4.2. Нормативно-правова та організаційна складові системи адміністрування податків

Система адміністрування податків направлена на здійснення конт- ролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчис- лення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів, податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Правові основи діяльності податкової служби України закладені За- коном України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 груд- ня 1990 року № 509-ХІІ у редакції від 24 грудня 1993 року № 3813-ХІІ із змінами і доповненнями (далі — Закон № 509-XII).

Відповідно до Закону до системи органів державної податкової служ- би відносяться:

-           Державна податкова адміністрація (ДПА) України;

-           державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, об- ластях, містах Києва і Севастополя;

-           державні податкові інспекції (ДПІ) в містах (крім Києва і Севастопо- ля), районах, районах у містах.

Див. рис. 4.1.

Державна податкова адміністрація України


9

СДПІ


27

ДПА в Автономній Республіці  Крим,

областях,  містах Києві та Севастополі


 


 

51

ДПІ у містах


62

ДПІ в районах у містах


 


97

міжрайонні  ДПІ


91

об’єднані  ДПІ


167

ДПІ у районах


 

Рис. 4.1. Загальна структура органів державної податкової служби

(станом на 01.10.07)


У  складі органів державної податкової служби знаходяться відпо- відні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушен- нями — податкова міліція.

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Податкова служба України — це сукупність державних органів, які організовують і контролюють надходження податків, податкових і окре- мих видів неподаткових платежів.

Завданнями органів державної податкової служби є:

-           здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бю- джетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодав- ством (далі — податки, інші платежі);

-           внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

-           прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

-           формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платни- ків податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;

-           роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

-           запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним зако- ном до компетенції  податкової міліції, їх розкриття, припинення, роз- слідування та провадження у справах про адміністративні правопо- рушення.

Органи державної податкової служби України координують свою ді- яльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, ста- тистики, державними митною і контрольно-ревізійною службами, інши- ми контролюючими органами, банками, а також з податковими служба- ми інших держав.

Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:

1)  виконує безпосередньо і організовує роботу ДПА та ДПІ, пов’язану із:

-           здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою на- рахування та сплати податків та зборів, контролю за валютними опе- раціями, за додержанням порядку проведення готівкових розрахун- ків за товари (послуги), контролю за наявністю свідоцтв про держав- ну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та ліцензій на право займатися певними видами господарської діяльності, що під- лягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;


-           здійсненням контролю  за додержанням виконавчими  комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, ін- ших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою пере- рахування цих сум до бюджету;

-           обліком платників податків, інших платежів;

-           виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів;

-           проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експор- терів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики  і проектів державних про- грам у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тю- тюнових виробів;

2)  у випадках, передбачених законом, видає нормативно-правові  акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;

3)  затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та ін- ших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків;

4)  у порядку, встановленому законом, надає податкові роз’яснення, ор- ганізовує виконання  цієї  роботи органами державної податкової служби;

5)  здійснює заходи щодо підбору, розміщення, професійної підготовки і перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;

6)  надає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи;

7)  організовує роботу зі створення інформаційних систем, автоматизо- ваних робочих місць та інших засобів автоматизації і комп’ютеризації роботи органів державної податкової служби;

8)  розробляє проекти законів України та інших нормативно-правових актів щодо форм та методів проведення планових та позапланових виїзних перевірок у рамках контролю за додержанням законодавства;

9)  при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинність, на- правляють матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;

10) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за факта- ми правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції  податкової міліції;

11) надає Міністерству фінансів України, Головному управлінню Дер- жавного казначейства України звіт про надходження податків;

12) вносить пропозиції і розробляє проекти міжнародних договорів щодо оподаткування, виконує у визначених законодавством межах міжна- родні договори з питань оподатковування;

13) надає фізичним особам  — платникам податків ідентифікаційні номери і веде Єдиний банк даних про платників податків — юридичних осіб;


14) прогнозує, аналізує надходження податків, джерела податкових над- ходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на податкові надходження;

15) забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їхнє зберігання і ре- алізацію;

16) організовує роботу, пов’язану із здійсненням контролю за дотриман- ням суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздріб- ну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів;

17) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо удосконалення податкового законодавства;

18) організовує в межах своєї компетенції роботу з забезпечення держав- ної таємниці в органах податкової служби.

Середня ланка податкової служби України — ДПА в Автономній Рес- публіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, ДПІ у містах з район- ним поділом — виконує зазначені вище функції, крім функцій, передба- чених пунктами 2, 3, 8, 10, 11, 12, 13, 17, а також пунктом 15 в частині за- безпечення виготовлення марок акцизного збору.

Первинна ланка податкової служби України — державна  податкова інспекція — безпосередньо  веде податкову роботу. ДПІ в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані держав- ні податкові інспекції виконують такі функції:

1)  здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нара- хування та сплати податків та зборів;

2)  забезпечують облік платників податків, правильність нарахування і своєчасність надходження податків;

3)  контролюють своєчасність подання платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчислен- ням податків,  а також ведуть перевірку достовірності цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і нарахування податків та інших платежів;

4)  здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю ва- лютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових роз- рахунків за товари та послуги, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій, торгових патентів;

5)  ведуть облік векселів, які видаються суб’єктами підприємницької ді- яльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у сфе- рі зовнішньоекономічних відносин,  а також контроль за погашенням цих векселів;


6)  забезпечують застосування і своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, а також адміністративних штрафів з посадових осіб, перед- бачених за порушення податкового законодавства;

7)  аналізують причини й оцінюють дані про факти порушення податко- вого законодавства;

8)  здійснюють перевірки фактів приховування і заниження сум подат- ків;

9)  за дорученням спеціальних підрозділів з боротьби з організованою злочинністю проводять перевірку своєчасності подання і достовір- ності документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків;

10) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за факта- ми правопорушень, щодо яких передбачена кримінальна відповідаль- ність, якщо їх розслідування не входить до компетенції податкової міліції;

11) подають до судів позови до підприємств, установ і організацій і гро- мадян про визнання договорів недійсними і стягнення до доходу дер- жави коштів, одержаних ними за такими угодами, в інших випад- ках — коштів, отриманих без встановлених  законом підстав, а також стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

12) розглядають звернення громадян, підприємств, установ з питань опо- даткування і (у межах своєї компетенції) валютного контролю, а та- кож скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій;

13) надають відповідним фінансовим органам і органам Державного каз- начейства України звіт про надходження податків;

14) роз’ясняють через засоби масової інформації порядок застосування за- конодавчих та інших нормативно-правових актів про податки та ін. Для виконання своїх функцій органи державної податкової служби

мають право:

1)  здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян перевірки документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, наявності свідоцтв про державну ре- єстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, одержувати від посадових осіб і громадян пояснення, довідки і відомості з питань, що виника- ють під час перевірок; викликати посадових осіб і громадян для пояс- нень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків;

2)  одержувати від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб до- відки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отри- мані доходи та іншу інформацію, пов’язану з нарахуванням і спла- тою податків, входити до будь-яких інформаційних систем, зокрема комп’ютерних, для визначення об’єкта оподаткування;


3)  одержувати від митних органів інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, та справляння при цьому податків, а від органів статистики — дані, необхідні для вико- ристання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;

4)  обстежувати будь-які виробничі, складські, торгові й інші приміщен- ня підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності й житло громадян, якщо воно використовується як юридична адреса суб’єктів підприємництва,  а також для одержання доходів;

5)  застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені, у випадках порядку та розмірах, встановлених законами Украї- ни тощо.

Отже, податкова  робота — це діяльність платників податків і подат- кової служби щодо надходження податків до бюджету і контролю за пла- тежами. Вона складається з таких елементів: правової регламентації вста- новлення і справляння податків, обліку платників податків і податкових платежів, встановлення порядку і форм розрахунків з бюджетом. Право- ва регламентація встановлення і справляння податків — основа податко- вої роботи.

Функцію прийняття законодавчих актів у податковій сфері здійсню- ють вищі органи державної влади. Оскільки податкові закони здійсню- ють вплив на усі сфери економічної діяльності, для їх підготовки і при- йняття необхідно залучати широке коло спеціалістів. Прийняття більш досконалих законів неможливе без кваліфікованих законодавців.

Закони та інші законодавчі акти є необхідною, але недостатньою умо- вою організації податкової роботи. Вони встановлюють головні принци- пи і об’єкти оподаткування, платників податків, ставки, пільги, порядок і форми розрахунків тільки в узагальненому вигляді, тоді як для чіткої ор- ганізації податкової роботи необхідні документи, які в деталях визнача- ють порядок оподаткування.

Такими документами є інструкції ДПА України. Вони не повинні су- перечити закону, який деталізують.

В структурі податкової роботи важливе місце займає облік платни- ків податків і податкових надходжень. Його правильна організація спри- яє підвищенню ефективності податкової системи. З нього починається податкова робота.

Реєстрації як платники податків підлягають усі юридичні і фізич- ні особи, які мають об’єкти оподаткування. З метою централізації облі- ку платників податків ДПА України веде Єдиний банк даних юридич- них осіб і Державний реєстр фізичних осіб — платників (ДРФО). Пер- винний обік платників податків здійснюється працівниками відповід-


них підрозділів органів державної податкової служби у журналах облі- ку платників податків ( юридичних і фізичних осіб) у відповідності з Ін- струкції про порядок обліку платників податків, яка затверджується на- казом ДПА України.

Узяття на облік як платників податків — юридичних осіб та відокрем- лених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходжен- ням, відповідними органами державної податкової служби після внесен- ня відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних ко- дів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі — ЄДРПОУ).

Підставою для взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби є надходження до цього органу повідомлення держав- ного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та відомостей з відповідної реєстраційної картки.

На бажання платника податків — юридичної особи (у тому числі тієї, стосовно якої не надійшли відомості від державного реєстратора), узяття його на облік може бути здійснене органом державної податкової служ- би на підставі документів, визначених зазначеною Інструкцією, а саме:

-    заяви за встановленою формою;

-    копії свідоцтва (документа) про державну реєстрацію;

-           копії документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ.

Одночасно з поданням заяви платником податків — юридичною осо- бою пред’являються оригінали перелічених документів.

Для відокремлених підрозділів юридичних осіб, профспілок, військо- вих частин, для взяття на податковий облік угод про розподіл продук- ції, договорів про спільну діяльність визначений особливий порядок ре- єстрації.

Узяття на облік платника податків органом державної податкової служби провадиться протягом двох робочих днів після надходження ві- домостей від державного реєстратора чи заяви від платника податків та здійснюється датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відпо- відного повідомлення державного реєстратора чи заяви платника подат- ків у журналі обліку платників податків — юридичних осіб.

Підрозділи обліку платників податків після взяття на облік платни- ка податків формують його облікову справу, а також не пізніше наступ- ного дня після взяття платника податків на облік друкує та передає спис- ки платників податків, узятих на облік, до підрозділів з питань оподатку- вання юридичних осіб для подальшого контролю за поданням ними по- даткової звітності. Підрозділи з питань оподаткування формують обліко- ву справу (на кожного платника).


Узяття на облік фізичної особи — підприємця здійснюється за міс- цем проживання такої особи відповідним органом державної податкової служби на підставі повідомлення державного реєстратора про проведен- ня державної реєстрації фізичної особи — підприємця із зазначенням но- мера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реє- стру та відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реє- страції фізичної особи — підприємця.

На бажання фізичної особи — підприємця, стосовно якої до органу державної податкової служби за її місцем проживання не надійшли відо- мості від державного реєстратора, узяття такої особи на облік може бути здійснене органом державної податкової служби, якщо така особа подає до органу державної податкової служби заяву за встановленою формою та копію свідоцтва про державну реєстрацію. Одночасно з поданням зая- ви платником податків пред’являється оригінал такого свідоцтва. У цьо- му разі за даними Єдиного державного реєстру або через відповідного державного реєстратора підрозділ з обліку платників податків органу державної податкової служби зобов’язаний встановити, що така фізична особа — підприємець включена до Єдиного державного реєстру та її під- приємницька діяльність не припинена.

Узяття на облік фізичної особи — підприємця органом державної по- даткової служби провадиться протягом двох робочих днів після надхо- дження відомостей від державного реєстратора чи заяви від платника по- датків та здійснюється датою внесення даних до Реєстру фізичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора чи заяви платника податків у жур- налі за встановленою формою.

Узяття на облік самозайнятих осіб, які не є підприємцями, здійсню- ють незалежну професійну діяльність та не є найманими особами у меж- ах такої незалежної професійної діяльності, здійснюється у порядку, установленому зазначеною Інструкцією для фізичних осіб — підприєм- ців.

Реєстрація фізичних осіб, які не є самозайнятими особами з присво- єнням їм ідентифікаційних номерів здійснюється органами державної податкової служби в порядку, визначеному законодавством України та іншими нормативно-правовими актами.

Для зняття з обліку платника податків — юридичної особи, у разі прийняття рішення про припинення діяльності засновниками, уповно- важеними органами чи судом, голові комісії з припинення чи особі, від- повідальній за погашення податкових зобов’язань або податкового  бор- гу платника податків у разі ліквідації платника податків, у 3-денний тер- мін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, слід подати в орган


державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на об- ліку, такі документи:

-           заяву про зняття з обліку платника податків за встановленою фор- мою;

-           оригінал довідки про взяття на облік платника податків;

-           копію розпорядчого  документа власника або органу,

уповноваженого на те засновницькими  документами про ліквідацію;

-           копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;

-           ліквідаційну картку органів державної статистики.

Крім  того необхідно у 10-денний термін з дня подання заяви про зняття з обліку скласти ліквідаційний баланс у формі річного звіту (на дату прийняття рішення про ліквідацію) та подати його для перевірки органу державної податкової служби.

При одержанні органами державної податкової служби від платника податків заяви, а також (якщо це має місце) на підставі інформації про порушення справи про банкрутство платника податків, провадження справи в суді щодо скасування державної реєстрації, припинення, визна- ння недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установ- чим документам,  або в інших випадках, передбачених законом, органом державної податкової служби у місячний термін приймається рішення про проведення документальної перевірки таких платників і відповідні підрозділи розпочинають перевірку.

Після проведеної перевірки платника податків, у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами орган державної податкової служби знімає його з обліку. Зняття з обліку платника податків в органах державної подат- кової служби проводиться за наявності повідомлення від установи банку про закриття такому платнику рахунків.

Якщо  після проведеної перевірки платника податків встановлено факт заборгованості його перед бюджетами,  орган державної податко- вої служби не знімає його з обліку, а підрозділи обліку та звітності скла- дають повідомлення про наявність обов’язків зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) за встановленою формою і надсилають його осо- бі, відповідальній  за погашення податкових зобов’язань або податкового боргу, що є такою відповідно до законодавства в разі припинення діяль- ності платника податків.

Якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; якщо установчі документи суперечать  чинному законодавству;  провадження


.ll:i.HJihHOCTi, .HKa cyrrepe'IHTh ycTaHOB'IHM .li:OKyMeHTaM  Ta 3aKOHO.ll:aBCTBy, TO KepiBHHK opraHy .n:epEaBHOlIIO.lJ:aTKOBOlCJiyE6H rrpm'iMa€ piiiieHH.H y BHfJI.H­

.lJ:ipo3IIOp5I.lJ:EeHH5I Bi.lJ:HOCHO cy6'€KTa rri.n:rrpH€MHHQhKOl.lJ:i.HJihHOCTi - rrpo

3BepHeHH.H .n:o cy.n:y a6o rocrro.n:apcbKoro cy.n:y i3 3a.HBOIO rrpo cKacyBaHH.H .n:ep­ EaBHOlpe€CTpaQil cy6'€KTa IIi.lJ:IIpH€MHHQhKOl.lJ:i.HJihHOCTi. IlicJI.H rrpHHH.HTT.H Bi.lJ:IIOBi.lJ:HOfO piiiieHH.H CY.li:OM, TaKiIIJiaTHHKH opraHaMH .n:epEaBHOlIIO.lJ:aTKO­ BOlCJiyE6H 3HiMaiOThC5I 3 o6JiiKy.

Ili.n:rrpH€MCTBa - 6aHKpyTH 3HiMaiOThC5I  3 o6JiiKy IIiCJI.H 3aTBep.n:EeHH5I JiiKBi.lJ:aQiHHoro 6aJiaHcy yxBaJioiO rocrro.n:apchKoro cy.n:y, rrpHHH.HTT.H cy.n:oM piiiieHH.H rrpo  JiiKBi.lJ:aQiiO TaKOro  rri.n:rrpH€MCTBa  Ta  BH3HaHH5I  IIO.lJ:aTKOBOro

6opry 6e3Ha.lJ:iHHHM y TaKOMY% caMOMY  rrop.H.li:KY·

3H.HTT5I 3 o6JiiKy ¢i3H'IHOlOC06H - rri.n:rrpH€MQ5I .HK IIJiaTHHKa IIO.lJ:aTKiB

3.ll:iiicHIO€ThC.H B rropMKy, Bi.n:rroBi.li:HOMY .li:JI.H rrJiaTHHKiB rro.n:aTKiB- IOPH.li:H'I­ HHX  oci6. Oco6JIHBiCTIO € JIHIIIe  Te, IIIO  ¢i3H'!Ha oco6a rricJI.H rrpHHH.HTT.H pi­ rneHH.H rrpo IIpHIIHHeHH.H .ll:i.HJihHOCTi IIO.ll:a€ .11:0 opraHy .n:epEaBHOlIIO.lJ:aTKOBOl CJiyE6H, y .HKOMY BOHa 3ape€CTpOBaHa .HK IIJiaTHHK IIO.lJ:aTKiB, 3a.HBY rrpo 3H5IT­ T5I  3 o6JiiKY IIJiaTHHKa IIO.lJ:aTKiB 3a BCTaHOBJieHOIO ¢opMOIO Ta opHriHaJIH .11:0- KyMeHTiB, IIIO BH.ll:aiOThC.H opraHaMH .n:epEaBHOlIIO.lJ:aTKOBOlCJiyE6H IIJiaTHH­ KY IIO.lJ:aTKiB (CBi.li:OQTBa, IIaTeHTH,.li:OBi.li:KH TOIIIO)  iIIi.li:JI.HraiOTh IIOBepHeHHIO

.11:0 opraHy .n:epEaBHOlIIO.lJ:aTKOBOlCJiyE6H.

CBoioco6JIHBocTi MaE: rrop.H.li:OK pecCTpaQil rrJiaTHHKiB  II)lB.  3ri.n:Ho i3

3aKOHOM YKpaiHH  <ellpo rro.n:aToK Ha .n:o.n:aHy BapTiCTh$> IOPH.lJ:H'IHii¢i3H'IHi oco6H - cy6'E:KTH rri.n:rrpHE:MHHQhKOl.n:i.HJihHOCTi, IIIO  3.lJ:iHCHIOIOTh rocrro.n:ap­

ChKi orrepaQil, .HKirri.lJ:JI.HraiOTh orro.n:aTKyBaHH.H    II)lB, y BHIIa.lJ:Kax, BH3Ha'!e­

HHX  3aKOHOM, MOEYTh  3ape€CTpyBaTHC5I .HK IIJiaTHHK QhOfO IIO.lJ:aTKY .n:o6po­ BiJihHO,  a6o  IIi.lJ:JI.HraiOTh o6oB'5I3KOBiH peE:CTpaQil B opraHaX .n:epEaBHOlIIO­

.lJ:aTKOBOlCJiyE6H.

Korril cBi.lJ:OQTBa rrpo  peE:cTpaQiiO rrJiaTHHKa II)lB, 3acBi.li:'IeHi rro.n:aTKO­ BHM opraHOM, MaiOTh 6yTH po3MillleHiB .lJ:OCTYIIHHX .lJ:JI.H OfJIMY MiCQ.HX y rrpH­ MillleHHiIIJiaTHHKa IIO.lJ:aTKY TaB ycix HOro Bi.lJ:OKpeMJieHHX IIi.lJ:p03.lJ:iJiaX.

PeE:cTpaQi.H  .n:iE: .n:o .n:aTH  11 aHyJIIOBaHH.H, .HKa Bi.n:6yBa€ThC.H y BHIIa.lJ:Kax,

.HKIIIO:

a)  rrJiaTHHK  II)lB, .HKHH .n:o Mic.HQ.H, B .HKOMY rro.n:aE:ThC.H 3a.HBa, rrpo aHyJIIO­ BaHH.H peccTpaQil, € 3ape€CTpOBaHHM 6iJihiiie 24 KaJieH.n:apHHX  MiC.HQiB, BKJIIO'!aiO'!H Mic.HQh pe€CTpaQil, Ta Ma€  3a OCTaHHi.li:BaHa.lJ:Q.HTh IIOTO'IHHX KaJieH.n:apHHX MiC.HQiB o6c.HrH OIIO.lJ:aTKOByBaHHX orrepaQiH, MeHIIIi3a BH-

3Ha'!eHy Bi.li:IIOBi.li:HHMH HOpMaMH 3aKOHY  cyMy;

6)  JiiKBi.n:aQiiiHa KOMici.H  rrJiaTHHKa II)lB, oroJiorneHoro  6aHKpyToM, 3aKiH­

'IY€ po6ory  a6o  IIJiaTHHK IIO.lJ:aTKY JiiKBi.li:Y€ThC5I 3a BJiaCHHM  6aEaHH5IM

'IH 3a  pirneHH.HM cy.n:y  (¢i3H'!Ha  oco6a rro36yBaE:ThC.H  cTarycy  cy6'E:KTa rocrro.n:apiOBaHH.H);


в)  особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єди- ного податку або стає суб’єктом інших спрощених систем оподатку- вання, які  визначають особливий порядок нарахування чи сплати ПДВ, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г)   особа, зареєстрована як платник ПДВ, не надає податковому орга- ну декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних по- даткових місяців або подає таку декларацію, яка свідчить про відсут- ність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб’єктів господарювання.

Облік платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійсню- ється органами державної податкової служби України, ведеться у карт- ках особових рахунків платників податків, які відкриваються  за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Форми  карток  особових рахунків  мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння пла- тежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплачено- го платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов’язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені та суми, заявлені до відшкоду- вання, й інше).

Картки особових рахунків дозволяють контролювати процес розра- хунків підприємств з бюджетом і у разі необхідності здійснювати заходи щодо ліквідації заборгованості платників перед бюджетом.

Державна податкова служба виявляє велику кількість умисних і не- вмисних порушень податкового законодавства.

Назвемо типові види податкових правопорушень:

-           порушення порядку узяття на облік в органах податкової служби;

-           ухилення від узяття на облік в органах податкової служби;

-           порушення порядку подання органам державної податкової служби відомостей, необхідних для ведення обліку платників податків;

-           порушення порядку подання інформації про відкриття (закриття)

рахунків у банківських установах;

-           порушення порядку подання податкової звітності;

-           порушення порядку ведення обліку об’єктів оподаткування;

-           порушення порядку зберігання документів, пов’язаних з оподатку- ванням;


-           дії, направлені на неправомірне зменшення сум податків і зборів; по- дання платником податків до органів податкової служби документів або відомостей, що містять недостовірну інформацію, використання якої привело до заниження розмірів податкових зобов’язань;

-           перешкоджання доступу посадових осіб органів державної податко- вої служби до проведення планових та позапланових виїзних переві- рок;

-           відмова надати необхідні фінансово-господарські і бухгалтерські до- кументи, право на перевірку яких  працівники  органів податкової служби мають згідно з діючим законодавством;

-           ухилення від сплати податків тощо.

За порушення  податкового  законодавства передбачена кримінальна і фінансова відповідальність.

Кримінальна відповідальність, згідно зі ст. 212 Кримінального кодек- су України, поширюється на податкові злочини, пов’язані з ухиленням від сплати податків. В залежності від суми коштів, які не надійшли до бю- джетів або державних цільових фондів в результаті умисного ухилення від сплати передбачається різна ступінь покарання:

1)  при ненадходженні коштів у значних розмірах (суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в 1000 і більше разів перевищу- ють установлений законодавством неоподатковуваний мінімум дохо- дів громадян (НМДГ)- штраф від 300 до 500 НМДГ  або позбавлен- ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2)  при ненадходженні коштів у великих розмірах (суми податків, збо- рів і інших обов’язкових платежів, які в 3000 і більше разів перевищу- ють установлений законодавством НМДГ) — штраф  від 500 до 2000

НМДГ  або виправними роботами на строк до двох років, або обме- женням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3)  при ненадходженні коштів в особливо великих розмірах (суми подат- ків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в 5000 і більше разів перевищують установлений законодавством НМДГ) — позбавлення волі на строк від 5 до 10 років без права обіймати певні посади чи за- йматися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накла- даються на платника податків у розмірах, визначених Законом України

«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджета- ми і державними цільовими фондами»,  а саме:

-           платник податків, що не подає податкову декларацію у визначені за- конодавством строки, сплачує штраф у розмірі 10 НМДГ  за кожне таке неподання або її затримку;


-           якщо платник податку не подає у встановлені строки податкову де- кларацію, а контролюючий орган самостійно визначає суму подат- кового зобов’язання платника податків, то, додатково до штрафу, за- значеному у попередньому пункті, платник податків сплачує штраф у розмірі 10% суми податкового зобов’язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової  декларації, але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов’язання та не менше десяти НМДГ;

-           у випадку, коли за даними документальних перевірок результати ді- яльності платника податків свідчать про заниження або завищен- ня суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових де- клараціях, і контролюючий орган самостійно донараховує суму по- даткового зобов’язання платника податків, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (за- ниження суми податкового зобов’язання)  за кожний з податкових пе- ріодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового плате- жу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недо- плата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отри- мання таким  платником  податків  податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10

НМДГ  сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості по- даткових періодів, що минули;

-           якщо контролюючий орган виявляє арифметичні  або методологічні помилки у поданій платником податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання, і само- стійно донараховує суму податкового зобов’язання платника подат- ків, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмі- рі 5% суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше 1

НМДГ  сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості по- даткових періодів, що минули;

-           у випадку, коли контролюючий орган самостійно визначає суму по- даткового зобов’язання платника податків за підстав, коли, згідно із законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нараху- вання окремого податку або збору є контролюючий орган, штрафні санкції не застосовуються, за винятком випадків, які підпадають під дію нижчезазначеного пункту;

-           коли  платник  податків  не сплачує узгоджену  суму  податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених законом, та- кий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-           при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім  днем гра- ничного строку сплати узгодженої суми податкового  зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;


-           при затримці від 31 до 90 календарних днів включно — у розмірі 20%

погашеної суми податкового боргу;

-           при затримці, що є більшою 90 календарних днів — у розмірі 50% по- гашеної суми податкового боргу.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим орга- ном самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний  або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5% від такої суми до подан- ня такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити  суму такої недопла- ти у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків по- дає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення гранич- ного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штра- фи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Це правило не діє, якщо платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом яко- го відбулася недоплата податкового зобов’язання, або судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою  — платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазна- ченого податкового зобов’язання.

Питання для самоконтролю

1. Податкова служба в Україні та її організаційна структура.

2. Функції органів державної податкової служби.

3. Нормативно-правові основи процесу податкового адміністрування.