­них для виробництва продукції. У виробничих функціях виду:

X = а*Г1Ь1 *Г2Ь2 *...*ГтЬт*є

X - кількість продукту, що виготовляється за допомогою т

виробничих факторів Б1, Р2,...Бт; Ь - параметр, що характеризує еластичність кількості проду­кції (результуючої функції) стосовно кількості відповід­них виробничих факторів. Еластичність функції - це показник, що характеризує збіль­шення результуючої функції X на Ь % при збільшенні одного з факторів на 1% (тобто збільшення фактора на 1% приведе до збі­льшення функції на Ь %).

Економічний зміст мають не тільки коефіцієнти Ь кожного фактора, а й їхня сума, тобто сума еластичностей:

В = Ьі + Ь2 + ...+Ьт ...

Ця величина фіксує узагальнену характеристику еластичності виробництва.

Окремий випадок - функція Кобба-Дугласа:

X = А*К^*П3

Властивості виробничої функції Кобба-Дугласа

Еластичність випуску продукції.

Збільшення витрат капіталу на 1% приведе до росту випуску продукції на а%, а збільшення витрат праці на 1% приведе до ро­сту випуску на Р %.

Ефект масштабу виробництва.

Якщо а і Р у сумі перевищують одиницю, то функція має зрос­таючий ефект від масштабу виробництва (тобто якщо К і Ь збіль­шуються в деякій пропорції, У зростає в більшій пропорції).

Якщо їхня сума дорівнює одиниці, то це говорить про пос­тійний ефект від масштабу виробництва (X збільшується в тій же пропорції, що й К і Ь).

Якщо їхня сума менше одиниці, то має місце зниження масшта­бу виробництва (X збільшується в меншій пропорції, чим К и Ь).

Спрощений вид функції, як залежності двох найбільш важли­вих факторів виробництва - праці і капіталу:

X = f(L,K),

де: L — кількість робітників;

К — величина капіталу (в натуральному вираженні), необхід­ного для виробництва продукції X. Ця концепція реалізується за допомогою емпіричної функції:

 

де і — індекс ресурсів для виробництва продукції г-го наймену­вання.

Зміст функції: максимальна кількість продукції X, потенцій­но виробленої щодня, дорівнює кореневі з добутку кількості ро­бітників Р, зайнятих 8 годин на день, і кількості устаткування ДО, що працює теж 8 годин на день.

Наприклад, якщо планується виготовляти X = 10 одиниць продукції в день, то виробнича функція ідентифікується як:

 

Альтернативні варіанти кількості працівників і устаткування: 10x10, 25x4; 2x50 (добуток дорівнює 100). У такий спосіб функ­ція виробництва показує технічно ефективні комбінації ресурсів, які можна використовувати для виробництва даної кількості про­дукції.

Підприємства, зацікавлені в постійному одержанні прибутку, повинні керуватися принципом технічної ефективності, коли з декількох альтернатив вибирають метод, що передбачає найбільш оптимальну комбінацію факторів виробництва. Цей підхід ілюст­рує табл. 1.


Таблиця 1

Найбільш ефективним є 5-й метод виробництва, оскільки при його реалізації потрібна менша кількість людей і устаткування і при цьому забезпечується необхідний обсяг виробництва.

Таким чином, функція виробництва визначає максимум про­дукції, що можливо виробити, визначивши найбільш технічно ефективну комбінацію факторів виробництва.

Виробнича функція може бути використана як інструмент вибору розміру виробництва в короткостроковому, середньост-роковому і довгостроковому періодах.

У короткостроковому періоді хоча б один з факторів залиша­ється незмінним (наприклад капітал, тобто кількість устаткуван­ня). У середньостроковому періоді технічний рівень виробництва практично не змінюється, хоча усі фактори виробництва є змін­ними. Довгостроковий період є достатнім для зміни технічного рівня виробництва, впровадження нової техніки і технологій.

Фірма існує відразу в трьох вимірах, оскільки приймає рі­шення, що реалізуються в тому чи іншому періоді.

У короткостроковому періоді фірма позбавлена гнучкості, оскільки хоча б один з факторів є незмінним. Однак категорії граничного і сумарного продукту можуть забезпечити ефектив­ність виробничого потенціалу в цьому періоді. Гіпотетичний приклад наведено у табл. 2.

Сумарний продукт - фактична кількість готової продукції, виробленої за 1 день.

Граничний продукт — кількість додаткових одиниць продук­ції, що виготовляються в результаті залучення додаткової одини­ці змінного фактора (у даному випадку - працівника).

Середній продукт — кількість продукції, виготовленої за день одним робітником (Хі: Ьі).


Приклад показує, що послідовне збільшення змінних факто­рів виправдано до визначеного рівня, оскільки спочатку нарощу­вання ресурсу сприяє збільшенню граничного продукту, потім приводить до його зниження аж до негативного росту граничного продукту.


 

 


 

5 4 3 2

1

0

-1

-2

 

 

 

Коли граничний продукт вище за середній, не залежно від то­го, збільшується він або зменшується, середній продукт обов'яз­ково буде зростаючим. Якщо ж граничний продукт нижче серед­нього, то останній обов'язково повинний бути спадаючим.

Виробнича потужність — потенційна можливість підприєм­ства випускати максимальну кількість продукції в одиницю часу за допомогою організованої сукупності виробничих факторів, до­сягнутого рівня їхньої взаємодії й освоєння.

У загальному виді визначається:

М = п * Гд /

де: п - кількість устаткування, шт;

— дійсний фонд часу роботи одиниці устаткування за рік, £п — сумарна трудомісткість обробки _]-й групи виробів на даному устаткуванні, годин.

Формування виробничої потужності.

Формування виробничих потужностей фірм, доскональність організаційної побудови системи устаткування в значній мірі за­лежать від рівня узгодженості пропускної здатності машин в окремій підсистемі, між підсистемами в межах усієї системи устаткування. Тобто за кількістю, структурою і продуктивністю устаткування в підсистемах потрібно визначити так, щоб в оди­ницю часу вироблялася однакова кількість продукції в кожній групі устаткування всередині підсистеми (тобто реалізується принцип пропорційності і синхронізації).

Пропускна здатність групи устаткування визначається:

Гд * п. * Квн
Кп.з. =            =|         ,

X Р

де К п.з. — коефіцієнт пропускної здатності і-й групи устат­кування;

Гд- дійсний фонд часу роботи одиниці устаткування за рік;

пі - кількість одиниць устаткування і-й групи, шт.;

К в.н. — коефіцієнт виконання норми,

- сумарна трудомісткість обробки р'-й групи виробів на і-му устаткуванні.

Величина, зворотна Кп.з., називається коефіцієнтом заванта­ження устаткування.

Якщо говорити про якість організації системи устаткування фірми в більш ширшому плані, то принцип пропорційності пови­нен бути присутнім так само й у пропускній здатності між окре­мими підсистемами, що функціонують на всіх рівнях ієрархічної структури фірми. Цим значною мірою визначається фронт робіт системи і виробнича потужність фірми.

У загальному виді техніко-організаційна модель формування виробничої потужності відбувається в такий спосіб, як представ­лено на рис. 6.

Задачу визначення виробничої потужності можна сформулю­вати таким чином: при обмеженні дійсного фонду часу роботи устаткування максимізується випуск продукції в натуральному або вартісному вираженні.

 

 

 

Конкурентоспро­можність продукції

Можливості інвесту-

вання


Характеристика попиту

 

 

 

Конструктивно-технологічні особли­вості, якість

Системи машин фірми

Масштаб виробниц­тва (програма выпуску продукції)

 

 

 

Структура машиномісткості (трудомісткості)

Фронт робіт


Типи виробництва

 

 

 

Види технологіч­ного обладнання

Виробнича потужність

Види технологіч­ного обладнаня

 

 

 

Рис. 6. Техніко-організаційна модель формування виробничої потужності

 

Модель визначення виробничої потужності фірми, відповідно до якої максимізується обсяг випуску продукції, має вигляд:

Г = Х С]Х] — тах при обмеженнях X їу < Г і Аі < Хі < Ві

С] та X р- договірна ціна і максимально можливий обсяг ви­пуску ' -го виду продукції;

р — норма часу виготовлення ]-го виду продукції на і-му устаткуванні;

Гі - дійсний річний фонд часу роботи устаткування при зада­ному режимі;

- встановлене планове завдання (програма) з випуску цьо-

го виду продукції;

- можливий плановий обсяг реалізації ]-го виду продукції.

Питання для перевірки

Визначення системи. Чому категорія «потенціал підприємс­тва» класифікується як економічна система?

Відмінні риси економічних систем. Характеристики ПП як економічної системи.

Концепція синергізму. Ефект масштабу. Типи синергізму.

Формування економічного потенціалу. Багаторівнева струк­турна модель формування ЭП, її складові.

Формування виробничого потенціалу. Актуальність і пріо­ритетність категорій «виробнича функція» і «виробнича по­тужність» у структурі виробничого потенціалу.

Зміст виробничої функції. Поняття сумарного продукту, граничного і середнього продукту, їхній взаємозв'язок.

Виробнича потужність. Організаційна модель формування виробничої потужності. Визначення виробничої потужності.

 

Дайте визначення

Система - це...

Синергізм продажів - це ...

Оперативний синергізм - це ...

Інвестиційний синергізм - це ...

Синергізм менеджменту - це...

Господарський потенціал - це ...

Граничний продукт - це ...

Виробнича потужність - це ...

Пропускна здатність устаткування - це ...